Урок 10. Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність

манні полярний день і полярна ніч. У полярну ніч Сонце не з’являється над горизонтом і не нагріває поверхню. Настає тривала, малосніжна і морозна (-40 °С) зима. У полярний день Сонце хоч і світить, проте кут падіння його променів у полярних широтах дуже незначний. Крім того, сніг і лід відбивають більшу частину його променів назад в атмосферу. Тому літо коротке, вологе (із мрякою) і холодне (0...+5 °С). Опадів випадає дуже мало 100 мм за рік. Суворості клімату додають сильні південно-східні та північно-східні вітри. (Антарктичний і арктичний кліматичні пояси)

2. У цьому кліматичному поясі повітряні маси змінюються за сезонами. Улітку, коли Сонце більше освітлює Північну півкулю, сюди надходять екваторіальні повітряні маси. Тому клімат у цей час жаркий і вологий. Узимку, коли Сонце більше освітлює Південну півкулю, на цю територію надходять тропічні повітряні маси, які визначають спекотну, суху погоду. У цьому кліматичному поясі відсутні кліматичні області. (Субекваторіальний кліматичний пояс)

3. У цьому кліматичному поясі земна поверхня отримує вдвічі менше сонячного тепла, ніж у тропічному. Це тепло протягом року розподіляється нерівномірно. Тому чітко визначені пори року — холодна зі снігом зима, тепле літо і тривалі весна й осінь. Тут панують помірні повітряні маси, але можуть проникати тропічні й арктичні. Тому погода цього клімату дуже відрізняється: від теплої і спекотної (+22...+30 °С) влітку до холодної і морозної (-5. -30 °С) взимку. Річна амплітуда температури повітря порівняно велика. Для цього кліматичного поясу характерно шість кліматичних областей із відповідними типами клімату. (Помірний кліматичний пояс)

4. Клімат цього кліматичного поясу формується під впливом жарких, вологих, чистих повітряних мас. Тут встановлюється пояс низького тиску. Протягом року тримається висока температура повітря (+24...+28 °С), тому цей клімат називають кліматом «вічного літа». Річна амплітуда температур незначна — 1—2 °С. Унаслідок сильного нагрівання поверхні у цих широтах та інтенсивного підняття теплого повітря формуються потужні купчасто-дощові хмари. Вони щодня приносять зливи з грозами. Тому опадів протягом року випадає дуже багато — понад 2000 мм. Характерна висока відносна вологість повітря. (Екваторіальний кліматичний пояс)

5. Кліматичному поясу властива сезонна зміна повітряних мас: улітку панують помірні (теплі, вологі), взимку — арктичні (антарктичні) (сухі, холодні) повітряні маси. Опадів випадає мало — 200 мм на рік. Поширена багаторічна мерзлота. (Субарктичний (субантарктичний) кліматичний пояс)

6. Цей кліматичний пояс дуже жаркий і сухий. Тут установлюється пояс високого атмосферного тиску і протягом року панують жаркі,

сухі, запилені повітряні маси. Температура повітря влітку становить +35 °С, а взимку знижується до +20 °С. Добова амплітуда температур сягає 40 °С. Зазвичай тут безхмарно і сухо. Цей кліматичний пояс має кілька кліматичних областей, які відрізняються ступенем зволоження. (Тропічний кліматичний пояс)

7. Для цього кліматичного поясу характерна сезонна зміна повітряних мас: улітку надходять спекотні та сухі тропічні, взимку — прохолодні помірні. Тут виділяють три кліматичні області із середземноморським, континентальним і мусонним типами клімату, які відрізняються температурним режимом і особливостями зволоження. У цілому зима в кліматичному поясі порівняно тепла — від 0 до +5...+10 °С, літо жарке — до +30 °С. Опади випадають переважно взимку, хоча для області з мусонним типом клімату вони характерні влітку. (Субтропічний кліматичний пояс)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

(Учитель зачитує уривок із оповідання М. Твена «Сандвічеві острови» про природу Гаваїв.)

Ви можете стояти на вершині Мауна-Кеа серед снігових заметів. і, хапаючи дрижаки в хутрянці, споглядати цілий схил гори аж до низу і точно бачити кінець холодної зони й початок рослинного життя. Зниділі деревця поступово переходять у вищі та пишніші, а ті — у буйнолисту, різних відтінків рослинність помірної зони. Ще далі внизу звичайні зелені барви лісу вливаються в край широкої смуги оранжевих дерев, що охоплює гору, наче поясом, і така вона темно-зелена, що здалеку аж чорна. Ще далі вниз око ваше спиняється на прибережній рівнині, де цукрова тростина смалиться під сонцем, а пір’ясті кокосові пальми зазирають, ніби у дзеркало, в тропічні хвилі. Так ви можете. охопити одним поглядом все розмаїття кольорів рослинності.

Чим зумовлена така зміна рослинності на схилах однієї гори?

Як у географії називають таку закономірність і як вона формується? Відповісти на ці запитання ви зможете після вивчення теми сьогоднішнього уроку.

(Учитель оголошує тему й основні етапи роботи на уроці, разом з учнями визначає мету і завдання уроку відповідно до його теми.)

