Народна Освіта » Географія » Дослідження та освоєння материка

НАРОДНА ОСВІТА

Дослідження та освоєння материка

Пригадай або здогадайся

1. Що тобі відомо про географічні дослідження Євразії?

2. Хто з європейців здійснив подорожі, на основі яких описав природу, народи та їхні звичаї у межах Китаю, Індії?

3. Які найдавніші держави існували на території Євразії?

Найдавніші дослідження Євразії

Давні цивілізації і вивчення материка. Природу Євразії почали досліджувати значно раніше від інших материків. Особливо це стосується найзаселені-ших регіонів Європи та Азії. Багато природних явищ було відкрито та вивчено вченими саме на прикладі територій Європи та Азії.

 

У Євразії склалися і розвивалися найдавніші цивілізації Землі. Культура Індії, Китаю, Вавилона (у Месопотамії)

(мал. 4.57) налічує тисячоліття. Тут існували такі великі й високорозвинуті в минулому держави, як Вавилон, Стародавня Греція, Римська імперія, Візантія, арабські халіфати та ін. Вчені цих країн здавна почали активно пізнавати Землю, передусім простори свого континенту.

Подорожі в Індію і Китай, проникнення в Сибір і Центральну Азію, пошуки шляхів у південні країни вздовж північного і східного узбереж дали перші відомості про розміщення географічних об’єктів, обриси берегової лінії, основні риси природи материка, життя народів, які його населяли.

Особливо значний внесок у географічне вивчення Євразії зробили давньогрецькі, а пізніше арабські вчені (мал. 4.58).

Наукові експедиції ХІІ-ХУ ст. розширювали і поглиблювали наявні відомості про материк. Серед них найбільш відомі подорожі Марко Поло, Афанасія Нікітіна, Васко да Гами. Важливою в цей період була також подорож венеційського купця і мандрівника Нікколо де Кон-ті (мал. 4.59). Він мандрував у 1424 р. по землях Індії, відвідав також острови Шрі-Ланка, Суматра, Борнео, Ява. За дорученням Папи Римського на основі розповідей мандрівника було зроблено докладний звіт про ці подорожі.

 

Дослідження Євразії в ХУІ-ХУІІ ст.

Вивчення Південної Азії та Японії. У другій половині XVI — на початку XVII ст. в країни Південної Азії плавали голландці, англійці, іспанці. Німецький натураліст і лікар Енгельберт Кемпфер одним з перших європейців у 1690-1692 рр. відвідав Японію, де зібрав великий матеріал про природу, історію і побут її народу. Його книга, опублікована 1728 р. в Лондоні, тривалий час була основним джерелом відомостей про Японію (мал. 4.60).

Російські землепрохідці. У цей історичний період значний внесок у дослідження північних областей Азії, куди не проникали європейці, зробили російські землепрохідці (Семен Дежньов, Василь Поярков, Єрофей Хабаров). Це було пов’язано з тим, що Росія тоді активно завойовувала та освоювала великі простори Східної Азії — Сибір, Далекий Схід, холодні та неприступні північні землі. Семен Дежньов першим у 1648 р. пройшов Берингову протоку по всій її протяжності — з півночі на південь (мал. 4.61). Василь Поярков, а потім Єрофій Хабаров у середині XVII ст. із загонами козаків дослідили долину річки Амур, узбережжя Охотського моря.

Географи та геологи Великої Британії, Німеччини, Австрії, Росії, інших країн вивчали Альпи і Скандинавію, Піренеї і Карпати, природу Західної і Центральної Європи. Подорожі в Тибет і Гімалаї, на острови Індонезії й у Передньоазійське нагір’я доповнювали і завершували наші уявлення про природу континенту.

 

Дослідження материка у ХУІІІ-ХІХ ст.

