Народна Освіта » Всесвітня Історія » Урок 8. Середньовічний світ Західної Європи. Людина в Середньовіччі

НАРОДНА ОСВІТА

Урок 8. Середньовічний світ Західної Європи. Людина в Середньовіччі

Мета: розповісти про те, як складалися відносини між людиною і природою у Середні віки в Європі; пояснити особливості народонаселення Середньовічної Європи; охарактеризувати розгортання внутрішньої колонізації в Середньовічній Європі; пояснити зміст термінів і понять «міграція», «колонізація», «внутрішня та зовнішня колонізація»; розвивати вміння поєднувати інформацію з розповіді вчителя та підручника для здобуття нових знань; виховувати інтерес до історичного минулого людства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Економічний розвиток Європи у Середньовіччі».

Основні терміни і поняття: міграції, колонізація, внутрішня та зовнішня колонізація.

Основні дати і події: XI—XIII ст.— активний період внутрішньої європейської колонізації; 1316 р.— великий голод у Європі, припинення процесу колонізації.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Взаємодія людини і природи в Ранньому Середньовіччі.

2. Населення. Міграції. Небезпеки середньовічної людини.

3. Внутрішня колонізація. Криза XIV—XV ст.

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумки уроку

VII. Домашнє завдання

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. перевірка домашнього завдання

; Дидактична гра «По одному реченню»

Правила гри. Учням необхідно, відповідаючи одним реченням, розкрити зміст запропонованого вчителем питання. У грі беруть участь

декілька пар учнів, які виступають по черзі. Переможцем стає та пара, розповідь якої є найбільш змістовною. Гра сприяє активізації процесу перевірки домашнього завдання.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ; Бесіда за запитаннями

1. Якою була взаємодія людини і природи у Стародавньому світі?

2. Що таке колонізація?

3. Назвіть приклади і прояви колонізації з історії Стародавнього світу.

4. Якими були головні небезпеки для людини Стародавнього світу?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

— 1. Взаємодія людини і природи в Ранньому Середньовіччі

Учитель інформує учнів про початок вивчення нового розділу — «Середньовічний світ Західної Європи», повідомляє про кількість годин, відведених на його вивчення, форми й терміни проведення практичних занять, уроку узагальнення й тематичного контролю. Після цього знайомить із темою уроку та його основними завданнями.

; Випереджальне завдання

Визначте, що змінилося для людини-європейця у Середньовіччі порівняно з попереднім періодом.

; Розповідь учителя

У Ранньому Середньовіччі (V—X ст.) більшу частину Європи вкривали ліси. Ліс у ті часи був основним джерелом життя і доходів. Там випасали худобу, відгодовували жолудями свиней. Завдяки цьому селянин отримував на зиму гарантований запас м’ясної їжі. У лісі заготовляли дрова для опалення й виготовляли деревне вугілля — важливий компонент для виробництва залізних знарядь праці та зброї. Ліс забезпечував і будівельними матеріалами.

У лісі збирали смолисті речовини для виготовлення смолоскипів. Тут також заготовляли кору дуба, без якої неможливо було б вичиняти шкури тварин. Попіл спалених кущів підліску використовували для відбілювання або фарбування тканин. Крім того, у лісі й на галявинах збирали лікарські рослини — єдині лікувальні засоби в той час. Ліс був також місцем полювання.

Водночас ліс для середньовічної людини являв собою небезпеку. Він був горизонтом, кордоном між володіннями сеньйорів. Із лісу з’являлися голодні вовки, розбійники і завойовники. Недивно, що

в казках і легендах тих часів ліс і його мешканці були обов’язковими персонажами.

Серед лісів розташувалися невеликі поселення, до яких прилягали клаптики землі. На них вирощували городину, бобові та зернові культури.

; Робота з документом

ІЗ КАПІТУЛЯРІЯ ВІЛІСА (ПОЧАТОК IX СТ.)

Нехай належно слідкують за нашими лісами і гаями; і там, де є місце для розчистки, хай наші економи це зроблять, і хай вони стежать за тим, щоб поля не захоплювали ліси; і повинні бути такі ліси, де не можна багато рубати дерев або завдавати їм іншої шкоди, і хай вони слідкують за дичиною в лісі; і хай також візьмуться за яструбів і шулік для нашого полювання; і хай збирають оплату, яка нам належить за це. І хай економи, якщо вони пасуть свиней у лісі, хай управителі чи їхні люди, хай вони перші заплатять десятину так, аби дати приклад іншим, щоб потім й інші також заплатили.

Запитання до документа

1) Які настанови дає сеньйор своїм управителям?

2) Як сеньйор ставиться до лісу?

3) Чим можна пояснити таке його ставлення?

2. Населення. Міграції. Небезпеки середньовічної людини

; Розповідь учителя

У Середні віки Європу населяли романізовані народи колишньої Римської імперії: греки, кельти, германці, слов’яни, фракійці, балти, угро-фіни. Учені вважають, що після розпаду Римської імперії кількість населення у Європі значно скоротилася.

Найбільшими небезпеками Середніх віків були голод, хвороби (епідемії) та війни. Постійна загроза голоду — характерна риса середньовічного суспільства. Недостатній рівень розвитку техніки призводив до низьких врожаїв. Становище залежних селян було дуже тяжким. Середньовічна Європа постійно перебувала на межі голоду.

Ті, хто не гинув від голоду, страждали від хвороб. Погане харчування, неякісні продукти, відсутність уявлень про гігієну, відсутність елементарної медичної допомоги робили середньовічну людину надзвичайно вразливою до різних захворювань — туберкульозу, малярії, прокази, холери, дизентерії, тифу.

