Словник хімічних термінів за 7 клас

Атом — найменша хімічно неподільна частинка речовини, що складається з ядра, навколо якого обертаються електрони. Ядро атома складається з протонів і нейтронів.

Атомна маса — це маса атома, виражена в атомних одиницях маси. Чисельно дорівнює відносній атомній масі, але має одиницю вимірювання — 1 а. о. м.

Атомна одиниця маси (а. о. м.) — одиниця вимірювання маси надлегких частинок, що дорівнює 1/12 маси атома Карбону, тобто 1,67 • 10^-24 кг.

Валентність — це число хімічних зв’язків, які певний атом може утворити з іншими атомами.

Випаровування — процес зміни агрегатного стану з рідкого на газоподібний.

Відносна атомна маса — це безрозмірна величина, що дорівнює відношенню маси атома до 1/12 маси атома Карбону.

Відносна молекулярна маса — це величина, що дорівнює відношенню маси молекули до 1/12 маси атома Карбону.

Властивості — це ознаки, за якими речовини або тіла відрізняються один від одного чи подібні між собою.

Горіння — швидкий процес окиснення речовин, що супроводжується виділенням великої кількості теплоти і світла.

Група — вертикальний ряд елементів у Періодичній системі, що об’єднує хімічні елементи з подібними властивостями.

Дистильована вода — вода, очищена від домішок неорганічних та органічних речовин методом перегонки (дистиляції).

Дистиляція — метод розділення двох (або більше) рідин, що змішуються. Суть методу полягає в тому, що суміш рідин нагрівають, у результаті чого рідина, що кипить при нижчій температурі, починає випаровуватися раніше. Випари цієї рідини відводяться та охолоджуються в холодильнику і краплями збираються у приймачі.

Електроліз — процес розкладання розчинених або розплавлених речовин під впливом електричного струму. Наприклад, електролізом води одержують водень та кисень, а електролізом розплаву натрій хлориду (кам’яної солі №С1) одержують прості речовини натрій та хлор.

Електрони — елементарні частинки з електричним зарядом -1 та масою, приблизно у 2000 разів меншою за масу протона чи нейтрона.

Елемент — див. Хімічний елемент.

Елементи металічні — хімічні елементи, які в хімічних реакціях переважно віддають електрони. У Періодичній системі розташовані переважно на початку періоду.

Елементи неметалічні — хімічні елементи, які в хімічних реакціях переважно приймають електрони. У Періодичній таблиці розташовані переважно в кінці періоду.

Індекс — показує число атомів певного елемента у складі молекули або формульної одиниці.

Індикатор — речовина, що змінює своє забарвлення залежно від наявності іншої речовини в розчині (кислоти, лугу тощо). Найбільш поширені кислотно-основні індикатори — лакмус, фенолфталеїн.

Иони — одноатомні або багатоатомні частинки, що мають електричний заряд.

Каталізатор — це речовина, що змінює швидкість реакції, але сама при цьому не витрачається. Каталізатори, що підвищують швид-

кість реакції, називають позитивними, а ті, що знижують,— негативними (або інгібіторами). Найбільш поширеним та універсальним каталізатором є платина.

Коефіцієнт — показує число молекул (формульних одиниць), що беруть участь у певному процесі.

Компоненти — речовини, що містяться у складі сумішей.

Конденсація — процес зміни агрегатного стану з газоподібного на рідкий.

Кристалізація — процес зміни агрегатного стану з рідкого на твердий.

Маса атома — це маса атома, виражена в грамах або кілограмах.

Масова частка елемента — це величина, що показує, яка частка маси речовини або молекули припадає на атоми даного елемента.

Матеріал — це речовина або суміш речовин, що використовується для виготовлення предметів.

Метали — прості речовини, для яких характерні такі загальні фізичні властивості: металічний блиск, електропровідність, висока теплопровідність, пластичність тощо.

Металічні елементи — див. Елементи металічні.

Молекула — найменша частинка речовини, що є носієм усіх властивостей цієї речовини. Молекули складаються з атомів.

Неметали — прості речовини, для яких характерні загальні фізичні властивості: відсутність електропровідності, крихкість, низька теплопровідність та інші.

Неметалічні елементи — див. Елементи неметалічні.

Неоднорідна суміш — див. Суміш неоднорідна.

Однорідна суміш — див. Суміш однорідна.

Оксиди — хімічні сполуки, що складаються з атомів двох хімічних елементів, один з яких — Оксиген.

Перегонка — див. Дистиляція.

Період — горизонтальний ряд елементів у Періодичній системі, що починається з типового металічного елемента і закінчується інертним елементом.

Плавлення — процес зміни агрегатного стану з твердого на рідкий.

Природничі науки — науки про природу, до них належить хімія, фізика, біологія, географія, геологія, астрономія та інші.

Продукти реакції — речовини, що утворюються в результаті хімічної реакції.

Прості речовини — речовини, утворені одним хімічним елементом.

Реагенти — речовини, що вступають у хімічну реакцію.

Речовина — різновид матерії, що характеризується певною будовою. Усі тіла складаються з речовин.

Складні речовини — речовини, утворені декількома хімічними елементами.

Сублімація (Возгонка) — процес зміни агрегатного стану з твердого на газоподібний.

Суміш неоднорідна — суміш, у якій окремі компоненти розрізняються неозброєним оком.

Суміш однорідна — суміш, у якій окремі компоненти не видно неозброєним оком.

Тіла — усі предмети, що оточують нас.

Фізичні явища — див. Явища фізичні.

Формульна одиниця — група атомів, записана в хімічній формулі. Термін «формульна одиниця» використовується для речовин з атомною або йонною будовою.

Хімічний елемент — різновид атомів з однаковим зарядом ядра.

Хімічні явища — див. Явища хімічні.

Хімія — наука про речовини та їх перетворення.

Явища — усі зміни, що відбуваються навколо нас.

Явища фізичні — це явища, під час яких не змінюється склад речовини.

Явища хімічні — це явища, під час яких одні речовини перетворюються на інші (змінюється склад речовин).

Це матеріал з підручника Хімія 7 клас Григорович