Ґрунт, його значення, утворення ґрунту. Як утворюється грунт, властивості грунту, догляд за грунтом
Значення грунту
Ґрунт - це не лише частина твердої оболонки Землі, по якій ми ходимо, на якій зводимо свої будинки. Це ш;е й життєво важлива частина земної поверхні. Ґрунтом називають верхній пухкий родючий шар землі, де ростуть рослини і живуть тварини.
Хоч якими б щільними видавалися нгім окремі ділянки ґрунту, між його частинками завжди є проміжки, заповнені повітрям і водою. Це має важливе значення для живлення рослин, дихання тварин - мешканців ґрунту. Завдяки наявності у ґрунті поживних речовин і вологи ростуть і розвиваються рослини. Рослин поїдають тварини і людина. Отже, від ґрунту залежить існування і рослин, і тварин, і людини.
Склад грунту
За допомогою експерименту і спостереження можна дослідити склад ґрунту.
Дослід 1. Грудку ґрунту кладуть на дно хімічного стакана і швидко заповнюють його до половини водою (мал. 102, 1). Спостерігають, як з ґрунту виділяються пухирці газу. Це виділяється повітря, бо пустоти, у яких воно перебувало, заповнює вода. Отже, у складі ґрунту є повітря.
Дослід 2. Ґрунт прожарюють у відкритій металевій посудині і тримають над нею холодний скляний чи порцеляновий предмет. Через деякий час на цьому предметі з’являться краплі води. Це доводить, що у складі ґрунту є вода.
Дослід 3. Після випаровування води ґрунт продовжують прожарювати (мал. 102, 2) і спостерігають, як з’являється легкий димок і специфічний запах. Це вигорає гумус ґрунту. Гумусом, або перегноєм, називають органічні речовини ґрунту, що утворюються з відмерлих решток організмів завдяки гниттю. Після зникнення димку і запаху прожарювання можна припинити, оскільки
гумусу в ґрунті не залишилося. Отже, у складі грунту є органічні речовини.
Дослід 4. Твердий залишок, що утворився після прожарювання ґрунту, висипають у склянку з водою і ретельно перемішують. Утвореній каламутній рідині дають відстоятися. Під час відстоювання спостерігають, як пісок осідає на дно склянки, а вода лишається ще мутною від часточок глини. Через деякий час після відстоювання вміст склянки розділиться на три шари: внизу буде важкий пісок, посередині - каламутний шар із завислих часточок глини, а зверху - прозорий шар води (мал. 102, 3). Цей дослід доводить, що у складі ґрунту є пісок і глина.
Дослід 5. П’ять-сім крапель прозорої рідини з досліду 4 наносять на скло, яке тримають над полум’ям спиртівки, доки вся вода випарується. Після випарювання води на склі залишиться біла пляма. Це неорганічні речовини, що входили до складу ґрунту.
Отже, ґрунт - це природна суміш, до складу якої входять гумус, пісок, глина, вода з розчиненими в ній неорганічними речовинами, повітря (мал. 103).
Утворення грунту
ґрунт утворюється з неорганічних та органічних речовин. Неорганічні речовини ґрунту є наслідком руйнування гірських порід. З таких речовин у ґрунті найбільше піску і глини.
ґрунт постійно поповнюється органічними речовинами, ш;о називаються перегноєм, або гумусом. Як саме? Щороку у великій кількості відмирають однорічні рослини, опадає листя дерев, гинуть тварини. Через певний час бактерії та інші організми перетворюють їх на перегній, або гумус. Що більше перегною у ґрунті, то він родючіший.
У різних ґрунтах міститься різна кількість органічних і неорганічних речовин. Найбільше перегною міститься у ґрунтах під назвою чорноземи. Тобто це ґрунти з високою родючістю. Україна належить до небагатьох країн світу, багатих на чорноземи.
Товщина шару ґрунту невелика - від кількох сантиметрів до кількох метрів, але його утворення потребує надзвичайно багато часу. Сотні років триває утворення на Землі шару ґрунту завтовшки 1 см!
ґрунт - верхній пухкий родючий шар землі, де ростуть рослини і живуть тварини.
Гумус, або перегній, - органічна складова ґрунту.
Пісок, глина, повітря, вода - неорганічна складова ґрунту.
Ґрунт життєво необхідний на нашій планеті.
Чорноземні ґрунти - природне багатство України.
