Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Розкрій деталей швейного виробу

НАРОДНА ОСВІТА

Розкрій деталей швейного виробу

§6

 

Розкрій деталей швейного виробу

Опорні поняття

І

Настилання тканини, розкладання і розмічання деталей викрійок, перенесення контурних ліній, розкроювання.

Навіщо це тобі потрібно?

«Сім раз відмір, один раз відріж»...

Уміння правильно розкроювати тканину навчить тебе раціонально використовувати час і кошти.

Для того щоб якісно пошити будь-який виріб, необхідно правильно виконати технологічну операцію розкрою матеріалу на деталі крою швейного виробу.

Технологічна послідовність розкрою швейних виробів

 

1. Послідовність підготовки тканини до розкроювання.

1. Пропарювання (декатирування).

2. Перевірка на наявність дефектів та їх позначення.

3. Визначення лицьового й виворітного боків.

4. Визначення напрямку нитки основи.

5. Визначення напрямку малюнка чи ворсу.

6. Прасування.

7. Вирівнювання зрізів.

1. Для попередження зсідання тканини, тобто зменшення її в розмірі після прання готового вже швейного виробу, її попередньо пропарюють — зволожують парою Якщо на тканині є позначка, що

або водою відповідної температу- вона вже декатирована, то її не ри з подальшим просушуванням зволожують.

(мал. 43).

 

2. Для визначення якості тканини її уважно розглядають. Дефекти тканини (потертості, плями, потовщення ниток, нерівномірне фарбування тощо) обводять кравецькою крейдою для того, щоб під час розкладання викрійок оминути їх (мал. 44).

 

3. Далі визначають лицьовий і виворітний боки тканини.

4. Щоб правильно розкласти викрійки деталей виробу на тканині, важливо визначити й позначити напрямок поздовжніх ниток тканини (ниток основи) за такими ознаками:

Усі тканини вздовж ниток основи менше розтягуються, тому деталі виробу, розкроєні в напрямку ниток основи, не витягуватимуться й не втрачатимуть своєї форми.

 

— за пругом: нитки основи розташовані вздовж пруга тканини (мал. 4 5);

— за розтягом: у ниток основи розтяг менший, ніж у ниток піткання.

 

5. Напрямок малюнка та ворсу позначають стрілкою на виворітному боці тканини (мал. 46).

 

6. Обов’язковою умовою підготовки тканини є її прасування вздовж ниток основи з виворітного боку. Температура підошви праски залежить від волокнистого складу тканини. Під час прасування усувають перекошеність тканини: складають її навпіл лицьовим боком усередину, рівненько сумістивши краї, вирівнюють, а вже тоді прасують.

7. За потреби вирівнюють зрізи тканини.

 

1. Яка послідовність підготовки тканини до розкроювання?

2. Чому тканину необхідно декатирувати?

3. Чому важливо розкладати викрійки з урахуванням напрямку ниток основи тканини?

 

Синтетичні тканини піддають тепловій обробці без зволоження.

 

 

Щоб запобігти провисанню подолу конічної спідниці «півсонце», перед розкроюванням треба підготувати тканину:

— зрізати пруг тканини;

— скласти тканину від середини пруга так, щоб нитка піткання лягла на поздовжню, отриманий кут скласти навпіл (вершина кута — центр майбутнього кола);

— зволожену тканину підвісити за кут, якщо відріз тканини невеликий, то по низу можна прикріпити важелі;

— відтягувати тканину декілька годин.

Підготовлена у такий спосіб тканина не

деформуватиметься навкіс, що дозволить кроїти і шити конічний виріб так само, як виріб, розкроєний по поздовжній нитці.

2. Настилання тканини. Настилання тканини, розкладання викрійок і розкрій деталей виробу виконують на рівному просторому столі (мат. 47).

