Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Прийоми розмічання заготовок із сортового прокату та листового металу

НАРОДНА ОСВІТА

Прийоми розмічання заготовок із сортового прокату та листового металу

Пригадайте

 

Які інструменти використовують для розмічання деталей з деревини?

З чого починають розмічання деталей на заготовці з деревини?

Для чого потрібна розмітка?

 

 

Розмічання - дуже відповідальна операція, яку виконують, щоб визначити місця розрізання або згинання листового металу і межі обробки заготовок для виготовлення виробів. Неправильне розмічання може призвести до браку.

Розмічанням називається нанесення відповідно до рисунка або кресленика ліній на заготовці, які визначають місця її обробки.

Керни - невеликі заглиблення для позначення центрів, які роблять для того, щоб під час розмічання свердло або циркуль не ковзали по заготовці і для того, щоб лінії розмітки були добре помітні при подальшій обробці.

Риски - лінії, що наносяться під час розмічання. Риски бувають основними і допоміжними. Основними рисками позначають межі обробки. Від допоміжних рисок відкладають розміри для проведення основних рисок.

Найчастіше рисувалки роблять з інструментальної сталі або зі сталевого дроту, на кінчик наварюють вставку із твердосплавного металу.

 

У сучасних виробничих процесах операцію розмічання не застосовують. Адже на розмічання деталей, особливо коли вони складні, витрачається чимало часу - це негативно впливає на собівартість виробу. Наприклад, для виконання операції свердління застосовують кондуктори, що бувають накладними і - складніші - об’ємної конструкції у формі ящика (рис. 5.1). Кондуктори застосовують для обробки кількох отворів, що лежать в одній площині або розташовані у просторі на певній відстані один від одного - це дає можливість не лише одночасно свердлити кілька отворів, а й виключає з технологічного процесу операцію розмічання отворів. Процес розмічання заміняється простим накладанням кондуктора на деталь або підведення деталі до кондуктора.

Досить часто конструкція металообробного верстата передбачає розмічання за шаблоном чи виставлення певного розміру для багаторазового відтворення процесу обробки, але за відсутності виконання розмічання як окремої операції (рис. 5.2).

Якщо виготовляється експериментальний зразок виробу або продукція в цехах нестандартного устаткування, під час виконання ремонтних робіт чи індивідуального виготовлення виробу в умовах шкільної майстерні тощо операція розмічання є обов’язковою складовою технологічного процесу.

Розмічання виконують для того, щоб визначити контури деталі, припуски на обробку і правильно встановити деталь для обробки. Втім, хоч би як точно розмітили деталь, все одно точність розмічання невисока і становить від 0,25 до 0,5 мм.

За технологією обробки металу розмічання може бути площинним або об’ємним. Найбільш поширеним є розмічання за графічним зображенням або технічним рисунком.

Як організовують робоче місце під час розмічання

Розмічання виконують в основному на розмічальній плиті (рис. 53). Інструменти і пристрої, що використовуються при цьому, розміщують безпосередньо на плиті. Заготовки невеликого розміру теж розміщують на розмічувальній плиті. Якщо заготовки великі, то їх встановлюють поряд з плитою, щоб не захаращувати робочого місця.

На робочій поверхні великих плит роблять поздовжні й поперечні канавки завглибшки 2...З мм і завширшки 1...2 мм, що утворюють квадрати із стороною 200 або 250 мм. Це полегшує встановлення на плиті різних пристроїв. Деталь встановлюють на розмічальній плиті так, щоб одна з головних її осей була паралельна площині розмічальної плити.

 

Поверхню розмічальної плити треба оберігати від пошкоджень і ударів. Закінчивши розмічання, плиту витирають сухою чистою ганчіркою або промивають гасом і змащують. Потім її накривають запобіжним дерев’яним щитом.

Корисна порада

 

Не слід утримувати рису-валку пальцями далеко від робочої частини і проводити розмічувальні лінії повільно, бо від цього рука буде втомлюватись і тремтіти - лінії будуть нерівні.

