Тектонічна будова Євразії. Рельєф. Корисні копалини

Ви дізнаєтесь:

• про особливості будови земної кори Євразії

• про загальні риси рельєфу материка та чинники його формування

• на які корисні копалини багаті надра Євразії

Пригадайте:

• внутрішні та зовнішні рельєфоутворюючі процеси

• якими є особливості тектонічної будови Африки та північної Америки

Із-поміж інших материків Євразія вирізняється найбільш складним і різноманітним рельєфом. Євразія — єдиний материк, де гірські вершини здіймаються на висоту понад 7000 м над рівнем моря. Чотирнадцять із них навіть перевищують позначку 8000 м! Поряд із найвищими вершинами тут розташоване найбільше за пло-

щею та найвище нагір’я світу — Тибет. У Євразії є й найглибша западина суходолу: береги Мертвого моря лежать на 395 м нижче від рівня моря. Надзвичайно різноманітний і контрастний рельєф материка сформувався в результаті тривалих геологічних процесів, що відбувалися в надрах Землі та на її поверхні.

^1^ Тектонічна будова.

На відміну від інших материків, основу Євразії складають декілька давніх платформ, сполучених між собою різновіковими складчастими поясами. Образно кажучи, Євразія складається з кількох континентів, з’єднаних в одне ціле. Давні платформи — Східноєвропейська, Сибірська, Китайська — разом із Північною Америкою формували єдиний материк — Лавразію. До них пізніше приєдналися Аравійська й Індостанська платформи — уламки давньої Гондвани.

На карті будови земної кори (рис. 1) видно, що Євразія займає не тільки всю Євразійську літосферну плиту, але й частини Індо-Австралійської та Африкано-Аравійської. Уздовж лінії їхнього зіткнення земна кора зім’ята у складки — там в альпійську епоху утворився Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. Тому гори, що виникли в цьому поясі, розташовуються не на окраїнах уздовж узбережжя, як на інших материках, а у внутрішніх і південних частинах Євразії. Уздовж східного узбережжя материка на стику з Тихоокеанською літосферною плитою простягнувся ще один пояс альпійської складчастості — Тихоокеанський.

У поясах складчастості складкоутворення ще не завершилося, тривають активні тектонічні процеси. У зв’язку з цим у таких місцях спостерігаються висока сейсмічність і вулканізм. Найбільшими діючими вулканами в Європі в межах Середземноморського сейсмічного поясу є Етна (рис. 2) і Везувій. Діючі вулкани Азії — Ключев-ська Сопка, Фудзіяма, Кракатау та інші — входять до Тихоокеанського сейсмічного поясу.

4^ Загальні риси рельєфу.

Пояснити розташування основних форм рельєфу материка допоможе зіставлення фізичної карти Євразії та карти будови земної кори. У межах платформ сформувався рівнинний рельєф різної висоти.

Величезні простори на сході Європи займає Східноєвропейська рівнина, яка утворилася на Східноєвропейській платформі. Давнім азіатським платформам відповідають Середньосибірське плоскогір’я

Тихоокеанський пояс простягається від Камчатки до Зондських островів у вигляді гігантської острівної дуги із сотнями вулканічних вершин. Поряд із нею розташовані найглибші океанічні жолоби: Ма-ріанський, Філіппінський, Курило-Камчатський.

У формуванні рельєфу Євразії велику роль відіграють зовнішні процеси. У північній частині материка багато льодовикових форм рельєфу, що утворилися в період давнього зледеніння. У внутрішніх пустельних районах материка панує вітер. Його діяльність приводить до утворення барханів і дюн у піщаних пустелях, «еолових міст». Водно-ерозійні процеси стають причиною зрізаності рельєфу.

4^ Відмінності в рельєфі Європи та Азії.