 

Важливо

 

Залежно від фасону спідниці, кількості деталей, ширини й особливостей малюнка тканини настилання тканини здійснюють у два способи:

— «у розгортку», коли тканина розкладена на столі за всією шириною лицьовим боком донизу;

— «у згин», коли тканина рівненько складена вздовж, лицьовим боком усередину, щоб малюнок збігався на обох половинках полотен.

При настиланні тканини в один шар — «у розгортку», кількість викрійок повинно відповідати кількості деталей виробу (два полотнища, один пояс тощо). Цей спосіб використовують, коли виріб має асиметричний крій, а тканина — складний малюнок.

При настиланні тканини «у згин» розкладають по одній викрійці, виконаних на половину виробу (1/2 частина переднього та заднього полотнищ). У цьому разі викрійки розміщують так, щоб їх край з надписом «згин тканини» сумістився точно зі згином тканини (мал. 48).

3. Розкладання викрійок на тканині. Настеливши рівно тканину на столі «у згин» або «в розгортку» виворітним боком доверху, розкладають викрійки, враховуючи:

— напрямок ниток основи;

— узгодження малюнка тканини;

— дефекти тканини, щоб оминути їх;

— економну розкладку — розкладають спочатку великі, а потім дрібні деталі виробу.

4. Розмічання викрійок на тканині. Розклавши на тканині викрійки деталей виробу, приколюють їх шпильками, щоб вони не зсовувалися. Лише потім починають їх розмічати.

Для розмічання на тканині контурів викрійок та припусків на шви використовують такі інструменти й пристосування: лінійки, кутник, кравецьку крейду або змилки, спеціальні олівці й маркери, сліди яких змиваються водою або самі зникають через деякий час (див. с. 81).

 

 

Лінії крою деталей помічають двічі: точно за контуром деталі, отримуючи суцільні лінії контуру викрійок; потім відкладають величину припусків на шви, проводять паралельні лінії — розкроювання (мал. 49, с. 80) Саме за лініями розкроювання вирізають деталі виробу. Лінії мають бути рівними, чіткими. Товщина їх не повинна перевищувати 1 мм.

ПРИПУСКИ

 

Величину припусків на шви розмічають паралельно лінії контурів викрійок!

 

Не забувай про припуски на обробку швів, по лінії талії — 1 см; по лінії бічного зрізу — 2—3 см; по лінії низу — 3-5 см — для прямих, ледь розширених спідниць;

2-3 см — для конічних спідниць.

Пам’ятайте, додавати припуски на шви під час розкрою дуже важливо! Без припусків не можна правильно з'єднати деталі в єдине ціле, обробити відкриті зрізи. Навіть у простої спідниці з боковими швами — 4 зрізи, для яких потрібно по 2-3 см припусків на шви. Якщо не врахувати припуски на шви, то в результаті твоя спідниця буде вужча на 8-12 см!

Намітивши контури викрійки та лінії розкроювання, на тканину переносять виточки, складки, контрольні точки, модельні лінії, місця розташування кишень, лінії середини деталей і т. ін.

 

 

Копіювання контурних ліній. Домогтися максимальної точності під час перенесення контурних ліній з однієї частини деталі на іншу або на парні деталі можна, скориставшись способами копіювання за допомогою шпильок з подальшим наведенням ліній крейдою, копіювальних стібків або різця з копіювальним папером.

Копіювати за допомогою шпильок досить швидко (мал. 50). їх уколюють точно вздовж лінії контурів викрійки, захоплюючи обидві частини деталі крою. Інтервал між шпильками роблять на прямих лініях 7—12 см, на заокруглених ділянках — 1,5-2 см. Кути й

точки перетину відмічають шпильками навхрест. Коли шпильки вколоті, деталь перевертають на зворотній бік і прикладають викрійку відповідно до проколів, наводять крейдою контури швів та виточок.

Кравецькі хитрощі, корисні поради

Для розмічання викрійок на тканині, окрім кравецької крейди, використовують змилки.

Для розмічання припусків на шви використовують спеціальний шаблон.

Для розмічання викрійок відразу з припусками на шви з’єднують два олівці скотчем.

