Народна Освіта » Історія України » Східні слов’яни — предки українців у VI-IX ст.

НАРОДНА ОСВІТА

Східні слов’яни — предки українців у VI-IX ст.

 

Які регіони заселили слов’яни в результаті Великого переселення (розселення)?

 

1. Слов’яни під час Великого переселення народів

Велике переселення народів спричинило значні зміни на карті Європи. Його складовою у V ст. було Велике переселення (розселення) слов’ян.

У той період слов’янські племена антів і склавинів зі своєї прабатьківщини у межиріччі Дніпра і Вісли рушили до Подунав’я, наблизившись до володінь Східної Римської імперії (Візантії). Кордони імперії не стали серйозною перешкодою для подальшого розселення слов’ян. У результаті Балканських війн слов’яни станом на кінець VII ст. майже повністю оволоділи Балканським півостровом.

\) Велике переселення (розселення) слов’ян — розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі впродовж У-УІІ ст. Опанування ними просторів Центральної, Південно-Східної та Східної Європи.

 

Як озброєні слов’янські воїни? Використовуючи знання з історії стародавнього світу, визначте, який бойовий стрій використовували слов’яни в бою.

 

 

Візантієць Іоанн Ефеський про походи слов’ян на Балкани

«На третьому році по смерті імператора Юстина... рушив проклятий народ слов’ян, який пройшов через усю Елладу і по країні Фессалоніці, і по фракійських провінціях. Здобув багато міст і фортець, спалив, пограбував і підкорив країну, сів на ній владно і без страху, як у своїй власній... Вони... захопили всі імперські табуни й інше, вони живуть, сидять і грабують у римських провінціях без турбот і страху, убиваючи і спалюючи; вони стали багатими, мають золото і срібло, табуни коней і багато зброї. Вони навчилися вести війну краще за римлян, [і все ж вони] люди прості, які не сміли з’явитися з лісів і степів і не знали, що таке зброя, за винятком двох або трьох дротиків».

1. Які факти про походи слов’ян на Балкани наведено в документі? 2. Як автор ставиться до подій, про які розповідає? Чому у вас склалося таке враження? 3. Чи можна довіряти авторові документа? Чию позицію він представляє?

4. Визначте за документом, який вплив мали балканські війни на розвиток слов’янського суспільства.

На зламі УІ-УІІ ст. слов’яни також активно просувалися на північ і північний схід, заселяючи землі, що належали балтійським таугро-фінським племенам.

 

Прослідкуйте по карті, якими річками, озерами, морями пролягав зображений торговельний шлях «із Варягів у греки». Якою була його роль у становленні держави?

 

Результатом Великого розселення слов’ян стало формування нових територіальних об’єднань слов’ян, що їх прийнято поділяти на східних, західних і південних. Які терени опанували слов’яни в результаті Великого розселення?

2. Сусіди східних слов’ян

Східні слов’яни жили не ізольовано від інших племен, на їхній розвиток

впливали сусіди. У УІІІ-Х ст. найбільший вплив на розвиток слов’ян і на становлення їхньої державності справили нормани і хозари.

Нормани («північні люди») — це предки сучасних данців, шведів, норвежців. У УІІІ-Х ст. їхні загони вмілих і безстрашних воїнів — вікінгів тримали у страху всю Європу, здійснюючи на своїх кораблях (дракарах) грабіжницькі набіги на

 

 

узбережжя, а іноді пливучи річками, вони навіть заходили далеко углиб континенту. Слов’яни називали вікінгів варягами. У «Повісті минулих літ...» Нестора-літо-писця згадується, що варяги брали данину з ільменських словен і кривичів. Просуваючись углиб слов’янського світу і засновуючи свої купецькі поселення — факторії, варяги проклали річками та озерами торговельний шлях «із варягів у греки», тобто шлях з Балтійського моря в Чорне до столиці Візантійської імперії Константинополя.

 

У той же час з півдня на слов’ян величезний вплив мав Хозарський каганат — одна з наймогутніших тогочасних держав. Каганат було засновано тюркськими кочовими племенами у степах між Волгою та Дніпром. Поступово їхня верхівка налагодила активні торговельні зв’язки з Візантійською імперією та Арабським халіфатом. Більша її частина прийняла іудаїзм, що сприяло тісним стосункам із єврейським купецтвом.

