Англія в XI—XV ст.

Народи, що жили на Британських островах у період Раннього

Середньовіччя, перебували ніби осторонь європейської історії. Головні її події (хвилі міграцій, нові держави й народи, війни й великі імперії) не торкалися Англії. Однак після нормандського завоювання англійці рішуче втручаються й суттєво впливають на перебіг історичних процесів у Європі та за її межами.

1 Нормандське завоювання Англії.

У 1066 р. помер англійський король Едуард Сповідник з англосаксонської династії, що звільнила країну від панування данців. Боротьба за трон розгорнулася між представником англосаксонської знаті Гарольдом і герцогом Нормандії Вільгельмом (1066—1087), якого підтримував Папа Римський Олександр III. Вирішальний бій між супротивниками відбувся в 1066 р. під Гастінгсом. Добре підготовлені, закуті в панцирі кінні нормандські рицарі зломили мужній опір англосаксонського ополчення. Ось що про це розповідає хроніка.

Із «Великої хроніки» Матвія Паризького (XIII ст.)

З обох сторін було все підготовлено. Англи... пішими, озброєні сокирами й зблизивши щити. утворили непроникну стіну. Гарольд також піший стояв разом із братами біля свого прапора, щоб. ніхто навіть не подумав про втечу. Вільгельм озброїв свій передовий загін із піхотинців луками й дротиками, рицарі. йшли за ними. Билися несамовито. жодна зі сторін не бажала йти на поступки. Раптом здався Вільгельм і дав своїм військам сигнал до вдаваної втечі. Побачивши це, англи розімкнули свої щільні ряди й погналися за втікачами. Тим часом нормани, обернувшись проти ворога, напали на нього й, у свою чергу, змусили тікати англів.

1. На які відмінності між військами Гарольда й Вільгельма вказує у своїй хроніці монах-бенедиктинець Матвій Паризький? 2. Яким чином Гарольд намагався підтримати бойовий дух своїх воїнів? 3. Який тактичний прийом використав Вільгельм, щоб зломити опір англосаксонських ополченців?

Вільгельм вогнем і мечем пройшов країною з півдня на північ і залізною рукою підкорив собі Англію. В історію він увійшов із прізвиськом Завойовник. Зміцнюючи свою владу, Вільгельм зобов’язав усіх феодалів скласти йому присягу на вірність.

Нормандське завоювання є поворотним пунктом в історії Англії.

Літопис на килимі

Крім писемних джерел, про завоювання Англії норманами розповідає величезний гобелен, що дивом зберігся в соборі французького містечка Байо. Лляне полотно завширшки 0,5 м і завдовжки майже 70 м було вишите кольоровими вовняними нитками в другій половині XI ст. На картинах гобелена послідовно показані сцени підготовки до походу, висадка війська на англійському березі, деталі вирішального бою. Вважається, що килим виготовили придворні ткалі за наказом королеви Матильди, дружини Вільгельма Завойовника. Гобелен із Байо належить до унікальних історичних джерел, що перебувають під захистом світової громадськості (рис. 1, 2).

У 1086 р. Вільгельм Завойовник провів перепис населення підкореної Англії. Це був перший і протягом тривалого часу єдиний перепис в історії Європи. Рахували не тільки людей, а й будівлі, знаряддя праці кожного селянського господарства, вимірювали землю (пасовища, луки, ріллю), записували розмір повинностей, що належить платити за землю.

У народі перепис дістав назву «Книга Страшного суду». Багато вільних селян були записані як залежні люди й втратили свою свободу. Відповідно до перепису в тодішній Англії проживало близько 2 млн осіб.

У результаті нормандського завоювання Англія стала активним учасником європейської історії.

Зміцнення королівської влади у XII ст.

Після смерті Вільгельма Завойовника його онуки втягнули країну в безодню нескінченних міжусобиць і війн. У 1154 р. до влади в Англії прийшов Генріх II Плантагенет (1154—1189), граф Анжуйський. Герб засновника цього феодального роду прикрашала квітка дроку — латинською «planta genesta»: звідси походить прізвисько короля і цілої династії. Його феодальні володіння (Анжу, Мін, Турень, Пуату) становили четверту частину Франції. Новий англійський король і французький граф був високоосвіченою людиною, володів шістьма мовами, але не знав англійської. Генріх II розривався між сво-

єпископа Томаса Бекета (1118—1170). Священик, що свого часу допомагав Генріху II закріпитися на троні, визнавав верховенство папи римського й рішуче виступав проти надмірного підпорядкування церкви королівській владі. За непокору васали короля вбили Томаса Бекета на сходах вівтаря Кентерберій-ського собору.

Генріх II багато воював із Шотландією і Францією, але підкорити їх йому не вдалося. Наприкінці життя проти короля підняли заколот його сини, і країна знову поринула у феодальну смуту.

«Велика хартія вольностей».

За часів правління Іоанна Безземельного (1199—1216) королівська влада втратила колишній авторитет. Не маючи талантів свого батька Генріха II, Іоанн успадкував його неприборкану вдачу. Негаразди всередині країни й гучні військово-політичні поразки в боротьбі із Францією і папою римським король намагався компенсувати новими податками. Проти короля виступили феодали, духівництво й заможні городяни. Повстання підданих у 1215 р. змусило короля Іоанна скріпити своєю печаткою документ, що увійшов в історію як «Велика хартія вольностей».

