Народна Освіта » Історія України » Суспільно-політичний устрій та господарське життя Русі-України в IX—X ст.

НАРОДНА ОСВІТА

Суспільно-політичний устрій та господарське життя Русі-України в IX—X ст.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: про систему правління і склад населення Русі-України; яким було життя людей на селі; про особливості розвитку руських міст і міського життя; що таке «дружинна держава», «бояри», «старці», «гради».

1. Якими були характерні риси суспільного і господарського життя давніх слов'ян? 2. Що таке союзи племен і племінні княжіння? 3. Коли у східних слов'ян виникають племінні княжіння? 4. Як відбувалося стягування данини на Русі за перших князів?

Пн Склад населення і система управління Руссю-Україною. За формою правління Русь IX—X ст. історики визначають як «дружинну державу». У її основі була досить проста система управління, яка сформувалася на основі дружини київських князів. Дружина не була лише військом великого князя київського. Старші дружинники ставали радниками князя, утворювали апарат управління, чинили від його імені суд на місцях і стягували данину.

 

Із «Повісті минулих літ» дослідники отримали багато інформації про панівні верстви населення Русі в IX—X ст. Зокрема, розповідаючи про похід Олега на Константинополь 907 р. та умови русько-візантійської угоди 911 р., літописець повідомляє, що, крім великого князя київського, на Русі були князі та «світлі бояри». Більшість істориків вважають, що це місцеві східнослов’янські племінні князі й вожді, яких підкорили київські князі.

Князі у своєму правлінні спиралися на племінні ради старійшин, яких літописець називає «старцями». Із розповіді Нестора-літописця про події 945 р. можна дізнатися, що деревлянський князь Мал приймав рішення про переговори з київською княгинею Ольгою, попередньо порадившись зі старійшинами.

«Повість минулих літ» про боротьбу князя Олега з візантійцями

У рік 907. Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві... і зажадав Олег давати щорічну данину на руські городи — спершу на Київ, а тоді й на Чернігів, на Переяславль, і Полоцьк, і на Ростов, і на Любеч, і на інші городи, — бо по тих городах сиділи князі, під Олегом сущі (залежні від Олега).

У рік 912. Послав Олег мужів своїх налагодити мир і укласти договір між Греками і Руссю. І послав він, мовлячи: «Згідно з другою угодою, що відбулась при тих же цесарях, Льві й Олександрові, ми, мужі від народу руського — Карл, Інгельд, Фарлоф, Вермуд, Рунав, Гуди, Руальд, Карп, Фрелав, Руар, Актеву, Труан, Лідул, Фост, Стемид, — послані від Олега, великого князя руського, і всіх, що є під рукою його, світлих бояр до вас. цесарів грецьких, для збереження і на засвідчення дружби, яка од багатьох літ була між християнами і Руссю, за бажанням наших князів і за їхнім велінням, і від усіх, що є під рукою його, Олега, сущих русів...»

1. Яким титулом називає літописець князя Олега? 2. Про які панівні верстви, що існували на Русі, крім великого князя руського, згадується в літописі? 3. Які міста існували на Русі на початку X ст., за повідомленням Нестора? Знайдіть їх на карті.

своє значення. У містах і землях з’явилися намісники великого князя київського. Це зробило непотрібними щорічні князівські об’їзди земель. Відтепер намісники збирали данину і передавали її до Києва. Данину, як стверджує Нестор-літописець, збирали на Русі від окремого будинку — «диму». Більшість населення Русі, яке обкладалося даниною, становили вільні селяни, або «люди», і ремісники. Існував також нечисленний прошарок залежних людей, або «челядинів».

Життя людей у селі. У IX—X ст. більшість населених пунктів

Русі становили села. Їхні жителі займалися землеробством, присадибним тваринництвом та промислами (мисливством, рибальством, бортництвом тощо).

Археологічні дослідження дозволили історикам дізнатися про те, який вигляд мали сільські поселення на Русі. Вони розташовувалися в місцевості зі сприятливими для ведення сільського господарства природними умовами. Це були неукріплені поселення з 30— 50 селянських садиб, які розміщувалися довільно, без дотримання якого-небудь плану.

До складу селянської садиби входили житлові та господарські будівлі. Їхні господарі вели власне самостійне господарство, маючи для цього практично все необхідне. Розміри житла дозволяють висловити припущення, що селянська сім’я складалася, як правило, із шести осіб. Крім садиби, сім’ї належали предмети домашнього вжитку, худоба, знаряддя для обробітку землі й збирання врожаю.

Селянські господарства одного або декількох сусідніх сіл об’єднувалися в сільську територіальну общину, яку називали «верв»

 

або «мир». Члени общини були пов’язані круговою порукою, спільно відповідали за сплату данини і скоєні на її території злочини.

