Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Проведення першої примірки й усунення виявлених недоліків. Способи обробки виточок, складок

НАРОДНА ОСВІТА

Проведення першої примірки й усунення виявлених недоліків. Способи обробки виточок, складок

Пригадай...

Як перенести конту-ри викрійки на парну деталь? _____

Які способи тимчасового з'єднування деталі ти знаєш?

Навіщо готують виріб до першої примірки?

Що необхідно виконати після зметуван-ня зрізів і виточок?

Для чого необхідна перша примірка?

 

Примірювання спідниці вимагає великої уваги, творчого підходу та вміння застосовувати знання

про:

конструкції спідниці для виявлення недоліків; встановлення відповідності виробу фігурі; знаходження способів усунення виявлених дефектів.

 

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОЇ ПРИМІРКИ

1. Під час примірки необхідно стояти прямо, у природній позі, з опущеними вниз руками. Спідницю одягають, фіксуючи припуск на застібку з лівого боку.

 

 

2. Примірку виконуй по правому боці фігури, починай із перевірки та уточнення балансу виробу. Баланс це правильне розташування бічних швів у виробі.

3. Перевір прилягання спідниці но талії та стегнах. По лінії талії перевір, чи на місці виточки, чи достатня їхня довжина й глибина, за рахунок яких можна отримати щільніше або вільніше прилягання спідниці

 

Дефекти спідниці

 

по статурі. По лінії стегон перевір положення бічних швів і складок, ступінь їх прилягання. У рані необхідності розпори виточки, правий бічний шов, зміни глибину виточок, вкороти або подовж виточки, уточни довжину зшивання складки, положення бічного шва. Шпильки заколюй вістрям униз, у кінцях виточок - горизонтально.

4. Уточни довжину спідниці спереду, по боку і ззаду, вимірюючи лінійкою відстань від підлоги до лінії нідгину низу.

 

Ти обрала модель спідниці, правильно зняла всі потрібні мірки і побудувала основу. Але, незважаючи па це, примірка виявила різні дефекти. Складки та заломи можуть виникати через особливості саме твоєї статури. Більшість дефектів вдається виправити завдяки більшим припускам на шви (2 2,5 см). Після виправлення, припуски на шви зрізують до 1 см, щоб не виникало заломів по швах. Усі виправлення показані па креслениках лініями червоного кольору. Розглянемо два основних види дефектів.

 

Конструктивні дефекти виникають через невідповідність викрійки саме твоїй статурі.

 

Вертикальні складки на бічній діїянці. Цей дефект виникає через одностороннє укорочення верхніх зрізів бічної ділянки. Для його виправлення правильно розрахуй розподіл розхилів усіх (а не тільки бічних) виточок і припусків на вільне облягання (БО). Виправлення зроби на примір-ці. Як правило, достатньо зрівняти відрізки А.

Спідниця ззаду прилягає до ніг. Збільш прогин посередині задньої частини відповідно до статури. Виправ лінію низу -вона повинна бути горизонтальною.

Спідниця спереду прилягає до ніг. Збільш прогин посередині передньої частини відповідно до статури. Виправ лінію низу -вона повинна бути горизонтальною.

 

Похилі складки та заломи по бічному шву. Цей дефект виникає, якщо виріб не відповідає статурі - розширений по лінії стегон. Забери надлишок тканини в бокові ІЛВИ.

Похилі складки від середини спідниці по бічних зрізах. Виправлення дефекту зроби на викрійці. Розріж її відповідно до креслення й розсунь на величину складок. їхню глибину заміряй на примірці. Вирівняй центри переднього й заднього полотнищ.

Купиш наломи на бічній дігянці в районі стегон. Утворюються через недостатню опуклість бічного зрізу. Це виправлення пророби на викрійці. На кресленику задньої частини нанеси лінії та розріж по них викрійку. Розсунь викрійку, збільшуючи опуклість бічного зрізу. Те саме зроби і з передньою частиною. Після коректування перевір довжину бічних зрізів передньої та задньої частини - вони повинні бути однаковими.

Похилі складки від бічних зрізів до центру спідниці. Виправлення дефекту зробимо на викрійці. Розріж її відповідно до креслення й розсунь на величину складок. їхню глибину заміряй на примірці. Вирівняй бічні зрізи.

