Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Ознайомлення з професіями

НАРОДНА ОСВІТА

Ознайомлення з професіями

1. Як ви розумієте слово «професія»?

2. Пригадайте, з якими професіями ви ознайомилися в попередніх класах.

3. У чому полягають основні професійні обов'язки представників цих професій?

Модельєр

Багато людей стежать за своїм зовнішнім виглядом, намагаються відрізнятися своїм одягом від інших, відповідати своєму стилю і тенденціям моди. Знайти власний, унікальний образ допоможе модельєр. Це фахівець, який займається моделюванням одягу. Він звертає увагу на якість і колір тканини, а також на взуття та аксесуари, які підходять до вбрання. Інакше кажучи, створює новий образ від початку й до кінця.

Модельєр повинен мати почуття стилю і смаку, багату фантазію і творчий склад мислення, знати останні тенденції сучасної моди. До того ж він має володіти теоретичними знаннями і практичними навичками з технології виготовлення одягу. Крім розробки моделі потрібно робити ескізи, розкроювати тканину та зшивати її.

Багато модельєрів прагнуть до загального визнання, але не всі з них досягають вершин у світі моди. Перш ніж обрати професію модельєра, варто знати, які здібності та якості необхідно мати людині: це добра пам’ять, уміння розрізняти й сприймати широкий спектр відтінків і кольорів, творчі здібності, відчуття смаку й гармонії, відмінний окомір, розвинена уява, сформоване просторово-образне мислення і вміння втілювати свій задум за допомогою графіки.

Крім того, потрібно мати певні особистіспі якості: впевненість у собі, цілеспрямованість, терплячість і посидючість, відповідальність, орієнтованість на нестандартні рішення, добра інтуїція, самостійність і незалежність, винахідливість і оригінальність мислення.

Україна славиться талановитими дизайнерами. Українська ди-зайнерка Вікторія Гресь (мал. 14.1) відчуває усі тенденції моди і вміє вдало їх поєднувати з надбанням різних історичних епох. Одяг бренду Victoria Gres — це інтелектуальний одяг. Вікторія Гресь створює унікальні витвори зі старовинного мережива, вишивки й інших елементів декору та сучасних тканин. До кожного виробу вона застосовує індивідуальний підхід. Саме Гресь створювала костюми для світового турне співачки Джанет Джексон.

Михайла Вороніна (мал. 14.2) називають «метром чоловічого костюму». Він є одним з найвідоміших у світі українських дизайнерів чоловічої моди. Саме він створив унікальний метод пошиття костюму без зняття попередніх мірок з людини. Покази колекцій Voronin відбулися більше ніж у 60 країнах світу.

Дизайнер Оксана Муха (мал. 14.3) стала відомою завдяки своїм весільним сукням. Оксана починала займатись дизайном одягу у своїй

власній квартирі, а сьогодні модні будинки весільних та вечірніх суконь від OKSANA MUKHA є по всьому світі: у Франції, Австралії, Чехії, Канаді, США, Німеччині, Італії, Литві, Латвії, Польщі, Китаї, Росії та Білорусі.

Конструктор

Конструктор — це фахівець, який забезпечує модні магазини й бутіки одягу новинками сезону. Його обов’язком є розроблення кресленика за малюнком майбутньої моделі. На основі кресленика виготовляють лекала і вже по ним шиють перший зразок. Часто в невеликих підприємствах модельєр-конструктор також виконує обов’язки модельєра-художника.

Конструктор розробляє нові види одягу, взуття, головних уборів, галантереї з урахуванням споживчого попиту, останніх модних тенденцій і можливостей виробництва, створює ексклюзивні колекції одягу для демонстрації в модних показах. До сфери діяльності фахівця належить створення нової концепції одягу у вигляді ескізів, викрійок для індивідуального пошиття і лекал для масового виробництва (мал. 14.4).

До обов’язків конструктора належить:

• розробка нової моделі одягу, яка має відповідати тематиці колекції, сезону, сучасним тенденціям моди;

• виготовлення необхідних методичних та ілюстративних матеріалів (ескізи, викрійки, лекала);

• пошиття одягу або здійснення контролю за виготовленням виробів при масовому виробництві;

• створення базової конструкції моделі з рекомендаціями для розробки на її основі серії моделей;

• участь у конкурсах, виставках і показах моделей.

Успіх конструктора залежить від багатьох особистісних якостей: це креативність, новаторство, художній смак, уява, гнучкість мислення.

Закрійник

Закрійник — це майстер, який займається розкроюванням виробів з різних матеріалів для пошиття одягу за індивідуальними замовленнями. Головне в діяльності закрійника — уміти «читати» ескізи моделей одягу та розуміти, якими конструктивними засобами можна втілити їх у життя (мал. 14.5).

