Обробка зрізів та з'єднання деталей спідниці

Як обробити зріз тканини

Зріли тканин обметують, окантовують, зашивають, висікають.

З обметуванням зрізів вручну ти ознайомилась, вивчаючи ручні стійки. Найчастіше зрізи тканих матеріалів обметують за допомогою оверлока, який має кілька різноманітних оверлочних рядків: для вузьких припусків і для широких, для звичайних і трикотажних тканин, для тканин, що сильно розтягуються, для декоративного окантування зрізу тощо.

Обробку зрізів можна виконувати:

• до зшивання шва;

• під час зшивання (одночасно зшиваючи і обметуючи зріз);

• після виконання шва, але завжди до початку виконання наступного шва, який із ним перетинається. Найохайпіші зрізи отримують, якщо їх обробити до

виконання шва, оскільки до зрізу є вільний доступ. Але частіше зрізи обробляють після виконання шва: по одному або обидва разом.

Відкриті зрізи швів можна обробити спеціальною строчкою зиґзаґ на швейній машинці.

Правильно викопана строчка зиґзаґ - це рядок, коли верхня і нижня нитки переплітаються між собою в шарі матеріалу, на кінцях стібків. Тоді з обох боків, виворітного і лицьового, строчка справді виглядає як зиґзаґ із рівними стібками заданої форми.

Шов зиґзаґ можна прокласти по-різному:

• уздовж шва на деякій відстані від нього, а потім припуск підрізати до строчки, уважно стежачи, щоб її нитки не були пошкоджені ножицями. Такий варіант більш придатний для легких і середніх тканин;

• через край припуску. Цей спосіб підійде для щільних, важких матеріалів; строчкою зиґзаґ можна викопати і шов «упідгин» із відкритим зрізом. Зиґзаґоподібною строчкою можна не тільки обробити зрізи, а й виконувати шви; наприклад, виставивши довжину стібка шва зиґзаґ 1,5-2 мм, а ширину строчки 0,7 мм, можна з’єднувати зрізи деталей крою з трикотажних полотен; а якщо виставити довжину стібка па 4 5 мм, а ширину строчки залишити на тих же значеннях, то такою еластичною строчкою можна одночасно і шов виконати, і обробити зрізи трикотажних матеріалів.

Окантуванням обробля гать:

• зрізи спідниці з товстих, сипучих, ворсистих тканин без підкладки, наприклад, з вельвету, твіду, деніму, габардину, оксамиту, щільних вовняних тканин;

• коли низ виробу настільки фігурний, що з лицьового боку видно всі нутрощі (припуски) виворітного; ніякий інший вид обробки зрізів не підходить;

• для декору; з виворітного боку окантовані зрізи готовою швейного виробу виглядають ефектно, охайно, до того ж окантовкою зрізи надійно захищені від осипання. Найшвидше окантувати зрізи можна за допомогою придбаних у спеціалізованих магазинах і повністю готових до застосування тасьмою, стрічкою, кантом, косою бейкою. Вони бувають найрізноманітніших кольорів і форм, але обов’язково тонкі, рівні, з прямими краями.

Спершу необхідно зафіксувати праскою згин точно по середині деталі, що визначена для окантування, прикріпити зріз між шарами окантувального матеріалу й настрочити прямою або зиґзаґоподібною строчкою, попередньо приметавши до зрізу.

Щоб виготовити кант самостійно, потрібно викроїти смужку тканини, шириною 1,5 см із трикотажних матеріалів но поперечній нитці або з тканини по косій, під кутом 45°.

Зрізи можна не обробляти, якщо їхній край припадає на прут тканини. Але оскільки він щільний і може затягувати шов, його край потрібно розсікти ножицями на глибину 0.5 0.7 см, через кожні 7-10 см.

Обробка бічних зрізів спідниці

Після приміряння спідниці берись до обробки окремих деталей, дотримуйся таких вимог.

1. Перед зшиванням швів па швейній машині перевір, чи не залишилося у виробі булавок, видали копіювальні стібки (видаляти їх після виконання машинної строчки важче).

2. Зшивай, відступаючи від зметувальпих стібків на 0,1 —0,2 см у бік зрізу шва. Після зшивання видали зметувальні стібки, оскільки вони заважатимуть під час волого-теплової обробки (розпрасування швів), можуть залишити сліди на тканині після принрасуванпя.

