Метод комбінаторики в проектуванні

Опорні поняття

Комбінаторика, прийоми комбінаторики, засоби побудови композиції.

Навіщо це тобі потрібно?

Розкриватимеш фантастичний світ одягу, секрети творчих методів проектування. Реалізовуватимеш власний творчий потенціал.

Із попередніх класів ти вже знаєш, що за допомогою творчих методів проектування — фантазування, аналоги біоформам, фокальних об'єктів — людина може навчитися творити, спрямовувати думки Процес творчості — це пошук

на пошук оригінальних рішень у нових ідей, єдності форми і змісту, створенні нових предметів.

Щоб іти в ногу з часом, створювати, на перший погляд, нереальні нові предмети, дизайнери у процесі проектування застосовують метод комбінаторики, який суттєво посилює творчу фантазію.

Комбінаторика — це метод проектування, у якому застосовують різні прийоми компонування структурних елементів у цілісну композицію виробу. Термін комбінаторика походить від латинського слова combination — з’єднання.

Метод комбінаторики

 

 

 

У повсякденному житті ми часто стикаємося з потребою вирішення комбінаторних задач. Наприклад, учителеві доводиться розподіляти, комбінувати різні види робіт між групами учнів, завучу складати розклад навчальних предметів, кухареві — складати меню з набору страв, агроному — розміщувати сільськогосподарські культури на полях тощо.

Майже щодня кожному з нас доводиться комбінувати речі з власного гардероба, вирішувати, що вдягнути на ту чи іншу подію (мал. 86).

Прийоми методу комбінаторики. Комбінаторика як метод пошуку нового підпорядкування окремих елементів одягу, засобів виразності композиційному цілому використовує різні прийоми: перестановок, вставок, трансформації, кінетизму, модульного проектування, де-конструкцїі та ін.

1. Прийом перестановок передбачає зміну, заміну, компонування, вивертання різних елементів на одній конструкційній основі. Цей прийом ще називають прийомом перевороту, бо він дає несподівані результати, на перший погляд, навіть абсурдні. Наприклад:

— пояси, кишені перетворюються в коміри;

— коміри, лацкани, пояси розташовуються внизу виробу;

— пальто, плащі, костюми, жилети стають двосторонніми;

— нижня білизна перетворюється у верхній одяг;

— краватка пов’язується на талії, стегнах тощо;

— полотна одягу перетворюються у квадрати, трикутники, кола;

— лейбл фірми розташовується на лицьовому боці виробу і т. ін.

Авангардисти в моді з успіхом використовують цей метод проектування, адже, доводячи первісну ідею до гротеску, абсурду, парадокса, можна знайти в цьому раціональне зерно рішення (мал. 87).

2. Прийом вставок використовують для створення складної форми з простої. Для цього за основу беруть будь-яку просту форму одягу: пряму, звужену чи розширену донизу спідницю, сукню або окремі елементи одягу: рукав, комір, капюшон тощо. Потім розрізають їх у певному напрямку (вертикально, горизонтально, діагонально, ламано) по бічних швах або в інших місцях, уставляють в розрізи, оброблені по краю або з контрастною підкладкою, шматки тканини різної геометричної форми. Можна вставити і складні форми у вигляді квітів, листя, метеликів, тварин, рук, ніг, геометричних фігур тощо, необмежено фантазуючи (мал. 88).

3. Прийом трансформації — істотне, часом фантастичне перетворення або зміна даної форми (мал. 89).

 

Наприклад, кінці коміра загинають, складають у гармошку, зав’язують навколо шиї, заплітають у кіски тощо.

Зі шматка тканини завдовжки 1-2 метри можна отримати ще більше варіантів формоутворення одягу, тому що значно збільшуються можливості композиційного пошуку (мал. 90).

 

4. Прийом кінетизму (від грец. кіпеНков — приводити в рух) в комбінаторному методі проектування забезпечує активну динаміку руху форм через декор (мал. 91), малюнок тканин, світловоди тощо.

 

Особливий інтерес викликають колекції моделей у стилі «оп-арт» із використанням графічних ілюзій, наприклад, рух у декорі або в малюнках тканин (мал. 92), трикотажних полотнах, у прикрасах.

 

 

У дизайні одягу кінетизм застосовується все ширше в професійних показах: у динаміці перетворюються деталі костюма, застосовуються елементи костюма, що світяться, обертаються чи рухаються (мал. 93).