Мешканці окремих общин не мали міцних зв’язків і жили відокремлено. За свідченнями літописця, для укладання шлюбів влаштовувалися спеціальні «ігрища між селами». Місцями для зустрічей представників окремих общин найчастіше ставали погости. Тут відбувалися релігійні свята, періодичні торги, збирання данини тощо.

У житті східних слов'ян землеробство відігравало важливу роль і користувалося особливою повагою. Недарма свою основну зернову культуру вони називали «житом», від дієслова «жити». Давні язичницькі обряди і весь цикл річних язичницьких свят східних слов'ян відображали глибоко вкорінену традицію вважати обробіток землі джерелом свого існування.

У IX—X ст., як засвідчують дані археології, на Русі вже існувала велика кількість розчищених від лісу орних земель та була досить значною густота населення.

Міста і міське життя. Виникнення найдавніших поселень міського типу на Русі історики відносять до третьої чверті І тис., коли в середовищі східних слов’ян розгорталися етнічні й державотворчі процеси. У «Повісті минулих літ» Нестор-літописець називає східнослов’янські поселення «градами». Зокрема, розповідаючи про уличів, тиверців, він пише, що «сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть гради їх і до сьогодні».

 

На думку дослідників, східнослов’янські гради були адміністративними й релігійними центрами союзів племен, фортецями в прикордонних районах. Їхні залишки археологи знаходили в Києві, Чернігові, селі Зимне поблизу міста Володимира-Волинського, селі Пастирське на Черкащині та інших місцях.

У IX — першій половині X ст. на Русі, за повідомленням літописця, існувало 16 міст: Київ, Новгород, Ростов, Полоцьк, Ладога, Білоозе-ро, Муром, Ізборськ, Смоленськ, Любеч, Псков, Чернігів, Переяслав, Пересечен, Вишгород, Іс-коростень.

Більшість міст Русі починалися із замків-фортець. Під їхніми стінами селилися ремісники і купці, а в межах стін перебували князі й во-

єнні дружини, які в разі потреби могли захистити місто від ворогів. Варяги називали Русь IX—X ст. «країною міст (замків)», або «Гардарики».

Міста були центрами розвитку ремісничого виробництва і торгівлі. Проте їхні мешканці на Русі, як і в містах тогочасної Європи, поєднували заняття ремеслом і торгівлею із сільськогосподарським виробництвом.

 

 

 

Населення міст Русі було неоднорідним за своїм складом. Як правило, воно поділялося на міську знать і міські «низи». До першої групи населення належали князі, бояри, жерці, князівські дружинники, багаті купці й заможні ремісники. Другу групу складали міщани, бідні ремісники, дрібні торговці й челядь.

Центром міста на Русі був добре укріплений замок — дитинець. Навколо розташовувався торговельно-ремісничий посад. У разі небезпеки його мешканці шукали захисту в дитинці. У княжому місті всі вулиці вели до дитинця, в інших містах — на дороги, що вели до сусідніх міст та на пристань. Доріг було тоді дуже мало, користувалися переважно річковими шляхами.

 

Висновки. У IX—X ст. на Русі встановилася форма правління державою, за якої головною фігурою був князь, що керував країною за допомогою своєї дружини.

 

• У складі населення Русі в IX—X ст. сформувалася панівна верства, до якої належали великий князь київський, племінні князі, бояри і князівські дружинники.

• Переважна більшість населення Русі жила в селах і займалася сільським господарством.

• Міста Русі були важливими соціально-економічними, політичними і культурними центрами країни. Вони були осередками ремесла, торгівлі, державної влади й управління.

Запитання і завдання

I. Що таке «дружинна держава»? 2. Назвіть представників панівних верств населення Русі в IX—X ст. 3. У IX—X ст. більшість населених пунктів Русі становили села чи міста? 4. Що таке верв? 5. Що таке «гради»? 6. Які міста, за повідомленням літописця, існували на Русі в IX — першій половині X ст.? 7. Охарактеризуйте склад населення і систему управління Руссю. 8. Розкажіть про життя людей на селі. 9. Як відбувався розвиток руських міст у IX—X ст.? 10. Поясніть, як ви розумієте висновки до параграфа.

II. У вигляді двох простих планів запишіть особливості життя людей у селах і містах Русі в IX—X ст.

12. Підготуйте розповідь про уявну мандрівку купців землями Русі в IX—X ст. із відвідинами її міст і сіл.

Практичне заняття «Князь Святослав та його походи»

Мета: проаналізувати сутність і наслідки зовнішньої політики князя Святослава.

Завдання для підготовки до практичного заняття: за додатковою літературою або ресурсами Інтернету підготуйте повідомлення (за вибором):

а) «Зовнішньополітична діяльність князя Святослава».

