Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Оздоблення швейного виробу

НАРОДНА ОСВІТА

Оздоблення швейного виробу

Пригадай...

Як можна оздобити готовий виріб?

Правила безпечної праці під час виконання ручних та машинних робіт.

 

Остаточну обробку швейного виробу виконують після .з’єднання деталей і обробки всіх зрізів. До якості готового виробу висувають такі вимоги:

• готовий виріб повинен відповідати обраній моделі, естетичним і гігієнічним вимогам;

• готовий виріб має бути добре випрасуваний;

• парні деталі повинні бути однакового розміру й симетрично розташовані;

• ручні та машинні строчки мають відповідати вимогам до виконання ручних і машинних робіт.

Остаточну обробку спідниці виконуй у такій послідовності:

• приший оздоблювальні деталі, фурнітуру (ґудзики, кнопки, гачки);

• видали зметувальні стібки;

• виріб почисти;

• відпрасуй.

Залежно від виду тканини спідницю прасують із лицьового (з ситцю) або з виворітного боку (із сатину, вовни, шовку, ворсових тканин). Вовняну спідницю прасують через вологу тканину (пропрасовував). Спочатку відпрасовують дрібні деталі, потім великі. Прасувати слід за напрямком нитки основи тканини. Відпрасовану спідницю відразу складати не можна її треба підвісити або розкласти на столі, щоб вона прохолола. Інакше на ній з’являться замшій.

Крім основних деталей - переднього й заднього полотнищ, спідниця може мати кілька додаткових дрібних деталей: пояс, кишені, нагрудник, бретелі, шлейки, які виконують з основної або оздоблювальної тканини. Для прикрашання виробу застосовують різні оздоблювальні деталі, вишивку, усіляку фурнітуру, строчку,

 

З якого матеріалу можуть бути виготовлені гудзики?

 

 

кант, тасьму. Фурнітура є необхідним доповненням спідниці: для застібок (ґудзики, кнопки, гачки), для прикріплення бретелей і застібання пояса (ґудзики, пряжки) і водночас елементом оздоблення. Але іноді фурнітура служить лише для декору.

Ґудзики

Сьогодні їх виготовляють найрізноманітніших форм і кольорів із металу, пластмаси, пемзи, скла та порцеляни, дерева і шкіри (натуральної та штучної), рогів тварин. За способом кріплення на виріб ґудзики бувають пришивні та ті, що кріпляться за допомогою спеціального інструмента.

Як правильно купувати ґудзики

1. Вирушаючи в магазин по ґудзики, обов’язково візьми з собою клаптик тканини, з якої шиєш спідницю, щоб можна було прикласти ґудзик і оцінити варіанти.

2. Стиль ґудзика повинен відповідати стилю спідниці: романтичному, кантрі, сафарі тощо. Ґудзик може бути в тон основної тканини, непримітний або навпаки - контрастний за кольором, непропорційно великий.

3. Купуючи ґудзики, уважно оглянь кожен: чи немає тріщин, плям, подряпин тощо.

4. Обов’язково купуй кілька ґудзиків про запас.

Як правильно пришивати ґудзика

Сам процес пришивання нескладний, але робити це треба з розумом. Адже невдало пришиті ґудзики деформують петлі, спотворюють лінію застібки, внаслідок чого твоя модель матиме неохайний вигляд. Тому будемо вчитися пришивати ґудзик, дотримуючись певних правил.

1. Знайди точку майбутнього місця для ґудзика на лінії середини застібки, поміть її крейдою або змету-вальними стібками (голкою з ниткою прошиваємо

лінію в кілька стібків перпендикулярно до лінії застібки).

2. Пришивні ґудзики з отворами для проколу пришивай нитками в колір ґудзиків.

3. Закріпи кінець нитки в матеріалі. Це робиться так:

а) зав’яжи на кінці нитки вузлик;

б) на відстані близько 1,5 см від наміченого місця для ґудзика зроби прокол через верхні шари, всередину матеріалу;

в) у призначеній точці зроби пару мініатюрних стіб-ків «назад голку»;

г) а тепер охайно ножицями, близько до поверхні матеріалу, обріж вузлик, який став уже непотрібним.