Шліца або розріз розходяться. Збільш прогин по верхньому зрізу заднього полотнища. Якщо дефект не зник, то причина в зайвому завуженні спідниці. Випусти потрібну ширину з бічних або із середнього швів.

Поперечні наломи під поясом на задній частині. Цей дефект виникає через надмірний розхил виточок. Зменш розхил бічних виточок і виточок заднього полотнища; потім злегка збільш прогин.

Кутові заломи на задньому полотнищі під сідницями. Виникають через недостатню випуклість викрійки задньої частини. Перевір, чи кінець виточки розташований на найбільш випуклій точці сідниці; вимірювання проведи лінійкою, надівши спідницю. Якщо треба, збільш або зменш довжину виточки на викрійці. Під виточками проведи горизонталь. Розріж по ній викрійку та розсунь її відповідно до креслення; таким чином ти одночасно збільшиш випуклість на сідниці та розхил виточки.

Вертикальні фалдові складки під сідницями. Збільш (підніми вгору) середній шов задньої частини. Збільш розхил виточки заднього полотнища, зменшуючи розхил бічної виточки. Не забувай зробити зменшення розхилу бічної виточки одночасно й на передньому полотнищі.

Горизонтальні складки по лінії стегон. Цей дефект виникає через особливості будови статури - виведені вперед круті високі стегна. Дефект виправ, зменшивши розхил бічної виточки l'a відповідно на таку ж величину збільшивши розхили виточок по передній і задній частинах. Виточку на передній частині можна зробити увігнутої конфігурації.

Усі наведені дефекти - конструктивні. Але існують ще й дефекти, які навивають технологічними.

Технологічні дефекти виникають на етапі крою, підготовки до примірки та ВТО.

• Коли кроїш спідницю, дотримуйся напрямку нитки основи. Вона повинна проходити паралельно до центру переднього й заднього полотнищ. Перекіс

нитки основи дає ефект заломів з одного боку спідниці та складок і фалд з іншого.

• Різні за величиною припуски па шви. а найчастіше - припуски, зроблені «на око», дають дрібні перекоси і зморшки. Найкраще визначитися одразу, які припуски на шви ти хочеш закласти в крій, і нанести їх на викрійку. Припуски по бічних зрізах на передньому й задньому полотнищах обов'язково повинні бути рівними по ширині.

• ВТО виточок, шліци або розрізу, бічних швів для примірки роби обережно. Тканину не можна розтягувати, витягувати й перекошувати, сильно тиснучи праскою з парою. Не намагайся зрівняти зрізи, витягуючи один із них, якщо вони не сходяться но довжині. Виникне невиправний дефект - один бік шва буде утворювати фалди. Але виточки і шви для примірки обов'язково повинні бути відпрасовані.

• Якщо морщать шви, вони затягнуті й дають дрібні заломи, а довжини зрізів деталей при зшиванні не сумістилися, перевір налаштування швейної машинки - зроби правильний натяг ниток, підбери товщину голки й номер питки до тканини спідниці.

• Примірку спідниці обов'язково роби з пришитим поясом, який щільно прилягає до тіла. Інакше, пришивши пояс, ти можеш отримати декілька інших дефектів.

Вибирай той фасон спідниці, який підкреслить переваги твоєї фігури та приховає недоліки. Кращий порадник тут не модний журнал і подруги, а дзеркало та чесний погляд па себе збоку.

Обробка виточок

Виточки - дуже важливі елементи конструкції виробу. За способом обробки виточки бувають розрізними та нсрозрізними, виконаними з додатковою смужкою тканини чи без, з оздоблювальною строчкою чи ні, розпрасовані й запрасовані.

ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ виточок

1. Виточки повинні бути розташовані на виробі симетрично.

2. Припуски виточки мають щільно прилягати, не створюючи зайвої товщини.

3. На кінцях виточок не повинно бути слабини (без зморшок і складок).

4. Нитки на кінцях виконаних виточок мають бути надійно закріплені.

 

1. Строчку, що зшиває бічні сторони виточки, починай із виконання закріпки строчки па широкому кінці виточки. Далі строчку прокладай, рухаючись від широкого кінця виточки до вершини, сходячи нанівець.

2. Останні 2-3 стібки роби вже прямо но згину тканини. Після прокладання строчки залиш достатньо довгі кінці ниток і обріж їх, залишивши до 10 см.

