Урок 5. Русь-Україна за князювання Ольги та Святослава

Мета: ознайомити учнів із діяльністю правителів Русі-України Ольги та Святослава по

яснити зміст термінів і понять «реформи», «Балканські походи» розвивати вміння учнів систематизувати матеріал виховувати повагу до історичного минулого України.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Київська держава за князювання ольги та свято

слава».

Основні терміни і поняття: реформи, Балканські війни.

Основні дати і події: 946 (або 957) р. — відвідання Константинополя руським посольством, очолюваним княгинею ольгою 964—966 рр. — похід святослава проти хозарського каганату 968, 969—971 р. — Перший та Другий Балканські походи князя святослава.

Структура уроку

I. організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Княгиня ольга, її внутрішньополітичні реформи.

2. Зовнішньополітична діяльність княгині ольги.

3. Князь святослав. Похід проти хозарського каганату.

4. Балканські походи.

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель інформує учнів про тему й основні завдання уроку. Доцільно звернути увагу, що на наступному уроці відбудеться практичне заняття за темою «Князь Святослав та його походи», завдання до якого учні отримають наприкінці уроку.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бесіда за запитаннями

1. Чим уславився князь Аскольд?

2. Порівняйте діяльність князів Олега та Ігоря. Визначте спільне і відмінне.

3. Розгляньте у підручнику картину К. Лебедєва «Полюддя». Як відбувався збір данини? Що саме збиралося з підвладних племен? Чому, на вашу думку, київських правителів цікавили ці продукти?

4. Як дослідники пояснюють походження назви «Русь»?

iii. актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1. Яких заходів для зміцнення центральної влади вжив князь Олег?

2. Якою була політика перших князів Київської держави стосовно Візантії?

3. Назвіть східнослов’янські союзи племен, які сплачували данину хозарам.

IV. вивчення нового матеріалу

Випереджальне завдання

Активізації роботи учнів під час сприйняття нового матеріалу сприятиме продовження роботи з таблицею «Правителі Київської держави», що була розпочата на минулому уроці.

1. Княгиня Ольга, її внутрішньополітичні реформи

Розповідь учителя

Після загибелі князя Ігоря його єдиний відомий із літопису син Святослав був ще дитиною, і тому київський престол у 945 р. посіла його дружина Ольга. Вона правила Руссю до 964 р., коли передала владу своєму змужнілому синові.

Княгиню Ольгу (бл. 910—969) літописець називав «мудрішою за всіх людей», характеризував як вродливу, розумну, енергійну жінку й одночасно далекоглядну, холоднокровну та досить жорстоку правительку. Вважають, що вона була не лише дружиною князя, а і його мудрою помічницею у справах, за відсутності Ігоря брала на себе всі турботи з управління державою. Посівши київський престол, багато зробила для зміцнення Київської держави.

Своє правління Ольга розпочала з придушення деревлянського повстання. Деревляни після вбивства Ігоря відправили до Києва послів із пропозицією княгині стати дружиною деревлянського князя Мала. Ольга поступово розправилася зі знатними мужами князівського роду, боярами та купцями, а згодом привела в покору народ дерев-лянський. Загибель Ігоря гостро поставила питання реформування системи державного управління на Русі й зокрема порядку стягування данини.

Цікаві факти

Згідно з літописом, перше посольство Ольга живцем спалила в човні, друге — у лазні. Третя помста своєю жорстокістю перевершила попередні: під приводом справити поминки за своїм чоловіком княгиня влаштувала бенкет, а потім звеліла «посікти п’ять тисяч» п’яних деревлян. Після цього вона протягом року тримала в облозі місто деревлян Іскоростень, а потім спалила його.

Ольга впорядкувала полюддя. Було чітко окреслено землі, із яких через певні проміжки часу стягувалася визначена данина. За княжою казною було закріплено «ловища» — землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало її постійним прибутком. Установлювалися «уроки» й «оброки», які мали виконувати підлеглі в розмірах, що не позбавляли їх засобів до існування. Запровадженням «уставів» було, імовірно, упорядковано адміністративні й судові дії на місцях княжих дружинників. Влаштовувалися також «становища» й княжі «погости» — місця зберігання зібраної данини та осередки центральної влади.