 

 

Добираючи нитки, дотримуйся правил:

нитки повинні бути міцними;

нитки не мають бути занадто товстими, щоб пришитий ґудзик не виглядав грубо;

нитка не повинна бути занадто довгою;

найкраще пришивати ґудзики ниткою в два складання; щоб нитки краще ковзали, менше скручувалися між собою та не швидко перетиралися, їх можна злегка натерти кравецьким воском або звичайною свічкою.

 

 

4. Зроби перший стібок через отвір ґудзика: голку з ниткою просмикни в один із отворів па зворотному боці ґудзика та виведи на лицьовий бік. Потім голку з ниткою просмикни в інший отвір, але вже з лицьового боку ґудзика.

5. Проколи голкою матеріал, точно в точку виходу з нього нитки. Підтягни нитку, ґудзик гарантовано стає на своє місце. Два отвори ґудзика, якщо пришивати його так, як описано вище, не дозволять йому розміститися по-іншому.

 

 

 

А ось ід ґудзиками на три і па чотири отвори потрібно бути уважнішим. Підтягуючи нитку, такий ґудзик встановлюй па місце сама, так щоб центральна вісь ґудзика проходила через намічену на тканині точку. Встановлений па своє місце ґудзик тепер можна повертати в різні боки, обертаючи навколо його осі. щоб знайти потрібне положения лінії для отворів. Знайдений таким чином напрямок стібків стане додатковим елементом декору.

6. Тепер, притримуючи лівою рукою ґудзик на потрібному місці та обравши напрямок лінії стібків, правою рукою одночасно проколюй тканину і проводь голку з ниткою по черзі через отвори на ґудзику.

7. Один прокол зі зворотного боку, другий - із лицьового - і так кілька разів.

9. Останнє, що потрібно зробити, пришиваючи ґудзик, - закріпити нитку. Для цього голку з ниткою виведи па лицьову поверхню матеріалу під ґудзиком. І там парою стібків, протягуючи голку з ниткою в утворену петельку, закріпи нитку.

10. Тепер, уже останнім проколом у тканину під ґудзиком, нитку з голкою проведи всередину шарів ма-

 

теріалу й виведи назовні, па деяку відстань від ґудзика. Виведену вбік нитку охайно обріж близько до поверхні.

11. Кількість стібків між отворами різна. Наприклад, для ґудзиків із двома отворами, потрібно 5 6 стібків у дві нитки, а для ґудзиків із чотирма отворами 3-4 на кожну пару отворів.

Як пришити ґудзика на швейній машині

На спідницях із легких тканин плоскі ґудзики з двома і чотирма отворами можна пришити на швейній машині за допомогою спеціальної програми або звичайного шва-зиґзаґа (спершу прочитай інструкцію до швейної машини). Уклади ґудзик точно на визначене місце.

Прокручуючи колесо маховика, спокійно й ретельно опускай голку так, щоб вона увійшла в центр лівого отвору ґудзика.

Після цього ґудзик притисни притискною лапкою швейної машини до поверхні тканини. Потім вистав потрібну ширину строчки - вона дорівнює відстані між центральними точками отворів ґудзика. Прокрутивши ще раз вручну колесо маховика, переконайся, що голка увійшла точно в центр правого отвору ґудзика, а потім строчи далі.

Перевага пришивання ґудзиків за допомогою спеціальної програми в тому, що швейна машина сама прокладе необхідну кількість стібків між отворами і, врешті, те й закріпку ниток зробить. Усе, ґудзик пришитий! Залишається тільки відтягнути виріб із пришитим ґудзиком убік і обрізати нитки.

Якщо один кінець нитки залишається стирчати, його можна витягнути па виворітний бік, потягнувши за інший кінець, і охайно обрізати близько до закріпки.