Професія закрійника багатопланова, фахівець має бути художньо й технічно обдарованим. Практичний склад розуму, добрий естетичний смак, розвинені просторова уява й наочно-образне мислення, довготривала й оперативна пам’ять, уміння розподіляти увагу й концентрувати її в умовах виробництва, товариськість, наполегливість, самокритичність — ці якості необхідні, щоб стати висококваліфікованим закрійником одягу. Такі якості роблять закрійника справжнім майстром своєї справи.

Кравець

Безпосередньо виготовленням одягу з конкретного матеріалу займаються кравці. Кравець — це спеціаліст, який може виконувати технологічну обробку будь-якого, навіть найскладнішого, вузла одягу і збирати його деталі в готовий виріб. Він здійснює пошиття вручну або на різних універсальних та спеціальних машинах (мал. 14.6).

Професія кравця має дуже давню історію і в усі часи її вважали поважною, адже від таланту й смаку кравців залежав зовнішній

вигляд людей. Майже до кінця XIX століття кравці займалися всіма етапами виготовлення одягу — від розкрою деталей до його пошиття.

Сучасний кравець має бути високоосвіченим фахівцем, якому вже недостатньо умілого володіння обмеженим набором механічних операцій. Кравцеві необхідні художній смак, просторова уява, сконцентро-ваність, уважність й ретельність, гарний зір і координація рухів рук.

Кравець повинен знати: асортимент одягу, складові частини деталей виробів та їхню конструкцію, вимоги до якості, прийоми регулювання й налагодження машин, пристосувань, інструментів. Кравцеві необхідні знання з математики, креслення, фізіології й анатомії людини, навички малювання.

Сучасний кравець повинен уміти:

• вибирати фасони відповідно до тенденцій моди, особливостей фігури замовника, властивостей тканини;

• знімати мірки із замовника і виготовляти лекала для розкрою виробів обраного фасону чи моделі;

• виконувати всі види робіт щодо виготовлення чоловічого, жіночого й дитячого одягу за індивідуальним замовленням;

• виконувати примірювання виробу по фігурі замовника;

• здійснювати самоконтроль у ході виконання роботи; застосовувати раціональні методи обробки виробів і сучасні методи організації праці;

• виконувати ремонт одягу відповідно до технічних вимог.

Зазвичай кравці працюють у парі із закрійником. Якщо кравець

працює індивідуально, то він виконує роботу закрійника (побудова кресленика виробу, виготовлення лекал і розкрій).

Продавець одягу, взуття

Сьогодні продавець — одна з найпоширеніших та потрібних професій.

Сучасні магазини дуже різноманітні — це і невеличкі магазини-бутіки, і магазини-гіганти. Є магазини, де торгують різними групами товарів, а є такі, де торгують товарами тільки однієї групи.

Професія класифікується залежно від групи товарів: продавець продовольчих і непродовольчих товарів. Кожна з них розподіляється на декілька спеціальностей. Так, продавці продовольчих товарів реалізують бакалійно-кондитерські, хлібобулочні товари, кулінарні вироби, овочі та фрукти, м’ясні та рибні вироби. Продавці непродовольчих

товарів (близько 20 різновидів) реалізують меблі, одяг, взуття, прикраси, косметику та парфумерію, тканини, автомобілі, теле-, відео- та аудіотехніку тощо.

Зазвичай роботодавці пред’являють до кандидатів мінімум вимог: приємний зовнішній вигляд, комунікабельність, стресостійкість, відповідальність і націленість на результат. Обов’язки продавця і вимоги до нього можуть дещо відрізнятися залежно від специфіки магазину. Якщо йдеться про одяг та взуття, то від претендентів часто вимагається середня спеціальна, а то й вища освіта. Головний обов’язок продавця — розповісти про товар так, щоб його захотіли купити (мал. 14.7). Професійні тренери навчають стажистів «смачно» описувати товар щодо переваг і користі для споживача. До обов’язків продавця також належать розпакування й прасування одягу, допомога в примірюванні. Співробітник має подати річ для примірювання, а коли покупець піде, розвісити все по своїх місцях.

Продавець повинен уміти:

• пропонувати й демонструвати товар;

• допомагати у виборі товарів, консультувати покупців щодо призначення, властивостей і якості товарів;

• підраховувати вартість покупки;

• упаковувати товар;

• працювати з касовим апаратом;

• оформлювати вітрини;

• підраховувати виторг та здавати його;

• готувати товари до інвентаризації.

Професія продавця пов’язана з матеріальною відповідальністю, тож він має стежити за збереженням товару.

Працівник хімчистки

Хімчистка — це заклад з надання послуг з видалення плям, чищення, прання та прасування одягу. Працівник хімчистки має знати та використовувати різні засоби чищення для різних тканин (мал. 14.8). Але неправильне використання певних речовин негативно впливає на здоров’я працівника. Тому для працівників хімчистки важливим є рівень їх професійної підготовки. Це мають бути спеціалісти, які знаються на матеріалах, дотримуються відповідних технологій та

правил безпечної праці.