Якщо потрібний ширший припуск, додають між олівцями ще щось, наприклад ще один олівець грифелем вгору.

Найпростіше розмічати припуски за допомогою кравецького крейдового коліщатка.

Можна також скористатися подвійними копіювальними коліщатами.

Розмічати викрійки на тонкій і гладкій тканині, що ковзає, зручніше, підклавши під тканину шорстке простирадло.

Для прикріплення викрійок на тканині, що залишає сліди від шпильок, використовують клейку стрічку {лейкопластир марки ЗМ).

5. Розкроювання деталей виробу е відповідальною технологічною операцією, яка потребує дотримання певних вимог:

 

— розкроювати тканину необхідно за лінією розкроювання, яка враховує припуски на шви.

— спочатку розкроювати більші деталі, а потім — дрібніші.

— тканину під час розкроювання не піднімати і не пересовувати;

— нижнє гостре лезо ножиць не відривати від столу (мал. 51);

— виточки не вирізати і не розрізати лінії згину деталей;

— розкроювати тканину можна відразу за паперовою викрійкою, але такий спосіб потребує неабиякої майстерності закрійника.

Наприкінці перевір наявність усіх деталей крою, а вже потім приступай

до їхньої обробки.

До речі

Сучасне швейне виробництво обладнане потужним автоматичним устатку-| ванням для перевірки тканини на дефекти, настилання, розкладання, розмічан-| ня і високої точності розкроювання.

Наприклад, лазерне устаткування ріже матеріал швидко, якісно, рівно, відра-• зу в кілька шарів. Краї тканини після такого різання не обсипаються, бо вони об-; палюються. Процес розкроювання управляється комп’ютером.

 

Клаптики, що залишилися після розкроювання тканини, зберігай. їх можна використати для рукоділля, виконання пробних строчок і петель, пошиття дрібних речей тощо.

1. Які технологічні операції відсутні в поданій послідовності операцій?

1._.

2. Настилання тканини.

3. _.

4. Розмічання викрійок на тканині.

5. Розкрій деталей виробу.

2. Які дефекти тканини ти знаєш? Для чого визначають наявність дефектів на тканині?

3. Що потрібно враховувати під час настилання тканини?

4. Коли застосовують спосіб настилання тканини «у розгортку», а коли — «у згин»?

5. Що враховують під час розкладання викрійок на тканині?

6. Чи однаковим буде припуск на шов по лінії низу для прямих і конічних спідниць?

7. Укажи на малюнку лінію контуру викрійки і лінію розкроювання. Чому вони мають таку назву?

8. Чим відрізняються деталі крою від деталей викрійки?

9. Задача на логіку. Кравець має 16 м тканини. Від неї він відрізає щодня по 2 м. Визнач, через скільки днів він відріже останній шматок.

Робота в групах

Запропонуйте ідеї для виготовлення виробів із клаптиків тканини, що залишаються після розкроювання деталей виробу.

Практична робота

Розмічання та розкроювання деталей виробу

Уяви себе закрійником.

Інструменти та матеріали: ножиці, шпильки, крейда (змилок, спеціальний олівець чи маркер), лінійка, кут, сантиметрова стрічка, тканина, викрійки, схеми розкроювання поясних виробів.

IIослідовність виконайня роботи:

1. Підготуй робоче місце і тканину для розкроювання. Повтори правила безпечної роботи з кравецькими інструментами.

2. Визнач лицьовий і виворітний боки тканини. Познач стрілками напрям ниток основи.

3. Настели тканину «в розгортку» або «у згин».

4. За схемою з виворітного боку тканини виконай пробну розкладку, починаючи з більших деталей, а потім — дрібніших.

5. Розклади викрійки економно.

6. Прикріпи викрійки шпильками до тканини.

7. Обведи контури викрійок крейдою.

8. Відклади припуски на шви, наведи лінію розкроювання. Перевір наявність усіх деталей, напрям ниток основи, напрям малюнка, величину припусків на шви.