 

5. Прийоми модульного проектування. Модуль — вихідна одиниця виміру, яка повторюється й укладається без залишку в цілісній, завершеній формі об’єкта. Основний принцип — різноманітність за мінімального використання модулів. Сам модуль може бути закінченим виробом або бути складовою частиною виробу (мал. 94).

 

6. Прийом деконструкцїі передбачає вільне маніпулювання формою і посадкою виробу на фігурі. Японські дизайнери Е. Ямамото і Р. Кава-кубо, запропонувавши цей прийом на початку 1980-х рр., мали сильний вплив на модельєрів Європи. Вони з цікавістю почали використовувати асиметричний крій, нерівні краї одягу; розриви, усілякі прорізи та дірки; виокремлення конструкції на праву і ліву половини; перестановки (шви назовні, лацкани на спині, застібки в нетрадиційних місцях, виточки «на лице»); елементи незавершеності; цілковите порушення традиційної технології (мал. 95).

Прийоми комбінаторики руйнують усілякі стереотипи, навіть сталі закономірності в побудові композиції, тому отримані результати викликають сильні враження, подив, відчуття. Такі фантастичні моделі одягу можуть подобатися або навпаки — не сприйматися зовсім. Але вони сповнені оригінальності, феєричності. Вражає, до чого лишень може дійти людська фантазія!

Узгодженість усіх елементів одягу виражається в його композиції. Створюючи композицію моделі одягу, дизайнер перш за все керується знаннями про його засоби виразності. Розглянемо деякі з них.

Засоби виразності в побудові композиції Акценти — засіб для створення композиційних центрів, їх впорядкованості, особлива увага, підкреслення окремих елементів одягу (мал. 96). Наприклад, акценти можуть бути зроблені на рукавах, комірі, грудях, кишенях, поясі, зверху, по центру або внизу композиції одягу тощо.

Ритм — рівномірне чергування впорядкованих за розміром, формою або кольором елементів одягу (мал. 97).

Симетрія — рівномірна організація елементів одягу відносно однієї або кількох осей (мал. 98, с. 184).

Асиметрія — відсутність симетрії окремих елементів у межах цілого, вияв нестандартності, руху, напруження або руйнації (мал. 99).

Динаміка — організація форм, фактури матеріалу, кольору та інших елементів одягу в зорове відчуття цілеспрямованого руху форми: по горизонталі, вертикалі, діагоналі, спіралі чи навколо центра (мал. 100). Динамічність робить одяг помітним, активним, стрімким.

 

 

Контраст і нюанс кольорів також є неабиякими засобами виразності в композиції одягу. З попередніх класів ти вже знаєш, що контраст — це різко виражена протилежність кольорів, відтінків, що роблять одяг помітним, вражаючим, іноді — агресивним. Нюанс — це малопомітний, спокійний перехід кольорів, що згладжує різкість, робить річ елегантною, довершеною.

1. У чому полягає метод комбінаторики?

2. Яке значення має застосування методу комбінаторики в проектуванні одягу?

3. Які прийоми використовують у комбінаториці?

4. Які засоби виразності використовують у побудові композиції одягу?

5. Яка роль акцентів у композиції одягу?

6. У чому різниця ритму і динаміки в побудові композиції одягу?

7. Які сукні змодельовано на основі симетрії, а які — асиметрії?

 

 

 

Практична робота

Створення ескізу моделі спідниці методом комбінаторики

Уяви себе художником-модельером.

Інструменти та матеріали: папір, олівці, зображення моделей спідниць, шаблони фігури людини.

Послідовність виконайня роботи:

1. Розглянь запропоновані вчителем малюнки, ескізи, фотографії моделей спідниць.

2. Обери будь-яку модель для роботи. Перемалюй її.

3. З’ясуй, з яких деталей складається виріб, які засоби художнього конструювання використав модельєр (акценти, симетрія, асиметрія, ритм, динаміка тощо).

4. Запропонуй способи вдосконалення обраної моделі будь-яким прийомом комбінаторного методу (перестановкою, вставкою, трансформацією, деконструкцією тощо).

 

5. Виконай ескізи 2-3 варіантів удосконалених тобою моделей спідниць на папері та розфарбуй.

6. Опиши розроблені тобою моделі та обґрунтуй вибір комбінаторного прийому.

7. Презентуй результати своєї творчості однокласникам*.

