НАРОДНА ОСВІТА

Романтизм

Змінюється стиль — змінюється мистецтво. Стиль підпорядковує художника і разом дає йому свободу. Все починається зі стилю: ти пізнав його закони — і ти твориш легко, як птах летить... Лео фон Кленце, німецький архітектор, художник Міні-диспут. Як ви, сучасники, сприймаєте твори мистецтва минулого:

•    мистецтво як мистецтво (витвір мистецтва цінний сам по собі);

•    мистецтво посилює сприйняття світу;

•    мистецтво як духовність?

Який ваш варіант сприйняття. Свою думку аргументуйте, наведіть приклади.

Уже говорилося раніше про те, що будь-який стиль не зникає безслідно, він переходить в іншій — нову сукупність стійких форм (функціональних, конструктивних, художніх). Немає стилів у чистому вигляді, в них завжди присутні частини старого і паростки нового. У кожної епохи свої еталони краси і гармонії, своє бачення навколишнього світу. Так сталося і з новим стилем (напрямком) у мистецтві — романтизмом, який співіснував із пізнім класицизмом.

Романтизм — ідейний напрям у літературі й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. у Німеччині, Великій Британії і Франції, поширився у першій половині XIX ст. в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини XIX ст. охопив інші країни Європи та Північної і Південної Америки.

Характерними ознаками романтизму є:

•    заперечення раціоналізму;

•    утвердженням самоцінності духовно-творчого життя особистості (культ почуттів, а не розуму; увага до особистості, її індивідуальних рис);

•    світ — хаос, пізнання світу через почуття;

•    виняткові герої, які діють у виняткових обставинах;

•    конфлікт між почуттями, конфлікт людини і суспільства, людини і натовпу.

Митці-романтики не приймали буденності; шукали історичну свідомість і вивчали історичне минуле. У своїх творах вони зверталися до фольклору, захоплювалися народною мистецькою творчістю. Романтизм мав свій, властивий тільки даному стилю світогляд, багато в чому протилежний класицизму і Просвітництву. Він був реакцією проти застиглих форм, схем, правил і канонів класицизму і раціоналізму доби Просвітництва. Втрачала свої позиції в суспільстві і церква, формувалася виключно світська культура XIX ст.

Мислителі й художники епохи романтизму говорили, що мистецтво має величезну і благу силу впливу на духовне життя особистості, суспільства, людства. Вони часто навіть перебільшували можливості й суспільну роль художньої діяльності, ставили мистецтво над іншими формами культури, включаючи науку та філософію.

Архітектура

Зодчі — люди, які уявні повітряні замки перетворюють на справжні. Тільки завдяки зодчим можна відвідати минулі епохи наяву.

Валерій Красовський

Поміркуємо разом. Як відобразився історичний характер епохи романтизму в архітектурі?

Архітектура романтизму значно відрізнялася від усього, що було до неї. Вона тяжіє до казки, чогось незвичайного і в той же час прекрасного, у ній присутні бунтарські пристрасті й характери та обов’язково краса природи.

Архітектори-романтики глибоко вивчали специфіку стилів архітектури різних епох, намагалися знайти в них співзвучні елементи їх світовідчуття. Особливу увагу приділяли культурам Сходу, художні й архітектурні мотиви яких пристосовували до європейського смаку. Ідея зв’язку з природою породила ідею англійського парку і використання вільних композицій китайського або японського саду. Таким чином, національні особливості кожної країни, змішуючись із європейськими традиціями, створювали специфічний інтернаціональний стиль.

 

Першим    зразком

романтизму в архітектурі вважається палац Пена у Португалії, який був побудований у 1839 р. Характерним для стилю є і замок Нойшваншгайн у Німеччині, створений у 1886 р.

Палац Пена ніби плаває у хмарах. В його дуже химерних формах і кольорах простежуються мавританські й готичні

«нотки». Палац вирізняється фантастичним псевдо середньовічним стилем. Уся композиція складається з гори, палацу і прилеглого парку площею 270 гектарів — один із ранніх зразків романтичної ландшафтної архітектури XIX ст. Замок і парк виникли як літня королівська резиденція.

 

Замок Нойшванштайн

(буквально: «Новий лебединий камінь (круча)») — романтичний замок баварського короля Людвіга П в південно-західній Баварії. Він не будувався як оборонна споруда і для королівських гулянь також не призначався. Нойшванштайн є результатом романтичної фантазії монарха Людвіга П, каприз короля, захопленого музикою Ріхарда Вагнера. Замок було побудовано для улюбленого композитора короля. Цей замок-палац у дусі творів Р. Вагнера, для яких споруда служить якоюсь ілюстрацією або театральною сценою.

