НАРОДНА ОСВІТА

Класицизм

Головні вимоги класицизму: найвище має бути поставлений розум, якому повинні підкоритися фантазія і почуття як за формою, так і за змістом...; стиль повинен бути витончений, але простий і вільний від пафосу й тріскучих висловлювань. Нікола Буало-Депрео, поет, теоретик класицизму Поміркуємо разом. Чому у Європі існували різні стилі одночасно?

Одночасно з бароко у мистецтві широкого розвитку набув новий стиль — класицизм. Як явище, він почався в епоху Просвітництва — часу радикальних змін в усвідомленні людських і соціальних цінностей і правил поведінки в суспільстві. На перший план вийшли поняття прав людини, захист цих прав, боротьба за свободу віросповідання і слова. У мистецтві класицизм сформувався як антагоністичний напрямок по відношенню до пишного та віртуозного мистецтва бароко. Основною ідеєю класицизму в мистецтві було звернення до античності як зразка і впровадження головних традицій високого Відродження в сучасному житті.

Історична довідка

Виникнення класицизму пов'язано з Італією, яка була центром ідейно-теоретичних досліджень в області становлення в архітектурі і в мистецтві нових принципів. Саме в Італії і насамперед у Римі були зосереджені основні пам'ятники античності, які протягом століть не переставали впливати на творчість архітекторів. У середині XVIII ст., в усіх країнах Європи, особливо помітно у Франції та Англії, відзначилося посилення елементів капіталізму в економіці і відповідно зміцнення буржуазії в політичному житті держав. Ідейною основою буржуазії була філософія освіти. В галузі мистецтва велися пошуки нового стилю, який повинен був відобразити мету й ідеали буржуазії. Форми античного мистецтва найбільше відповідали буржуазним уявленням про новий стиль. Зростаючий інтерес до античності посилив негативне ставлення до бароко. Це було друге повернення вивчення та освоєння античної спадщини (перше було в епоху Відродження). У XVIII ст. на зміну ідеалам епохи бароко, з її пишністю й урочистістю, приходить новий стиль життя, заснований на природності й простоті.

Цьому стилю притаманне сприйняття світу як розумно побудованого механізму, громадянський пафос, віра в силу розуму, чіткість і ясність моральних та естетичних оцінок. Твори класицизму вирізняли логічне розгортання сюжету, стриманість почуттів, раціоналізм (прагнення будувати художні твори на засадах розуму, ігнорування особистих почуттів), правильність геометричних форм, ясність і простота змісту. Герой творів майстрів класицизму не був вільним у власних діях, а підкорявся суворим нормам. Серед почуттів на першому місці для нього були почуття обов’язку, тобто суспільні інтереси, які були важливіші за особисті прагнення.

Класицизм (лат. — зразковий) — це художній стиль і естетичний напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Батьком цього стилю в архітектурі прийнято вважати видатного італійського, венеціанського архітектора Андреа Палладіо. Свій розквіт цей стиль досягає у Франції у XVII ст. У середині XVIII ст. виник новий напрям класицизму — академізм, із прагненням до ясності й простоти, відображенням ідеалу «природної людяності». У деяких країнах класицизм зберігав свої позиції аж до першої чверті XIX ст.

? Порівняйте характерні риси бароко і класицизму. Що є у них спільного і чим вони відрізняються?

Зазвичай виділяють два періоди в розвитку класицизму. Перший — друга половина XVII ст. У Франції класицизм став офіційним мистецтвом абсолютистської монархії. Він увібрав у себе елементи бароко. Другий період — класицизм XVIII—XIX ст. Це новий етап у розвитку суспільства, що відбив інші цивільні ідеали, засновані на ідеях філософського раціоналізму Просвітництва. Об’єднує обидва періоди уявлення про розумну закономірність світу, про прекрасну, облагороджену природу, прагнення до вираження великого суспільного змісту, піднесених героїчних і моральних ідеалів.

Пізній класицизм (перша чверть XIX ст.), так званий ампір, набуває рис парадності й розкоші, що виразилося в архітектурі й прикладному мистецтві першої третини XIX ст.

Таким чином, основними принципами класицизму є:

•    основа всього — розум; прекрасно лише те, що розумно;

•    головне завдання — зміцнення абсолютної монархії, монарх — втілення розумного;

•    головна тема — конфлікт особистих і громадянських інтересів, почуття й обов’язку;

•    вища гідність людини — виконання обов’язку, служіння державній ідеї;

•    у мистецтві — наслідування античності.