 

Площинним називають таке розмічання, яке виконується на одній або кількох поверхнях, геометрично не зв’язаних між собою.

Таке розмічання здійснюється на заготовках з листового матеріалу, пруткового і досить рідко - на заготовках складних конструкційних форм.

Площинне розмічання виконують так.

1. Розмічання починають з вибору бази (поверхні чи осьової лінії), від якої виконують розмічання.

2. Розмічувальні риски на заготовці наносять рисувалкою. При цьому масштабна лінійка,

 

 

кутник, шаблон аоо зразок деталі мають бути щільно притиснуті до поверхні заготовки лівою рукою (рис. 5.4, а).

3. Рисувалку тримають у правій руді так, як і олівець під час креслення, але кисть руки при цьому трохи згинають у зап’ястку всередину.

4. Для проведення розмічувальних ліній рисувалку щільно притискають вістрям до поверхні заготовки і лінійки (шаблона, зразка тощо), нахиляють у сторону від лінійки так, щоб між її вістрям і лінійкою не було зазору (рис. 5.4, 6), і переміщують рисувалку вздовж ребра лінійки, весь час натискаючи на неї.

5. Розмічальні лінії треба проводити за один прохід, щоб не було зайвих ліній.

Дути і кола проводять циркулем від осьових або центрових ліній, які називаються розмічальними базами. Циркуль ставлять однією ніжкою у раніше зроблену кернером лунку (рис. 5.5, а) і міцно притискають до неї, другу ніжку щільно притискають до поверхні заготовки і поворотом циркуля проводять лінію (рис. 5.5,6).

Продуктивнішим методом площинного розмічання є розмічання за шаблоном (рис. 5.5, в) або за зразком деталі. У цьому разі контур шаблона чи зразка деталі обводять рисувал-кою. Розмічання по шаблону використовують, якщо треба виготовити не одну, а кілька однакових деталей або деталь має складну форму.

Перед початком розмічання треба уважно вивчити креслення або технологічну карту, оглянути заготовку і намітити, яку поверхню підготувати як базову. Її обпилюють напилком, якість обпилювання контролюють за допомогою косинця і лінійки.

 

Розмічання за кресленням деталі з листового металу починають від найрівнішої кромки заготовки. Якщо всі кромки нерівні, то проводять базову лінію (риску) і від неї виконують розмічання деталі.

 

Розмічальні лінії, які були проведені на початку розмічання в горизонтальній площині, називаються горизонтальними незалежно від будь-яких положень заготовки. Лінії, що перпендикулярні до горизонтальних, називаються вертикальними.

 

Об’ємним називають розмічання однієї чи кількох поверхонь заготовки, розміщених в одній або кількох площинах, які геометрично пов’язані між собою.

Якщо при площинному розмічанні заготовку розміщують довільно (для зручного і продуктивного здійснення процесу розмічання), то при просторовому розмічанні заготовку встановлюють по базовій поверхні (поверхня або лінія, по якій виставляють заготовку).

Правила вибору базової поверхні

1. Якщо заготовка має оброблену поверхню, то така поверхня приймається за базову.

2. Якщо заготовка не оброблена, але має отвори або виступи, то між ними проводиться лінія (така лінія проводиться шляхом площинного розмічання), яка і приймається за базову.

3. Якщо заготовка не має оброблених поверхонь і на ній немає розмічальних ліній, то за базову приймається рівна необроблена поверхня, по якій можна виставити заготовку.

Добре, коли базова поверхня одночасно є і вимірювальною. Іноді за базову беруть осьову лінію, яка була проведена при попередньому просторовому розмічанні.

Крім інструментів, що використовуються при площинному розмічанні, для об’ємного

розмічання застосовуються ш тангенрейсмаси й установочні пристрої - призми, кутники та ін. {рис. 5.6).

Для проведення розмічальних робіт, прокреслювання рисок, перенесення розмірів з масштабної лінійки на заготовку, вимірювання довжини (висоти) у слюсарній справі використовується штангенрейсмас (рис. 5.7, а, 6).