З кінця XVIII ст. при будівництві споруд починають використовувати нові конструкції, будівельні матеріали, застосовувати чавун тощо. В Англії з’явилися чавунні конструкції соборів уже в 80-х роках XVIII ст. У кінці XVIII— напочатку XIX ст. вони поширилися на території Франції.

 

Особливий інтерес для того часу представляв проект складської будівлі в Манчестері (1801), що вирішувався у виді восьмиповерхового чавунного каркаса, а також доки в Ліверпулі й Лондоні.

Для допитливих

Подальший розвиток конструкцій пов’язано із залізом (у Франції"). Спочатку залізо використовувалося як допоміжний матеріал, а пізніше, після розробки законів статики, — як основний власний образ архітектури.

Вважається, що оранжерея ботанічного саду в Парижі є першою будівлею, зведеною тільки із заліза і скла. Майже одночасно була побудована оранжерея в парку Ледницького замку (1845). З будівель подібного типу найбільшої уваги заслуговує Кришталевий палац (Кристал палас) на першій Всесвітній виставці в Лондоні (1851). Палац за проектом Д Пакстона вирішений у вигляді просторого виставкового залу символічної довжини 1851 фут, змонтований з типових засклених панелей. У 1936 р. він був знищений пожежею. Палац не вдалося врятувати. Район Лондона, де знаходився палац, досі називається Crystal Palace і таку ж назву має футбольна команда.

Кришталевий палац породив велику кількість будівель, побудованих за його мотивами. Складно було втриматися від такої простої і витонченої ідеї. Одним із близьких і пафосних проектів був аналогічний Кришталевий палац в Нью-Йорку, побудований практично відразу після лондонського в 1852 р. Два архітектора — Г. Карстенсен і німецький архітектор Гільдейместер зробили будівлю у вигляді хреста з куполом у 100 футів. Побудована поруч дерев’яна вежа в 315 м була тоді найвищою спорудою в Нью-Йорку.

Історична довідка Перший чавунний міст

 

вдалося сконструювати тільки в 1779 р. Це був міст через річку Северн в Англії. Він мав незначнудовжину (30,62 м), проте вже в кінці століття починають будувати чавунні мости довжиною понад 70 м, наприклад Сандерленд Брідж в Англії (1793—1796). Ініціатива будівництва моста і його проект належали архітектору Томасу Прітчард.

Робота у групах

? Порівняйте архітектурні споруди, що притаманні стилям готики, бароко, класицизму і романтизму. Чим вони відрізняються? Чим схожі? Які враження вони у вас викликають?

Скульптура

Простота, правда і природність — ось три великих принципи прекрасного у всіх творах мистецтва.

Крістоф Віллібальд Глюк, німецький композитор

Поміркуємо разом. Чи можна за зовнішнім виглядом скульптури визначити час її створення?

Дослідження романтизму виявили нерівномірність розвитку різних видів мистецтва. Значними були і національні розбіжності стилю. Не існувало також єдиного центру романтизму, як це було з іншими стилями. Найбільш яскраво проявився цей стиль у живописі, графіці й музиці.

Скульптурі романтизму притаманні всі характерні риси цього стилю. Але унікальні переваги скульптури — її ґрунтовність, реальне заповнення простору — не відповідали романтичному темпераменту. Як вид мистецтва скульптура, пережила кризу, яка загострилася тільки в кінці XIX ст. У скульптурі романтизму XIX ст. ключовою стала ідея руху, продовження миті у вічності, тема розвитку, боротьби, мінливості.

І все-таки епоха романтизму дала світові імена скульпторів, твори яких не можуть залишити байдужими вже не одне покоління глядачів. Твори мистецтва цих майстрів змушують замислитися: камінь перетворився на людину або людина в камінь. Наприклад, найбільшим майстром, творчість якого становить вершину французької романтичної скульптури, був Франсуа Рюд (1784—1855). Всесвітньо відомий італійський скульптор з Мілана Джованні Страцці (1818—1875) по праву вважається неперевершеним майстром тривимірного простору. Основною темою робіт скульптора є красиві жінки, загорнуті в найтонше покривало. Шедевром скульптури інтер’єру вважається статуя «Амур, який стріляє» Франсуа Жозеф Бозіо (1769—1845). Не менш цікавий твір французького скульптора Луї-Ернеста Барріа (1841—1905) «Природа, що розкривається перед наукою», який повністю відображає всі характерні риси цього стилю. Антуан Луї Барі (1795—1875) був першим майстром анімалістичного жанру в скульптурі, твори якого виконані в реалістичній манері. Англійський художник і скульптор Едвін Генрі Ландсир (1802—1883) найбільш відомий своїми картинами про життя тварин і пейзажами Шотландії — як живописець; і як скульптор — статуями левів біля підніжжя колони Нельсона на Трафальгарській площі.