9. Виріж деталі швейного виробу за лініями розкроювання.

10. Відколи викрійки від тканини.

11. Перенеси лінії контуру швів і виточок з верхніх частин детатей крою на нижні. Перевір наявність усіх деталей крою й акуратно зберігай їх до обробки.

12. Оціни якість виконаної роботи.

Показники

Твоя

оцінка

Експертна

оцінка

1

Відсутність дефектів на деталях крою

   

2

Врахування лицьового боку й напряму ниток основи тканини

   

3

Економність розкладки викрійок

   

4

Обведення контурів викрійок та припусків з виворітного боку

   

5

Відповідність нормам величини припусків на шви

   

6

Розкрій деталей крою за лінією розкроювання

   

Скарбничка мудрості

Усе в наших руках, тому їх не можна опускати.

Габріель Шанель

 

Скарбничка мудрості

Не варто відмовлятися від чого-небудь тільки тому, що це тяжко.

Даніела Стіл

Безпека

Правила безпечної праці під час розкроювання

шпильки зберігати в спеціальному гольнику або коробці; спрямовувати вістря шпильки в один бік — від себе, приколюючи викрійки до тканини;

під час розкроювання притримувати тканину пальцями, розміщуючи їх на безпечній відстані від леза ножиць; ножиці під час роботи відкладати із зімкнутими лезами; не класти ножиці на тканину;

передавати ножиці із зімкнутими лезами, кільцями вперед.

Правила безпечної праці з праскою

вмикати та вимикати праску сухими руками, братися при цьому за корпус вилки, а не тягнути за шнур; прасувати, стоячи на гумовому килимку;

праску розміщувати праворуч (якщо прасуєш правою рукою) на спеціальній підставці або вертикально — на її п’ятку; електричний шнур не повинен торкатися гарячої підошви праски; встановити терморегулятор на потрібну позначку; перевіряти температуру нагріву праски, прасуючи клаптик тканини; не плювати на підошву праски і не торкатися її вологим пальцем; для наповнення резервуара праски водою потрібно відімкнути праску від електромережі;

не залишати без нагляду ввімкнену праску;

якщо під час роботи праски виникли неполадки (іскріння, дим та ін.), потрібно відразу повідомити вчителя.

Інструменти й пристосування для технічного конструювання та шиття

Назва інструмента та його призначення

Фото

1

Лінійки закрійника

Для виготовлення викрійок

2

Простий олівець

Для креслярських робіт

3

Кутник

Для побудови прямих кутів, вирівнювання низу спідниці під час примірки

4

Лінійка-лекало

Для нанесення на викрійки плавних ліній

5

Кравецькі ножиці

Для розрізання матеріалів

6

Сантиметрова стрічка

Для зняття мірок з фігури під час розкроювання та шиття

7

Шпильки

Для сколювання деталей і проведення примірок

8

Кравецька крейда

Для нанесення потрібних ліній і позначок підчас розкроювання і примірки.

Назва інструмента та його призначення

Фото

9

Біла гелева ручка

Для точної розмітки на тканині виточок, зборок, складок

10

Спеціальний фломастер з наповнювачем, який зникає через 48 год після нанесення.

Для розмічання на тканині

11

Грузики,гирьки

Для фіксації паперових викрійок

12

Паперовий скотч

Для коригування викрійки, приклеювання додаткових ділянок паперу

13

Губка

Для видалення ліній на тканині

14

Розпорювач

Для випорювання неправильно зроблених швів

15

Праска

Прасувальна дошка

Для виконання волого-теплової обробки виробу

Завдання для самоперевірки до розділу 2 (§ 2-6)9

Вибери правильну відповідь

Яка обставина стала вирішальною в появі моди на одяг?

а) ускладнення крою одягу;

б) винахід швейної машини;

в) друкування журналів мод;

г) відкриття крупних виробництв тканини.

Хто займається художнім моделюванням нових виробів?

