Технічний рисунок як вид графічного зображення

Ви дізнаєтесь

Достатньо часто нову ідею, яка виникає в людини, потрібно негайно зафіксувати. Якщо це нова мелодія — у нагоді стануть ноти, для нового в математиці допоможуть формули. Якщо ж у вашій уяві несподівано виник образ нового виробу — найпростішим, зручним і швидким способом фіксації образу буде технічний рисунок.

У початкових класах на уроках образотворчого мистецтва ви навчилися виконувати звичайні малюнки предметів, у яких основна увага приділяється реалістичному зображенню об’єкта, виявленню характерних його ознак. Технічний рисунок містить інформацію про конструкцію предмета, його частини й деталі. Технічний рисунок люди використовували давно. Прикладом є численні малюнки Леонардо да Вінчі — видатного італійського вченого, винахідника та інженера епохи Відродження (мал. 34).

Технічний рисунок використовують не лише інженери та конструктори.

Давайте поглянемо на технічні рисунки звичайного табурета, що можна виготовити у шкільній майстерні, та автомобіля, що виготовляють на заводі (мал. 35). Що спільного в цих двох зображеннях? І табурет, і автомобіль зображено таким чином,

щоб можна було швидко уявити форму об'єкта. Саме з таких зображень розпочинають підготовчий етан до виготовлення і простих, і складних виробів.

Розглянемо правила виконання технічного рисунка.

Щоб одержати аксонометричне зображення, предмет певним чином розміщують відносно координатних осей X, У, Z і разом з ними проектують його на довільну площину (мал. 36). Цю площину називають площиною аксонометричних нроекцііі, а проекції координатних осей X, У, 2 називають аксонометричними осями.

Аксонометричне зображення може бути утворене косокутним і прямокутним проектуванням.

Утворення аксонометричного зображення косокутним проектуванням показано на мал. 37. Предмет розміщують так, щоб його передня і задня сторони, а також осі X і 2, з якими він суміщений, були паралельними до площини аксонометричних проекцій. На одержаній аксонометричній проекції передню сторону предмета зображують у натуральному розмірі, а ліва і верхня будуть дещо спотвореними. Утворену косокутним проектуванням аксонометричну проекцію називають фронтальною ди-метричною проекцією.

Утворення аксонометричного зображення прямокутним проектуванням показано на мал. 38. Предмет розміщують так, щоб три його сторони з осями X, У і Z були нахилені до площини аксонометричних проекцій під однаковими кутами. Проектування здійснюють паралельними променями, спрямованими перпендикулярно до площини аксонометричних проекцій. На одержаній аксонометричній проекції видно три сторони предмета, але з деякими спотвореннями. Утворену прямокутним нроектуванням аксонометричну проекцію називають ізометричною проекцією.

Осі фронтальної диметричної проекції розміщують, як показано на мал. 39: вісь X — горизонтально, вісь Z — вертикально, вісь У — під кутом 45° до горизонтальної лінії.

Для побудови зображення у фронтальній диметричній проекції вздовж осей X і X (і паралельно до них) відкладають натуральні розміри предмета, по осі У (і паралельно до них) — розміри, зменшені вдвічі. Звідси й походить назва диметрія, що в перекладі з грецької означає подвійні виміри.

Положення осей ізометричної проекції показано на мал. 40: вісь X проводять вертикально, а осі X і У — під кутом 30° до горизонтальної лінії (120° між осями).

Для побудови зображення в ізометричній проекції вздовж осей X, У і X (і паралельно до них) відкладають натуральні розміри предмета. Звідси й походить назва ізометрія, що в перекладі з грецької означає рівні виміри.

ПОГЛИБ СВОЇ ЗНАННЯ

Для кращого виявлення об’ємності предмета на технічних рисунках наносять штриховку (мал. 41, б). Світло має падати на предмет зліва і зверху. Освітлені поверхні залишаються світлими, а затінені — заштриховують, причому, що темніша поверхня, то густіша штриховка.

У технічному рисуванні прийнята умовна градація світла й тіні: відблиск, світло, напівтінь, рефлекс, тінь, падаюча тінь.

Світло — частина поверхні, повернута до джерела світла.

Відблиск — найсвітліша частина на освітленій поверхні об’єкта.

Напівтінь — менш (помірно) освітлена частина поверхні, у цьому місці світло послідовно переходить у тінь.

Тінь — частина поверхні, яку не освітлюють прямі промені.

Рефлекс — відображення світла від поверхні інших об’єктів у не-освітленій частині об’єкта. Це найбільша ділянка тіні.

Розглянемо градацію світла й тіні на рисунку на прикладі конуса й циліндра (мал. 42).

Зазвичай тінь, що падає, на технічному рисунку не показують.

ПІДБИВАЄМО ПІДСУМКИ

Технічним рисунком називають виконане від руки в розмірах на око аксонометричне зображення предмета із збереженням його пропорцій.

Аксонометричне зображення може бути утворене косокутним і прямокутним проектуванням.

Утворену косокутним проектуванням аксонометричну проекцію називають фронтальною диметричною проекцією.

Утворену прямокутним проектуванням аксонометричну проекцію називають ізометричною проекцією.

Осі фронтальної диметричної проекції розміщують: вісь X — горизонтально, вісь X — вертикально, вісь У —під кутом 45° до горизонтальної лінії.

Положення осей ізометричної проекції: вісь І проводять вертикально, а осі X і У — під кутом 30° до горизонтальної лінії (120° між осями).