Народна Освіта » Географія » Урок 8. Водні маси, їх властивості. Закономірності розподілу океанічних течій у світовому океані

НАРОДНА ОСВІТА

Урок 8. Водні маси, їх властивості. Закономірності розподілу океанічних течій у світовому океані

Мета: сформувати уявлення учнів про те, що таке водна маса, ознайомити з різноманіттям

водних мас залежно від широт, у яких вони формуються, узагальнити відомості про закономірності розподілу океанічних течій у Світовому океані; розвивати образне і логічне мислення, зв'язне мовлення, пам'ять, увагу, вміння висловлювати думки; виховувати допитливість і тактовність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, контурні карти.

Очікувані результати: учні зможуть: давати визначення поняття «водна маса», характеризувати властивості водних мас залежно від їх типів, систематизувати відомості про різноманіття водних мас залежно від широт, у яких вони формуються, розповідати про розподіл океанічних течій у Світовому океані та показувати їх на карті.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Завдання

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер характеристики.

1. Циркуляція цих вітрів відбувається в помірних широтах.

2. Cезонні вітри. 3. Постійні вітри. 4. Влітку дмуть з океану на суходіл і приносять опади. 5. У Північній півкулі відхиляються на захід.

6. Дмуть від тропічних широт до екватора. 7. Зумовлюють цілорічне зволоження над більшою частиною Європи. 8. Взимку опадів не приносять, на відміну від літнього періоду. 9. Дмуть від поясу високого тиску до поясу низького тиску. 10. Зумовлюють зволоження Східної та Південної Азії. 11. У помірних широтах Північної півкулі дмуть з Атлантичного океану. 12. Зумовлюють утворення найбільшої пустелі світу — Сахари.

Географічний диктант

Учитель зачитує твердження, що характеризують властивості повітряних мас, а учні мають указати назву типу повітряної маси.

1. Жарка і волога повітряна маса. (Екваторіальна)

2. Повітряна маса, що формується над снігами і льодами Арктики. (Полярна (арктична))

3. Суха, гаряча, запилена повітряна маса. (Тропічна)

4. Холодна, суха і прозора повітряна маса. (Полярні (арктична й антарктична))

5. Повітряні маси, що формуються на північ і південь від тропічних широт. (Помірні)

6. Повітряна маса, що сформувалася над океаном. (Волога (морська))

7. Повітряна маса, що утворилася над континентом. (Суха (континентальна))

8. Менш теплі та більш вологі, ніж тропічні повітряні маси. (Помірні)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вступне слово вчителя

«В океані є річка. Вона не пересихає і в найсильніші посухи і не виходить із берегів під час найбільшої повені. Її береги та ложе — з холодної води, а бистрина — з теплої. Ніде у світі немає більш величного потоку вод. Він швидший за Амазонку, стрімкіший за Міссісіпі, і маса обох річок не складе й тисячної частки обсягу води, яку несе він». Так у середині XIX ст. американський учений Морі писав про... Поміркуйте, яке природне явище він характеризував.

Океанічна течія — це безперервний рух великих водних мас у горизонтальному напрямку у Світовому океані на значні відстані.

(Учитель оголошує тему й основні етапи роботи на уроці, разом з учнями визначає мету і завдання уроку відповідно до його теми.)

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Властивості водних мас Світового океану Розповідь учителя

У різних географічних поясах морська вода має різну температуру і солоність. Великі об’єми води, що відрізняються температурою і солоністю, називаються водними масами. Розрізняють екваторіальні, тропічні, помірні та полярні водні маси.

Назва водних мас та їх властивості зумовлені особливостями клімату району, де вони утворилися. Наприклад, екваторіальні водні маси сформувалися в екваторіальних широтах, тому дуже теплі (+25...+29 °С). Теплими також є і тропічні водні маси, температура яких становить в середньому +19 °С. Проте порівняно з екваторіальними тропічні води солоніші.

Солоність зумовлена передусім співвідношенням опадів і випаровування. Крім того, вона залежить від морських течій, притоку прісних річкових вод та частково від утворення і танення криги. Солоність вимірюється у проміле (%о) — тисячних частках.

Середня солоність Світового океану становить 35 %. Біля екватора вона менша — близько 33 %, а в тропічних водах — понад 35 %. Пояснюється це різною кількістю атмосферних опадів, що розбавляють солону морську воду.

Температурні умови і солоність водних мас помірного поясу більш мінливі. Так, середньорічна температура цих поверхневих вод коливається від +10 до +15 °С. У Південній півкулі вона знижується навіть до 0 °С. Солоність водних мас помірного поясу зменшується від 34 до 10 %.

Водні маси, що формуються в полярних поясах, є найхолодніши-ми. Подекуди їх температура дорівнює -1,8 °С, а солоність води нижча за середню для Світового океану.

Із подальшим зниженням температури вода перетворюється на морську кригу. Крижані поля та велетенські уламки материкового льоду — айсберги — починають свої мандри океаном із півночі та від Антарктиди в бік екватора.

Завдання і запитання

1) Чому температура поверхневого шару води залежить від клімату і знижується при русі від екватора до полюсів?

2) Чому температура замерзання морської води нижча, ніж прісної, і становить -2 °С?

