Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Основи проектної діяльності

НАРОДНА ОСВІТА

Основи проектної діяльності

Що таке комбінаторика

Пригадай...

Як ти розумієш слово «проект»?

Що таке проектування?

Назви відомі тоб методи проектування.

Якими з них ти користувалась у побуті чи у шкільній майстерн ? Охарактеризуй методи комбінування, Локальних об'єктів.

 

 

Нас оточує нескінченна кількість об’єктів різноманітних форм. Водночас світ, у якому ми живемо. влаштований дуже раціонально: багатомапіття форм - це поєднання одних і тих самих елементів. До природного формоутворення близький такий метод проектування, як комбінаторика, - вона дає можливість багато разів, але по-різному, використовувати елементи конструкііії.

Бджолині стільники мають єдиний конструктивний елемент у формі шестигранної призми. На конструкції зі щільно зімкнених правильних шестикутників чи шестигранників витрачається найменше матеріалів. Стільникову конструкцію покладено в основу сонячних батарей космічних станцій, завдяки чому отримують максимальну їх площу з мінімальною масою.

Качан кукурудзи - джерело комбінаторних рішень для висотних споруд. Зерно кукурудзи тут відіграє роль єдиного конструктивного елемента.

Комбінаторика як напрям у дизайні та інших видах діяльності бере початок із математики. Безліч числових комбінацій можна порівняти зі штриховим кодом, а в природі - з такими ж комбінаціями смужок зебри. Не існує двох зебр з однаковим малюнком, що утворюється комбінуванням різних смужок.

 

Термін «комбінаторика» походить від латинського слова combina, що у перекладі означає -«з'єднувати», «поєднувати». Комбінаторика як напрям у технічному мисленні розвивалася поступово, відповідно до розвитку науки й техніки.

Історично розвиток комбінаторики пов'язують із будівельною справою, де протягом століть сформувався окремий напрям проектування - модульне проектування.

Найдавнішими відомими спорудами, побудованими методом комбінаторики, вважають єгипетські піраміди, де модулями були великі кам'яні брили.

 

Комбінаторика дозволяє швидше створювати різноманітні вироби, економно використовувати матеріал, адже комбінують, як правило, однотипні елементи або частини виробу.

Комбінаторика — це метод проектування, що полягає у знаходженні різних сполучень (комбінацій), поєднань, розміщень з обмеженої кількості елементів у певному порядку.

У проектуванні, дизайні комбінаторику можна умовно поділити па два напрями - функціональний і формально-образний.

Функціональніш напрям передбачає збирання з однакового набору різних деталей цілісних об’єктів, приладів та виробів - будинків, меблів, кухонних комбайнів тощо.

Формально-образний напрям використовує можливості комбінаторики для збагачення вигляду об’єкта за рахунок варіацій кольору, групування, орнаментації елементів нічого - наприклад, у графічному дизайні або формотворенні одягу.

 

 

 

Клітинка - універсальний модуль для формально-образного комбінування

Розглянь шрифти, розроблені художником, дизайнером, поетом і викладачем Йозефом Альберсом. Які геометричні фігури покладено в їхню основу? Спробуй з цих самих комбінаторних елементів створити кілька літер української абетки.

 

Основною одиницею комбінування є модуль.

Комбінаторика представлена в різноманітних технологіях і техніках оздоблення. «Діамантова вишивка»: різнобарвні багатогранні пластмасові камінчики, які є своєрідними конструктивними елементами (модулями), складають у різні композиції, малюнки. Також цими модулями можна оздоблювати одяг.

 

Модуль (від лат. modulus - маленька міра) це величина, яку беруть за основу розрахунку розмірів деталей чи будь-яких частин і елементів, з яких складається виріб.

Слід зважати, що модульний об'єкт або виріб не обов’язково має складатися з модулів лише одного типу - їх може бути декілька. Сам модуль може бути закінченим виробом або складовою виробу, зокрема й іншого призначення.

Модульне проектування сприяє уніфікації елементів виробів. У виготовленні одягу наявність уніфікованих частин і деталей та використання їх у різних

 

поєднаннях дозволяють перетворювати конструкції одних моделей на інші. Це, своєю чергою, пришвидшує та здешевлює виробництво одягу, забезпечує без-проблемну заміну елемента.

Так, в одязі можна один і той самий елемент використати по-різному, наприклад, піджак носити з різними спідницями чи штанами, а спідницю вдягати як сукню, поєднувати їх із різними аксесуарами.

Пригадай...

Які види симетрії ти вивчала в курсі геометри?

Наведи приклади симетрії в природі та речах навколо нас.

 

Одним із важливих принципів комбінаторики є симетрія.