? Хіба таке можливо ?

Якщо придивитися, то на деяких мармурових скульптурах можна побачити витончені деталі, текстуру тканини, тонкі мережива, вени, навіть пори на шкірі. Майстри створювали такі дивовижні речі, що здається мармур або граніт чи бронза були у них в руках пластиліном. Як холодний камінь може створювати приголомшливу ілюзію живого тіла? Це скульптури, які дивували не одне покоління. Скульптори романтизму доводять, що руками майстра може бути створена досконалість. їх геніальні скульптури насичені емоціями, найсильнішими почуттями, вони немов дихають.

Для допитливих

Французький скульптор Франсуа Рюд створив повний дореволюційного пафосу масштабний рельєф із фігурами воїнів, що прикрашає Тріумфальну арку на площі Зірки в Парижі — «Марш добровольців у 1792 році». Також рельєф носить ім'я французької революційної пісні «Марсельєза». Твір патетично яскраво висловив революційні ідеали автора.

Не менш патетичні й емоційні меморіал Наполеона у Фіксене («Наполеон пробуджується до безсмертя»); пам’ятник М. Нею на площі Обсерваторії з фігурою маршала, який змахнув шаблею в заклику до атаки; фігура Жанни д’Арк та інші. Головним достоїнством кращих його творів є енергія монументального жесту, експресія художньої мови, динаміка. Динамічним романтичним образом є також «Неаполітанський хлопчик-рибалка, який грає з черепахою».

Свої неймовірні за красою мармурові статуї Д. Страцці вирізав із цілісного шматка каррарського мармуру, який має ні з чим не повторюваний ефект «світіння» зсередини. Техніку «вуалей» у скульптурі Д. Страцці довів до досконалості. Найвідоміша робота майстра — скульптура Діви Марії. Легенда про створення скульптури свідчить, що реальна вуаль скам’яніла... Скульптура викликала захоплення А. Канови, який, за його словами, віддав би десять років життя, щоб стати автором такого твору.

 

А. Л. Барі домагався фотографічної точності могутніх звірів, але при цьому ні одну його роботу не можна назвати сліпим копіюванням оригіналу. Подовгу спостерігаючи за звичками звірів, французький скульптор-анімаліст дуже точно передав характер кожної тварини. Дух романтизму був присутній в кожній створеній ним скульптурі. Бронзові роботи А. Л. Барі зберігають виразність при повному обході, з якої б точки не дивитися на них. Скульптор-анімаліст знаходить у тваринах романтичний світ стихії, насильства, напруження пристрастей. Скульптури А. Л. Барі вирізняються яскравим і гострим відображенням натури, енергійним, виразним рухом, цілісністю пластичних форм, позбавлених дріб’язкової деталізації

 

Франсуа Жозеф Бозіо працював над скульптурним оформленням Версаля. Віртуозно вирізаний з білосніжного каррарського мармуру «Амур, який стріляє» прикрашав колекцію скульптури в палаці імператриці Жозефіни.

? Уважно розгляньте ілюстрації у підручнику. Розкажіть про почуття, які ви відчуваєте, коли споглядаєте ці твори.

 

Визначте головні ознаки, що характерні для скульптур періоду романтизму.

Робота у групах

На наступний урок підготуйте коротку доповідь про одного зі скульпторів-романтиків та про його твори з тих, які сподобались найбільше.

Живопис і графіка

Художник повинен поєднувати правду з красою.

Ліон Фейхтвангер, німецький письменник

Поміркуємо разом. Знаючи основні характерні ознаки романтизму, проаналізуйте їх у живопису. За допомогою ілюстрацій у підручнику визначте ці ознаки у творах художників-романтиків.

? Що було властивим художникам романтизму? Як відображені в їхній творчості національні особливості й характер епохи?

Романтизм у мистецтві як ідейний напрям спочатку зародилося в Німеччині, в 1790-ті рр., потім романтизм набув поширення в Англії, Франції та інших західноєвропейських регіонах. У кожній західноєвропейській країні він вирізнявся національною своєрідністю, особливим колоритом. Найбільш яскраво цей стиль проявився в живописі та графіці, менш залежних від офіційних замовлень, ніж скульптура й архітектура. Основні характерні риси романтизму в живопису — динамічність композиції, об’ємна просторовість, насичений колорит, світлотінь. Художники-романтики творили, підкоряючись інтуїції, натхненню, переживаючи яскраві осяяння, змінювані періодами спустошеності. Процес творчості був для них священним таїнством. Але художники-романтики не виробили єдиного набору стилістичних прийомів, їхні твори надзвичайно багатоликі й різноманітні.