Якщо ґудзики пришивають за допомогою шва-зиґзаґа, то роблять не менше 5 6 проколів у кожен отвір. Потім виріб з пришитим ґудзиком потрібно відтягнути убік від швейної машинки і обрізати нитки, залишивши кінці довжиною до 10 см. Ці кіпці ниток виведи на

 

Корисно знати. Перед пранням вишитих виробів треба перевірити, чи не линяють нитки. Для цього змочи водою невелику частину вишивки й мокрими нитками потри по білій чистій тканині. Якщо вона зафарбується, це значить - прати вишитий виріб треба обережно: перший раз - у теплій воді з сіллю (столова ложка солі на літр води). Повторні прання - з пральним порошком. На літр води беруть 1/2 столової ложки порошку і 1/2 столової ложки оцту. Виріб перуть, виполіскують і, злегка віджавши, закочують у чисту тканину. Досушити можна на повітрі (у тіні).

 

 

виворітний бік й закріпи, зв’язавши їх простим вузликом, або всили кінці нитки в голку і проклади маленькі стібки «назад голку». Зайву довжину нитки після її закріплення обріж.

Оздоблення вишивкою

Традиційним і завжди актуальним видом оздоблення є вишивка найрізноманітнішими візерунками: геометричними, тематичними, рослинними, за народними мотивами. Вишивають полотнища спідниці або дрібні деталі - кишені, нагрудник, кокетку. Часто використовують широку декоративну тасьму або поєднують тасьму з оздоблювальними стібками, аплікацією.

Застосуй для оздоблення власної спідниці вишивальні шви, які ти вивчала в попередніх класах: початкові шви (на цупких тканинах); мережки (на тонких тканинах); лічильні шви (на тканинах із чітко вираженим полотняним переплетенням або на картатих тканинах).

Оздоблювальні строчки. Прикрашають швейний виріб, підкреслюють лінії, шви, рельєфи, зустрічні складки - роблять їх помітнішими. Нитки для виконання строчок підбирають у колір тканини або контрастні. Не рекомендується застосовувати машинну строчку на тканині з малюнком. Асортимент декоративних строчок у сучасних швейних машин дуже великий, особливо в машин із комп’ютерним керуванням; у їхній пам'яті зберігається величезна кількість рядків, які можна ще й модифікувати, утворюючи новий орнамент, виконувати елементи найпростішої вишивки шов хрестиком, мережки, ажурні шви тощо.

Для оздоблення спідниці гарно підійдуть кант, тасьма, сутаж. Ці матеріали можна купити або виготовити самій. Наприклад, створити цікаві мотиви за допомогою стрічки з тканини. Для цього виріж із тканини смужку потрібної довжини, шириною 3 см, а потім зігни її навпіл виворітними боками всередину, зший і розпрасуй. Наший стрічку по нанесеному малюнку.

 

Можна прикрасити спідницю бахромою, розташувавши її по низу виробу, кишень, кокетки. Бахрому роблять із ниток основної тканини, а щільну тканину, яка не осипається, можна просто надрізати.

Для оздоблення спідниці, зшитої з легкої тканини, добре підійде мереживо. Його можна настрочити но нижньому краю спідниці, вздовж бічних ліній, прикрасити кишені або інші деталі.

Також мереживо можна пришити за допомогою ручних вишивальних стібків.

Якщо хочеш надати нижній частині спідниці не лише ажурності, а й прозорості, то скористайся такими порадами.

1. По наміченій лінії приколи і приметай мереживо. Настрочи мереживо з обох боків близько до краю.

2. Зі зворотного боку розріж тканину під мереживом но його середині.

 

3. Запрасуй припуски, що утворилися, в бік тканини.

4. З лицьового боку настрочи припуски дрібпою зиґзаґоподібною строчкою.

5. Зі зворотного боку вріж припуски близько до строчки.

Практична робота

ОЗДОБЛЕННЯ ШВЕЙНОГО ВИРОБУ

Матеріали та інструменти: швейна машина, матеріали для оздоблення, робоча скринька, спідниця, праска, прасувальна дошка, лінійка.

Послідовність виконання роботи

1. Організуй своє робоче місце.

2. Обери вид оздоблення спідниці.