3) На глибині понад 4000 м температура є сталою і становить 0 °С, але якщо опуститися на дно найглибших океанічних западин, то там температура дещо вища — +2...+3 °С. Поясніть, із чим це пов’язано.

2. Закономірності розподілу океанічних течій у Світовому океані Розповідь учителя

Основна причина, яка змушує водні маси рухатися одними й тими самими маршрутами, це вітер. Ось чому напрямок руху найбільших морських течій збігається з головними повітряними течіями планети — постійними вітрами. Про це свідчать зокрема й назви течій — наприклад, Північна та Південна пасатні течії утворюються в результаті впливу постійних вітрів, які дмуть від паралелей 30° до екватора,— пасатів.

У західній частині океанів завдяки пасатним течіям рівень води піднімається іноді на кілька метрів. Тому звідси водні маси ніби стікають і частина їх, шукаючи виходу, повертається назад між Північною Пасатною і Південною Пасатною течіями. Цей потік так і назвали — Міжпасатна протитечія. Разом із Північною Пасатною та Південною Пасатною течіями вона утворює по обидва боки від екватора два суміжних кругообіги.

Інші гілки пасатних течій розгалужуються біля східних берегів материків усіх океанів на північ і південь. Досягши помірного поясу, вони під дією сили, що виникає внаслідок обертання Землі навколо своєї осі, змінюють свій напрям на східний.

Морські течії помірного поясу формуються також завдяки західним потокам повітря. Про це нагадує і назва найпотужнішої течії Світового океану — течія Західних Вітрів.

Підхоплені в помірному поясі західним перенесенням повітря, течії перетинають океан. Натрапивши на своєму шляху на материк, кожна з них розгалужується на два потоки. Один із них прямує до екватора у вигляді холодної течії, яка замикає великий кругообіг. Морські течії в ньому рухаються подібно до напряму повітря в антициклоні. Звідси й назва подібних кругообігів — антициклональні. Інший, теплий потік уздовж західних берегів материків рухається від екватора в бік полюсів. Із ним пов’язане утворення в помірних широтах кругообігу морських течій за циклональним напрямом.

Завдання і запитання

1) Пригадайте матеріал курсу шостого класу і дайте відповіді на запитання.

а) Які течії вважають теплими? Наведіть приклади таких течій.

б) Які течії вважають холодними? Наведіть приклади таких течій.

2) Які природні чинники пояснюють використання вод Балтійського моря для водозабезпечення міста Кронштадт, що розташоване на острові Котлін у Фінській затоці?

3) Чому внутрішні моря Європи мають порівняно низьку солоність морських вод?

4) Чому влітку температура води біля узбережжя вища, ніж у відкритому океані, а взимку — навпаки?

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у чотири групи і роздає картки із запитаннями.

Перша група. Чому в прибережних, пригирлових ділянках Світового океану солоність дещо нижча за середньоокеанічні значення?

Друга група. Де спостерігаються найвищі температури поверхневого шару води? Чому саме тут?

Третя група. Чому в екваторіальних широтах солоність океанічних вод дещо нижча за середньоокеанічні значення?

Четверта група. Чому найнижчі температури поверхневого шару води характерні для приполярних районів?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Дослідження «Взаємодія Світового океану, атмосфери та суходолу, її наслідки»

Мета: установити закономірності у взаємодії Світового океану, атмосфери та суходолу, проаналізувати їх наслідки.

ХІД РОБОТИ

1. Складіть схему теплообміну між Світовим океаном, атмосферою та суходолом:

1) у літній час;

2) у зимовий час.

2. Складіть схему утворення денного і нічного бризу, указавши області формування високого і низького тиску і встановивши причини розподілу атмосферного тиску над суходолом і водною товщею.

3. Заповніть пропуски у ланцюжку формування мусону (влітку і взимку). Влітку суходіл нагрівається швидше, ніж ... ^ над суходолом формується область низького тиску, а над океаном — ... ^ морські повітряні маси переносяться на ... .

Взимку суходіл швидко ... ^ тут формується область високого тиску ^ Океан повільно ^ тут формується область ... тиску ^ континентальні повітряні маси переносяться в океан.

4. Велику роль в обміні теплом і вологою між суходолом і океаном відіграють океанічні течії. Заповніть пропуски у тексті про вплив теплих і вологих течій на узбережний суходіл.

Теплі течії несуть теплі води з тропічних широт у ... і приполярні. Взимку повітря . теплими течіями, переносить тепло на суходіл, . температуру повітря в прибережних районах материків.

Холодні течії несуть холодні води з приполярних і помірних широт у ... . Узимку повітря ... холодними течіями, переносить холод на суходіл, . температуру повітря в прибережних районах материків.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учні разом з учителем підбивають підсумки уроку, відповідаючи на запитання.

1. Що вам найбільше запам’яталося з матеріалу уроку?

2. Про що хотілося б дізнатися детальніше?

3. Що здалося складним або незрозумілим?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

1. Опрацюйте § 8 підручника.

2. Складіть кросворд на сім слів за темою сьогоднішнього уроку.

 

Це матеріал посібника Сучасний майстер клас з Географії за 7 клас Шуліка К. С.

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 29-01-2017, 12:13, Переглядів: 7966