Улюбленими жанрами були пейзаж і портрет. У жанрі пейзажу — бурі, грози, виверження вулканів, землетруси, аварії корабля, в яких природні стихії являють свою нищівну велич. У портретах — індивідуальність, неповторність кожної людини, динаміка, напружене внутрішнє життя тощо. Розцвів жанр автопортрета. Провідні представники романтизму в Німеччіні — Ф. О. Рунге, К. Д. Фрідріх, Ф. Овербек, К. Ф. Лессінг та інші; в Англії — Джон Констебл, Вільям Тернер, Д. Г. Россетті, Дж. Е. Миллес та інші; у Франції — Т. Жеріко і Е. Делакруа', в Іспанії — Ф. Гойя.

Для допитливих

Творам німецьких романтиків властиві яскраві риси містицизму. Митців приваблювало все незвичайне, надприродне, тому дуже часто німецькі живописці зверталися до готичного мистецтва, таємничих середньовічних легенд і переказів. Художники втілили основну думку німецької романтичної філософії — єдність Бога, світу і людини — в образотворче мистецтво, в якого, на їх думку, має бути духовне призначення. Роботи німецьких художників-романтиків характеризуються стилізацією і театральністю.

Одна з найбільш послідовних романтичних шкіл заснована у Франції, яка вела безкінечні війни, страждала від військових авантюр Наполеона. Романтизм Франції мав патріотичну, суспільну складову, яку яскраво втілили Т. Жеріко в картині-спротиву «Пліт Медузи» і Е. Делакруа — в картинах «Свобода, яка веде народ» і «Винищення греків турками на Хіосі» («Різанина на Хіосі»), Французький романтизм цих художників був найбільш пристрасний, революційний і скандальний.

В іншому ключі протікала еволюція англійського живопису. Англійський пейзаж, як і англійський пейзажний стиль у парковому мистецтві, — типовий романтизм, відображав прагнення природного, стихійного відчуття краси в природі. Можна сказати, що в Англії романтизм залишився найбільш живучим течією.

Особливе місце в німецькому живопису займав романтичний пейзаж. Один із найяскравіших представників німецького романтизму був Карл Фрідріх Лессінг (1808—1880). Він писав меланхолійні романтичні пейзажі, які мали величезний успіх, а так

 

само картини на історичну тематику. Репродукції картин друкували всі популярні німецькі журнали.

к. Ф. Лессінг «Монастир Ландскапе»

 

? Картини яких художників-романтиків на вас справили найбільше враження? Які почуття вони викликали? Як ви думаєте, чому?

На формування індивідуального стилю Джона Еверетта Міллеса (1828—1896) великий вплив зробило англійське середньовічне мистецтво і живопис Раннього Відродження. Подібно майстрам Середньовіччя, митець дуже ретельно виписував усі деталі на своїх полотнах. Але Дж. Е. Міллеса мало цікавила передача світлоповітряного середовища і колористична досконалість. Він був портретистом, почасти пейзажистом. Найбільш відома картина — «Офелія». В часи сьогодення Дж. Е. Міллес відноситься до числа найулюбленіших англійцями художників середини XIX ст.

Джозеф Меллорд Вільям Тернер (1775—1851) — знаменитий англійський живописець-романтик, майстер малюнка і гравюри. Він створював новий тип пейзажу, в якому прагнув реалістично і в той же час романтично піднесено відобразити навколишній світ. На своїх полотнах художник змусив колір жити окремим життям.

Хоча живопис англійця Джона Констебла (1776— 1837) був реалістичний і правдивий, дослідники зараховують художника до романтиків, настільки в його творчості яскраво виражено прагнення щиро передати свої почуття і враження від побаченого, а також бажання показати духовно вільну людину, що становить єдине ціле зі світом природи. Його вважають одним з найталановитіших пейзажистів Англії та Західної Європи.

Англійський поет, перекладач, ілюстратор і художник Данте Габріель Россетгі (1828—1882) був різнобічно обдарований. Основними рисами полотен митця є естетизм, стилізація форм, еротизм, культ краси і художнього генія. Д. Г. Россетгі багато працював як ілюстратор і оформлювач книг, виконував ескізи для вітражів і панно, звертався до фотографії, монументально-декоративного живопису.

Фердінан Віктор Ежен Делакруа (1798—1863) — засновник напрямку романтизму у французькому оюивопису. Його картини неспокійні, пройняті революційним пафосом, висловлюють сильні пристрасті. У всіх своїх роботах митець вільно поводився з фарбою, зазвичай використовував чисті кольори, особливо любив поруч із багряго-червоним кольором яскраво-зелений. Трактування кольору в живописі Е. Делакруа стало прикладом для багатьох художників кінця XIX ст.