 

Майстер із ремонту взуття Сьогодні професія чоботаря, яка відома з давніх-давен, не тільки не втратила актуальності, а навпаки, з кожним роком набуває популярності. Через економічні негаразди люди менше купують нове взуття, а частіше ремонтують те, що є.

Існує чимало взуттєвих майстерень різного рівня: від великих сучасних приміщень до маленьких кімнаток у підвалах. У деяких з них не тільки ремонтують взуття, а й шиють на замовлення.

Зазвичай клієнти йдуть не до закладу, а до конкретного майстра. Адже саме від професійності чоботаря залежить, чи якісно він відремонтував або пошив взуття (мал. 14.9).

Вимоги до майстрів з ремонту взуття: врівноваженість, охайність, терплячість, посидючість, розвинуте наочно-образне мислення, пам’ять, гострота зору, рухливість кистей і пальців рук.

До обов’язків майстра з ремонту взуття належить:

• прийом взуття від замовника в ремонт;

• виявлення зношених або пошкоджених частин взуття і потертих місць поверхні, фарбування;

• добір і підготовка до роботи необхідних інструментів і матеріалів;

• виконання дрібного ремонту взуття різного ступеня складності (дрібний, середній, значний);

• фарбування шкіряного взуття;

• ремонт гумового взуття;

• ремонт і відновлення валяного взуття;

• перевірка якості ремонту.

Перукар

 

Перукар — одна з найдавніших і поважних професій. У народі говорять, що зробити людину красивою можуть два майстри — кравець і перукар. Вдало дібрана зачіска, умілий макіяж можуть не тільки змінити зовнішній вигляд людини, але й поліпшити її внутрішній стан.

Перукар має вміти підкреслити переваги й приховати недоліки обличчя клієнта. Вдалою зачіскою можна скорегувати овал обличчя, зробити його пропорційнішим і привабливішим.

Добре дібрані кольори, тон і спосіб фарбування підкреслять відтінок шкіри й очей, приховають сивину. Перукар може бути фахівцем із жіночих, чоловічих чи дитячих зачісок або перукарем-уні-версалом (мал. 14.10).

Перукар має бути доброзичливим, витриманим, урівноваженим, уважним та акуратним.

Справжнього майстра відрізняє бездоганний художній смак, образне мислення, творчий підхід до своєї справи, уміння переконати клієнта.

Представники цієї професії завжди потрібні, а оскільки бажання людей гарно виглядати зростає, попит на майстрів також буде збільшуватися. Перукарі, які досягли популярності, мають високі статки та відомих клієнтів, беруть участь у міжнародних конкурсах. Визнані перукарі відкривають салони краси, власні студії зачісок.

Серед них відомий український стиліст і перукар В’ячеслав Дюденко, власник салонів «Б2» та £а8Іііоп-директор школи професійної майстерності перукарів «Дюденко Київ» (мал. 14.11).

Стиліст

 

Щоб створити свій унікальний образ, зазвичай звертаються до стилістів, які реалізують формування конкретного іміджу за допомогою одягу, відповідних зачісок, візажу. Професія стиліста є престижною і популярною. Головним завданням стиліста є створення індивідуального стилю, який допоможе приховати недоліки й підкреслити достоїнства, надасть особливого шарму (мал. 14.12).

У своїй роботі фахівець бере до уваги багато факторів: індивідуальні особливості зовнішності клієнта (колір очей, форма обличчя, будова тіла), рід його діяльності, характер. Стиліст займається формуванням базового гардероба клієнта, визначає колір і форму зачіски, продумує деталі макіяжу.

Також у разі необхідності спеціаліст може допомогти клієнтові визначити й інші недоліки, над якими потрібно працювати, наприклад, необхідність виправити ходу, міміку, рухи. Зазвичай стиліст починає роботу зі з’ясування цілей зміни іміджу та визначення відповідного напрямку роботи.

Важливими якостями стиліста є креативність, наявність ґрунтовних знань у галузі моди, мистецтва й психології. З особистісних якостей необхідні комунікабельність, креативність, гнучкість мислення, організаторські здібності, відповідальність, розвинена інтуїція й аналітичні здібності.

Ключові слова: дизайнер, модельєр, конструктор, мода, кравець, закрійник, працівник хімчистки, перукар, стиліст, майстер з ремонту взуття, продавець.

Контрольні запитання

1. Назвіть прізвища відомих українських дизайнерів одягу.

2. У чому полягає специфіка роботи працівника хімчистки.

3. Яким вимогам має відповідати продавець?

4. Які якості повинен мати перукар?

Перевірте свої знання за розділом «Технологія виготовлення швейних виробів».

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Ходзицька

 

Автор: admin от 29-12-2016, 16:58, Переглядів: 3297