Якими товарами торгували (обмінювалися), брали данину нормани і хозари зі слов’янами?

 

Каганат процвітав за рахунок торгівлі товарами, що їх перевозили Великим шовковим шляхом, і работоргівлі. За повідомленням Нестора-літописця, хозари вчиняли грабіжницькі набіги на слов’ян, обклавши «даниною кров’ю» племена полян, сіверян, радимичів і в’ятичів. Ця данина передбачала віддавання у рабство кожної десятої дитини.

Які племена були сусідами східних слов’ян? Які народи справили найбільший вплив на розвиток східних слов’ян?

3. Розселення племінних союзів східних слов’ян на території України. Літописні легенди про заснування Києва

 

 

У VIII ст. у східних слов’ян формуються союзи племен. З літопису «Повість минулих літ» відомо, що територію сучасної України заселяли сім союзів племен — деревляни, поляни, уличі, ти-верці, сіверяни, волиняни (дуліби) та білі хорвати. Саме вони вважаються предками українців. На землях, які зараз входять до складу Білорусі, жили дреговичі й полочани, Росії — кривичі, радимичі, словени й в’ятичі. Археологічні дані підтверджують повідомлення літописця щодо розселення східних слов’ян.

Особливу увагу серед інших східнослов’янських союзів племен літопис приділяє полянам. Саме із полян походили перші київські князі-брати Кий, Щек і Хорив, за яких почалося будівництво Києва. Це місто назвали на честь старшого з братів — Кия.

На чолі кожного союзу племен стояв князь (каган). Найважливіші питання суспільного життя союзу або племені об-

Розповідь Нестора-літописця про заснування Києва

«Поляни ж жили в ті часи окремо й володіли своїми родами... і були три брати: один мав ім’я Кий, другий — Щек і третій — Хорив, а сестра їх була Либідь. Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зветься Щекавиця, а Хорив на третій горі, котра прозвалася по ньому Хоревицею. І збудували городок в ім’я старшого свого брата, і назвали його Київ, і був навколо міста ліс і бір великий, і ловили там звірів, і були ті мужі мудрі та тямущі, і називались вони полянами, від них поляни й до сьогодні у Києві».

1. Як, за повідомленням Нестора, виник Київ? 2. Які ще легенди про заснування Києва вам відомі?

Панорама київських гір, де виникло місто (сучасний вигляд)

 

 

говорювалися радою старійшин і ухвалювалися на народних зборах (віче).

На той час у віче могли брати участь лише чоловіки, здатні носити зброю. Крім племінного ополчення князь для здійснення воєнних експедицій мав у своєму розпорядженні постійну дружину професійних воїнів. Такий лад називають воєнною демократією.

Що таке «воєнна демократія»?

 

4. Господарство і спосіб життя слов’ян

Основним заняттям слов’ян було землеробство. Найдавнішим способом вирощування зернових культур у лісовій зоні було підсічно-вогневе землеробство. Селяни спалювали повалені вітром на окремих ділянках лісу сухі дерева і таким чином готували землю під посіви. Згодом — спалювали дерева, спеціально зрубані сокирою. Нерідко перед вирубуванням лісу дерева підсікали, щоб вони швидше висихали у вертикальному стані. Тоді — валили і спалювали. Попіл був добривом, він же розпушував ґрунт. По трьох роках використання виснажену землю залишали і починали освоювати нову ділянку.

 

У лісостеповій зоні слов’яни мали постійні місця проживання. Селилися вони на берегах річок, де були гарні луки і добрі ґрунти для обробітку. Ранні слов’яни використовували тут перелогову систему обробітку ґрунтів. Поле оброблялося і засівалося до того часу, поки ці землі давали добрі врожаї. Коли ж врожаї падали, поле залишалося для «відпочинку», а використовувалося інше. У той час вільних земель було багато, тож слов’яни завжди мали добрі врожаї. Вирощували пшеницю, просо та ячмінь. Археологічні знахідки того часу засвідчують, що слов’яни користувалися досить добрими знаряддями праці, зокрема, в них уже були залізний серп, мотики, кістяні й дерев’яні сохи з металевими наконечниками.

