Оздоблення швейного виробу. Контроль якості швейного виробу

1. Яку роль відіграє оздоблення у швейному виробі?

2. Як можна оздобити спідницю?

3. Навіщо потрібно виконувати остаточну обробку виробу?

4. Якими мають бути головні критерії оцінювання якості швейного виробу?

Вибір виду оздоблення та матеріалів для оздоблення. Оздоблення виробу

Відповідно до основного призначення виробу його оздоблення може бути повсякденним або святковим. Повсякденне оздоблення відрізняється простотою форми та виготовлення. До цієї групи належать ґудзики, пряжки, шнурівки, емблеми, тасьма, пояси, рулик, аплікації тощо (мал. 13.1). Святкове оздоблення складніше й вишуканіше: це волани, вишивка, мереживо тощо (мал. 13.2).

Оздоблення швейного виробу може бути постійним — оздоблювальні строчки, ручна й машинна вишивки, рюші тощо, та тимчасовим

(знімним) — пояси, декоративні квіти, тимчасові аплікації тощо. Знімні елементи оздоблення роблять спідницю багатофункціональною.

Існує багато видів оздоблення. Ви вже знаєте про використання тасьми «блискавка» з декоративною метою. Часто як оздоблення застосовують і інші види фурнітури (ґудзики, кнопки, пряжки тощо), а також різні оздоблювальні матеріали (тасьму, шнур, стрічки, мереживо, шитво) та оздоблювальні деталі (кишені, петельки, клапани).

Часто спідницю оздоблюють поєднанням різних тканин за кольором (контрастні, взаємодоповнюючі кольори тощо), за малюнком (однокольорова та з малюнком у смужку, горошок тощо) та за фактурою (костюмна тканина та шифон, шовк або мереживо) (мал. 13.3). Оздобленням можуть бути також оздоблювальні строчки нитками в тон тканини або контрастного кольору.

Оздоблення швейного виробу виконує декоративну та утилітарну функції. Так, ґудзики одночасно є і застібкою, і оздобленням. Мережки на літніх спідницях є не лише прикрасою, але й одночасно допомагають створити сприятливий мікроклімат для тіла.

При виборі оздоблення швейного виробу слід пам’ятати, що його невідповідність призначенню спідниці, обраній тканині або перевантаження моделі різними видами оздоблень порушує композицію одягу, знижує його естетичні якості.

Спосіб оздоблення швейного виробу визначається на етапі художнього конструювання, виконання ескізного малюнка. На етапі добору відповідних матеріалів спосіб оздоблення може корегуватися — не завжди є можливість дібрати ті матеріали, що були задумані спочатку.

Оздоблення швейного виробу може відбуватись на різних етапах його виготовлення: до пошиття, під час пошиття та коли виріб уже готовий. Це залежить від виду оздоблення. Оздоблювати вишивкою та аплікацією іноді краще та легше на окремих деталях крою. Кишені, хлястики, оборки тощо пришиваються в процесі виготовлення виробу. Пришивання оздоблювальних елементів, мережива виконується на готовому виробі.

Остаточна обробка виробу

Якість готових виробів багато в чому залежить від якості виконання остаточної обробки, тому їй слід приділяти велику увагу.

Остаточна обробка спідниці полягає у виконанні таких видів робіт:

• виконання петлі на поясі (іноді петлі виконують після пришивання пояса);

• пришивання гачків, ґудзиків;

• пришивання різних оздоблень, фурнітури тощо;

• чищення виробу;

• остаточна волого-теплова обробка.

До обробки петлі належить розмічання,

обметування та прорізування петлі. На лівій частині пояса обробляють петлю за допомогою спеціальних машин або вручну нитками в колір основного матеріалу (мал. 13.4). Відстань від краю пояса до початку петлі не може бути меншою, ніж 1 см і часто, як і довжина петлі, дорівнює діаметру ґудзика.

На правій частині пояса пришивають ґудзик.

Місцеположення ґудзиків намічають через вічка петель шпилькою, крейдою або спеціальним олівцем (мал. 13.5).