За особливостями рельєфу європейська й азіатська частини материка мають низку розбіжностей. У Європі близько 2/3 поверхні зайнято рівнинами, серед яких переважають низовини. Гори здебільшого невисокі. Винятком є Альпи, які простягнулися на понад

1000 км, із вкритими снігами й льодовиками гострими вершинами, більшість із яких перевищують 4000 м (рис. 5). Найвища вершина Альп і Європи — гора Монблан (4807 м).

Середня висота Азії майже втричі більша за європейські показники. Близько 3/4 території зайняті піднятими формами рельєфу: гірськими хребтами, нагір’ями та плоскогір’ями. Вони розташовані в центральній частині Азії та уздовж її окраїн (рис. 6). Найвищі нагір’я й гори тягнуться на тисячі кілометрів, серед них — найгран-діозніше підняття земної кулі — гори Гімалаї з найвищою вершиною світу Джомолунгмою (8848 м) (рис. 7) і найбільше у світі нагір’я Тибет.

Для Азії характерна найбільша амплітуда коливань висот. Різниця між западиною Мертвого моря та найвищими вершинами Гімалаїв перевищує 9 км.

^4^ Корисні копалини.

Євразія посідає провідне місце у світі за запасами нафти та природного газу, руд кольорових металів.

Із виходами на поверхню магматичних і метаморфічних порід у виступах фундаменту платформ і в горах пов’язані найбільші родовища рудних корисних копалин. Багаті родовища залізних і марганцевих руд лежать у надрах Східноєвропейської рівнини, Уральських гір, Скандинавського півострова, Індостану. Уздовж усієї східної окраїни материка тягнеться пояс гірських систем, багатих на родовища олова й вольфраму. У породах докембрійського фундаменту давніх платформ є золото, срібло, платина.

У Євразії багато родовищ осадового походження. Тут зосереджена значна частина світових запасів паливних корисних копалин. Родовища нафти розташовані в зниженнях давнього фундаменту, у передгірних западинах, на окраїнах платформ, на шельфі морів. Найбільші запаси нафти є на Аравійському півострові, у районі Перської затоки, у Західному Сибіру, на Східноєвропейській рівнині, на шельфі Північного моря. Природний газ добувають на Східноєвропейській і Західносибірській рівнинах, Туранській низовині, із дна Північного моря.

Великі вугільні басейни розташовані в осадовому чохлі Східноєвропейської, Індостанської, Китайсько-Корейської та Південно-китайської платформ.

Винятково багата Євразія й на нерудні корисні копалини. На півострові Індостан, острові Шрі-Ланка зосереджені найбільші у світі родовища синіх сапфірів і рубінів. У давньому фундаменті Середньо-

Рис. 7. найвища вершина світу має кілька назв. Джомолунгма — «Мати богів Землі» — так називають її тибетці; Сагарматха — «володар світу» — непальці. Абсолютна висота вершини — 8848 м — була визначена в 1852 р. на честь керівника індійської топографічної служби англійця Джорджа Евереста їй дали ще одну назву — Еверест.

Практична робота 10 (продовження)

Позначення на контурній карті назв географічних об'єктів Євразії.

Позначте на контурній карті основні форми рельєфу Євразії: гори: Альпи, Піренеї, Апенніни, Карпати, Скандинавські, Уральські, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї (г. Джомолунгма); рівнини: Східноєвропейська, Західносибірська, Велика Китайська; низовини: Прикаспійська, Індо-Гангська, Месопотамська; плоскогір'я: Середньосибірське, Декан; нагір'я: Тибет, Іранське; вулкани: Гекла, Везувій, Ключевська Сопка, Фудзіяма.

Працюємо самостійно

Використовуючи додаткові джерела географічних знань, визначте: а) які руйнівні землетруси й виверження вулканів відбувалися на території Євразії за останні 100 років; б) які запобіжні заходи боротьби з наслідками землетрусів і вулканізму вживають у різних країнах материка; в) чи можливе використання руйнівної енергії землетрусів і вулканізму.

Це матеріал з підручника Географія 7 клас Довгань, Стадник