Крім чорноземів, існують і інші ґрунти, зокрема каштанові та солончакові. Каштановими ґрунти назвали так за їхній коричневий колір. Загалом вони здатні забезпечувати рослини поживними речовинами. Але через те, що вони розташовані в посушливих районах, без додаткового зволоження (поливу) високих урожаїв зібрати на них не вдається.
Про солончакові ґрунти також говорить їхня назва. В них підвищений вміст солей. Не всім рослинам це до вподоби. Тому на таких ґрунтах рослинність бідніша, ніж на чорноземах.
1. Що таке ґрунт і із чого він складається?
2. Як утворюється ґрунт?
3. Якими дослідами можна визначити склад ґрунту? Якими методами слід для цього скористатися?
4*. Склади план розповіді про значення ґрунту.
Властивості грунту, догляд за грунтом
Які властивості мають різні ґрунти
Основна властивість ґрунту - родючість. Під родючістю ґрунту розуміють його здатність забезпечувати рослини поживними речовинами, переважно органічними. Найбільше поживних речовин міститься в гумусі -органічній складовій частині ґрунту.
На родючих ґрунтах збирають високі врожаї сільськогосподарських рослин, з яких виготовляють продукти харчування для людини або які є кормом для тварин.
Ґрунти відрізняються вмістом твердих речовин - гумусу, піску, глини. Тому властивості ґрунтів краш;е розглядати залежно від їхнього складу. Чим більше в ґрунті гумусу, тим він родючіший. Оскільки в чорноземах гумусу найбільше, то й родючість таких ґрунтів найвиш;а. Свою назву ці ґрунти одержали через їх темне забарвлення (мал. 104). На вигляд чорноземи грудкувато-зернисті, в них добре проникають вода і повітря.
Ґрунти характеризуються такою фізичною властивістю, як колір. У чорноземів він чорний, у піш;аних ґрунтів сірувато-жовтий, у глинистих - жовтий.
у складі піщаних ґрунтів, як свідчить їхня назва, переважає п ісок. Особливістю піщаних ґрунтів є те, що вода легко проходить крізь такий ґрунт, тобто не затримується у верхньому його шарі. Через це кореням рослин не вистачає вологи. Навіть після сильних дощів піщаний ґрунт швидко висихає. Гумусу в піщаних ґрунтах значно менше, ніж у чорноземах, тому вони малородючі.
Глинисті ґрунти, навпаки, мають достатній запас поживних речовин. Але зволожена дощем глина зліплює складові ґрунту, від чого він стає щ ільним. Дехто з вас мав змогу в цьому пересвідчитися, якщо займався ліпленням з глини. Такі вироби не розсихаються, бо після висихання води частини глини міцно тримаються одна одної. Якщо ця властивість глини цінна в гончарстві для виготовлення глиняного посуду, то ґрунтам вона не на користь. Після дощу глинисті ґрунти, на відміну від піщаних, сохнуть повільно, на них надовго лишаються калюжі, що погіршує надходження до ґрунту повітря, утруднює обробіток ґрунту.
Догляд за ґрунтом
Родючість ґрунту залежить не лише від вмісту в ньому гумусу, а й від наявності достатньої кількості вологи. Пояснюється це тим, що корені рослин вбирають поживні речовини лише в розчиненому вигляді. Більшість територій України одержують необхідну ґрунту воду у вигляді снігу та дощу. Тобі, мабуть, відомо, що цього буває недостатньо, особливо в Криму, південних областях - Херсонській, Одеській, Миколаївській. Тому тут догляд за ґрунтом передбачає полив рослин (мал. 105).
Можливість вільного надходження повітря до коренів рослин також позначається на родючості ґрунту. Щоб зберегти вологу і наситити ґрунт повітрям, його пізно восени чи рано навесні орють або перекопують, а під час росту рослин розпушують і знищують бур’яни. Особливо важливо робити розпушування після дощу чи поливання, щоб запобігти утворенню кірки, яка перешкоджає потраплянню повітря у ґрунт і прискорює випаровування води.
Різні рослини вбирають із ґрунту неоднакову кількість поживних речовин. Тому для збереження родючості ґрунту посіви різних рослин на одній ділянці чергують, а ще підживлюють, використовуючи добрива (мал. 106). На присадибних ділянках з цією метою використовують попіл.
Залежно від того, які поживні речовини входять до складу добрива, розрізняють органічні та неорганічні добрива. До органічних добрив належать гній, пташиний послід, торф. У ґрунті під впливом бактерій вони перетворюються на гумус, або перегній. Неорганічні добрива у великій кількості виробляють на заводах мінеральних добрив.