 

Слов’яни займалися також скотарством. Вони вирощували велику рогату худобу, коней, свиней. Слов’яни полювали на хутрових звірів, хутра були цінним товаром. А ще вони займалися різноманітними промислами: рибальством, бортництвом (примітивним бджоляр-ством), у лісах збирали гриби та ягоди.

У слов’ян було розвинене ремесло.

Найбільшого поширення набули ковальство, залізоробне ремесло, гончарство, прядіння, чинбарство і ткацтво.

Скпадіть розповідь за малюнками: «Етапи підсічно-вогневого землеробства»

 

Свої житла слов’яни споруджували в основному з дерева, заглиблювали їх наполовину в землю. Такі будинки були більш надійними й теплими. Посередині хати розташовувалися печі — для обігрі-

вання житла і приготування їжі. Печі були без димарів, палили «по-чорному», дим виходив крізь отвори у даху. Печі у житлах відрізняють слов’янські поселення від їхніх північних сусідів — угро-фінів і південних степових кочовиків. У них посеред житла було відкрите вогнище, над яким підвішували казан. Недалеко від будинку обов’язково споруджувалася яма-льох, де слов’яни зберігали зерно та інші продукти.

 

Слов’яни жили первісною сусідською общиною. Існували великі патріархальні сім’ї, в яких жили родичі декількох поколінь. Вони вели спільне господарство, володіли окремими господарськими будівлями, житлами, навіть невеликими поселеннями. Общини родичів жили в близьких поселеннях, що називалися «гніздами». Група таких «гнізд» об’єднувалась у плем’я. Племена об’єднувалися в союзи племен.

5. Вірування слов’ян

Релігійні вірування слов’ян прийнято називати язичництвом. Слов’яни обожнювали сили природи. Вони мали свій поховальний обряд, в основу якого було покладено віру в потойбічне життя. Померлих спалювали і ховали у спеціальних ямах. У могили клали речі померлого, знаряддя праці, посуд, їжу, інколи зброю.

Крім того, у давніх слов’ян існувала віра у різних духів.

 

Найдавніші писемні повідомлення про вірування слов’ян належать візантійському історику VI ст. Прокопію Кесарійському. Він писав, що слов’яни вважають «володарем усього» одного з богів — творця блискавок (Перуна). Йому приносять у жертву биків та інших тварин. Слов’яни поклоняються також рікам, німфам та іншим божествам, складають їм жертви і під час жертвоприношень ворожать. Німфи в античній міфології — духи природи (джерел, гір та ін.). Отже, слов’яни, окрім вищих богів, які уособлювали сили природи (грім, блискавку, вітер та ін.), поклонялись і духам (німфам). Крім Перуна, до нас дійшли

такі назви слов’янських богів: Велес, Даждьбог, Стрибог, Род, Макош та ін. Місця поклоніння богам називаються капищами, де встановлювались ідоли певних богів. (До наших днів зберігся Збручанський ідол).

ВИСНОВКИ

Унаслідок розселення слов’ян у УІ-УІІ ст. на великій території Східної Європи сформувалися три групи слов’янських племен: східна, західна і південна.

Східнослов’янські союзи племен деревлян, полян, уличів, тиверців, сіверян, волинян (дулібів) та білих хорватів, що заселяли територію сучасної України, вважаються предками українців.

В етнічному розвитку східних слов’ян визначальною залишалася спільна спадщина історичної прабатьківщини.

Основу господарства слов’ян становили землеробство і промисли. Розвиненими були скотарство і ремесло.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

1. Коли відбувалося Велике розселення слов’ян? Які його результати?

2. Яким було оточення східних слов’ян? Як воно вплинуло на їхній розвиток?

3. На землях яких племен виник Київ?

4. Які основні заняття слов’ян? Складіть розповідь про життя слов’янського городища.

 

Це матеріал підручника Історія України 7 за7 клас Гісем О. В.

 

Категорія: Історія України

Автор: vlad2017 от 26-01-2017, 14:33, Переглядів: 6256