За князювання Ольги розбудовувався й прикрашався її «стольний град». У Києві з’явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із «теремом кам’яним». Археологічні розкопки свідчать, що це був двоповерховий кам’яний палац, прикрашений мармуром і декоративною керамікою.

Робота з термінами і поняттями

Реформи — перетворення, зміни, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя.

— 2. Зовнішньополітична діяльність княгині Ольги

Розповідь учителя

Княгиня Ольга проводила активну зовнішню політику. Проте, на відміну від своїх попередників, вона віддавала перевагу дипломатії перед війною.

У 946 р. (за іншими даними — 957 р.) вона відвідала Константинополь. Це були перші в історії відвідини столиці Візантії руським посольством, яке очолювала правителька Київської держави. Княгиня, імовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і сплату візантійцями данини Києву.

За повідомленням літописця, у Константинополі Ольга прийняла християнство. Крім того, була досягнута домовленість, що руські дружини служитимуть імператору, і Візантія за це сплачуватиме данину Русі. Виконуючи домовленості, Ольга надсилала руських воїнів, допомагаючи Візантії у війні з арабами 961 р., у боротьбі з норманами і болгарами. Княгиня Ольга здійснила першу спробу встановити дипломатичні зв’язки із Західною Європою. У 949 р. вона відправила своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І — наймогутнішого правителя тогочасної Європи — з проханням надати єпископа для хрещення Русі. Через деякий час до Києва прибула християнська місія, очолювана ченцем Адальбертом. Вона діяла на Русі протягом 961—962 рр., проте через протидію язичницької знаті під загрозою фізичної розправи члени місії змушені були рятуватися втечею. Оскільки язичницькі настрої були досить сильними, Ольга не наважилася оголосити християнство державною релігією.

Імовірно, ця невдача послабила позиції Ольги, і влада перейшла до її сина Святослава, який був прихильником язичництва.

3. Князь Святослав. Походи проти Хозарського каганату

Колективна робота учнів з підручником

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа з наступною його систематизацією у формі таблиці.

Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Святослав, син Ігоря та Ольги, посів київський престол досить пізно — у 964 р., у віці близько 30 років. Недовге князювання Святослава було періодом майже безперервних битв і воєнних походів.

Князь Святослав (бл. 931—972) уславився насамперед як відважний воїн і талановитий полководець. Ставши самостійним правителем, Святослав здійснив декілька походів із метою зміцнення Русі й примусив сусідні держави зважати на її інтереси. Нестор-літописець із великою любов’ю розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. Войовничість Святослава відповідала духу епохи, коли середньовічні правителі силою зброї формували території своїх держав. За роки свого порівняно нетривалого правління він пройшов походами від Середнього Поволжя до Каспію й далі Північним Кавказом і Причорномор’ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000—8500 км.

На відміну від Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися він категорично відкидав, пояснюючи це тим, що із цього буде сміятися вся князівська дружина.

У 964—966 рр. Святослав розгорнув боротьбу проти Хозарського каганату. Він підкорив східнослов’янський племінний союз в’ятичів, який мешкав на річці Ока і сплачував данину хозарам. Святослав також звільнив від хозарської залежності та примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього війська князя спустилися Волгою до її гирла, де був центр Хозарського каганату, і, завдавши поразки хозарам, захопили їхню столицю — місто Ітиль. Він також підкорив і обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетинів), та адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Та-матарха на Таманському півострові (дістало нову назву — Тмутаракань) і хозарську фортецю Саркел (дістала назву Біла Вежа).

Робота з документом

«ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ» ПРО КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА І ЙОГО

БОРОТьБУ З ХОЗАРАМи

У рік 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи, як пардус (гепард), багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».

І пішов він на Оку-ріку і на Волгу, і знайшов в’ятичів, і сказав їм: «Кому ви данину даєте?» Вони ж одказали: «Хозарам. По шелягу од рала даєм».

У рік 965. Рушив Святослав на хозар. Почувши ж про це, хозари вийшли насупроти з князем своїм... і зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів Святослав хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв, і ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва.

У рік 966. Переміг Святослав в’ятичів і данину на них наклав.

Запитання до документа

1) Які факти, названі літописцем, свідчать про невибагливість і хоробрість Святослава?