Першою картиною, представленою 24-річним Е. Делакруа на розсуд публіки, стала «Човен Данте». Сюжет полотна запозичений з пісні ХУЛІ «Божественної комедії» Данте. Полотно наповнене художніми символами: човен, пливе по хвилях часу в потойбічний світ, а фігури грішників, відчайдушно чіпляються за краї суденця.

Справжній успіх прийшов до Делакруа пізніше, в 1824 році, коли він виставив на огляд в паризькому художньому салоні свою картину «Різанина на Хіосі». Полотно живо описувало жахи недавньої війни Греції за незалежність. Французький поет Шарль Бодлер назвав картину «моторошним гімном фатуму і страждання».

 

Коли у Франції піднялася нова революційна війна, Е. Делакруа відгукнувся на події картиною «Свобода на барикадах», у якій прославляє революцію. Молода жінка з оголеними грудьми в центрі подій символізує свободу і відвагу революціонерів. Чоловік у циліндрі з рушницею зліва від Свободи — сам Делакруа.

Творчість іспанського художника-романтика Франциско Гот (1749—1828) сповнена нестримної фантазії і трагічного пафосу, пристрасного протесту проти феодального гніту і насильства. Художник був настільки самостійний та оригінальний, що віднести його повністю до якого-небудь напрямку неможливо. Починаючи з портретів і жанрових сцен у дусі рококо, у пізніших роботах Ф. Гойя досяг нещадної правдивості й створював фантастичні образи приголомшливої сили.

У творах Ф. Гойя «Капрічос» («Примхи») (1797—1799) зображені мерзенні чудовиська, образи яких натякали на панування в Іспанії свавілля, викривали владу інквізиції, аморальність і невігластво. У графічній серії «Жахи війни» (82 гравюри, створені у період між 1810 і 1820 рр.) відображені похмурі сцени часів французької окупації Іспанії і народної визвольної війни проти французів.

 

«Жахи війни»

74. Вовк пише накази на сувої в оточенні уклінних людей і допомагає йому черниця. 71. Проти громадського блага. Крилатий демон сидить на скелі й пише в книгу долі або книгу зла.

Гравюри Ф. Гойї виготовлені методом глибокого друку, їх іноді називають офортами. 1—47 графічні аркуші — реалістичне зображення жахів війни (це понівечені тіла і кінцівки, розвішані на деревах). І французькі, й іспанські війська дозволяли собі знущатися над полоненими. 48—64 аркуші альбому присвячені голоду, який обрушився на Мадрид із серпня 1811 р. до визволення міста військами Веллінгтона у серпні 1812 р. (вмерло 20 000 чоловік). Голод був спричинений цілим рядом причин. Однією з них було те, що французькі війська, партизани і бандити блокували дороги, які ведуть до Мадрида, тим самим ускладнивши поставки провізії. Останні 17 гравюр відображають розчарування ліберально налаштованої частини населення, викликане політикою Бурбонів, — скасуванням Конституції 1812 року і протидією реформам.

Робота у парах

? Картини яких художників-романтиків на вас справили найбільше враження? Які почуття вони викликали? Як ви думаєте, чому?

Робота у групах

На наступний урок підготуйте короткі доповіді про одного з українських живописців періоду романтизму та про його твори з тих, які вам сподобались найбільше.

Музичне мистецтво

Любіть і вивчайте велике мистецтво музики. Воно відкриє вам цілий світ високих почуттів, пристрастей, думок. Воно зробить вас духовно багатшими. Завдяки музиці ви знайдете в собі нові невідомі вам раніше сили. Ви побачите життя в нових тонах і фарбах.

Дмитро Шостакович, композитор Поміркуємо разом. Ви вже познайомилися з різними стилями в історії мистецтва. Знаєте їх характерні особливості. Музика якого стилю справила на вас найбільше враження? Поясніть, чому.

Чого ви очікуєте від музики романтичного стилю?

Ф. Шуберт, К. М. Вебер, Р. Вагнер, ранній Дж. Верді, Г. Берліоз, Н. Паганіні, Ф. Ліст, Ф. Шопен, А. Дворжак, Ф. Мендельсон... Як багато значать ці імена для кожної людини світу! Навіть страшно уявити, що хтось би з цих великих музикантів не народився.

? Як ви вважаєте, що об'єднує всіх вищезгаданих музикантів?