Ґудзики з отворами можна пришити на швейній машині, використовуючи спеціальну лапку (мал. 13.6) або вручну. Послідовність пришивання ґудзика вручну ви вивчали в 5 класі.

Ґудзики, обтягнуті тканиною або виготовлені з тканини, пришивають за нижню частину. Місця пришивання гачків і кнопок розмічають відповідно до моделі.

Остаточна волого-теплова обробка виробу

Готовий виріб очищають від залишків ниток, які можуть бути як з лицьового так і з виворітного боків, підрізають кінці ниток, видаляють сліди крейдових ліній. Спідниці з вовни чистять ручною щіткою, а вироби із шовкових тканин — шматочками основного матеріалу.

Остаточну волого-теплову обробку готового виробу виконують електропаровою праскою на прасувальній дошці.

Вимоги до остаточної волого-теплової обробки спідниці:

1. Остаточну волого-теплову обробку спідниці виконують із виворітного боку виробу.

2. ВТО починають з дрібних деталей, поступово переходячи до великих: спочатку припрасовують пояс, потім полотнище спідниці у напрямку нитки основи, починаючи від лівого бокового шва.

3. Виконують припрасовування низу. Для цього спідницю вивертають на лицьовий бік, розміщують на столі нижнім краєм до працівника, а верхній край виробу відгортають убік.

4. З лицьового боку спідниці видаляють блискучі плями і смуги відпарюванням.

5. Виріб залишають у підвішеному стані до повного висихання.

Контроль якості швейного виробу

Якість готового виробу залежить від правильного виконання технологічної послідовності операцій, дотримання всіх вимог та належного виконання остаточної обробки виробу.

До якості готового швейного виробу висувають такі вимоги:

1. Відповідність зовнішнього вигляду виробу обраній моделі.

2. Правильність добору тканини, ниток, застібки, оздоблення, фурнітури.

3. Правильність посадки виробу на фігурі.

4. Якість пошиття:

а) симетричність розташування виточок та парних деталей;

б) відповідність ручних і машинних строчок технічним вимогам на їх виконання;

в) якість обробки окремих деталей і зрізів.

5. Якість проведення поопераційної та остаточної волого-теплової обробки виробу.

Показники якості швейного виробу поділяють на такі групи:

• функціональні — полягають у відповідності виробу своєму призначенню;

• естетичні — розкривають міру краси швейного виробу, його виразності, сучасності;

• ергономічні — визначають зручність у користуванні, комфортність;

• технологічні — указують на складність виготовлення виробу, дотримання технічних вимог до виконання швів, обробки деталей та вузлів;

• економічні — характеризують затрати на процес створення виробу та користування ним.

Практична робота Остаточна обробка виробу

Обладнання, інструменти та матеріали:швейна машина, праска, голки, ножиці, щітка, спідниця, нитки, фурнітура (ґудзики, гачки).

Правила безпеки:робота виконується з дотриманням правил безпечної праці в шкільних майстернях.

Послідовність виконання роботи:

1. Розмітити та виконати петлі, пришити ґудзик на поясі.

2. Пришити оздоблення та фурнітуру відповідно до моделі.

3. Почистити спідницю від залишків крейдових ліній, стібків тимчасового призначення (якщо вони залишилися), обрізати нитки.

4. Виконати остаточну волого-теплову обробку.

Ключові слова: постійне та тимчасове оздоблення, чищення, остаточна волого-теплова обробка, вимоги до якості готового швейного виробу, показники якості швейного виробу.

Контрольні запитання

1. Які способи оздоблення спідниці вам відомі?

2. Які операції виконують під час остаточної обробки виробу?

3. З якою метою виконують чищення виробів?

4. Які вимоги до якості готового швейного виробу?

Працюємо в парах

1. Поміркуйте, як можна оздобити спідниці, що зображені на малюнку. Одна учениця добирає оздоблення, а друга — вид цього оздоблення.

Працюємо творчо й самостійно

Оцініть якість пошиття своєї спідниці та заповніть таблицю.

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Ходзицька