Художнє конструювання швейного виробу

 

 

 

 

 

Аргументи па користь штанів можуть бути такі: зручно, «підтягують», «молодять», у них тепліше. Однак жінки з Півночі можуть заперечити: у люті морози довга пряма спідниця з товстої вовняної тканини тепліша, ніж брюки.

Спідниця поблажливіша до жіночої статури. Правильний фасон скорегує будь-які недоліки, підкреслить припади, приверне увагу силуетом, деталями, декором. Спідницю (як і штани) носять у комплекті з сорочкою, жилетом, жакетом, вона може служити частиною сукні, пальта.

Форма спідниці багато разів змінювалася протягом століть.

У XX ст. спідниця змінювалася майже кожне десятиліття. Насамперед - довжина. Законодавець моди Коко Шанель прогнозувала, що спідниця «зупинить-

 

ЕВОЛІОЦІЯ СПІДНИЦІ

1. Прототип сучасної спідниці - пов’язка на стегнах первісних людей

2. Пов’язка-спідниця (схенти) -атрибут чоловічого гардеробу в Стародавньому Єгипті, Греції та Римі

3. XV ст. - спідниця з довгим шлейфом, що визначав статус жінки

4. XVI ст. - під спідницю на стегна одягали кринолін - каркас із металевих обручів чи з китового вуса

5. XVII ст. - жінки під спідницями носили вердюгани (валики навколо стегон, які візуально збільшували їх)

6. Кінець XVII ст., з’являється фіж-ма - широка спідниця на каркасі у вигляді обруча з китового вуса, а також сам каркас ся» на лінії середини колін, але вона помилилася. З’явилися міні-спідниці, які досягли свого апогею в 70-ті роки. Оптимальною вважалася довжина на рівні опущених рук. Після міні довжина знову дійшла до максі, але протрималася недовго. Крім довжини, змінювався і силует, конструкція, засоби формоутворення.

 

Сьогодні спідниця є предметом жіночого гардеробу. Винятком є лише шотландський кілт - коротка картата сні д н и і ія, тради і іій 11 и й націонал ы і и й одяг шотландських чоловіків. Спідниця дозволяє підкреслити витонченість, грацію жіночої постави. Залежно від крою, тканини, стилю її вдягають у будні, на свято, вечірку, вона є предметом дрес-коду (правил, регламенту в одязі, який показує належність людини до певної професійної чи соціальної групи).

Отже, спідниця - предмет одягу, що покриває нижню частину тіла.

 

7. XVIII сг. - з’являються спідниці з великою кількістю оздоблення (шлярки, квіткові гірлянди, мереживо, драпіровки)

8. Перша половина XIX ст. - спідниця з криноліном, прикрашена воланами, зубчиками, вишивкою, тасьмою, стрічками та оксамитом

9. Друга половина XIX ст. - кринолін замінюють нижньою спідницею з оборками і подушкою турнюр, на якій драпірується тканина

10. Початок XX ст. - спідниця «модерн», розширена ззаду і подовжена спереду

11. «Кульгава» спідниця - довга і дуже вузька, перехоплена біля кісточки, так що пересуватися в ній проблематично

Запаска (дерга, опиика, горботка, обгортка, фота) иезшитий поясний жіночий одяг, прямокутний кусок вовняної або шовкової тканини із зав’язками на верхніх кутах. Цими зав'язками прив'язували одну запаску спереду, а друг)*’ ззаду таким чином, щоб з обох боків та знизу було видно сорочку.

 

 

 

 

 

Плахта - незшитий поясний святковий одяг, виготовлений із довгого (до 4 м) полотнища, витканого з фарбованої вовни, у клітинку, інколи з вишивкою в клітинках. Плахти виготовляли також із шовку, вишиваючи поверху золотими та срібними нитками. Плахту носили подібно до запаски. До плахти спереду, де був розріз, завжди носили попередницю (фартух).

Фартух (передник, попередниця) - передня частина поясного жіночого одягу. На Київщині до плахт носили червоні або сині попередниці, а до спідниць білі вишиті фартухи.

Плахти і запаски завжди підперізували поясом, тканим переважно з вовни, найчастіше червоного, зеленого, синього, білого, чорного кольорів або смугастим.

Спідниця (літник, димка, фарбанка) - була тканою або полотняною, з вибитим узором або без нього, внизу прикрашалися галунами золотистого або сріблястого кольору.

Кожна місцевість України мала свої особливості, традиції у виготовленні й оздобленні одягу, які зберігалися століттями.