3. Переднє та заднє полотнища прямої та конічної спідниць або їх частини, клини клинової спідниці з’єднують зшивними швами в запрасувапня чи в розпрасування, залежно від товщини тканини. Вшиваючи застібку-блискавку, зручніше шов обробляти в розпрасування. Полотнища спідниці складають лицьовими боками, сколюють і змотують по намічених лініях, суміщаючи лінії талії і стегон. Строчку зшивання лівого бічного шва прокладають від лінії низу до лінії талії, а правого бічного шва - у зворотному напрямку. Під час зшивання переднє полотнище завжди повинно лежати зверху. Строчку зшивання лівого бічного шва починають не від лінії талії, а відступивши від неї на довжину застібки. На початку і в кінці строчки виконують закріпку шва.

Практична робота

З'ЄДНАННЯ І ОБРОБКА БІЧНИХ ЗРІЗІВ

Матеріали та інструменти: швейна машина, голки, нитки, шпильки, ножиці, спідниця, праска, прасувальна дошка.

Послідовність виконання роботи

1. Організуй своє робоче місце.

2. Розглянь способи обробки дрібних деталей виробу і за бажанням розмісти їх на виробі (застосуй на практиці).

3. Виконай обробку бічних зрізів у технологічній послідовності:

склади деталі полотнищ спідниці лицьовим боком усередину, урівнюючи зрізи, та сколи булавками;

— зметай деталі полотнищ спідниці но намічених линях.

зший бічні зрізи від верхнього зрізу вниз. По лівому краю залиш 14 -16 см на застібку. Видали нитки змотування. Припрасуй шви.

— оброби зрізи припусків відповідно до обраного способу.

— розпрасуй або запрасуй зшивні шви.

4. Проведи оцінювання власної роботи.

5. Прибери робоче місце.

6. Роботу виконуй, дотримуючись правил безпечної праці.

Запитання та завдання для повторення

1. Коли слід прибирати копіювальні та зметувальні стібки, обробляючи бічні шви?

2. Навіщо після зшивання деталей спідниці зрізи шва потрібно обробляти?

3. В якій послідовності обробляють бічні зрізи спідниці?

4. Яких правил безпечної праці слід дотримуватись у процесі ВТО спідниці?

Творче завдання

Користуючись інформаційними джерелами, підбери моделі поясного виробу для різних вікових груп. Добери тканини для виготовлення виробів. Обери види кишень, враховуючи моделі спідниць та особливості матеріалів (Застосуй на практиці). Обґрунтуй свій вибір. Зроби власну презентацію.

ЗАСТОСУЙ НА ПРАКТИЦІ Кишені

Кишені виконують функціональну і декоративну роль. Кишені бувають зовнішні (їх розташовують тільки з лицьового боку виробів) і внутрішні (викопані па підкладці або в шві). За розташуванням і способами обробки кишені бувають чотирьох видів: 1) накладні; 2) прорізні; 3) кишені в швах, складках і фасонних лініях; 4) кишені з відрізним бочком.

Кишені роблять прихованими, об'ємними, прикрашають оздоблювальними рядками, найрізноманітнішими декоративними елементами, як наприклад клапанами, листочками, складочками, рюшами та іи.

Проста накладна кишеня. Обидва куточки верхнього краю простої накладної кишені найчастіше прямі. А от нижній край буває яким завгодно: із прямими кутами (1), із заокругленими кутами (2), із загостреними кутами (3), із заокругленим (дуга) нижнім краєм (4), зі зрізаними кутами (5), овальним (6). Роблять кишені і з прямими кутами по нижньому краю та скошеними по верхньому (7) і кишені «кенгуру» (8).

Верхній край простої накладної кишені може бути оброблений суцільнокроєпим відворотом, окремою деталлю - відворот (з основної або оздоблювальної тканини на лицьовий або на виворітний бік), бейкою, обшивкою.

Деталь накладної кишені розкроюють з основної або оздоблювальної тканини, але завжди підбирають під малюнок основної деталі.

Накладна кишеня викроюється з припусками на шви по всіх зрізах. Якщо вздовж входу в кишеню дати ширший припуск, то це буде суцільнокроєна обшивка, па яку приклеюють прокладку з флізелілу. Слід обметати всі зрізи кишені. Припуск суцільокроєної обшивки вздовж входу в кишеню заметати на виворітну сторону, швом упідгин із відкритим або закритим зрізом. Край припрасувати, за необхідності відстрочити. Потім заметати на виворітну сторону припуски но інших краях кишені. Припрасувати (1). Припуски на кишенях із заокругленими куточками легко запрасувати па виворітну сторону таким чином: на ділянках заокруглення прокласти машинну строчку близько до краю тканини довгими стібками. З міцного тонкого картону по формі кишені виріж шаблон на виворітну сторону кишені, сумістивши лінії швів. Натягни нижні нитки строчок, при цьому припуски повніші обтягнути шаблон плоско. Рівномірно розподіли зборки на ділянках