Хартія — це грамота, що підтверджувала права людей на що-небудь.

Які ж права здобули піддані англійського короля?

У «Великій хартії вольностей» наголошувалося, що король міг видавати закони тільки за згодою вищої ради, яка складалася зі знаті. Основні статті документа відповідали інтересам великих феодалів, баронів і рицарів. Крім того, передбачався захист прав городян, у першу чергу жителів Лондона. Під захистом хартії перебувало майно вільних селян. Хартія затверджувала, що жодну вільну людину не можна заарештувати, конфіскувати її майно або покарати без суду.

Чи можна вважати, що «Велика хартія вольностей» захищала інтереси, права й свободи всіх жителів країни? Ми пам’ятаємо, що більшість населення у будь-якій країні Середньовічної Європи становили залежні селяни. Хартія ніяк не захищала їхні права. Вважалося, що сеньйор-феодал повинен піклуватися про них, відстоювати їхні інтереси, вершити суд і розправу.

«Велика хартія вольностей» — це перший в історії юридичний документ, що регулює відносини короля з його підданими.

Британці вважають хартію початком англійської свободи.

Виникнення парламенту в Англії.

Король Іоанн не бажав дотримуватися дарованих хартією прав і законів. У країні знову почалася кровопролитна боротьба між королем і його підданими. У 1265 р. для умиротворення населення і встановлення порядку була скликана рада світських і церковних феодалів. Так було покладено початок станово-представницьких зборів

До складу палати лордів входили пери — вищий прошарок феодальної англійської знаті, а також архієпископи й абати найбільших монастирів. Таким чином, членами палати лордів в англійському парламенті ставали по праву народження або відповідно до духовного звання. Перів король запрошував на засідання іменними листами.

Членів палати громад обирали на місцях — по двоє рицарів від графства й по двоє городян від великих міст країни. Участь городян у роботі парламенту пояснювалася тим, що вони мали гроші, необхідні для поповнення державної скарбниці. Селяни, які годували країну, участі в роботі парламенту не брали. Королівські закони відтепер спиралися на підтримку основних станів населення країни.

Виникнення парламенту зміцнило авторитет і вплив королівської влади в Англії.

Парламент дещо обмежив всевладдя короля, що поступово поліпшило становище в країні й англійському суспільстві. Зміцніли міста, країна стала більш заможною. Економічні інтереси англійського купецтва підкріплювали королівські претензії на землі у Франції та Фландрії. До середини XIV ст. війна між Англією і Францією стала неминучою.

5 Війна троянд (1455—1485).

У кровопролитній та руйнівній Столітній війні (1337—1453) із Францією Англія зазнала поразки (про це ми дізнаємося з наступного параграфа). У країні вибухнула важка політична криза. Два наймогут-ніші угруповання феодалів — Ланкастерів і Йорків — розпочали запеклу боротьбу за королівську владу. Ця боротьба дістала назву Війна

Червоної й Білої троянд (1455—1485), оскільки на родовому гербі Лан-кастерів була зображена червона троянда, а Йорків — біла.

Усі феодали країни розділилися між ворогуючими сторонами, часто переходячи з одного табору в іншій. «Війна троянд» супроводжувалася масовим винищуванням англійських рицарів. На полях боїв загинув цвіт феодального суспільства. Тільки в битві під Таутоном у 1461 р. обидві сторони втратили понад 28 тис. осіб. В остаточному підсумку протиборчі сторони об’єдналися проти короля Річарда ІІІ Йорка (1483—1485). Він відзначився в боях проти Ланкастерів і шотландців та готувався до нової війни із Францією. У боротьбі за корону Річард влаштував змову й убив двох малолітніх законних спадкоємців престолу. У 1485 р. відбулася битва під Босвортом, у якій Річард ІІІ загинув. Англійський трон перейшов до Генріха VII Тюдора. Із закінченням Війни Червоної й Білої троянд в історії Англії почався новий період.

У ХVі ст. Англія перетворилася на провідну європейську державу, з інтересами якої змушені були рахуватися наймогутніші монархи континенту.

Запитання й завдання

1. Яким чином герцог Нормандії здобув королівську владу в Англії? 2. Які наслідки для населення Англії мало завоювання країни норманами? 3. Які реформи Генріха II посилювали владу короля? 4. Поясніть, чому державу Генріха іі називають «Анжуйською імперією». 5. Чи можна вважати «Велику хартію» початком англійської демократії? 6. опишіть устрій англійського парламенту, використовуючи схему на с. 109. 7*. Порівняйте устрій англійського парламенту у Хііі та ХХі ст., використовуючи інтернет-ресурси. 8. Чому Війну троянд вважають гігантським кровопусканням англійських феодалів? 9. Яким чином змінювалося положення королівської влади в Англії після Війни троянд? 10*. Парламент обмежував владу короля, але при цьому авторитет королівської влади в Англії посилювався. Поясніть цю суперечність.

Це матеріал з підручника Всесвітня Історія 7 клас Д'ячков