2) Знайдіть на карті наведені в літописі назви народів, країн, міст

тощо і прослідкуйте напрями воєнних походів Святослава в 964—

966 рр.

Головним результатом боротьби Святослава з хозарами в 964— 966 рр. стало послаблення і занепад Хозарського каганату. Це сприяло ліквідації хозарської загрози для Київської держави та водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі Сходу, насамперед печенігам.

4. Балканські походи

Розповідь учителя

Скористатися військовим талантом Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу у боротьбі проти болгар. У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у свій Перший Бал-канський похід до Болгарії. Він розбив під Доростолом сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів, князюючи тут, у місті Переяслав-ці. Налякані відмовою Святослава залишити завойовану Болгарію і його намірами перенести до Подунав’я столицю своєї держави, візантійці підбурили до нападу на Київ печенігів.

У 968 р. печенізька орда взяла в облогу Київ. Святослав спішно повернувся додому й відігнав печенігів від свого «стольного града».

Для того щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав залишив своїм намісником у Києві старшого сина Яро-полка, у деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав свого позашлюбного сина Володимира.

У 969 р. Святослав вирушив у Другий Балканський похід, що став останнім. Цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Князеві довелося воювати не лише з болгарами, а й із візантійцями. У 971 р. сили візантійців, які значно переважали, обложили Святослава з його військом у болгарському місті Доростол. Однак візантійцям так і не вдалося здобути місто. Русичі неодноразово виходили з Доростола й біля його стін билися з ворогом. Відтак візантійцям довелося погодитися на укладення мирної угоди зі Святославом. За її умовами візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю і навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати

зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.

Цікаво знати

Візантійський історик Лев Диякон, який сам бачив Святослава, залишив опис його зовнішності: «На вигляд він був таким: середній на зріст, не надто високий, не надто малий, із густими бровами, із блакитними очима, із рівним носом, із голеною головою і густим довгим волоссям, що висіло на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, і лише на одному її боці висіло пасмо волосся, що означало знатність роду, і шия товста, плечі широкі й весь стан досить стрункий. Він виглядав похмурим і суворим. В одному вусі висіла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами з рубіном, уставленим між ними. Одяг на ньому був білим, який нічим, окрім чистоти, не відрізнявся від одягу інших».

Підписавши мир із візантійцями, Святослав залишив Болгарію і вирушив на Русь. Навесні 972 р. він із невеликою дружиною біля дніпровських порогів потрапив у засідку, влаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши його золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив».

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

— І варіант

Учитель перевіряє результати роботи учнів із таблицею «Правителі Київської держави».

— ІІ варіант

Бесіда за запитаннями

1. Коли розпочалося князювання Ольги?

2. Яке місто було «стольним градом» деревлянської землі?

3. Коли відбулися перші відвідини Константинополя руським посольством на чолі з княгинею Ольгою?

4. Назвіть племена й народи, які підкорив Святослав і примусив сплачувати данину.

5. Якими були результати Першого Балканського походу?

6. Чим завершився Другий Балканський похід?

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

(Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці.)

Внутрішньополітичні заходи княгині Ольги сприяли об’єднанню східнослов’янських племен у єдину державу. У зовнішньополі-

тичній діяльності княгиня Ольга визначила нові підходи, віддаючи перевагу мирним засобам перед воєнними.

У своїй державотворчій діяльності князь Святослав приділяв увагу активній зовнішній політиці, яка мала переважно завойовницьку спрямованість.

• Численні війни Святослава призвели до виснаження Русі було втрачено дипломатичні зв’язки з провідними християнськими державами, налагоджені Ольгою.

• Зі смертю Святослава в історії Київської держави завершилася доба далеких воєнних походів. Наступники князя-воїна зосередилися на освоєнні раніше завойованих земель і розбудові держави.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 4 підручника.

2. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення або презентацію до практичного заняття «князь Святослав та його походи».

Теми для повідомлень і презентацій:

1) Що розповідає Нестор-літописець у «Повісті минулих літ» про князя Святослава?

2) Яку оцінку дають сучасні історики діяльності князя Святослава?

Це матеріал з підручника Плани-конспекти уроків з предмету Історія України за 7 клас