Вимоги до спідниці

Обирають фасони спідниць і шиють їх. враховуючи вимоги:

• естетичні - відповідність люді, статурі та віку, правильний добір тканини за кольором і візерунком, оздоблення, додержання пропорцій між частинами одягу;

• гігієнічні - здатність тканини вбирати вологу (гігроскопічність) і пропускати повітря (повітропроникність), теплозахисні властивості;

• експлуатаційні - зручність у користуванні, міцність, зносостійкість, здатність зберігати форму.

Додаткові елементи спідниці

Спідниці можна видозмінювати за допомогою додаткових елементів: складок, кокеток, воланів, оборок, рюшів, кишень тощо.

Складки - це рівно складені вдвоє смужки тканини одягу, утворені призбируванням, стягненням, прошиванням чи прасуванням: однобічні, зустрічні, бантові, віялові.

 

 

 

 

Кокетка - відрізна деталь виробу, яка може бути різної форми: прямою, овальною та фігурною. Кокетку па спідниці розташовують зверху на задньому та передньому полотнищах спідниці з основної або оздоблювальної тканини.

Оборка (шлярка) — смужка тканини, ітризібрана з одного боку, яким вона пришивається до виробу.

Волан - (від французького voler - літати) - деталь декоративного оформлення швейного виробу у вигляді широкої смуги тканини, яка викроєна по колу чи спіралі та з’єднана з виробом одним краєм; а вільний край утворює вертикальні хвилеподібні складки, що надає одягу святковості та легкості.

Рюш - смужка тканини, призібрана й прикріплена до виробу посередині.

Кишені - у боковому шві, накладні, з відрізним бочком, прорізні з клапаном.

Пояс - резинка, куліска, обшивка, тонкий пояс, широкий пояс

Застібка - ґудзики, кнопки, гачки, блискавка, шнур. Оздоблення спідниці

Завершеності будь-якій спідниці надасть різноманітне оздоблення: шнуром, тасьмою, машинною чи ручною вишивкою, аплікацією тощо.

Більшість правил для підбору одягу ґрунтуються на оптичних ілюзіях.

Ефект іррадіації, або біле більше від чорного

Ілюзія полягає в тому, що чорне здається меншим і тоншим за біле, чорне робить статуру стрункішою, а біле повнішою.

Якщо в тебе невеликі груди й повні стегна, можна вдатися до варіанта «білий верх, чорний низ».

Горизонтально-вертикальна ілюзія. За однакового розміру горизонтальне здається більшим, ніж вертикальне. Ілюзія насамперед стосується одягу в смужку. Вертикальна смужка (включаючи блискавки, строчки, стрілки тощо) подовжує фігуру, горизонтальна (горизонтальні строчки, кишені та інші оздоби) надає фігурі повноти й укорочує її.

 

 

Якщо ти маєш пишні форми і невисокий зріст, забудь про горизонтальну смужку назавжди!

З діагональними лініями слід бути обережною: якщо вони ближчі до горизонтальних, фігура буде здаватися ширшою, якщо до вертикальних - вищою і стрункішою.

Ілюзія стосується також пропорцій в одязі. Якщо ти одягла блузу та спідницю однакової довжини, то верхня частина (блуза) буде здаватися більшою, а це створить дисгармонію в образі та візуально вкоротить нижню частину тіла - ноги. Спідниця із завищеною талією - навпаки - подовжить ноги і зменшить верхню частину тулуба. Пропорції в одязі потрібно підбирати індивідуально, залежно від особливостей статури, але однакового по довжині «верху» та «низу» слід уникати майже всім.

Ілюзія гострого кута. Дуже важливо враховувати особливості ілюзії гострого кута. Тупі кути на спідниці, що «дивляться вгору», допоможуть зменшити стегна, а от гострі кути, спрямовані вниз, - навпаки, збільшать їх.

Ілюзія заповненого простору. Одяг з малюнком або якимись прикрасами сприймається більшим і об'ємнішим, ніж однотонний. Наприклад, картатий одяг допомагає збільшити об'єм грудей, а однотонна проста спідниця приховає повноту стегон. Обираючи малюнок, слід зважати на таку деталь, як плавність або вугластість ліній. Плавні лінії надають більшого об'єму, ніж вугласті.

Ілюзія кольору. Можна досягти ефекту стрункості фігури, якщо розділити виріб строго по вертикалі на два кольори (наприклад, чорний і білий).