Скарбничка мудрості

 

 

 

Можна презентувати у формі віртуальної виставки.

Завдання для самоперевірки до розділу З*

Вибери правильну відповідь

О Укажи основний засіб комп’ютерного конструювання одягу:

а) олівець;

б) лінійка;

в) циркуль;

г) САПР одягу.

в Укажи новий напрям розвитку комп’ютерного конструювання одягу:

а) ЗБ-моделювання;

б) визначення витрат тканини;

в) побудова кресленика виробу;

г) розкладка викрійок на матеріалі.

0 Який програмно-технічний засіб САПР керує пристроями автоматичного креслення викрійок?

а) розкладка; в) плотер;

б) робочий виріб; г) адміністратор.

О Укажи метод проектування, в якому застосовують різні прийоми компонування структурних елементів у цілісну композицію:

а) фантазування; в) комбінаторика;

б) аналогії біоформам; г) фокальні об’єкти.

@ Який прийом у комбінаторному методі проектування забезпечує активну динаміку руху форм через декор, малюнок тканин, світловоди тощо?

а) вставка;

б) кінетизм;

 

в) перестановка;

г) трансформація.

0 Який прийом комбінаторики використано у проектуванні зображених на малюнках моделей одягу?

Завдання виконуй за двома варіантами. Перший варіант — непарні номери завдань, другий — парні. Усі завдання виконуй у зошиті. У підручнику не писати!

а) кінетизм;

б) перестановка;

в) деконструкція;

г) трансформація.

0 Засіб для створення композиційних центрів, підкреслення окремих елементів одягу має назву:

а) ритм;

б) акцент;

в) симетрія;

г) динаміка.

О Укажи серед зображених спідниць спідницю асиметричного крою.

© Який основний напрям роботи програміста?

а) розроблення алгоритмів програм;

б) розроблення нових матеріалів і продуктів;

в) пошук помилок у технологічних процесах;

г) контроль за виконанням технологічних процесів

Вибери дві правильні відповіді

ф Які етапи створення одягу можна здійснити за допомогою комп’ютерних програм?

а) розкрій деталей виробу;

б) з’єднання деталей виробу;

в) побудова кресленика швейного виробу;

г) розподілення розкладки викрійок на тканині.

© Укажи засоби колористичних рішень у композиції одягу:

а) симетрія; в) нюанс;

б) асиметрія; г) контраст.

© Укажи моделі одягу, виконані засобами контрасту

О Укажи фрагменти моделей одягу, виконані засобами асиметрії

© Укажи приклади засобів ритму в зображених моделях спідниць

 

 

 

 

 

1) разюча зміна даної форми;

2) створення складної форми з простої за допомогою вставок;

3) вільне маніпулювання формою і посадкою виробу на фігурі; А) повторення і ускладнення форми одягу з використанням мо

дулів;

5) активна динаміка руху форм через декор, малюнок тканин світловоди тощо;

6) перестановка, вивертання різних елементів на одній кон струкційній основі.

О Установи правильну послідовність методу проектування — ком бінаторики:

а) створення нових форм;

б) визначення структурних елементів композиції одягу;

в) комбінування структурних елементів композиції одягу різ ними засобами і прийомами.

Досліди, обґрунтуй відповідь

Уважно розглянь подані нижче фото. Розроби ескіз моделі одягу або аксесуарів з матеріалів, які збираєшся викинути, користуючись прийомами комбінаторики.

 

Критерії оцінювання виконання завдань:

IV. Ух, молодець! — 75-100 %

III. Дуже добре! — 50-75 %

II. Ще трохи попрацюй і буде добре! — 25-50 %

І. Спробуй ще! — 25 %

Технологія

побутової ДІЯЛЬНОСТІ

ти дізнаєшся

про незвичні підліткові стилі, шкільний дрес-код

секрети добору одягу і взуття

про різні типи обличчя І зачіски, які личатьїм

як різні засоби для фарбування впливають на стан волосся

РОЗДІЛ 4

ти умітимеш

легко розрізняти СТИЛІ підліткового середовища вдало добирати І визначати-розмір одягу і взуття правильно доглядати за одягом І взуттям експериментувати

над власним іміджом

*

правильно визначати форму обличчя Влучно добирати оригінальні зачіски

розрізнятимеш природні і хімічні фарбувальні;: засоби для волосся правильно доглядати за власним волоссям

Технології добору одягу і взуття та догляду за ними

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Мачача, Стрижова