3. Обрізані кіпці нитки закріпи. Щоб кінець виточки не був жорстким і грубим, для закріплення строчки й кінців ниток зроби кравецький вузол або зав’яжи кіпці ниток простим вузликом (див. пораду нас. 108).

4. Булавки й ручні стібки після прокладання машинної строчки видали.

Швидкий спосіб виконання виточки

Спосіб 1. Під час перенесення контурів викрійки на тканину поміть шпильками або надсічками тільки початок ліній бічних сторін виточки і шпилькою - вершину виточки, приколовши її на відстані 3 мм від вершини. Далі, перегнувши тканину лицьовим боком усередину, з’єднай надсічки, що позначають початок ліній бічних сторін виточки. Підклади деталь під лапку швейної машини і, опустивши маховиком голку, скріпи нею боки виточки. А потім, потягнувши за обидва кінці ниток (верхній і нижній, заправлені в швейну машину), витягни їх на довжину в 2 2,5 рази більшу, ніж довжина виточки. Витягнуті на потрібну відстань нитки натягни прямою лінією та закріпи, обмотавши вісімкою за шпильку. І по утвореному орієнтиру прокладай строчку.

Спосіб 2. Розмітивши таким же чином, як і в першому варіанті, виточку й підклавши деталь, на якій викопується виточка, під голку швейної машинки, можеш разом із деталлю підкласти стрічку, тасьму тощо, край якої слугуватиме орієнтиром для прокладання строчки. Стрічку чи тасьму пришивати не потрібно.

Спресувати - значить зменшити окремі ділянки деталі для отримання бажаної форми.

 

Як прасувати припуски виточки на тонких і середніх тканинах

• Припуски виточки спочатку припрасуй, щоб зменшити товщину виточки та її припусків, і розрівняй прокладену строчку, а потім запрасуй у сторону середини деталі.

 

 

• Слабину на вершинах виточок спрасуй, переставляючи праску з одного місця на інше, а не ковзаючи нею по поверхні.

• Щоб виточка не передавилась па лицьовий бік виробу при прасуванні, під припуск виточки підклади аркуш паперу, тонкого картону тощо.

• Щоб припуски виточки рівними частинами розташовувалися по обидва боки від шва, їх розпрасовуй так. щоб прокладена строчка в результаті опинилася посередині виточки.

• Припуски виточки на тонких тканинах можна обробити ще одним способом. На відстані 3 мм від прокладеної строчки проклади ще одну строчку, а потім, відступивши від неї ще 3 мм, припуск зріж. Край обрізаного припуску виточки оброби або оверлоком, або швом «зиґзаґ», або ручним петельним швом. Оброблені таким чином припуски виточки не запрасовуй у жоден бік, а залиш її запрасованою на ребро. І виточка буде виглядати, як шов.

Обробка виточок на товстих тканинах

• Оскільки тканина товста, то і припуски створюють товщину, від якої потрібно позбутися, зрізавши

 

припуски. Якщо виточка глибока, то припуски виточки зріж па відстані 1-1,5 см від строчки, не доходячи до вершини виточки 1,3-2,5 см. Припуски розпрасовуй (1).

• Якщо виточка неглибока або тканина не дуже товста, а просто щільна, то припуски виточки розріж, не доходячи до вершини виточки 5 см, а потім припуски розпрасуй (2).

• Інколи на товстих тканинах виточку виконують із додатковою смужкою тканини, щоб уникнути потовщення з одного боку. Прокладаючи шов виточки, під нього підклади смужку тканини, яка може бути викроєна з будь-якої лляної, бавовняної тканини або з нетканих матеріалів. Смужка викроюється шириною 2,5-3,5 см, а довжина її повинна бути на 1.5 2 см довша від виточки.Смужку підклади під виточку так, щоб строчка з’єднала одночасно і бічні сторони виточки, і додаткову смужку тканини та пройшла точно посередині смужки. Підклади її з протилежного боку запрасування готової виточки. Після виконання виточки додаткову смужку тканини розріж упритул до кіпця строчки, припуски виточки запрасуй в один бік, а смужку тканини - в інший (3).

Розрізні виточки

Іноді через брак тканини виточки викроюють із розрізом, без традиційних припусків, а тільки з припусками бічних сторін виточки. Припуски ці повинні бути шириною 0,7-1,0 см, а розріз, не має доходити до вершини виточки на 1,5 см. А в іншому вони подібні до звичайних.