Як планувати роботу з виготовлення виробу

Процес виготовлення швейного виробу передбачає декілька етапів, з якими ти познайомишся в процесі роботи.

Створення нового зразка моделі одягу починається з її проектування.

Проектування - це створення нового зразка виробу, що включає дослідження ринку, економічні розрахунки та обґрунтування, підготовку ескізу моделі, а також побудову кресленика

Ескіз виробу

Початковий етап дизайну одягу - ескіз.

 

 

Ескіз (фр. Esquisse) - спрощене зображення, що фіксує принциповий задум, конструкцію виробу.

Будинок не зводять без проекту, а одяг не шиють без ескізу, адже виготовлення вбрання - процес творчий, тут важливо не тільки врахувати різні технічні нюанси, а насамперед - чітко зрозуміти та уявити, який вигляд матиме виріб па кінцевому етапі. Створюючи ескіз, зважають па тенденції моди, стиль, зовнішність, вік і особливості статури.

Отже, ескіз виконує дві основні функції:

• дозволяє ретельно продумати ідею й варіант одягу;

• служить інструкцією для втілення цієї ідеї в життя.

Ескізи одягу розрізняють:

• за видом (технічний, художній, модельєрський);

• технікою виконання (олівець, фарби, туш та ін. матеріали);

• способом подачі (малюнок від руки, комп'ютерна графіка, колаж).

Технічний ескіз - це робочий малюнок виробу спереду, ззаду і, якщо необхідно, збоку. Ескіз передає аспекти детального процесу виробництва, надає інформацію про пропорції, конструкції, шви й прикраси дизайнерського одягу. Технічний ескіз, як правило, створюється для конструктора, закрійника, технолога та швачки. Малюнок має бути лаконічним, без зайвих подробиць.

Художній ескіз - це малюнок із природними пропорціями фігури в одязі, виконаний з тінями, які підкреслюють основні деталі крою, форму виробу, нюанси його посадки на фігурі, декоративні елементи, фактуру тканини. Художній ескіз потрібен, щоб максимально наблизити ідею костюма до фігури конкретної людини. У художньому ескізі можна передати всі необхідні особливості статури і точніше зобразити виріб.

Модельєрський (дизайнерський) ескіз - це стилізований малюнок із витягнутими й перебільшеними пропорціями (|)ігури в одязі для увиразнення силуету. Пропорції фігури на ескізі залежать від виду виробу, тканини і стильового напряму зображуваного одягу. Тональне опрацювання одягу на фігурі допомагає ін-формативпішому сприйняттю й розумінню ідеї ескізу.

 

 

Модельєрський ескіз використовують для створення колекцій, візуалізації ідей дизайнера.

Колаж - це спосіб виконання ескізів одягу за допомогою нетрадиційних матеріалів (кольоровий папір, фольга, тканина, бісер).

Створити ескіз швейних виробів можна також із використанням графічного редактора Paint.

Самостійно намалювати ескіз одягу може кожен, але важливо врахувати основні пропорції тіла та вигадати красиву модель.

Правила виконання ескізів швейних виробів

1. Ескіз починають малювати з основних пропорцій людської фігури. На аркуші паперу проведи пряму вертикальну лінію, на ній познач 2 точки силуету: верхню і нижню.

2. Вертикачьиу лінію розділи на 8 рівних частин. Довжину однієї частини відклади вправо і вліво від верхньої точки - так визначиш ширину моделі.

1-й верхній відрізок буде позначати довжину голови, 2-й відрізок розділи навпіл і проведи горизонтальну лінію - це лінія плечей. Через точку 2 проклади горизонтальну лінію грудей, а через точку 3 - лінію талії. Лінія стегон - це 4-та частина зверху. Коліна розташовуються між 3-м і 2-м відрізком знизу. До найнижчого відрізка вертикальної лінії додай половинку - це буде лінія ступень

3. Ескіз одягу вимагає повного промальовування силуету. Однак якщо ти створюєш спідницю, то можеш малювати його тільки від поясу. Обов’язково дотримуйся пропорцій.

4. Після опрацювання всіх головних ліній намалюй основні обриси фігури. Оптимальне співвідношення плечей і стегон промальовують для середньої стандартної фігури. Якщо ж ти створюєш модель для конкретної людини, то в ескізі передай її параметри.

5. Коли промалюєш основні лінії, виконай лінію рук. Лікті повинні бути приблизно на лінії талії. Легкими короткими штрихами промалюй весь ескіз фігури.