їх об’єднує тяжіння до індивідуалізації музичних образів, пошуки експресії, увага до почуттєвого світу, інтерес до музичного фольклору своїх народів і його імплементації у жанри європейської музики. Все це знайшло своє відображення в новому стилі — романтизмі, представниками якого і були всі названі музиканти. Саме музика, на думку романтиків, краще від інших видів мистецтва відображає людське почуття,

є вираженням суті мистецтва як утілення нескінченної динаміки внутрішніх переживань.

Характерними ознаками романтизму в музиці були антираціоналізм, зосередженість на внутрішньому світі людини, нескінченність її почуттів, настроїв, ліричне начало, емоційна безпосередність, свобода висловлювань, інтерес до минулого, до далеких екзотичних країн, любов до природи, захоплення народним мистецтвом. Народну пісню вони розглядали як праоснову професійного музичного мистецтва. Підвищення інтересу до національних форм життя передбачало активне використання сюжетів із народних казок, легенд і переказів або з історичного минулого країни. Фольклор був справжнім носієм національного колориту, без якого композитори-романтики не мислили мистецтва. Великого значення набувають музична образотворчість, звукопис.

Провідною для музикантів цього стилю стала тема особистої драми самотнього, незрозумілого художника, тема безмовної любові й соціальної нерівності. У творчості ряду композиторів, таких як Ф. Шуберт, Р. Шуман, Г. Берліоз, Ф. Ліст, Р. Вагнер ця тематика набуває рис автобіографічності.

Для допитливих

Романтизм у музиці склався в 20-ті роки XIX ст. під впливом літератури романтизму і розвинувся в тісному зв’язку з нею. Завершальний період його розвитку, що отримав назву неоромантизм, охоплює останні десятиліття XIX ст. Раніше за все музичний романтизм з’явився в Австрії (Франц Шуберт), в Німеччині (К. М. Вебер, Роберт Шуман, Р. Вагнер) та Італії (Н. Пеганіні, В. Белліні, ранній Дж. Вербі та інші), дещо пізніше — у Франції (Г. Берліоз, Д. Ф. Обер), Польщі (Ф. Шопен), Угорщині (Ф. Ліст). У кожній країні цей стиль знаходив національну форму. Німецькі музиканти-романтики створили справжній її культ; маючи підґрунтя, одже вони були сучасниками і спадкоємцями

великої німецької музики І. С. Баха, К. В. Глюка, Ф. Й. Гайдна,

В.А. Моцарта, Л. ван Бетховена.

У музиці романтиків набагато ширше представлені іронія, гумор, навіть гротеск; одночасно посилюється національно-патріотична та героїко-визвольна тематика (особливо у творах Ф. Шопена, Ф. Ліста, Г. Берліоза та інших).

Музика романтизму — це насамперед час розквіту симфонічного жанру, інструментального ансамблю сонати для фортепіано і для інших інструментів. Проте інструментальна музика була перетворена зсередини. У великих оркестрах застосовуються різні інструменти, зокрема розширюється роль духових та ударних інструментів. Виникають нові жанрові різновиди, наприклад симфонічна поема. Новим жанром стала також інструментальна балада.

Ідея синтезу мистецтв композиторів-романтиків сприяла розвиткові опери, яка, на їхню думку, була покликана забезпечити сильніший вплив мистецтва на людину. Опера заснована у романтиків переважно на казково-фантастичних, «чарівних» царсько-пригодницьких та екзотичних сюжетах. (Першою романтичною оперою була «Ундіда» Гофмана). В оперному жанрі розвивається лейтмотивна система.

Музичному виконавству як художньо-творчій діяльності належить особлива роль у становленні й розвитку музичної культури. У музично-виконавському мистецтві романтизм проявився в емоційній насиченості виконання, віртуозності таких музикантів, як Н. Паганіні, Ф. Шопен, Ф. Ліст.

Мелодія у творах романтичного стилю стає більш індивідуалізованою. Різниця мелодійного стилю італійських, австрійських, французьких, німецьких і

польських композиторів більш чітко виражена, ніж це було в музиці класицизму.

? Яким є внесок композиторів-романтиків в історію світової музичної культури?

 

Франц Петер Шуберт (1797—1828) — австрійський композитор, один з основоположників романтизму в музиці. Ним створено 9 симфоній, понад 25 камерно-інструментальних творів, 21 фортепіанна соната, безліч п'єс для фортепіано в дві і в чотири руки, 10 опер, 6 мес, чимало творів для хору, для вокального ансамблю, понад 600 пісень. Музика Ф. Шуберта тісно пов’язана з народним мистецтвом. Найважливіше місце в творчості композитора зайняла пісня для голосу і фортепіано. У музиці митця велике значення мають колорит, барвистість, що зумовили збагачення гармонії, оркестровки.