Симетрія. Комбінаторне формоутворення підпорядковується геометричним законам, ґрунтується на теорії симетрії. Хоча краса - поняття суб'єктивне, більшості людей симетрія видається красивою. Вона дає відчуття рівноваги й спокою. Одяг людини, як і її статура, найчастіше є симетричним. А в техніці, крім естетичної, симетрія виконує ще й конструктивну функцію.

Симетрія - принцип організації форми, композиції, коли елементи розташовані рівповід-далено від площини, осі або центра.

 

Якщо фігуру повернути навколо центра, осі або площини, симетричні елементи повністю суміщатимуться одне з одним.

Асиметрія. Відсутність симетрії називають асиметрією. Однак у конструюванні, мистецтві асиметрія є не просто якимось порушенням симетрії, а способом організації елементів у ціле, який базується на складних законах композиції.

 

Асиметрія - нерівномірне розміщення елементів при збереженні загальної рівноваги.

Асиметричні форми одягу забезпечують сучасний зовнішній вигляд, заряджають енергією, створюють враження руху, активності.

Ритм. Ритмічна організація форми існує в архітектурі, образотворчому мистецтві, орнаментах декоративно-ужиткового мистецтва, а також в одязі. Ритм ми сприймаємо не лише зором, а й на слух, наприклад ритмічну музику чи вірш. В архітектурній споруді ритмічно розміщені вікна, колони, орнаментальні оздоблення тощо.

Ритм це рівномірне чергування впорядкованих елементів (ліній, об'ємів, площин тощо).

 

За допомогою ритму можна в русі передати форму одягу, його кольорове рішення, лінії силуету, оздоблення та ін. Розробляючи нові моделі, найчастіше використовують простий рівномірний по вертикалі (а). простий рівномірний по горизонталі (6), пропорційно-послідовний («), радіально-променевий (/.) види ритму.

Простий рівномірний ритм передбачає послідовне чергування однакових за розміром, формою, кольором елементів через однакові проміжки. Пропорційно-послідовний ритм - це повторення елементів, проміжків між ними з їх пропорційним збільшенням або зменшенням. Радіально-променевий ритм упорядковує лінії, що починаються в одному місці.

 

Розробники нових моделей часто застосовують ритм кольорів. Наприклад, смугасту чи картату тканину, орнаментальне оздоблення, ґудзики контрастного кольору тощо. Композиція, яка побудована на ритмічному чергуванні елементів, є завершеною, гармонійною. І. навпаки, порушення ритму в композиції одягу робить модель неестетичною.

У комбінаториці послуговуються різноманітними прийомами, що передбачають зміну форми, конфігурації, розмірів, розміщення частин тощо.

До таких прийомів у моделюванні одягу належать:

• створення одягу з цілого плаского відрізу тканини (метод незшитого одягу);

• трансформація;

• групування (утворення поєднань елементів та їхніх якостей);

• зміна матеріалу, фактури, кольору;

• перестановки частин чи елементів цілого;

• вставка, урізання (зміна кількості елементів, що утворюють ціле);

• групування (утворення поєднань елементів та їхніх якостей);

• організація ритмів тощо.

Метод незшитого одягу відомий із давніх часів і є актуальним у сучасному світі моди. Одяг комбінують залежно від призначення та фіксують за допомогою фурнітури, зав’язок, вузлів, бантів, шнурівок.

З хустини розміром 90x90 см можна створити різноманітні комбінації - від драпірованого топа, який зав’язують на шиї, до снідниці-саронг. Композиційний пошук у такому комбінуванні одягу практично необмежений.

Прийоми формоутворення основних компонентів українського костюма.

Структура тканин та їхнє забарвлення тісно пов'язані з формою народного вбрання. Формоутворення окремих елементів одягу, поруч із виконанням суто утилітарних функцій, було й важливим художнім засобом.

В українському традиційному одязі поєднувалися різні способи формоутворення вбрання -за допомогою незшитих, а також зшитих кроєних форм. Майже на всій території України збереглися давні види незшитого або частково зшитого поясного вбрання у вигляді прямокутних шматків саморобної тканини, що трималися на стані за допомогою зав'язок, поясів. Зшивання прямокутних шматків тканини та їх призбирування для утворення форми характерні для спідниць із домотканої, а пізніше фабричної тканини. Крій традиційних українських сорочок розвивався за рахунок різних способів з'єднання полотнищ тканини в плечах; виокремлюють чотири основних типи сорочок: тунікоподібна, з плечовою вставкою, із суцільним рукавом і на кокетці. Сорочка з плечовою вставкою мала підтипи: зі вставкою, пришитою по основі або по пітканню стану. Остання побутувала на Поліссі, перша - на півдні Чернігівщини та на Полтавщині. Сорочка із суцільним рукавом була поширена на Черкащині, Поділлі та в Карпатах, тунікоподібна - на Буковині, сорочка на кокетці - на Півдні України.