6. Тепер переходь до промальовування самого одягу. Але спершу продумай, яким він буде в готовому вигляді: довжина, фасон та ііі. Наміть головні обриси та визнач довжину виробу.

7. Потім берися до ретельного промальовування деталей. Уяви, як розміщуватимуться головні частини. Пунктирними штрихами наміть місця пришивання частин одягу. Потім визнач місце для застібки; подумай, чи необхідний пояс, кишені та яку форму матимуть усі деталі виробу.

8. Завершальний етап створення ескізу - декорування. Не обов'язково докладно промальовувати в найдрібніших деталях елементи оздоблення. Але неодмінно наміть місця, де і як буде розташований декор, а також зроби замальовку його головних частин. Кожен елемент, яким ти прикрасиш одяг, потрібно промальовувати окремо від основного ескізу. Більш м’якими, пунктирними штрихами познач напрямок складок.

Мірки для побудови кресленика спідниці

Зняття мірок справа відповідальна. Чи буде спідниця елегантно обрамляти вигини тіла, чи настовбурчиться некрасивими складками, залежить насамперед від точності вимірювань фігури.

Пам’ятай! Від точності мірок залежить:

• правильність побудови кресленика виробу;

• зовнішній вигляд готового виробу, його посадка на фігурі.

1. Приготуй ручку і зошит, де будеш записувати мірки, сантиметрову стрічку, шнурок, лінійку та калькулятор.

2. Роздягнись до легкого одягу або до нижньої білизни. Стій прямо, без напруги.

3. Не вимірюй себе сама - попроси помічницю.

4. Зафіксуй лінію талії шнуром - цс буде балансова лінія під час зняття мірок для спідниці.

5. Спочатку зроби тренувальні вимірювання як мінімум тричі, а краще шість разів. Якщо розбіжності в мірках мінімальні (0,2 0,1 мм), то результати просто чудові, бери їх за основу.

6. Під час вимірювання не послабляй і не натягуй сантиметрову стрічку.

7. Результати вимірювань зафіксуй у зошиті.

Усі мірки мають умовні позначення великими та маленькими літерами. Велика літера позначає назву мірки, а маленька ділянку вимірювання:

 

От - обхват талії: сантиметровою стрічкою оперізують талію точно по лінії, позначеній шнуром.

Ос - обхват стегон. Вимірюють по горизонталі: ззаду - по точках сідпиць, які найбільше випинаються, спереду - враховують опуклість живота. Для цього приклади до точки живота, що найбільше випинається, лінійку і тримай її вертикально. Переконайся в цьому перед дзеркалом або за допомогою помічниці. Стрічку-салтиметр накладай поверх лінійки. Якщо в тебе плоский живіт, то вимірюй без лінійки.

До довжина виробу. Сантиметрова стрічка проходить збоку від лінії талії через найбільш опуклі точки стегон до рівня бажаної довжини виробу.

Повні мірки обхвату талії та стегон ділимо навпіл, результати записуємо в зошит: Ст - півобхват талії, Сс - нівобхват стегон.

Практична робота

ПРОЕКТУВАННЯ ВЛАСНОГО ВИРОБУ

Матеріали та інструменти: зошит, аркуш А4, ручка, олівець, шнурок, сантиметрова стрічка, лінійка, журнали мод тощо.

1. Проаналізуй запропоновані в підручнику моделі спідниць, обери ту, що тобі до вподоби, яка відповідає моді, стилю та особливостям статури.

2. На аркуші А4 виконай художній ескіз обраної спідниці, керуючись зазначеними нас. 32 підручника правилами виконання ескізів.

3. Зроби письмовий опис моделі за зразком:

— силует спідниці (за довжиною та кроєм);

— стиль (класичний, романтичний, спортивний);

— конструкція та її особливості (елементи фасону);

— бажана тканина (походження, колір, щільність, візерунок);

 

— тип поясу й застібки;

— оздоблення.

4. Зніми мірки, дотримуючись правил, а отримані результати запиши в зошит у вигляді таблиці «Мої мірки».

Запитання та завдання для повторення

1. Обери із перелічених виробів ті, що належать до поясної групи одягу:

а) сукня; г) пальто; є) шорти;

б) спідниця; д) піджак; ж) нічна сорочка;

в) сарафан; е) жилет; з) штани.

2. Які фактори впливають па вибір майбутньої моделі спідниці?

3. Дай визначення

а) Міні - це спідниця ...; б) Максі - ...; в) Міді - ...

4. На які три групи поділяються спідниці за кроєм?