 

Джузеппе Верді (1813—1901)    —

видатний італійський композитор,

«Маестро італійської революції». Він рішуче змінив структуру і характер італійської опери, наповнив її неповторним вокалом, драматизмом, мелодійністю.

Опери Дж. Верді стали популярними в середині XIX ст., а опери «Кармен»,

«Ріголетто», «Травіата», «Аїда»,

«Отелло», «Трубадур» увійшли до скарбниці світового оперного мистецтва. В історії музичної культури Дж. Верді прославився і як реформатор. З-під пера Верді з'явилося близько ЗО опер.

 

Луї Гектор Берліоз (1803—1869) — французький композитор, диригент, музичний письменник. Його «Фантастична симфонія» — перша романтична програмна симфонія. Разом із Р. Вагнером Г. Берліоз заклав основи нової школи диригування; запроваджував нововведення в області музичної форми, гармонії та особливо інструментування (видатний майстер оркестровки), тяжів до

театралізування симфонічної музики, грандіозних масштабів твооів.

Е

Фрідерік Франсуа Шопен (1810—1849) — найвидатніший польський композитор і піаніст. Його твори, особливо полонези та мазурки, вважають синонімом польськості, їх називають «гарматами, захованими в квітах». Композитор відродив на романтичній основі прелюдію, створив фортепіанну баладу, поетизував і драматизував танці (мазурку; полонез,

вальс); перетворив скерцо в самостійний твір. Збагатив гармонію і фортепіанну фактуру; сполучив класичність форми з мелодійним багатством і фантазією; написав десятки творів, що склали цілу епоху у світовому музичному мистецтві.

!

*

і!

Якоб Людвіг Фелікс Мендельсон-Бартольді (1809—1847) — німецький композитор піаніст, органіст, скрипаль, диригент, яскравий представник німецького романтизму. Ф. Мендельсон один із творців романтичного симфонізму (збагатив його романтичного симфонізму (збагатив його жанром програмної концертної увертюри). Його музиці властиві елегійність тону, опора на побутові форми музикування й інтонації німецької народної пісні. Специфічна для Ф.

Мендельсона образна сфера — витончена фантастична скерцозність.

В українській музиці вплив романтизму позначився слабо. Його елементи помітні лише у творах українських композиторів другої половини XIX ст.: С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, В. Матюка, П. Воробкевича, А. Вахнянина й інших, зокрема у їхніх композиціях на слова поетів-романтиків. Особливе місце в історії української музики зайняли написані за творами романтиків опери «Запорожець за Дунаєм» (1863) С. Гулака-Артемовського, «Різдвяна ніч» (1874), «Утоплена» (1883—1884), «Тарас Бульба» (1890) М. Лисенка.

Слухаємо музику (на вибір учителя)

Орієнтовний матеріал для сприймання'.

Франц Шуберт «Вечірня серенада», «Трио ми-бемоль минор», «Лісовий цар», «Вальс квітів», «Баркарола»

Карл Марія фон Вебер Увертюра до опери «Вільний стрілець» у виконанні Симфонічного оркестру ХНУМ ім. І.П. Котляревського. «Symphony No. 1 in С Major: Finale: Presto», «Sonata No. 3 In D Minor, Op. 49 - Allegro Feroce»

Роберт Шуман «Мрії», «Порив з циклу« Фантастичні п'єси », Концерт для фортепіано з оркестром, Ля мінор - 1ч. Allegro Affettuoso

Ріхард Ваґнср «Гімн Сонцю», «Сон в літню ніч», «Політ Валькірій» з опери «Валькірія», «Втілення пекла»

Никколо Паганіні «Вічний рух», Капріс No. 1, Капріс No. 24, «Повернення додому (ремікс)», «Кампанелла»

Вінченцо Бслліні Каватіна Норми з опери «Норма», Монсеррат Кабалье Ария Норми «Каста Діва»,

Г ектор Берліоз «Фантастична симфонія», 5 частина, «Угорський марш» («Засудження Фауста»).

Фридерік Шопен Polonaise In A, The Minute Waltz, Ноктюрн No.20 до-діез мінор, Етюд ор.25 №2 (№14) фа мінор.

Ференц Ліст «Шум лісу», «Фортепіанна соната», «Втіха». Семен Гулак-Артемовський опера «Запорожець за Дунаєм» Козачок, романс Оксани, «Ліричний танок».