Виточки-с кладки

Такі виточки, що переходять у складки, роблять біля пояса спідниці. Починай розмічати виточки па тканині так само, як і будь-які інші.

Виконання виточок-складок

Розмітку вершини наміть (1), обмежуючи довжину виточки-складки (за моделлю). Деталь склади лицьовим боком всередину і по намічених лініях проклади строчку. Перехід строчки з лінії бічної сторони виточки на лінію, перпендикулярну до середини виточки, можна зробити декількома способами: а) заокругли перехід; б) викопай його, проклавши строчку чітко по намічених лініях; в) виконай строчку не по обмежувальній лінії, а під кутом до неї (2).

Далі деталь, на якій була виконана виточка, розгорни на лицьовий бік й запрасуй виточку-складку (3) тільки до обмежувальної лінії. Якщо модель передбачає, що по виточці-складці з лицьового боку буде виконуватися оздоблювальна строчка, то прокладається вона паралельно лінії зшивання виточки (4). Виконати таку оздоблювальну строчку теж можна в трьох варіантах: закругленою, зі скошеним кутом, із прямим кутом.

А можеш виточки-складки і не зшивати (за моделлю), а просто зметай но намічених лініях, а коли шов, у якому вони розташовані, буде виконаний, усі змету вальні стібки можна буде видалити, а виточка-складка залишиться.

Обробка складок

Якщо складки запрасовуються, то необхідно правильно виконати ВТО. Це можна зробити 2-ма способами.

1- й спосіб. Щоб складки вийшли жорсткими і довго тримали форму, кожен згин запрасуй окремо. Щоб від праски не залишалися лискучі сліди, ласи, з лицьового боку тканину прасуй через нропрасовувач. Чітко дотримуйся всіх правил прасування та обов’язково бери до уваги склад і властивості тканини.

2- й спосіб. Деталь із зафіксованими згинами складок розклади на рівній поверхні та запрасуй. Але щоб згини складок не передруковувалися один на одного, під кожен із них підклади аркуші щільного паперу або нетовстого картону.

На готовому виробі запрасовані односторонні складки, можуть бути:

• зафіксовані в одній точці - фіксуй шпильками або тимчасовими ручними

стібками, а потім поясом;

 

• зафіксовані строчкою:

— накладною;

— зшивною до обмежувальної лінії.

Щоб виконати односторонні складки, зафіксовані накладною строчкою, проклади з лицьового боку на відстані 1 5 мм (за моделлю) від краю згину строчку, що обмежує лінії. Таку строчку можна закінчити:

закріпкою ( /), а кінці нитки витягни па виворітну сторону і зв’яжи або закріпи простим кравецьким вузликом (див. пораду на с. 108); під кутом до лінії згину складки (2); а потім теж виконай закріпку.

Щоб виконати складки, зафіксовані зшивною строчкою. після нанесення розмітки спочатку виконай зшивний шов. На виворітному боці деталі цим швом з’єднай накладені одна на одну лінію згину складки й лінію середини припуску (глибини) складки, до обмежувальної лінії (за моделлю). Щоб надалі уникнути розриву складки, складку і строчку одночасно закріпи, прокладаючи строчку:

по лінії згину і но обмежувальній лінії ( /);

— під кутом до лінії згину складки (2); закругливши перехід строчки з лінії згину складки на обмежувальну лінію (3).

Після запрасування складок проклади оздоблювальну строчку по лицьовому боку, на певній відстані від згину складки.

Застрочені односторонні складки. Після запрасування по згинах складок на відстані 1-5 мм проклади оз-добл ювал ьну строч ку.

Односторонні складки із декількох частин тканини. Іноді через нестачу тканини або її ширини, складки можна виконати не з цілого шматка тканини, а з частин. Зробити це вдасться непомітно, якщо з’єднати дві частини, розміщуючи шов на лінії середини припуску (глибини складки). Не забудь про припуски па цей шов!

Зустрічні та бантові складки. Ці складки можуть бути м'яко закладені (1), запрасовані (2), відстрочені (3). зшивні (4). Способи обробки подібні до односторонніх.

Практична робота № 1

ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОЇ ПРИМІРКИ. УСУНЕННЯ ДЕФЕКТІВ

Матеріали та інструменти: підготовлена до примірки спідниця, сантиметрова стрічка, булавки, ножиці, кравецька крейда, нитки для вмету ваші я, голка.