5. Визнач відповідність між назвою додаткових елементів спідниці та зображенням:

1)рюш; 2) волан; 3) оборка.

 

1. «Я - підприємець»-. Вигадай власне підприємство або фірму з пошиття модного жіночого одягу, підбери назву, фірмовий знак та підготуй рекламу продукції.

2. «Я - художиик-модельєр». Запропонуй моделі спідниці дівчині твого віку для дискотеки, дому, школи.

3. Розроби спідниці майбутнього. Які властивості, па твою думку, вони повинні мати?

4. Ознайомся з біографією відомих українських та закордонних дизайнерів та створи презентацію з їхніх колекцій спідниць одягу (на вибір).

Захисти свої проекти.

ЗАСТОСУЙ НА ПРАКТИЦІ

Яку ж спідницю обрати? Це залежить від багатьох факторів: статури та зросту, форми стегон, СІДІІИЦЬ і ніг, дрес-коду, сезону.

 

Коротка пряма спідниця закінчується значно вище колін і відкриває більшу частину ніг. Пряма міні-спідниця щільно облягає статуру по талії і стегнах. Вона підійде пропорційно складеним дівчатам зі стрункими ногами. Якщо зріст високий, вона може зробити фігуру непропорційною. «Виграшна» така спідниця для дівчат середнього й невисокого зросту.

Поєднувати міні-спідницю варто з блузкою, що облягає тулуб, светром або футболкою.

Снідніщя-олівець. Її класична довжина - до коліна. Такий фасон і довжина візуально подовжують статуру і створюють вертикаль. Головна вимога до пошиття цієї спідниці - забезпечити ідеальну посадку по фігурі. На ній не повинно бути складок або мішкуватості. Якщо форма колін не ідеальна, спідницю краще подовжити, прикривши їх. Є багато варіантів цієї спідниці, й один із них - спідниця-олівець із завищеною талією. Така спідниця візуально подовжує ноги, вертикальні шви «витягують» статуру, додаючи стрункості й візуально зменшуючи об’єми.

Спідниця прекрасно поєднується з жіночними блузами і светрам и-« водолазка м и ».

Спідниця А-силуету (трапеція). Така спідниця облягає по талії та розширюється донизу; підходить для більшості типів жіночих статур: вузькі стегна та широкі плечі візуально врівноважить; широкі стегна приховає й зробить стрункішими. Довжину спідниці потрібно обирати, враховуючи форму ніг. тому вона може бути і міні, і міді, і максі. Спідниця А-силуету дуже жіночна, оскільки має розширення. Верх бажано вибирати по статурі, взуття краще мати па підборах.

 

Пишпа спідниця до колін додає образу романтичності, кокетливості, але найбільше личить дівчатам високого зросту, зі стрункими стегнами. Об’єм спідниці обтяжить широкі стегна, візуально зменшить зріст, якщо вона зшита із щільних важких тканин. Такий фасон не рекомендується при низькому зрості.

 

Запам’ятай просте правило: об'ємний низ - вузький верх. Чим пишнішу спідницю ти надягаєш, тим лаконічиі-ший верх підбирай до неї.

Спідниця до середини гомілки. Така спідниця небезпечна тим, що закінчується на широкому місці ноги. Тому її вигляд залежить від форми ніг і зросту. Категорично не рекомендується вона дівчатам, які мають повні, спортивні литки, так само й тим, у кого ноги дуже худі. Спідниця до середини гомілки невисоку дівчину зробить ще нижчою, а прикрасить високу володарку красивих струнких ніжок.

 

Пряма спідниця максі. Ідеальна довжина - до щиколотки - не буде вкорочувати довжину ніг. Для зручності ходьби на спідниці роблять розріз ззаду, спереду або в бічному шві вздовж ноги.

Максі прекрасно «маскує» недоліки ніг, не створюючи одночасно зайвого об’єму, а вертикаль візуально витягує статуру. Така спідниця не рекомендується при низькому зрості, бо візуально його зменшує. Поєднувати спідницю максі можна і з об’ємним верхом, і таким, що щільно облягає.

 

Розширена спідниця максі. Широка довга спідниця робить статуру масивнішою, тому підійде високим власницям струнких стегон. Головне правило: обираючи тканину на спідницю, пам’ятай, що тканини темних кольорів візуально зменшують об'єм і «витягують» статуру.

З чим поєднувати? Бажано тон до такої спідниці обрати максимально лаконічним у деталях, а взуття на високих підборах.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Терещук