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ландшафт (природно-територіальний комплекс)

Розповідь учителя

Унаслідок тривалої взаємодії в межах географічної оболонки на материках та в океанах сформувалися різні за розмірами ділянки з пев-ною однорідністю рельєфу, клімату, рослинного й тваринного світу, ґрунтів. Ці ділянки називають природно-територіальними комплексами (ПТК). Складові таких комплексів утворюють єдине ціле. Отже, характерною рисою ПТК є їхня цілісність, зумовлена закономірним поєднанням пов’язаних між собою і взаємозалежних компонентів природи на конкретній території суходолу або водної поверхні. Синонімом ПТК є поняття ландшафту (у перекладі з німецької — «загальний вигляд місцевості») як порівняно однорідної ділянки географічної оболонки. Зміна кліматичних умов, зміна співвідношення континентів та океанів у минулі геологічні епохи спричиняли й зміну ландшафтів. Однак набагато більше на природні чинники та зміну ландшафтів впливає господарська діяльність людей. Це приводить до формування не лише природних, але й природно-антропогенних ландшафтів.

2. Широтна зональність і вертикальна поясність Розповідь учителя

Найбільший природний комплекс Землі — географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси. Географічна оболонка має низку закономірностей, найважливішими з яких є цілісність, ритмічність, горизонтальна та вертикальна поясність, зональність. Горизонтальна (або широтна) зональність зумовлена нерівномірним розподілом енергії Сонця в широтному напрямку через кулястість Землі. Вам уже відомо, що зональності підпорядкований розподіл температур, опадів, атмосферного тиску, рослинності, ґрунтів, тваринного світу та багато природних процесів. Найбільше широтна зональність проявляється на великих просторах внутрішньоконтинентальних рівнин. Вертикальна (або висотна) поясність — закономірна зміна природних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості. Вона зумовлена насамперед зміною кліматичних умов із висотою і зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кількості опадів.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Завдання і запитання

1. Заповніть пропуски в твердженнях або завершіть їх.

1) Ділянка земної поверхні, яка відрізняється особливостями прояву компонентів природи, що перебувають у складній взаємодії,— це ... (ландшафт).

2) Найбільший природний комплекс Землі, що охоплює нижні шари атмосфери, верхню частину літосфери, гідросферу і біосферу,— це ... (географічна оболонка).

3) Природні комплекси, які сформувались унаслідок закономірної зміни компонентів природи від екватора до полюсів, називаються ... (зональними).

4) Природні комплекси, що утворились через відмінності в будові земної кори та рельєфу, називаються ... (азональними).

5) Закономірна зміна природних комплексів суходолу й океану при русі від екватора до полюсів,— це ... (широтна зональність).

6) Великі природні комплекси, що мають спільні кліматичні умови, ґрунти, рослинний і тваринний світ,— це ... (природні зони).

7) Найбільші одиниці широтної зональності — це ... (географічні пояси).

8) Зміна природних комплексів із висотою — це ... (вертикальна поясність).

9) Зміна одного з компонентів у географічній оболонці спричиняє ... (зміну решти компонентів).

10) Енергія, завдяки якій у географічній оболонці відбуваються природні процеси і явища, надходить до неї від ... (Сонця).

11) Одним з основних чинників, що змінюють географічну оболонку в наш час, є діяльність ... (людини).

2. Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника. Учитель зачитує опис грошових банкнот різних країн світу (по можливості демонструє їх зображення) і зазначає, яка тварина або рослина на них зображена. Учні мають визначити, в якій природній зоні розташована країна.

1) 50 канадських доларів — полярна сова; 2) 5 латвійських латів і 10 естонських крон — дуб; 3) 50 ріалів Ємену — оливкове дерево; 4) 1000 угій Мавританії, 5 динарів Лівії — верблюд; 5) 5000 шилінгів Танзанії — жирафа і зонтичні акації; 6) шилінгів Сомалі — зебра; 7) 20 франків Демократичної Республіки Конго — лев; 8) 100 батів Таїланду — слон; 9) 1 австралійський долар — кенгуру; 10) 500 рупій Індонезії — орангутан; 11) 500 франків Руанди — горила; 12) 5000 франків Мадагаскару — лемур; 13) 10 рупій Індії — тигр; 14) 5000 колонів Коста-Рики — ягуар; 15) 1 бразильський реал — колібрі.

3. Учитель нагадує учням зміст запитання, яке було озвучене на етапі мотивації, і пропонує відповісти на нього.

Робота з картою

1. Використовуючи карту географічних поясів і природних зон, підпишіть на контурній карті назви географічних поясів Північної півкулі в межах територій, які вони займають.

2. За картою географічних поясів і природних зон прослідкуйте, як на території Євразії змінюються природні зони з півночі на південь (за меридіаном 50° сх. д. та із заходу на схід (за паралеллю 50° пн. ш.) і заповніть пропуски в ланцюжках. Назвіть закономірності в зміні природних зон на цих ділянках материка.

Із півночі на південь: арктичні пустелі й напівпустелі — ... — ... — тайга — . — . — степ — . — субтропічні вічнозелені твердолисті ліси і чагарники.

Із заходу на схід: широколисті ліси — ... — ... — пустелі й напівпустелі — ... — ... — перемінно-вологі (мусонні) ліси.

3. Користуючись картою географічних поясів і природних зон світу, позначте в таблиці знаком « + » наявність певних природних зон на материку.

ПРИРОДНІ зони МАТЕРИКІВ СВІТУ

VI. підсумки УРОКУ

Учні з учителем підбивають підсумки уроку, відповідаючи на запитання.

1. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

2. Що здалося вам незрозумілим або складним?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 10 підручника.

2. Підготуйтеся до уроку узагальнення знань за темами «Вступ», «Форма і рухи Землі», «Материки та океани — великі природні комплекси географічної оболонки».

Це матеріал посібника Сучасний майстер клас з Географії за 7 клас Шуліка К. С.