Розрізи на кресленні

Із попереднього параграфа ви знаєте, що переріз - це зображення, за допомогою якого графічно зображують внутрішню і зовнішню форми предмета. Але не завжди вдається за допомогою тільки видів і перерізів відображати на кресленні форму предметів.

Аналізуючи форму предмета, зображеного на рис. 14, ви зазнаєте низку утруднень. Наприклад, ви не зможете визначити глибину отворів, форму і глибину прорізу в нижній частині предмета, якщо на зображенні не буде пояснень.

Визначити форму предмета (рис. 15) можна за кресленням. Але це важко зробити тому, що на кресленні багато штрихових ліній. Перетинаючись з іншими лініями, вони роблять креслення незрозумілим і ускладнюють його читання. Застосовувати переріз у цьому випадку не доцільно тому, що він допоможе визначити форму предмета тільки у якому-небудь одному місці. Форма інших елементів цього предмета (наприклад, виступів, деяких отворів) залишиться не з’ясованою.

З метою якнайповнішого з’ясування, якою є внутрішня форма предмета, його подумки розрізають площиною або кількома площинами.

Зображення предмета, подумки розрізаного однією або кількома

JSSZZXZ*. „о.,.і»- Н, Р~,- ™»хь _те, ■»

ЮТЬ в площині розрізу і ЩО розміщено за нею. _якого

и., іб подано креслення предмета, невидим '

показані штриховими лініями. Поставимо цей предмет у двогранний куті подумки розріжемо його площиною Р уздовж площини симетрії (рис. 17). Площина Р розміститься паралельно фронтальній

проекцій.

Якщо умовно прибрати ту частину предмета, яка знаходиться перед площиною розрізу, то на кресленні побачимо фігуру розрізу, яка знаходиться у площині Р.

Разом із тим буде видно і ту частину предмета, яка знаходиться за площиноюР. Накресленні (рис. 18) замість виду спереду показано розріз, а на горизонтальній площині проекцій залишився вид зверху.

У тих випадках, допоки площина розрізу співпадає з площиною симетрії деталі (рис. 19) розрізрозміщують на місці одного із виглядів. У такому випадку положення площини розрізу на кресленні не позначається.

Якщо площина розрізу не співпадає з площиною симетрії, то її розміщення позначають розімкнутою лінією (рис. 20) зі стрілками, які показують напрям погляду. Біля розімкнутої лінії ставлять літери української абетки.

Розріз позначають такими ж літерами через тире з рискою внизу.

Ви знаєте, що при побудові перерізу показують тільки ту фігуру, яка знаходиться безпосередньо у самій площині перерізу.

Будуючи розріз, слід додати до фігури розрізу й те, що знаходиться за площиною розрізу. На рис. 21 можна побачити різницю між двома зображеннями.

У залежності від положення січної площини розрізи поділяються на:

горизонтальні - січна площина паралельна до горизонтальної площини проекцій (рис. 22);

вертикальні - січна площина перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій (рис. 23);

похилі - січна площина складає з горизонтальною площиною проекції кут, відмінний від прямого (рис. 24, В-В).

Вертикальний розріз називається фронтальним, якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій (рис. 23) і профільним, якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій (рис. 25).

Залежно від кількості січних площин розрізи поділяються на: прості - при одній січній площині (рис. 26, В - В); складні - при кількох січних площинах (рис. 26, Б - Б).

Складні розрізи бувають ступінчасті, якщо січні площини паралельні (наприклад, ступінчастий горизонтальний розріз Б - Б, рис. 26), і ламані, якщо січні площини перетинаються (наприклад, розріз А - А, рис. 26).

Розрізи бувають також поздовжніми, якщо січні площини направлені вздовж довжини чи висоти предмета (рис. 27), і поперечними, якщо січні площини направлені перпендикулярно довжині або висоті предмета (рис. 28).

Положення січної площини показують на кресленні лінією перерізу. Для перетину застосовується розімкнена лінія. При складному розрізі штрихи проводять також у місцях перетину січних площин між собою. На початковому і кінцевому штрихах проставляють стрілки, які вказують напрям погляду. Вони не повинні перетинати контур відповідного зображення.

На початку і в кінці лінії перерізу, а, за необхідності, і в місцях перетину січних площини, ставлять одну і ту ж прописну літеру українського алфавіту. Букви наносять біля стрілок, які показують напрям погляду, і в місцях перетину з боку зовнішнього кута. Розріз повинен бути відмічений написом типу «А - А» (завжди двома літерами через тире) (рис. 26).

Коли січна площина співпадає з площиною симетрії предмета в цілому, а відповідні зображення розташовані на одному й тому ж місці в безпосередньому проекційному зв’язку і не розділені будь-якими іншими зображеннями, для горизонтальних фронтальних і профільних розрізів не відображають положення січної площини і розріз написом не супроводжують. Горизонтальні, фронтальні і профільні розрізи можуть бути розташовані на місці відповідних основних видів.

Розріз, який слугує для з’ясування будови предмета лише в окремому, обмеженому місці називається місцевим. Місцевий розріз виділяється на вигляді суцільною хвилястою лінією (рис. 29) або тонкою лінією зі зламом (рис. ЗО). Ці лінії не повинні співпадати з будь-якими іншими лініями зображення.

Дозволяється також поєднувати частину вигляду і частину відповідного розрізу, розділяючи їх суцільною хвилястою лінією або суцільною тонкою лінією зі зламом (рис. 31, 32, 33). Якщо при цьому поєднуються половина виду і половина розрізу, кожен із яких є симетричною фігурою, то роздільною лінією слугує вісь симетрії (рис. 34).

Допускається також розділення розрізу і вигляду штрих-пунктирною лінією, яка співпадає зі слідом площини симетрії не всього предмета, а лише його частинами, якщо вона є тілом обертання (рис. 35).