Наукові і технічні досягнення Середньовіччя. Друкарство

Середні віки іноді називають «темними» й «неосвіченими». Вважається, що в цей час розвиток науки й техніки та людства в цілому ніби завмер. Ми спробуємо довести хибність таких тверджень.

Варто повторити: § 4, 13.

Техніка і транспорт.

У розвитку техніки Середньовічна Європа тривалий час відставала від країн Сходу. Знаряддя праці, технічні прилади, навички роботи століттями не змінювалися. Проте селяни винайшли хомут, що дозволяв використовувати для оранки поля коней, які були витриваліші за биків. Плуг, лопата, граблі та інші інструменти, що мали залізні деталі, переходили від батька до сина, передавалися у спадщину. Ченців зобов’язували дбати про залізні знаряддя праці, які належали монастирю. Абат намагався довіряти їх лише тим ченцям, «спосіб життя і руки яких забезпечать їм цілість». Учений чернець у своєму трактаті стверджував: «Із багатьох причин залізо більш корисне для людини, ніж золото, хоча скупі душі бажають золота більше, ніж заліза».

Найважливішим двигуном у Середні віки залишалося водяне колесо, що використовувалося переважно як млин. Водяні колеса, винайдені ще в Римській імперії, у Середні віки широко застосовувалися в більшості країн Європи. Наприклад, в Англії під час перепису населення 1086 р. в «Книзі Страшного суду» згадуються 5624 млини. У деяких випадках водяні колеса не просто опускали в річку або струмок, але й направляли воду по ринві, щоб вона потрапляла на лопаті колеса, що робило її роботу більш ефективною. В XI ст. європейці запозичили в арабів Іспанії вітряні млини.

Помітні технічні винаходи були зроблені також у будівництві, де використовували підйомні механізми й різноманітні пристрої, необхідні для спорудження величних соборів і палаців.

У транспортних засобах помітних змін, порівняно з античними часами, не відбулося. На поганих і вузьких середньовічних шляхах переважав в’ючний транспорт (люди-носильники, в’ючні тварини — віслюки, мули, коні). Там, де були дороги, використовувалися також різні візки й вози, які постійно потребували ремонту. Сухопутна подорож була тривалою і небезпечною. На багатьох шляхах подорожніх чатували розбійники.

Основну частину вантажів, як і колись, перевозили річками й морями. Європейці навчилися будувати прості й надійні веслові та вітрильні судна. Середньовічні кораблі не віддалялися від берегів і не виходили далеко у відкрите море. Точних карт не було, мореплавці орієнтувалися за Сонцем і зорями. Взимку багато річок перетворювалися на крижані шляхи, якими рухалися санні каравани.

Технічні вдосконалення й транспорт забезпечували поступовий розвиток середньовічного суспільства Західної Європи.

Технічні пристрої у військовій справі.

У Середні віки військова справа й захист держави повністю підпорядковувалися феодалам. Рицарі намагалися надійно захистити своє тіло в бою. Тому постійно вдосконалювалися захисні обла-дунки (кольчуги), а також зброя, здатна вразити супротивника. Починаючи з XI ст. в Європі поширюється використання механічних луків — арбалетів. Ця зброя викликала неабияке занепокоєння в рицарів, бо вдало пущена стріла з механічного лука пробивала металевий шолом або панцир на відстані 150 кроків. У XV ст. арбалети метали стріли з важкими сталевими наконечниками до 350 м. Візантійці вважали західноєвропейські арбалети диявольською зброєю, а папа Інокентій II у XII ст. прокляв її.

Із появою замків і кам’яних фортець поширилося виготовлення та використання складних облогових машин, здатних зруйнувати навіть «неприступні» укріплення. Наприклад, під час Хрестових походів рицарі вдало використовували великі облогові башти, які присували до мурів Антіохії, Єрусалима та інших міст Близького Сходу. Із давніх давен у Європі використовували балісти й катапульти, що призначалися для руйнування ворожих укріплень, перш за все брам. Вершиною досягнень середньовічної механіки стала важка метальна машина

требюше. Вона була спроможна кидати важкі каміння (до 350 кг) на велику відстань і руйнувати стіни фортець або топити кораблі ворога.

Початок наукових досліджень.

У Середні віки наука розвивалася поволі, непомітно. Тривалий час у середовищі вчених людей панувала схоластика. Прихильники схоластики стверджували, що знання, необхідні людині, містяться у Біблії. Завдання науки — за допомогою логічних міркувань і знання Біблії довести істинність вчення церкви. Досліди й експерименти вважалися шкідливими, оскільки почуття людини легко ввести в оману. Наприклад, неперевершений оратор і проповідник Бернар Клервоський у XII ст. стверджував, що віру і навколишній світ пізнати розумом неможливо.

Першим перевірити істинність тверджень отців церкви спробував один із засновників Паризького університету П’єр Абеляр (1079—1142). Він увійшов в історію як мислитель і педагог, що доводив перевагу розуму над сліпою вірою. Абеляр навчав «не шанувати, а читати священні книги». Він зазначав, що його учням потрібні обґрунтовані пояснення, а не сухі твердження. На думку Абеляра, «немає користі в словах, якщо не пояснюється сказане. Ніхто не здатний вірити, якщо він спочатку не зрозумів». Тільки у XIII—XIV ст. у Європі з’являються перші праці, присвячені вивченню руху небесних тіл, механіки й оптики.

Видатний англійський натураліст Роджер Бекон (1214—1294), якого називали «дивним доктором», був професором богослов’я в Оксфордському університеті й францисканським ченцем. Він сміливо

Майнца і мав різнобічну освіту. Гутенберг добре знав природничі науки й богослов’я, досконало володів латиною.

Роком відкриття друкарства вважається 1445 р. Суть винаходу полягала в тому, що Гутенберг запропонував використовувати для набору тексту окремі металеві літери, які розміщувалися в потрібному порядку в спеціальних комірках. Літери вручну покривали фарбою, а потім притискали до аркуша паперу у верстаті. У результаті отримували відбиток сторінки книги. На верстаті, сконструйованому Гутенбергом, можна було виготовити 100 відбитків одного аркуша за годину. Першими друкованими книгами стали Біблія та Псалтир, видані латинською мовою.

У другій половині XV ст. у Західній Європі з'явилася можливість видавати книги великими накладами. Друкарство підготувало справжній прорив у науці, освіті й культурі в цілому.

Запитання й завдання

1. Які матеріали використовували селяни для своїх знарядь праці? 2. Чому залізні знаряддя високо цінувалися в господарстві селян і монастирів? 3. Які досягнення в середньовічній техніці ви вважаєте найбільш вагомими? 4. Порівняйте сучасний і середньовічний транспорт. 5. Чому м'язова сила тварин і людей переважала у господарстві? 6. У яких галузях середньовічного життя і господарства люди досягли найбільших успіхів при використанні машин та технічних пристроїв? 7. Які транспортні засоби Середньовіччя використовуються в сучасному житті? 8*. Як ви вважаєте, чому військова техніка Середньовіччя помітно випереджала цивільну? 9. Порівняйте погляди на науку П'єра Абеляра та Бернара Клервоського. Що їх відрізняло? 10. У чому полягає головне наукове досягнення Роджера Бекона? 11*. Чи могло друкарство з'явитися у Європі в Х ст.? Поясніть свою думку. 12*. Чому відкриття Йоганна Гутенберга вважають революційним винаходом? Дайте розгорнуту відповідь.

Це матеріал з підручника Всесвітня Історія 7 клас Д'ячков