 

Прийом перестановки часто використовують у проектуванні одягу під час заміни одних деталей іншими або варіативного застосування деталей па одній основі, у компонуванні деталей одягу по всьому виробу. Наприклад, заміна комірів, кишень, поясів, сумок трансформованими полотнами у вигляді квадратів, трикутників, кіл тощо. Авангардисти в моді з успіхом використовують цей метод проектування, доводячи свою первісну ідею до гротеску, абсурду, а потім відшу-ковують у цьому раціональне зерно рішення.

До основного прийому моделювання в комбінаториці належить прийом вставок (врізок) для створення складної форми з простої. Широко використовують у сучасному дизайні вставки в розрізи одягу з плоских шматків тканини простої геометричної форми (квадрат, прямокутник, трикутники різної конфігурації, коло, півколо, сектор, сегмент, трапеція). Для цього можна взяти будь-яку просту, давно відому (форму одягу: пряму, звужену або розширену донизу спідницю, сукню такого ж силуету, рукави, коміри, відлоги, сумки, головні убори. Іншими словами, циліндричну або конічну форму розрізати в певному напрямку (вертикально, горизонтально, діагонально, змішано) по бічних швах, в інших місцях (можна витримувати рівні відстані між розрізами або розташовувати розрізи в динамічному ритмі). Вставити в розрізи, оброблені по краю або з контрастною підкладкою, плоскі шматки тканини простої геометричної форми. Можна додати і складні форми у вигляді квітів, листя, метеликів, тварин, профілів, фігур людей, необмежено фантазуючи.

Етапи проектування

Проектування технічних об'єктів складається з таких взаємопов'язаних етапів: переднроектиі дослідження; технічне завдання; технічна пропозиція; ескізний проект; технічний проект; робочий проект; виготовлення; налагодження; випробування і введення вдію.

Як ви вже знаєте, для автоматизації проектних робіт - розробки, оформлення конструкторської чи технологічної документації використовують спеціальні програми, які мають загальну назву САПР - система автоматизованого проектування (англ. CAD, Computer-Aided Design).

Компоненти САПР групуються в три основні блоки: CAD (Computer Aided Designed) - виконання графічних робіт; САМ (Computer Aided Manufacturing) вирішення завдань технологічної підготовки виробництва; CAE (Computer Aided Engineering) - інженерні розрахунки, аналіз і перевірка проектних рішень.

Звісно, відтворити ці етапи проектування у шкільній майстерні чи під час самостійного виготовлення виробу неможливо і немає потреби. Однак, проектуючи власний виріб, слід дотримуватися певної послідовності дій.

Організаційний. Визначення виробу, який буде виготовлятися, і формування завдань проекту: «Для кого цей виріб?», «Як ним будуть користуватись?», «Який він повинен мати колір, форму, розміри?» тощо.

Конструкторський. Пошук варіантів виконання проекту, зразків-аиалогів виробу, аналіз знайдених зразків, комбінування власного варіанта конструкції чи форми виробу.

Технологічний. Розробка кресленика, технологічної карти па виготовлення, економічний розрахунок.

Виготовлення виробу відповідно до запланованого технологічного процесу.

Завершальний. Аналіз недоліків і доопрацювання виробу (у разі потреби внесення змін до кресленика). Презентація проекту.

Практична робота

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ ПРОЕКТУВАННЯ

Матеріали та інструменти: підручник, дошит, кольорові олівці.

Послідовність виконання роботи

1. Організуй своє робоче місце.

 

2. Розглянь ескізи одягу та розпізнай комбінаторні методи проектування. Назви використані прийоми.

3. Виконай ескізи моделей одягу' з використанням вивчених методів проектування.

4. Проведи оцінювання власної роботи.

5. Прибери робоче місце.

6. Роботу виконуй, дотримуючись правил безпечної праці.

Запитання та завдання для повторення

1. Що таке комбінаторика як метод проектування?

2. Як комбінаторика пов’язана з природним формоутворенням?

3. Що таке модуль? У чому полягають переваги модульного проектування?

4. Назви основні прийоми моделювання в комбінаториці.

5. Що таке асиметрія в одязі? Які враження вона створює? Якими засобами можна забезпечити асиметричність моделі?

6. Серед зображених моделей спідниць знайди асиметричну.

 

7. Що таке ритм? Назви основні види ритму, що застосовуються в проектуванні одягу.

8. Назви та коротко охарактеризуй основні етани проектування виробу для виготовлення у шкільній майстерні.

 

Творче завдання на вибір

1. За поданим прикладом створи молодіжну колекцію жіночого одягу з трикотажу в романтичному стилі під назвою «Геометрія почуттів»-.

