Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Санітарно-гігієнічні вимоги до одягу і взуття під час їх примірювання

НАРОДНА ОСВІТА

Санітарно-гігієнічні вимоги до одягу і взуття під час їх примірювання

Ви дізнаєтесь

Про основні санітарно-гігієнічні вимоги до одягу і взуття, про правила щодо їх примірювання в торгових мережах.

Пригадайте

Основні функції одягу взуття в житті людини.


 

Гігієнічні вимоги до одягу підлітків (юнаків). Вибір одягу та взуття неможливий без врахування кліматичних умов. Так, одяг північних широт вимагає наявності значного утеплення (ватин, еинтепон, хутро або інші сучасні утеплювальні матеріали) і багатошарової внутрішньої конструкції.

У помірному кліматі потрібен універсальний верхній одяг, здатний трансформуватися шляхом пристібування (приєднання) додаткових утеплювальних підкладок, пелерин і капюшонів, що захищають від холоду та атмосферних опадів. У теплому кліматі від одягу вимагається захист від палючих сонячних променів і гарячих сухих вітрів. Слід зауважити також різницю мікроклімату в місті й сільській місцевості в межах одного кліматичного поясу. У всіх випадках найкращим вибором одягу для підлітків (юнаків) є його багатошаровість і здатність до трансформації (за рахунок деталей, що приєднуються додатково).

Утилітарно-практичні (буденні, повсякденні) вимоги до вашого одягу полягають у його корисності, зручності, практичності, тобто доцільності та красі.

Гігієнічні вимоги, що висуваються до вашого одягу, визначають вибір матеріалів у залежності від конкретного призначення виробу і кліматичних умов.

Одяг для юнаків виготовляється з різних матеріалів: тканин, трикотажу, штучного або натурального хутра, плівкових мате-

ріалів, штучної і натуральної замші та шкіри. Загальні вимоги до них: мінімальна вага, приємне відчуття на дотик, відсутність шкідливих виливів на організм. Основними матеріалами є тканини і трикотаж, які успішно використовуються під час виготовлення всіх видів одягу.

Вимогам гігієни найкраще відповідають трикотаж і бавовняні тканини: вони новітро- та вологонроникні, захищають від спеки та холоду, легкі.

Білизна для підлітків в основному виготовляється з матеріалів, що мають гігроскопічності властивості (поглинання та відведення вологи), легкі і м’які. Найкраще для білизни підходять бавовняні й віскозні матеріали.

Для літнього одягу найкраще використовувати бавовняні й льняні тканини, а також тонкі трикотажні полотна. Для зимового одягу, костюмів — вельвет, щільні трикотажні полотна, легкі й пухкі вовняні і напівшерстяні тканини.

Матеріали для верхнього одягу, що захищають вас від атмосферних виливів, мають вирізнятися здатністю до водовідштовху-вання, бути щільними, легкими. Для цього асортименту одягу найбільше підходять плащові матеріати.

Тканини для утепленого верхнього одягу (пальто, куртки) мають бути м’якими, легкими, досить щільними; часто використовуються двошарові матеріали з начосом усередині, який створює хороший теплоізоляційний повітряний прошарок.

Певні вимоги повинні ставитися вами до форми і крою одягу. Перш за все, ніщо в самому одязі не повинно вам заважати, дратувати, обмежувати свободу рухів, дихання, кровообігу. Не рекомендуються носити тісні пояси і гумові пояски, що стягують тіло, високі тугі коміри, що підпирають шию і заважають нормальному кровообігу. Одяг має бути легким і триматися головним чином на плечах.

Важливою умовою комфортності та безпеки вашого одягу є його багатошаровість, особливо в зимовому одязі, адже вона сприяє повільнішій рівномірній втраті тепла з поверхні тіла.

Правила примірки одягу. Під час примірки одягу (наприклад: сорочки, футболки, брюк) на голе тіло відбувається близький контакт зі шкірою. На думку фахівців, збудник інфекцій може потрапити на тканину. Особливу групу ризику становлять люди з ослабленим імунітетом і пошкодженнями шкіри, нехай навіть незначними.

Крім того, не варто забувати, що небезпека криється не тільки в багаторазових примірках, айв умовах виробництва та зберігання білизни.

По-перше, перш ніж ви як споживач обрали одяг, виріб пройшов непростий шлях: крій, шиття, упаковку. Усе це навряд чи здійснювалося в стерильних умовах. По-друге, готовий одяг транспортувався і зберігався на складах. І, по-третє, невідомо, як з ним поводилися в самому магазині.

Усі ці пересторога перераховані не для того, щоб вас залякати. Персонат будь-якого торговельного закладу зобов’язаний піклуватися про стан одягу, що продається. У свою чергу, ви як споживач повинні акуратно ставитися до товару під час нриміряння, а після покупки, за необхідності і можливості, випрати його.

Також, за можливості, перед примірюванням бажано використати бактерицидний дезодорант, а після приміряння одягу в магазині прийняти душ.