3. Виконай оздоблення спідниці в технологічній послідовності:

приший оздоблювальні деталі, фурнітуру (ґудзики, кнопки, гачки);

— видали змету вальні стібки;

— почисти виріб;

— виконай волого-теплову обробку.

4. Проведи оцінювання власної роботи.

5. Прибери робоче місце.

6. Роботу виконуй, дотримуючись правил безпечної праці.

Запитання та завдання для повторення

1. Які операції виконують під час остаточної обробки спідниці?

2. В якій послідовності прасують деталі спідниці?

3. Які види обробки можна застосовувати в оздобленні спідниці?

Творче завдання

Користуючись інформаційними джерелами, підбери моделі поясних виробів. Добери тканини для виготовлення виробів та види оздоблення, враховуючи моделі спідниць та властивості матеріалів. Обґрунтуй свій вибір. Зроби власну презентацію.

ЗАСТОСУЙ НА ПРАКТИЦІ

 

Пояс - модний аксесуар, який може повністю змінити образ і прикрасити навіть найпростішу модель.

Він надає одягу певний стиль - зухвалий, грайливий, невимушений або строгий. Розрізняють три основних тини поясів: м'який, що зав’язується вузлом; жорсткий, що застібається на пряжку; фігурний.

Пояс повинен добре поєднуватися зі спідницею за кольором і стилем. Зшити його нескладно і набагато дешевше, ніж купувати готовий.

Пояс, що зав’язується. Для нього потрібен прямокутник тканини, за довжиною рівний обхвату талії, плюс не менше 40 см на зав’язування, а за шириною рівний подвійній ширині пояса в готовому вигляді плюс 2 см па припуски. Цей пояс ніколи не укріплюють прокладкою. Смужку тканини склади вздовж навпіл лицьовим боком усередину. Зший короткі й повздовжні зрізи, залишивши в шві посередині відкриту невелику ділянку для вивертання. Припуски шва зріж близько до шва, на кутах зріж навскоси (1). Пояс виверни за допомогою довгої палички (2). Куточки на кінцях пояса не можна видавлювати на поверхню за допомогою ножиць. Для цього візьми булавку і виправ куточки з лицьового боку (3). Пояс припрасуй, слідкуючи, щоб шви лежали точно вздовж країв пояса. Пояс відстро-чи по контуру вкрай, відкриту ділянку в шві заший. Якщо пояс не буде відстрочуватись, відкриту ділянку заший вручну.

Якщо кінці пояса мають заокруглену або загострену форму, то спочатку зший продольпі зрізи пояса лицем до лиця, залишивши невелику ділянку шва для вивертання посередині. Припуски шва розпрасуй. Пояс склади так, щоб шов лежав точно но лінії середини пояса. Зший короткі зрізи пояса, надавши їм бажаної форми. Припуски швів зріж близько до швів, на кутках зріж навскоси (4), на ділянках заокруглень зроби надсічки (4а). Далі дій, як описано вище.

Виготовлення пояса з пряжкою потребує багато часу й терпіння, але шити його нескладно. Існує два основних способи виконання поясів па пряжці: класичний і прискорений.

Класичний спосіб. Викрій 2 смужки з тканини або шкіри, їх ширина повинна дорівнювати ширині пояса, який хочеш отримати, а довжина - обхвату талії плюс 15 см; також обов’язково врахуй припуски на шви, оптимально по 0,5 ■ 0,7 см. З підкладки потрібно вирізати смуги такої ж довжини і ширини, як і пояс, тільки без припусків на шви. Коли всі деталі викроєні, припрасуй флізеліп або спеціальний ущільнювач для поясів на зовнішню деталь виробу з вивороту. Припуски на зрізах біля зовнішньої деталі приметай до вивороту уздовж краю ущільнювача, як наведено на малюнку (1). На куточках припуски потрібно злегка підвернути (2, 2а). Припуски па зрізах внутрішньої деталі також приметай на виворіт. Тепер пропрасуй обидві деталі праскою, а потім склади їх так, щоб виворітні боки були всередині, і сколи шпильками (3). Прострочи пояс із лицьового боку по краях, одночасно прихоплюючи і внутрішню деталь.