 

а) кравці;

б) стилісти;

в) художники-модельєри;

г) модельєри-конструктори.

До якого стилю належить зображена сукня?

а) класичний;

б) еклектичний;

в) фольклорний;

г) романтичний.

Який із перелічених стилів поєднує різні стилі в одному костюмі за принципом «поєднання непоєднуваного»?

а) класичний; в) романтичний;

 

б) фольклорний; г) еклектичний.

Що зображено на малюнку?

а) ескіз;

б) фасон;

в) силует;

г) модель.

Силует якої спідниці зображено на малюнку?

а) пряма;

б) трапецієвидна;

в) звужена донизу;

г) розширена донизу.

Що зображено на малюнку?

 

а) начерк;

б) робочий ескіз;

в) художній ескіз;

г) кресленик швейного виробу.

Який вид оздоблення зображено на малюнку?

а) кант;

б) рюші;

в) тасьма;

г) мереживо.

Яку мірку позначають букви Ст?

 

а) обхват талії;

б) обхват стегон;

в) півобхват талії;

г) півобхват стегон.

Кресленик якої спідниці зображено на малюнку?

а) прямої; б) клинової; в) конічної.

Установи правильну послідовність художнього і технічного моделювання:

а) кресленик — ескіз — викрійки;

б) кресленик — викрійки — ескіз;

в) ескіз — кресленик — викрійки;

г) ескіз — викрійки — кресленик.

Технологічна операція розрізання тканини на окремі деталі швейного виробу це:

а) розкроювання; в) пошиття;

б) конструювання; г) розмічання.

Вибери дві правильні відповіді

Чим займається модельєр-конструктор?

а) пошиттям одягу;

б) виготовленням викрійок;

в) створює нові образи виробів;

г) побудовою кресленика основи швейного виробу.

 

Укажи дві моделі спідниці прямого крою.

 

Укажи спідниці, оздоблені воланами.

 

 

Укажи мірки, необхідні для побудови кресленика спідниці.

а) Сг; в) Ст;

б) Сш; г) Сс.

Укажи горизонтальні лінії базисної сітки кресленика спідниці.

а) лінія середини; в) лінія талії;

б) лінія бічного зрізу; г) лінія стегон.

Установи відповідність, правильну послідовність

Установи відповідність між назвами стилів та їх ознаками.

а) класичний; в) спортивний;

б) романтичний; г) фольклорний.

1) об'ємні форми, рясні зборки, комфортний, вишивка;

2) прямий силует, стримана простота, лаконічний крій;

3) вільні просторі форми, не обмежує рухів, практичний;

А) плавні, без різких переходів форми, оборки, рюші, жабо, банти, мережива.

Установи відповідність між назвами силуетів та їх зображеннями.

а) прямий; в) звужений донизу;

б) трапецієвидний; г) розширений донизу.

Установи відповідність між назвами особливостей крою спідниці та їх зображеннями.

а) пряма; б) клинова; в) конічна.

Установи правильну послідовність розкрою швейних виробів.

а) настилання тканини;

б) розкроювання деталей виробу;

в) розмічання викрійок на тканині;

г) розкладання викрійок на тканині;

д) підготовка тканини до розкроювання.

Досліди, обґрунтуй відповідь

Яку із зображених шовкових тканин можна обрати для пошиття сукні на випускний бал? Чому? Яка тканина не згодилася б зовсім? Чому?

Які моделі тобі найбільше сподобалися? Чому? Поміркуй, які сукні підійдуть твоїм однокласницям для шкільного балу. Які особливості фігури ти при цьому враховуєш?

І

 

 

 

Критерії оцінювання виконання завдань:

IV. Ух, молодець! — 75-100 %

III. Дуже добре! — 50-75 %

II. Ще трохи попрацюй і буде добре! — 25-50 %

І. Спробуй ще! — 25%

Послідовність пошиття спідниці

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Мачача, Стрижова

 

Автор: vlad2017 от 3-01-2017, 19:40, Переглядів: 19042