заокруглень. Припрасуй (2). Якщо вздовж входу в кишеню передбачена цільнокроєпа обшивка, то потрібно обшивку відвернути на лицьовий бік. Бокові краї обшивки настрочити на кишеню. Припуски швів на кутках зріж навскоси (3). Обшивку виверни на виворітний бік, краї приметай і заметай на виворітний бік припуск вздовж інших країв кишені. Припрасуй (4). Оброблену, підготовлену для пришивання до виробу кишеню наклади на основну деталь. Усі сторони й виступи кишені вирівняй до точного суміщення з позначеним на основній деталі місцем. Сколи з основною деталлю шпильками або приметай до неї тимчасовими ручними стібками.

Накладну кишеню нашивають на виріб зшивною строчкою швейної машини або вручну.

Накладну кишеню можна настрочити одним рядком - звичайною або оздоблювальною строчкою в край чи на деякій відстані (1). Чим товща й щільніша тканина, тим ширша ця відстань.

Накладну кишеню можна прикріпити до виробу двома строчками, одна в край, а інша на відстані від неї. Вони теж можуть бути звичайними зшивними чи оздоблювальними (2).

Верхні куточки всіх накладних кишень завжди закріплюють закріпками у вигляді вистроченого трикутника або прямокутника (3).

Закріпити край кишені можна: закріпкою (спеціальною строчкою швейної машини) (1) і відрізком зиґзаґоподібної строчки (2). Ширину такої строчки виставляють па поділці 1,5-2 см, а довжину стібків 0,5 0,6 см.

Аплікація

Аплікація - це пришитий до виробу мотив з іншої тканини. За допомогою аплікації можна не тільки ефектно прикрасити рівні речі, а й майстерно приховати дефекти матеріалу. Мотиви для аплікацій можна купити в магазині, придумати самостійно й вирізати візерунок із тканини.

Як зробити мотив. Крім ручних стібків для пришивання аплікації, які ти вивчала в 5-му класі, можна застосувати швейну машину. Для цього потрібно намалювати мотив на виворітному боці тканини в дзеркальному відображенні. По контуру мотиву проклади строчку. Або намалюй мотив на папері та переведи його контур і внутрішні деталі одразу на лицьовий бік самозпикаючим маркером чи змилком. Окремо нанеси контур аплікації на тканину для аплікації.

Як пристрочити аплікацію. Щоб тканина аплікації не осипалася, з виворітного боку припрасуй до неї прокладку флізелін. Тканину аплікації наметай

до виробу з лицьового боку на заздалегідь розмічене місце. Проклади но контуру мотиву дрібну зиґзаґоподібну строчку. З лицьового боку зріж тканину аплікації впритул до зиґзаґоподібної строчки. Потім край мотиву ще раз відстроч и щільною зиґзаґоподібною строчкою. Якщо ти хочеш, щоб край мотиву виглядав об'ємніше, пропусти нитку крізь оздоблювальну строчку. Внутрішні й зовнішні куточки відстрочують, звужуючи строчку до половини ширини, а потім, повернувши тканину з аплікацією, розширюють строчку до початкової ширини. Заокруглені краї відстрочують, часто зупиняючись у положенні голки на зовнішньому краю строчки і повертаючи тканину з аплікацією. Так утворюється рівна строчка без пустот. Важливо: якщо кілька мотивів нашивають один на одного, то почати потрібно з нижнього.

Аплікації з прозорих тканин. Витончені прозорі аплікації роблять з тюлю або інших прозорих тканин. Для аплікації з тюлю намалюй мотив на лицьовому боці виробу, а тюль наметай виворітним боком. Контури мотиву відстрочи з лицьового боку щільною зиґзаґоподібною строчкою, проклавши нитку по краю мотиву, щоб створити об'єм. Тканину всередині мотиву виріж близько до зиґзаґоподібної строчки. При цьому не проріж тюль.

Аплікація з мережива. Її робити зовсім просто. Мотив, вирізаний із мереживного полотна, настрочи на тканину з лицьового боку щільною зиґзаґоподібною строчкою. Тканину під мотивом підріж близько до строчки.

Аплікація, оброблена флізеліном. З’єднай тканину для аплікації лицьовим боком до клейового боку флі-зеліну. Прострочи но контуру аплікації. Зріж припуски па 0,3 0.5 см до строчки. У місцях заокруглення зроби надсічки та зріж кути. На флізеліпі зроби надріз, через який виверни аплікацію на лицьовий бік. Виправ кути та заокруглення. Прикріпи аплікацію до виробу за допомогою праски. Проклади по краю аплікації оздоблювальну строчку.