Гігієнічні вимоги до взуття підлітків (юнаків). Взуття є складовою частиною комплекту одягу. Для підлітків випускають різні види взуття: всесезонпе, літне, зимове, весняно-осіннє. А також — щоденне, модельне, домашнє, спортивне тощо. Взуття з позиції гігієни повинно забезпечувати захист організму від охолодження та перегрівання, оберігати стопу від механічних пошкоджень, допомагати м’язам і зв’язкам утримувати стопу в нормальному положенні, забезпечувати сприятливий мікроклімат навколо стопи, сприяти підтримці необхідного температурно-вологого режиму за будь-яких мікрокліматичних умов зовнішнього середовища. Взуття має відповідати гігієнічним вимогам — бути легким, зручним, не ускладнювати рухів, відповідати формі й розмірам стопи. Тоді пальці ніг розташовуються вільно і ними можна ворушити. Але за неправильного вибору воно може стати причиною великої кількості деформацій і захворювань стоп.

Гігієнічні вимоги до взуття складаються з вимог до конструкції взуття, обумовленої особливостями будови стопи в період росту, і до матеріалів, з яких виготовляється взуття. Розмір, фасон і жорсткість підошви підліткового взуття не мають перешкоджати розвитку стопи.

Ваша стопа ще відрізняється від стопи дорослого за анатомофізіологічною будовою. Окостеніння стопи людини, як правило, завершується лише із пригшпенням росту (нриблизно у віці 18-25 років), тому ваша стона може легко деформуватися під впливом недоліків, що може мати взуття.

Тісне й коротке взуття утрудняє ходу, тисне ногу, порушує кровообіг, викликає біль і з часом може змінити форму стопи, порушити нормальний розвиток, деформувати пальці, сприяти утворенню виразок, що важко гояться, а в холодну пору року — сприяти відмороженню кінцівок, посиленню пітливості.

У той же час занадто вільне взуття теж шкідливе. Ходіння в ньому швидко стомлює, можуть виникнути потертості, особливо в області підйому. Підліткам не рекомендується ходити у вузькому взутті. Використання такого взуття часто призводить до викривлення пальців, вростання нігтів, утворення мозолів і сприяє розвитку плоскостопості. Плоскостопість спостерігається і в результаті тривалої ходіння у взутті без підбор, наприклад, у тапочках.

Підошва має добре згинатися. Жорстка підошва утруднює ходіння (обмежується кут вигину, задник взуття сповзає з п’яти), знижується працездатність м’язів гомілковостонного суглоба, підвищує температуру шкіри ноги і потовиділення.

Наскільки необхідно забезпечити максимальну рухливість передньої частини стопи, настільки й максимальну стабільність п’яти. Задник повинен бути міцним, не допускати ковзання стопи, охороняти, щільно охоплювати п’яту, попереджаючи її деформацію.

Взимку взуття обов’язково має бути теплим.

У літні місяці иайгігієнічнішим є легке відкрите взуття з широким вирізом — сандалети, туфлі шкіряні, або туфлі на шкіряній підошві з верхом із текстилю чи інших матеріалів з пористою структурою (рогожка, джинсова тканина тощо). Таке взуття сприяє гарному провітрюванню і швидкому випаровуванню поту за рахунок циркуляції повітря навколо стопи (завдяки підбору матеріалу, але найчастіше ажурному візерунку верху взуття).

У сиру дощову погоду зручні гумові чоботи або взуття з підошвами з водонепроникних матеріалів, гуми, каучуку, нейлону тощо. Однак таке взуття відрізняється низькою повітропроникністю, тому носити його потрібно тільки з устілками, що добре вбирають піт: повстяними, суконними, а влітку — з картону або плетеної соломи. Необхідно стежити, щоб підкладка не ставала вологою. На ноги рекомендується надягати тонкі вовняні шкарпетки, тому що вона добре поглинає вологу. Іноді гумове взуття доводиться носити в холодну пору року. У цьому випадку його потрібно носити з двома парами шкарпеток — повітря між шкарпетками створює додатковий теплозахист.

Шкарпетки. Взуття потрібно носити зі шкарпетками. Вони вбирають піт і перешкоджають натиранню шкіри. Розмір шкарпеток також має значення. Вузькі шкарпетки приведуть до викривлення пальців. Потрібно враховувати, що бавовняні шкарпетки сідають. Купують шкарпетки відповідно до розміру взуття.

Правила примірки взуття. Взуття для підлітків підбирається відповідно до розмірів стопи: відстань між частиною п’ятки, що

найбільше виступає, і кінцем найдовшого пальця. За одиницю вимірювання прийнятий міліметр, різниця між номерами становить 5 мм. Взуття для підлітків виготовляють у відповідності з довжиною і шириною стоїш. Під час примірки взуття слід звертати увагу на те, щоб перед великим пальцем залишався простір у 0,5-1 см. Для цього під час примірки взуття ви повинні стояти, а не сидіти. Тільки в тому випадку, якщо стопа сприймає всю вагу тіла, є можливість з'ясувати дійсну довжину і ширину стопи. При цьому слід враховувати, що довжина стопи не залишається незмінною, а збільшується, особливо під час руху або в результаті втоми, викликаної тривалим ходінням.