Таким чином, романтизм звільнив мистецтво від абстрактних догм класицизму і повернув його до національної історії та образів народного фольклору. Прихильники цього стилю у своїх творах протиставляли класичні вимоги правил романтичної свободі від правил. Вони виступали проти канонів класицизму, висували на перший план індивідуальність, протиставляючи ідеальній красі класицизму «недосконалу» дійсність. Майстри романтизму створювали яскраві, рідкісні, надзвичайні явища, а також образи фантастичного характеру. У мистецтві романтизму велику роль відігравало гостре індивідуальне сприйняття і переживання. Головним предметом зображення майстрів романтизму була людина, особистість, сильна, неординарна натура, людина, яка захоплена пристрастями, пристрасно прагне до свободи. А головний конфлікт — особистість і суспільство.

XIX ст. — вік розквіту музичного культури Західної Європи. Для романтизму в музиці характерно звернення до внутрішнього світу людини. Завдяки здатності музики глибоко проникати і розкривати внутрішній світ людини, його переживань, вона поставлена на перше місце серед інших видів мистецтв. У період розквіту романтизму зародився ряд нових музичних жанрів, в тому числі жанри програмної музики (симфонічні поеми, балади, фантазії тощо).

Робота у групах

На наступний урок підготуйте короткі доповіді

1.    Внесок в історію світової музичної культури композиторів-романтиків, музика яких вам подобається найбільше.

2.    Характерні риси театру наприкінці XVIII— у першої половини XIX ст.

Запитання та завдання для самоконтролю та самоперевірки

Дайте відповіді на запитання за матеріалом підручника

І. Оберіть одну правильну відповідь:

1.    Хронологічні рамки романтизму:

а)    кінець XVIII— початок XIX століть;

б)    XIV—XVI століття;

в)    XVII — XVIII століття.

2.    Основні характерні риси романтизму в живопису:

а)    сухість і худорлявість форм тіла, занадто довга пропорція фігур, незручні пози...;

б)    динамічність композиції, об’ємна просторовість, насичений колорит, світлотінь;

в)    використання античних сюжетів, трансформованих відповідно до гуманістичних поглядів того часу; поширення станкового живопису та монументального фрескового живопису.

3.    Композитори-романтики —

а)    Ф. Шуберт, Дж. Верді, Ф. Шопен;

б)    Й. С. Бах, Г. Ф. Гендель;

в)    Й. Гайдн, В. А. Моцарт, Л. ван Бетховен.

4.    Автор скульптури «Тесей і Мінотавр» ...

а)    Пракситель;

б)    Ф. Рюд;

в)    А. Канова.

Ц. Дайте короткі відповіді на запитання:

1.    Назвіть характерні риси романтизму як стилю мистецтва.

2.    Назвіть твори живописців-романтиків, які ви знаєте.

3.    Які характерні риси притаманні композиторам-романтикам?

4.    Оберіть на ваш розсуд будь-який твір живопису, скульптури, чи музики, виконаний у період романтизму, й охарактеризуйте його за планом:

1.    Характерні риси романтизму в цьому творі.

2.    Ваше особисте враження від даного твору.

3.    Іншітвори цього стилю вам сподобалися. Чому?

ПІ. Дайте розгорнуті відповіді на запитання:

1.    Назвіть, на вашу думку, найкращого архітектора, скульптора, живописця романтизму. Обгрунтуйте правомірність цього визначення для кожного з них.

2.    З якими відкриттями в музичному мистецтві пов’язують XIX століття? Розкажіть про них.

IV.    Поміркуйте...

Поясніть вираз англійського письменника О. Уайльда: «Благо, що дарує мистецтво, не в тому, чого ми від нього навчаємося, а в тому, якими ми завдяки йому стаємо».

V.    Творче практичне завдання

I.    Продовжте речення: «При вивченні цієї теми для мене найбільш цікавим відкриттям було...».

II.    Групова робота

Об’єднайтесь у групи. Разом з учителями музичного мистецтва підготуйте музичний вечір на тему: «Композитори-романтики». Використовуйте музику цього періоду.

III.    Колективна робота

1.    Уявіть себе архітектором-романтиком. Архітектура романтизму тяжіє до казки, чогось незвичайного і разом з тим прекрасного, у ній присутні бунтарські пристрасті й характери та обов’язково краса природи. Виконайте роботу в групах або в парах зі створення архітектурного проекту в техніці аплікації або паперової пластики. Після закінчення роботи запропонуйте свій проект до захисту, представляючи власну ідею однокласникам.

2.    Підготуйте та проведіть конференцію на тему: «Як романтики відображають навколишній світ у своїх творах?».

VI.    Протягом другого півріччя виконуйте мистецький проект Враховуючи власні уподобання й можливості, оберіть для самостійної роботи тему з розділу «Романтизм» для індивідуального або групового проекту, який виконуватимете протягом півріччя.

 

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас Назаренко

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 18-11-2016, 18:13, посмотрело: 4289