Безпорадні та зневірені люди вбачали в них Божу кару і зверталися по допомогу до святих. Уважалося, що паломництво і дотик до їхніх мощей лікує хвороби.

Не менш катастрофічні наслідки мали війни. Вони знищували й без того мізерні запаси продовольства, доводили до жебрацтва людей, послаблюючи їхню здатність протистояти хворобам й епідеміям.

Усі небезпеки середньовічної людини призводили до того, що середня тривалість життя становила 22—32 роки.

Середньовічне суспільство постійно перебувало в русі. Що ж змушувало цих людей вирушати у довгий і небезпечний шлях? Існувало кілька причин.

Середньовічне суспільство було досить бідним. Як правило, усе майно звичайного європейця вміщувалося в невелику торбинку, і тому в пошуках кращої долі людина готова була йти в далекі країни. До того ж уся земля належала сеньйорам, а селянин лише працював на ній.

Інша верства населення — рицарі, щоб отримати землю, також готові були вирушати в будь-який похід. У далеку дорогу людей штовхало християнство — вони йшли до місць паломництва, щоб спокутувати свої гріхи. До того ж люди рятувалися втечею від епідемій хвороб, голоду, війн й інших негараздів.

Лише з початком XIV ст. європейці поступово стають «домуваль-никами».

; Робота з термінами і поняттями

Міграції' — переселення народів з місць постійного проживання на нові землі.

3. Внутрішня колонізація. Криза XIV—XV ст.

; Колективна робота учнів з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал параграфа і дайте відповіді на запитання.

1) Що таке внутрішня і зовнішня колонізація?

2) Коли відбувався період активної колонізації у Середньовічній Європі?

3) Які позитивні наслідки мала внутрішня колонізація?

4) Якими були наслідки голоду 1316 р. для Європи?

(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.)

; Додаткова інформація

Наприкінці XI ст. населення Середньовічної Європи стало відчувати, що йому вже «тісно» у цій частині світу. Це примушувало європейців розпочати освоєння нових земель — колонізацію. Часом активної європейської колонізації став період XI—XIII століть.

Насправді вільних земель у Європі на той час вистачало, однак потрібно було багато працювати для того, щоб вони давали врожаї та годували людей. Нові землі селяни освоювали з великими труднощами. Вони вирубували ліси, осушували болота й перетворювали їх на родючі поля. Цей процес був дуже важким, виснажливим і тривалим.

Сеньйори підтримували зусилля селян, адже розуміли: освоєння нових земель дасть більше продуктів харчування. Заохочуючи селян до обробітку цілинних земель, феодали звільняли їх на певний час від сплати податків.

У більшості районів Європи стали застосовувати трипілля.

У цей час також почали використовувати органічні добрива. Запроваджені зміни дали можливість дещо збільшити врожайність.

; Робота з термінами і поняттями

Зовнішня колонізація — захоплення нових земель силою зброї за межами поширеної в Західній Європі християнської цивілізації.

Внутрішня колонізація — освоєння селянами вільних земель у Європі.

; Цікаво знати

Свою землю селянин ділив на три частини. Перша частина з осені засівалася озимими культурами. Друга — навесні яровими. Третя — відпочивала, тобто перебувала під паром. Наступного року перше поле залишали під паром, друге засівали озимими, а третє — яровими культурами. Крім того, селяни застосовували сівозміну — на одному полі не сіяли декілька років поспіль одну й ту саму культуру.

Внутрішня колонізація мала позитивні наслідки. Так, кількість населення Європи подвоїлася. Вдалося подолати постійну загрозу голоду. Змінився раціон харчування: тепер вживали зернові та городні культури. Завдяки наполегливій людській праці за кілька століть «Європа лісів» поступово перетворилася на «Європу полів». На початку XIV ст. процес розвитку Європи уповільнився, а з 1316 р., коли стався великий голод, взагалі припинився. Економіку Європи охопила глибока криза, яку вдалося подолати лише через сто років.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

— I ВАРІАНТ

; Випереджальне завдання

Перевірка результатів виконання учнями випереджального завдання, отриманого на початку уроку.

— II ВАРІАНТ

; Бесіда за запитаннями

1. Що являла собою більша частина поверхні Європи у Ранньому Середньовіччі?

2. Як вплинув розпад Римської імперії на кількість населення у Європі?

3. Назвіть три найбільші небезпеки для середньовічної людини.

4. Якою була середня тривалість життя європейця у Середні віки?

5. Що таке міграція?

6. Що таке колонізація?

VI. підсумки УРОКУ

— I ВАРІАНТ

Учитель підбиває підсумки уроку, акцентуючи увагу учнів на його головній меті.

— II ВАРІАНТ

; Дидактична гра «Асоціації»

За наявності часу підбити підсумки уроку допоможе дидактична гра «Асоціації», завдяки якій учитель складе уявлення про те, що учні вивчили на уроці.

Правила гри. Учитель називає терміни, поняття, імена тощо. Учні повинні вказати, із чим вони їх асоціюють. Якщо є потреба, учитель може запропонувати учневі пояснити, чому виникла саме така асоціація. Під час гри вчитель корегує помічені недоліки в засвоєнні матеріалу.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 4 підручника.

2. Підготуйте есе (твір-роздум) за темою «наслідки впливу людини на природу в Середньовіччі та сьогодні».

 

Це матеріал з посібника Всесвітня історія 7 клас Гісем, Мартинюк

 

Автор: admin от 14-01-2017, 02:17, Переглядів: 1655