Ноги протягом дня можуть сильно пітніти, тому важливо, щоб взуття давало можливість ногам «дихати», дозволяючи уникнути дискомфорту, неприємних запахів і грибкових захворювань шкіри. Найкраще вибирати взуття з натуральних матеріалів (натуральної шкіри, текстилю), або взуття з перфорацією, застосуванням спеціальних мембранних (дихаючих) матеріалів.

Під час примірки взуття на нозі обов’язково повинні бути шкарпетки. Взуття бажано приміряти не виставкове, а те, що знаходиться в коробці (тобто те, яке до вас не приміряли).

Повернувшись додому після примірки, шкарпетки необхідно зняти і покласти в місце, де зберігаються речі для прання, а взуття і самі ноги обробити дезінфікуючим розчином, щоб уникнути грибкових або вірусних захворювань шкіри.

Чи добре засвоїли?

1. Назвіть основні вимоги до одягу.

2. Пригадайте основні вимоги до взуття.

 

Поясніть

1. Чому треба дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог під час приміряння одягу і взуття?

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА 11 Технологія підшивання брюк вручну

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ

• голка, нитки, ніж для розпорювання швів, кравецька крейда, лінійка, ножиці, праска.

Підшити брюки вручну не завжди просто, як здасться. В ательє класичні чоловічі штани, підшивають на спеціальній машинці, використовують клейку і репсову стрічки. Замість нитки часто використовується прозора нитка (мононитка), тому підшивний шов не видно з лицьового боку.

Вкоротити брюки можна навіть без швейної машинки, головне — усе робити дуже акуратно.

Спочатку треба прибрати потайні стібки (мал. 234), що прикріплюють обшивку (мал. 234, 235). Уважно подивіться, як вони виконані (мал. 236, 243, 244), щоб врешті або повторити їх або використовувати шов «козлик» (дивися мал. 245-247).

Після цього необхідно їх приміряти і відмітити довжину. Щоб зробити штанини необхідної довжини, слід одягнути виріб і за можливості туфлі. У класичному варіанті брюк заднє полотнище холоші має бути нижче середини п’яти на туфлях. Тому підвертаємо штанину, загорнувши її наверх, і намічаємо низ голкою, кравецькою крейдою або шматком мила (мал. 237). Для джинсів використовується та сама послідовність, однак необхідно залишити довжину холоші, що трохи заходить на каблук.

Після приміряння й відмічання позначок треба виріб вивернути навиворіт, холоші скласти за стрілками і знайти мітку на задньому полотнищі. Від неї через всю штанину проводять лінію під прямим кутом (мал. 238). Даті на передній частині холоша піднімається на 0,5 см, проводиться друга смуга під таким кутом, щоб вона перетнулася на середині шва з уже намальованою міткою, яку додатково можна відмітити живою ниткою (мал. 239). Після цього слід зрізати зайвий край холоші на відстані 4 см від прокладеної лінії, враховуючи, що передня частина має бути вища (мал. 240). Такі самі підготовчі роботи проводять на другій холоші, яку слід зробити ідентичною (однакової довжини з першою).

Після того як зайві частини штанин зрізані (рис. 241), пе-тельчастим швом обметати краї (мал. 241, 242), підвернути їх на необхідну довжину і добре відпарити згин.

Після цього можна приступати до прокладання шва. У домашніх умовах штани потрібно підшивати вручну потайним швом. У більшості випадків можна навіть зафіксувати підгин павутинкою (мал. 243). Але обов’язково продублювати рядком употай (мал. 244).

Тут потрібно шити особливим чином, щоб і підігнутий край був надійно закріплений, і стібків не було видно з лицьового боку тканини (мал. 243, 244).

Під такі вимоги добре підійде шов «козлик» (мал. 245), який в готовому вигляді з вивороту виглядає як візерунок з хрестиків зі зміщеним центром (мал. 246, 247).

Знаючи, як підшивати штани за допомогою даного шва, можна впоратися із завданням, навіть не маючи в господарстві швейної машини. Головне — навчитися робити акуратні рівномірні стібки і використовувати тонку нитку і дуже гостру голку (мал. 249). У нагоді вам стануть навички, які ви набули на уроках трудового навчання в початковій школі.

Після того як штани підшиті, можна вийняти живу нитку і остаточно попрасувати. Праска повинна трохи торкатися поверхні тканини. Після обробки парою, вологі брюки повинні полежати на горизонтальній поверхні до повного висихання (мал. 249). Підшиті штани для носіння готові.

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Лебедєв

 

Автор: admin от 1-01-2017, 21:38, посмотрело: 1593