 

Прискорений спосіб. Для виготовлення пояса потрібна одна смужка тканини або шкіри, ширина її повинна відповідати подвійній ширині готового виробу з припусками на шви, а довжина - обхвату талії плюс 15 см і припуски на шви. Підкладка-ущільшовач має бути такої довжини й ширини, як готовий виріб; припуски па шви враховувати не потрібно. Склади смужку тканини вздовж навпіл, при цьому лицьовий бік має бути всередині. Потім почни зшивати поздовжні зрізи. Склади пояс так, щоб шов був на його середині, розпрасуй припуски на шви.

Зший зрізи на одному краю пояса, надаючи їм бажаної форми. Для зручності можна використовувати шаблон для кінців пояса. Зріж припуски швів, залишивши кілька міліметрів. На куточках пояса припуски зріж навскоси, а на заокруглених кутах зроби надсічки. Виверни виріб на лицьовий бік (4), пропрасуй, особливу увагу приділивши кінцям і краям. Встав у пояс прокладку, клейовою стороною до шва (5), припрасуй пояс. Завершальний етап - прострочування виробу по контуру.

Пришивання пряжки та обтягування її тканиною. Відступивши 3 см від вільного краю пояса, зроби невеликий отвір за допомогою діркопробивача або шила. Оброби краї отвора петельним швом (в) і протягни в нього шпеник. Кінцем пояса огорни перетинку та приметай його до виворітного боку косим (7) або зигзагоподібним швом (7а), а потім настрочи. На протилежному кінці пояса пробий блоки. Один із них повинен бути на відстані обхвату талії, а всі інші з проміжками в 3 см. Гарно виглядають пряжки, обтягнуті тканиною. Можна застосувати той же матеріал, що й для самого пояса або інший. Для початку виріж з тканини 2 клаптики такого ж розміру, що й пряжка, плюс припуски для зшивання. Якщо тканина топка, то її зовнішню частину ущільни флізеліном, припрасувавши його на виворітний бік. Склади деталі всередину лицьовими сторонами, зроби розмітку зовнішнього контуру пряжки крейдою або простим олівцем. Внутрішній контур потрібно розмітити швом із дрібних стібків. Усередині строчки тканину виріж, а по периметру залиш припуски на шви близько 5 мм, куточки надсічи. Надріж частину тканини впритул до шва по коротких зрізах для перетинки (8). Виверни деталь на лицьовий бік і надінь її на пряжку. Шов при цьому повинен перебувати па внутрішньому краї пряжки. Частину тканини, яку ти надрізала для перетинки, обріж, підігнавши до ширини пряжки, та підклей спеціальним клеєм для тканини, а потім приший хрестоподібно до нижньої частини. Стібки не повинні бути помітними з лицьового боку. На куточках нижню частину тканини обріж і підверни, потім її краями огорни пряжку, підігни й підший, зробивши дрібні стібки з боку внутрішнього шва (9). Слідкуй за тим, щоб стібки не були помітні на лицьовому боці пояса.

 

Шлейки для пояса — дуже необхідна деталь одягу, яка утримує ремінь на поясі в правильному положенні. У спідниці повинно бути но 4 шлейки: над кожною виточкою та між бічними швами й серединами переднього та заднього полотнищ. Шлейки в готовому вигляді повинні бути па 1 см довші за ширину пояса.

Вшотовлення шлейок

1. Для всіх шлейок викрій одну деталь по поздовжній нитці, її ширина дорівнює подвійній ширині шлейки в готовому вигляді плюс припуск па ІІІВИ.

2. Смужку склади по довжині навпіл лицьовим боком всередину, зший на потрібну ширину.

3. Припуски підріж, розпрасуй, смужку виверни, припрасуй, розташувавши шов посередині від згинів, розшир із двох сторін вкрай, розріж на потрібну кількість шлейок.

4. Один кінець шлейки приший у шов пришивання пояса, інший, підігнувши, наший на верхній край пояса або, обігнувши верхній край, приший вручну.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Терещук

 

Автор: vlad2017 от 5-01-2017, 12:21, посмотрело: 1288