Народна Освіта » Мистецтво » Лялька-мотанка - берегиня роду

НАРОДНА ОСВІТА

Лялька-мотанка - берегиня роду

Усі, хто цікавляться українськими народними звичаями, нашим невичерпним і самобутнім ужитковим мистецтвом, зачаровані традиційними ляльками-мотанками. Можливо, тому, що це не тільки дитячі іграшки, а й передусім, обереги родини й роду, могутні магічні талісмани і символи зв’язку між поколіннями, дух наших предків...

Колись такі ляльки робили повсюдно. Бавилися власноруч створеними із сіна чи соломи, клаптиків тканини, осоки, ниток, кукурудзяних качанів та листочків. Спосіб створення цих ляльок — скручування, скочування, змотування, зв’язування, завивання. Тому і називали їх — «мотанки». Мотанка виготовлялась з доступного дешевого матеріалу і без будь-яких інструментів.

Голова ляльки називалася «куклою». Для неї клаптик тканини складався вузенько (як пасок), а тоді згортався «рулетиком» і обмотувався тканиною. Раніше найкоштовнішим убранням для ляльки ставали клапті старих вишитих сорочок, іншого одягу. Саме тому українська мотанка мала ознаки тієї місцини, де її виго-

товлено. Іграшки з різних місцевостей України відрізнялися неповторним орнаментом вбрання: київський, галицький, волинський, буковинський, подільський, черкаський...

Коли діти підростали, матері робили для них ляльки-мотанки з усього, що мали під руками.

Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає.

Саморобних ляльок робили безликими: обличчя замінював візерунок у вигляді хреста, ромба чи квадрата. Можна стверджувати, що лялька-мотанка не має очей, бо, згідно із давніми віруваннями, у них може влетіти дух живої істоти. Лялька з обличчям немов дивилася в душу і могла зашкодити дитині, зурочити її. А ще хрест у колі замість обличчя — солярний знак — глибинний символ зародження життя й родючості, продовження й збереження роду, вічності буття, безперервного повторення відродження життя, зв’язку між минулими та майбутніми поколіннями... Тому лялька-мотанка стояла в хаті на покутті, біля образів, або лежала у дитячій колисці. Вона вважалася берегинею роду і захищала малечу від біди. На Великодні свята, коли йшли святити паску, ляльку-мотанку клали

у святковий кошик. Адже головне призначення ляльки-мотанки — це берегти душу свого власника від усякого зла та нечистих помислів.

Лялька-мотанка давно є незабутнім і неперевершеним українським національним сувеніром, сакральним оберегом для своїх господарів, вишуканим подарунком для найвибагливіших поціно-вувачів мистецтва й усього прекрасного!

 

Друзі! Мені вже довелось побачити ляльки-мотанки з багатьох місцин України, що виготовлені з найрізноманітніших матеріалів. Та серед цього яскравого розмаїття видаються особливо чарівними витвори відомої української майстрині — Тетяни Білокри-лець. Кожна з її ляльок цікава своєю неповторністю: іноді це мрійливі пані чи панночки, буває, це князівни чи королеви, дбайливі господині чи селянки, це матері з діточками, а, трапляється, прекрасні наречені... Але всі вони завжди красуні! Всі вони завжди Берегині! Берегині домашнього вогнища... У вбранні своїх ляльок-мотанок авторка обов’язково намагається відобразити традиційні елементи одягу нашого українського народу, всі віхи історії національного костюма... Майстриня з трепетом ставиться до мотанки як до оберегу: починаючи від кольорової палітри і закінчуючи незначними, на перший погляд, деталями, вона ретельно обмірковує їх обрядовий зміст, символічне значення. Кожна, здавалося б, дрібничка — як-то колір стрічок, вплетених у волосся, гроно винограду у руці, кошик квітів, глечик з водою, хліб на рушнику — має символічний та особливий зміст. Багато ляльок-мотанок майстрині «живуть» у приватних колекціях в Україні та за кордоном, зокрема у Франції, Великобританії, Німеччині, Польщі, Бельгії, Австрії, Канаді, США...

Дякую, Богдане! Ляльки, створені Тетяною Білокри-лець, справді чарівні. Як би і я хотіла навчитись створювати такі чудові ляльки-обереги!...

Спробуймо й собі виготовити ляльку-мотанку.

Оскільки відразу складно знайти всі матеріали для створення таких ляльок, як у Тетяни Білокрилець, пропоную виконати наш виріб зі звичайних серветок та ниток.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. З білої серветки виготовляємо «рулетик» та розміщуємо його посередині іншої подібної серветки. Виготовляємо голову ляльки й обмотуємо декілька разів ниткою, утворюючи «шийку».

3. Виготовляємо з кольорових серветок спідницю і фартух, закріплюємо їх на тулубі ниткою.

ВИКОНАЙ УДОМА

У вільний час переглянь книжки, журнали, Інтернет-сайти, присвячені декоративно-прикладному мистецтву, та знайди зображення традиційних українських глиняних іграшок. Спробуй визначити засоби виразності, які використовували їх автори задля створення певного настрою в декоративному образі.

 

Це матеріал з підручника Образотворче мистецтво 7 клас Федун, Чорний

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 31-01-2017, 16:34, Переглядів: 5048