 

 

 

Площинне розмічання з пруткового металу (особливо профільного) та деталей, які втрачають рівновагу на розмічувальній плиті, доцільно виконувати на слюсарному верс-

м

таку, закріплюючи їх у лещатах.

 

Розмічаючи заготовки, стежте, щоб якомога менше матеріалу йшло у відходи.

 

Техніка безпеки під час розмічання

1. Розмічання завжди треба виконувати справними інструментами і на добре організованому робочому місці.

2. Заготовки, що підлягають розмічанню (особливо важкі), треба переносити в рукавицях, щоб не поранити рук гострими задирками, кромками, шорсткими поверхнями тощо.

3. Важкі заготовки слід переміщати і встановлювати на розмічувальній плиті за допомогою пристроїв і спеціальних механізмів.

1. Що називають розмічанням?

2. Чи завжди здійснюють розмічання металевих заготовок?

3. Яке розмічання називається площинним? Об’ємним?

4. У якій послідовності виконують 11 л ощи нне розм і чан ня ?

5. За якими правилами обирають установочну базу під час виконання просторового розмічання?

6. У чому відмінність між площинним і об’ємним розмічанням?

7. Які інструменти використовуються для розмічання металевих заготовок?

Практична робота

ВИГОТОВЛЕННЯ ПЛАСТИНКИ ДОВІЛЬНИХ РОЗМІРІВ З ЛИСТОВОГО АЛЮМІНІЮ

Обладнання і матеріали: шматок листового алюмінію, рису валка, слюсарна ножівка, слюсарні ножиці (ручні), кернер, лінійка, свердло, молоток, напилок, свердлильний верстат.

1. Визначитися з розмірами пластинки та всіх її конструктивних елементів (виріб має поміститися на сторінку робочого зошита) (рис. 1).

2. Розміри всіх сходинок металевої пластинки (рис. 1) записати на іншій картці, виготовленій з картону (рис. 2).

3. Визначити послідовність операцій: розмічання, різання, обпилювання тощо.

4. Виготовити металеву пластинку (рис. 1) за технологічною карткою або за шаблоном.

1. Обміняйтесь металевою пластинкою з однокласником.

2. Обведіть ручкою для письма у зошиті отвори пластинки.

3. Виконайте вимірювання (штангенциркулем чи лінійкою) протилежних до отворів виступів.

4. Проставте у зошиті в кожному накресленому колі результат вимірювання.

5. Перевірте один в одного правильність виконаних вимірювань, використовуючи шаблони з картону (рис. 2).

Практична робота ВИГОТОВЛЕННЯ ГАЧКА

 

Обладнання і матеріали: металева заготовка, молоток, правильна плита, розмічальна плита, лінійка, циркуль, кутник, рису валка, кернер, ножиці по металу, ручний дриль, свердла, лещата, шліфувальна шкурка.

 

 

Послідовність

викопанпя

Графічне зображення

Інструменти,

пристосуваїшя

1

Вибрати заготовку з урахуванням припусків на обробку (1,5x40x50)

Молоток,

правильна

плита

Послідовність

викопашія

Графічпе зображення

Інструменти,

пристосуваїшя

2

Розмітити

контури

виробу,

розмітити

і наксрнити

центри

отворів

Лінійка,

циркуль,

кутник,

рисувалка,

кернер,

молоток,

розмічальна

плита

3

Вирізати

основний

контур

Ножиці по металу, заготовка

4

Просвердлити отвори

Ручний

Дриль,

свердла,

лещата

5

Відшліфувати виріб шліфувальною колодкою

Лещата,

шліфувальна

шкурка

 

Послідовність

викопашія

Графічне зображення

Інструменти,

пристосуваїшя

6

Загнути край д сталі

Лещата,

молоток

7

Вигнути

гачок

Лещата,

оправка,

молоток

8

Зігнути

«пальці»

Лещата,

оправка,

молоток

9

Зачистити та оздобити виріб

 

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Терещук, Захаревич

 

Автор: vlad2017 от 5-01-2017, 22:39, посмотрело: 2152