У тепличних господарствах рослини часто вирощують без ґрунту. Як таке можливо? Ґрунт замінюють щебенем, піском і гравієм (для закріплення коренів рослин). Щілини між ними заповнюють водним розчином поживних речовин, необхідних для живлення рослин. Працівники теплиць стежать за тим, щоб поживних речовин завжди було вдосталь. Вони також створюють сприятливі умови щодо освітлення і тепла. Рослини добре ростуть, дають високі врожаї, які збирають по кілька разів на рік. Узимку в магазинах продають свіжі помідори й огірки, вирощені переважно таким способом.
Підвищенню родючості ґрунту сприяють і деякі його мешканці, як-от дощові черв’яки. Вони прокладають у ґрунті ходи, пропускаючи його і рештки відмерлих рослин через свій кишечник. Завдяки цьому ґрунт поповнюється органічними речовинами, стає більш шпаристим, в нього краще проникає вода і повітря (мал. 107). Пам’ятайте про це і не знищуйте корисних для живої природи організмів - дощових черв’яків.
Чорноземи, піщані і глинисті ґрунти відрізняються між собою за складом. Це позначається на родючості, здатності утримувати воду, кольорі ґрунтів. Догляд за ґрунтом передбачає розпушування, полив, внесення поживних речовин у вигляді органічних і неорганічних добрив.
Виконай завдання. З’ясуй, як добрива впливають на ріст і розвиток рослин. Для цього тобі знадобляться завчасно вирощені у двох посудинах з ґрунтом молоді рослини квасолі, тверда чи рідка поживна суміш добрив, які продають у магазинах, або сухий пташиний послід. Дія 1. Розбав поживну суміш водою, як зазначено на етикетці, чи зроби витяжку із пташиного посліду. Для цього 5 г сухого пташиного посліду залий 1 л води і постав у тепле місце на 7-10 днів. Перед підживленням рослин суміш удвічі розбав водою.
Дія 2. У кожній посудині залиш по 4-5 приблизно однакових молодих рослин квасолі. В одній посудині підживи ґрунт приготованою сумішшю, в іншій - не підживлюй.
Дія 3. Поливай рослини одночасно однаковою кількістю води та розпушуй ґрунт.
Дія 4. Веди щоденні спостереження за ростом рослин в обох посудинах, фіксуй помічені зміни, порівнюй їх. Зроби висновки про вплив добрив на ріст рослин.
Для живлення рослин у найбільшій кількості потрібні речовини, до складу яких входять хімічні елементи Калій, Фосфор і Нітроген. Тому заводи виробляють калійні, фосфорні та азотні (містять хімічний елемент Нітроген) добрива.
Про нестачу в ґрунті якогось потрібного рослинам хімічного елемента свідчать певні зміни в їхньому зовнішньому вигляді (мал. 108). Наприклад, за нестачі в ґрунті Калію листки спочатку стають жовто-брон-зовими, виростають більше звичайних розмірів, змінюють форму на гофровану (складчасту). Верхівки гілок та краї листків засихають. За нестачі у ґрунті Фосфору листки в рослин стають фіолетовими чи пурпуровими. Якщо не вистачає в ґрунті Нітрогену, у рослин припиняється ріст пагонів, листки стають блідо-зеленими, із часом жовтіють, квітки осипаються ще до цвітіння. Надмірна кількість Нітрогену, навпаки, стимулює активний ріст пагонів, тоді як цвітіння і плодоношення знижуються.
1.ЯкІ властивості мають ґрунти? Наведи приклади ґрунтів з різними властивостями.
2. Що таке родючість ґрунту?
3. Які умови необхідні для забезпечення високої родючості ґрунту?
4*. Склади розповідь про те, як ти розумієш вислів «Земля - годувальниця». Запиши свою розповідь у зошит.
у дорослих родичів чи знайомих, які вирощують кімнатні рослини або мають присадибну ділянку, поцікався, як вони доглядають за ґрунтом, і запропонуй їм свою допомогу.
Підготуйте міні-проект на тему «Професія дощового черв’яка». Користуючись довідковими виданнями з природознавства, доберіть інформацію про те, як дощовий черв’як підвищує родючість ґрунту, яке це має значення для рослин і людини.
Автор: admin от 8-10-2013, 22:29, Переглядів: 86977