Вперше навколо Євразії. У ХУІІІ-ХІХ ст. продовжуються дослідження півночі та північного сходу Азійського континенту, Центральної Азії. Сергій Крашенинников ще в XVIII ст. описав природу далекої Камчатки. У 1872-1873 рр. експедиція під керівництвом шведського мандрівника Нільса Норденшель-да (мал. 4.62) виконала зйомку берегів Шпіцбергена, вперше перетнула Східне крижане поле. У 18781879 рр. експедиція Норденшельда на пароплаві «Вега» вперше здійснила наскрізне (із зимівлею в дорозі) плавання Північно-Східним проходом з Атлантичного океану в Тихий і через Суецький канал повернулася до Швеції (1880 р.), першою у світі обійшла навколо всю Євразію.

Дослідження районів Центральної Азії. Важ-кодоступні гори Азії (Памір, Тянь-Шань), пустелі Центральної Азії і найбільше нагір’я Тибет було обстежено у XIX ст. численними експедиціями Петра Семенова-Тян-Шанського, Миколи Пржевальського, Петра Козлова та ін. (мал. 4.63, 4.64). Петро Семе-нов-Тян-Шанський у 1856-1857 рр. здійснив подорож на Тянь-Шань, зробивши важливі відкриття про походження гір. Пізніше був організатором ще багатьох експедицій до Середньої і Центральної Азії. Микола Пржевальський досліджував природу Східного Сибіру та Усурійського краю. 1870 р. здійснив експедицію в Центральну Азію. Дослідник першим з європейців проник до Тибету, побував у верхів’ях річок Хуанхе та Янцзи. Вчений зробив докладні описи пустелі Гобі, високогірних районів Північного Тибету. Книжка Миколи Пржевальського «Монголія і країна тангутів» (1875-1876) принесла автору світову славу і була перекладена багатьма мовами.

У кінці XIX ст. український ботанік Володимир Липський одним з перших зробив науковий опис флори Індонезії, Середньої Азії.

Дослідження материка у XX ст.

За одну навігацію Північним морським шляхом. Досить значний внесок у дослідження Євразії зробив Отто Шмідт, який народився у Білорусі та навчався в Київській гімназії й Київському університеті. У 1928 році Отто Шмідт брав участь у першій радянсько-німецькій памірській експедиції, яка вивчала гірські пасма, льодовики, перевали і найвищі вершини Західного Паміру. У 1929 та 1930 роках він очолював арктичні експедиції на криголамному пароплаві «Сєдов». Перша експедиція досягла Землі Франца-Йосифа, під час другої було відкрито ряд малих островів, західні береги Північної Землі. У 1932 році експедиція під керівництвом Отто Шмідта на криголамному пароплаві «Сибіряков» за одну навігацію пройшла увесь Північний морський шлях, поклавши початок регулярним плаванням уздовж берегів Сибіру. У 1937 році дослідник організував експедицію на першу в світі дрейфуючу наукову станцію «Північний полюс-1»

 

у самому центрі Північного Льодовитого океану (мал. 4.65).

Отто Шмідт зробив значний внесок у розвиток різних наук. Зокрема, він запропонував теорію утворення планет Сонячної системи.

Однак і до сьогодні територію Євразії вивчено нерівномірно. Є райони материка, про які ще відносно небагато відомо науковій громадськості (гори Гіндукуш, Каракорум).

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

1. З якими подіями пов’язані найдавніші дослідження Євразії?

2. Які внески в дослідження Азії зробили науковці та землепрохідці?

3. Хто і коли вперше здійснив подорож навколо всієї Євразії?

4. Хто у XIX столітті здійснював дослідження центральних районів Євразії?

5. Який внесок у вивчення Євразії зробив Отто Шмідт?

Застосуй знання, дізнайся більше

1. Дізнайся з різних джерел більше про дослідників Євразії, про яких ішлося в тексті параграфа.

2. На основі опрацювання атласу та інших джерел склади опис Північного морського шляху.

 

Це матеріал з підручника Географія 7 клас Гілецький

 

Категорія: Географія

Автор: vlad2017 от 26-01-2017, 11:34, Переглядів: 1683