б) «Оцінка істориками зовнішньополітичної діяльності князя Святослава».

Хід заняття

1. Об’єднайтеся в малі групи відповідно до тем своїх повідомлень. Обговоріть висновки, яких ви дійшли, і представте їх класу.

2. Виконайте завдання за наведеними уривками із джерел: розташуйте у хронологічній послідовності події, які вони відображають.

А «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми,— то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже,— тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”»

Б «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”... І пішов до Царгорода, розоряючи міста. І дали йому данину. І повернувся він у Переяславець.»

В «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого. який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю.»

Г «Рушив. [він] на Дунай на болгар, і в битві переміг. [він] болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків. Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв. по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася. вона була гідно вшанована».

Д «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царгород, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна чимало взяли.»

Е «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».

Є «“Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас у місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді допоможе? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород”».

Ж «.Імператор [візантійський] згодився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істру в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці.»

3. Сформулюйте висновки відповідно до мети заняття.

1. Поясніть значення понять і термінів: Велике розселення слов’ян, князь, дружина, літопис, Русь (Русь-Україна), імперія, полюддя, данина.

2. Виконайте завдання за історичною картою.

1) Знайдіть і покажіть на карті території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VIII—ІХ ст.

2) Визначте територію Русі за князювання Олега і Святослава.

3) Покажіть напрямки походів перших київських князів.

3. Визначте наслідки впливу природно-географічних умов на господарство і спосіб життя східних слов’ян.

4. Установіть хронологічну послідовність правління київських князів і назвіть роки їх правління. Яким, на вашу думку, був головний внесок кожного з них у розбудову державності Русі?

5. Які чинники найбільшою мірою вплинули на становлення Русі? Поясніть свою думку.

6. Якою є роль Києва у становленні Русі? Чому саме Київ став центром державотворення східних слов’ян?

7. Назвіть факти, які свідчать про зростання могутності й міжнародного авторитету Русі в IX—X ст.

8. Яку роль в історії східних слов’ян відіграло створення власної держави Русі?

9. Розкрийте значення «Повісті минулих літ» як історичного джерела про життя східних слов’ян у IX—X ст. Наведіть приклади того, що можна вважати літописними легендами та історичними фактами.

10. Порівняйте внутрішню і зовнішню політику князів Русі в IX—X ст. Визначте її значення та наслідки.

1. Центром якого союзу племен був Київ?

А полян Б сіверян

В деревлян Г дулібів

2. Щорічний похід князя з метою збирання данини з підвладних племен називався

А полюддя Б урок

В становище Г віче

3. Кого з названих осіб князі Русі-України вважали родоначальником своєї династії?

А Кия Б Аскольда

В Рюрика Г Олега

4. У якому році відбулось об’єднання північних і південних руських земель князем Олегом?

А 860 р. Б 882 р.

В 911 р. Г 988 р.

5. Який із київських князів першим прийняв хрещення?

А Кий Б Аскольд

В Дір Г Олег

6. Що стало приводом до повстання деревлян у 945 р.?

А повторне збирання данини київським князем Ігорем Б усунення від влади Святославом княгині Ольги В насильницький збір війська київським князем для походу на Константинополь

Г встановлення у Києві влади династії Рюриковичів

7. Походи київського князя Святослава в Болгарію призвели до конфлікту Русі

А із Хозарським каганатом Б з Візантійською імперією В з племенами половців Г зі Священною Римською імперією

8. Яким було головне заняття східнослов’янських племен?

А землеробство

Б торгівля В скотарство Г ремесло

9. Наведений середньовічний малюнок можна використати як ілюстрацію до літописної розповіді про поразку походу на Константинополь київського князя А Аскольда Б Олега В Ігоря Г Святослава

 

10. «“Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертві сорому не ймуть. Якщо моя голова ляже,— тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”» — цю промову князь Святослав проголосив перед битвою

А з болгарами Б із хозарами В з візантійцями Г з печенігами

11. Установіть відповідність між іменами князів та їхніми здобутками.

     

1

Аскольд

А

Приборкання повстання деревлян

2

Олег

Б

Об’єднання північних і південних русь-

3

Ольга

 

ких земель

4

Святослав

В

Створення перших писаних законів Русі

   

Г

Укладення першого відомого договору Ру

     

сі з Візантією

   

Д

Розгром Хозарського каганату

12. Установіть послідовність подій, пов’язаних із зовнішньополітичною діяльністю київських князів.

А Розгром Хозарського каганату Б Розгром печенігів у битві під Києвом

В Запровадження християнства на Русі як державної релігії Г Мирна дипломатична місія до Константинополя

 

Це матеріал з підручника Історія України 7 клас Гісем, Мартинюк

 

Категорія: Історія України

Автор: admin от 18-01-2017, 14:21, Переглядів: 4444