Послідовність виконання роботи

1. Організуй своє робоче місце.

2. Проведи першу примірку в технологічній послідовності:

— одягни спідницю, скріпи пояс шпилькою;

оглянь спідницю па фігурі, зверни увагу на загальне облягання, познач довжину пояса;

— уточни положення, довжину та глибину виточок;

— уточни положення швів і складок;

уточни довжину спідниці спереду, по боках і ззаду за допомогою лінійки;

— усунь дефекти.

3. Проведи оцінювання власної роботи.

4. Прибери робоче місце.

5. Роботу виконуй, дотримуючись правил безпечної праці.

Практична робота № 2

ОБРОБКА ВИТОЧОК І СКЛАДОК

Матеріали та інструменти: крій спідниці, сантиметрова стрічка, булавки, ножиці, кравецька крейда, нитки для зметування, голка, швейна машинка.

Послідовність виконання роботи

1. Організуй своє робоче місце.

2. Виконай обробку виточок у технологічній послідовності:

— зший виточки від ширшого кінця до вужчого;

— закріпи кіпці строчки та видали змету вальні стійки;

спрасуй кінці виточки й запрасуй виточки в сторону середини деталі.

3. Викопай обробку складок у технологічній послідовності:

— зший складку від верхнього зрізу до наміченої лінії;

— закріпи кінці строчки та видали зметувальні стійки;

розклади складку так, щоб її середня лінія сумістилась зі швом зшивання.

4. Проведи оцінювання власної роботи.

5. Прибери робоче місце.

6. Роботу виконуй, дотримуючись правил безпечної праці.

Запитання та завдання для повторення

1. Для чого роблять примірку спідниці?

2. Що таке баланс виробу?

3. По якому боці здійснюють примірку спідниці?

4. Як уточнюють довжину виробу?

5. Що потрібно зробити, якщо спідниця завузька?

6. Причини виникнення дефектів у спідниці?

7. Як перевіряють спідницю но лінії стегон?

8. Які види обробки виточок ти знаєш?

9. Які види складок ти знаєш?

10. Як здійснюють ВТО виточок і складок?

Творче завдання

Вибери модель поясного виробу. Добери тканину для виготовлення. Обери найраціональїгіший спосіб обробки виточок та складок. Обґрунтуй свій вибір.

ЗАСТОСУЙ НА ПРАКТИЦІ

Як закріпити нитки на початку і в кінці строчки

Нитки па початку і в кінці прокладання строчки необхідно надійно закріпити. Для цього роблять закріпки. З-поміж корисних функцій сучасних швейних машин є одна просто дивовижна - це здатність машини самостійно робити закріпку на початку і в кінці шва.

 

 

Ну, а ті, чия швейна машина не має такої функції,

повинні власноруч обов’язково «виготовити» закріпку

шва. На це є кілька способів.

• Зв’яжи кінчики нитки між собою декілька разів (1).

• Кінці нитки зав’яжи кравецьким вузлом (2).

• Потягни за один із кіпців нитки, утворену петельку підчепи голкою або шпилькою, повністю витягни та зв’яжи (_?).

• На початку і в кінці виконання строчки (но 1,5 см від країв) перестав регулятор довжини стібка па 0,5 0,7 мм - ці малюсінькі стібки захистять строчку від розтріпування (4).

• Проклади строчку на відстань до 1,5 см від зрізу, а потім повернися назад, до лінії зрізу, а потім знову продовжуй прокладати строчку. При цьому стібки накладаються один поверх одного. Прокладати строчку назад можна, використовуючи кнопку або важіль реверс. Або, якщо це зручно і дозволяють «габарити», можна зшивати шари тканини, просто розгорнувши їх раз на 180° і ще другий раз па 18(Г

(5).

• Закріпки можеш зробити, виконавши кілька стібків па місці. Для цього:

— або встанови регулятор довжини стібка на 0; або опусти транспортер, механізм подачі тканини;

або злегка притримай тканину на одному місці, щоб вона не рухалася далі.

• На початку шва й після завершення прокладання строчки залиш кінчики питки довжиною не менше 5-10 см. Потім протягни котрийсь кінчик нитки у вушко голки для ручного шиття і зроби закріпку вручну.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Терещук

 

Автор: vlad2017 от 5-01-2017, 12:18, Переглядів: 5977