Колекція складається з п'яти моделей, у яких представлений різноманітний асортимент жіночого одягу - сукні, штани, блузки, об'єднані в комплекти. Кольорова гама колекції - чорний, червоний і помаранчевий, що, з одного боку, відповідає останнім напрямам моди, а з іншого - дозволяє чіткіше показати проектну одиницю - модуль і варіанти його поєднання в єдине ціле. Головна ідея колекції: використовуючи найпростіші за конфігурацією модулі одного або різних розмірів, з огляду на властивості трикотажних полотен і пропорції тіла, створити моделі молодіжного одягу відповідно до останніх тенденцій моди. Основна геометрична форма модуля - квадрат, трикутник і прямокутник, коло.

2. На основі чорного квадрата 4x4 см створи зображення тварини, рослини або об'єкта предметного світу шляхом розрізання фігури на різні прості форми та подальшого комбінування всіх без винятку отриманих елементів. Намагайся створити цікавий образ (техніка виконання: аплікація).

 

3. Придумай модулі (на вибір): а) для створення дитячого майданчика; б) для шкільної їдальні; в) для самостійно обраного об’єкта (техніка виконання: ескізні рисунки, або вироби з модульних конструкторів, або роботи в програмах Blender, SketchlJp Make).

ЗАСТОСУЙ НА ПРАКТИЦІ

Як комбінувати одяг

Крок і. Цс той крок, який ти робиш уранці до своєї шафи і, розчинивши її, розумієш, що тобі треба сьогодні поєднати різний одяг, щоб швидко та гарно одягнутися до школи чи зустрічі.

Щоб не створювати труднощі з комбінуванням одягу, необхідно певним чином упорядкувати свій гардероб: відібрати елементи, які будуть відігравати роль окремих модулів, які ти зможеш поєднувати та відповідно створювати власний стиль.

Крок 2. Спершу відклади речі, які будуть складати набір елементів (модулів) верхньої частини твого одягу.

Для того, щоб ці речі були універсальними й модними у будь-який час, добирай їх у нейтральних кольорах, як-от: сірий, чорний, темно-синій тощо, також гарно підійде колір «слонової кістки». Це дасть змогу легко комбінувати їх з іншими речами гардеробу.

Крок 3. Тепер відклади речі, які будуть складати набір елементів (модулів) нижньої частини твого вбрання. До цієї групи елементів одягу належать: штани, джинси, спідниці, які разом із кофтами та блузами складуть основу гардеробу.

Тут хсж необхідно слідкувати, щоб цей одяг був нейтральних кольорів - він завжди буде модним і, головне, легко поєднуваним.

Крок 4. Склади окрему колекцію аксесуарів, а якщо їх немає, добери хоча б декілька речей: капелюшок, шарф, хустинку чи оригінальну застібку тощо. Аксесуари мають вирішальний вплив па формування твого індивідуального стилю. Пояси (ремені), прикраси, сумочки й панчішні вироби добре поєднуються, коли мають спокійне забарвлення, а також яскраві та виразні кольори. Яскравий аксесуар необхідно застосовувати на тлі класичного (спокійного) кольору.

Наприклад, яскравий шарф у поєднанні з чорною футболкою і шкіряною курткою, звуженими чорними джинсами може стати веселим і легким вбранням.

Крок 5. Придбай або добери універсальне взуття. Добір взуття є завершальним у твоєму вбранні. Так само, як і з верхньою частиною одягу, взуття не варто купувати занадто яскраве, щоб його можна було не лише легко поєднувати, а й взувати щодня.

Крок 6. Комбінуй. Комбінування одягу - це основа для вибору різного вбрання на кожен день. Здійснювати його можна двома способами.

Перший (тосі/). Скомбінуй декілька варіантів вбрання, що стане своєрідною уніформою, як-от: уніформа для школи, подорожі, відпочинку з друзями, спортивних занять тощо. Таким чином, па тебе буде чекати гардероб ие лише з набором різних одежин, а й готові комбінації «уніформи», що значно заощадить твій час.

Комбінуючи, не забувай поєднувати також і яскраві речі, пам'ятаючи, що не варто добирати більше однієї чи двох виразних речей. Наприклад, якщо ти вдягаєш звужені штани яскравого помаранчевого кольору, то їх доповнювати може лише хустинка або шарф (сумка тощо). Яскравий піджак чи блуза тут будуть недоречні.

Другий спосіб. Решту підібраного тобою гардеробу можна використати творчо, особливо коли маєш вільний час. Для цього «попрацюй» навколо однієї речі. Наприклад, одна й та ж блуза або сукня можуть бути використані для декількох рішень (бив. фото).

 

 

Слід пам'ятати, що найпростішим способом поєднання кольорів є використання декількох відтінків, серед яких один є основою, а решта його доповнюють.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Терещук

 

Автор: vlad2017 от 5-01-2017, 12:26, Переглядів: 3768