Архітектура

Архітектура — виразниця вдач.

Оноре де Бальзак, французький письменник Поміркуємо разом. Як відобразився історичний характер епохи класицизму в архітектурі?

Не завжди стилі змінюють один одного послідовно, можливе одночасне співіснування стилів як альтернативи один одному. Так сталося і зі стилем класицизму, який деякий час існував одночасно зі стилем бароко.

В основу мистецтва класицизму покладений культ розуму — раціоналізм, стрункість і логічність. Найхарактерніші ознаки, притаманні класицизму, втілено в архітектурі. Концепція класицизму полягала у використанні в архітектурі античних систем формоутворення, які наповнювалися новим змістом. Для архітектури класицизму характерні лаконізм зовнішньої і внутрішньої обробки споруд, строгість форми, ясність просторового рішення, геометризм інтер’єрів тощо. На відміну від будівель бароко, майстри класицизму ніколи не створювали просторових

ілюзій, які б спотворювали пропорції будівлі. У парковій архітектурі склався так званий регулярний стиль, де всі газони та клумби мали правильну форму, а зелені насадження були розміщені строго по прямій лінії і ретельно підстрижені.

Із класицизмом пов’язані найбільш    значні

містобудівні концепції та їх реалізація. У XVIII ст. закладаються нові міста, парки, курорти. Плинність життя суспільства вимагала нових підходів у містобудуванні, нових типів будівель, тобто будували не тільки собори або палацт, а житлові будинки середнього достатку, лікарні, школи, музеї, порти, ринки тощо. Проекти будівль стали    більш

раціональними, слідували чітким геометричним схемам, які складалися із широких і прямих вулиць, великих квадратних або круглих площ. Ідея взаємозв’язку людського суспільства і природи виражалася у введенні в місті широких зон зелені, найчастіше парків біля палаців або садів колишніх монастирів, які стали державними після революції.

Для допитливих

Місто Віченца (в Італії), де жив і працював талановитий архітектор Андреа Палладіо, загальновідоме у світі як місто Палладіо. У Венеції цей архітектор спроектував і побудував чудові церкви, безліч прекрасних вілл і палаців та громадські

будівлі. Андреа Палладіо удостоївся титулу «найвизначнішого громадянина Венеції».

Класицизм буквально охопив Англію, ставши королівським архітектурним стилем. Ціла плеяда талановитих архітекторів Англії вивчала і продовжувала ідеї Палладіо: Ініго Джонс, Граф Берлінгтон, Вільям Кент. Вважається, що Джонс був одним з архітекторів, що поклав початок розвитку англійської архітектурної школи.

У Франції класицизм був панівним стилем із часів Великої французької революції. Саме тоді в архітектурі виникло прагнення до лаконічності. Вважається, що початок класицизму у Франції поклало будівництво храму Святої Женев'єви в Парижі, який був спроектований французьким архітектором-самоучкою Жаком Жерменом Суффло в 1756 році.

 

Вплив класицизму також позначився на народній архітектурі. Проникнення елементів класицизму в народну архітектуру пов’язано з характером місцевого будівельного матеріалу, яким переважно було дерево.

? Які архітектурні споруди періоду класицизму є в Україні?

Кращі набутки класицизму знаходять підтримку й розповсюдження у творчій практиці в українських архітекторів.

Серед значних споруд цього часу виділяються дзвіниця Успенського собору й старий корпус Імператорського університету (м. Харків), Різдвяна церква й Контрактовий будинок (м. Київ), храм 1771—1777 рр., дзвіниця 1821—1844 рр., Спасо-Преображенський собор (м. Одеса), Спасо-Преображенський собор (м. Дніпропетровськ), Миколаївська церква (м. Люботин), Катерининський собор (м. Херсон), палац Розумовського (м. Батурин, Чернігівська обл.), садиба Галаганів (с. Сокиринці, Чернігівська обл.) та багато інших.

Спасо-Преображенський собор. Одеса Палац Розумовського. Батурин, Чернігівська обл.

 

Класицизм, як стиль в архітектурі, закінчився в 60-х роках XIX ст. Але цей рубіж дуже умовний, бо традиції, здобутки в містобудуванні справляли вплив і на архітектурну практику наступних часів.

Робота у групах

? Порівняйте архітектурні споруди, що притаманні стилям бароко і класицизму. Чим вони відрізняються? Чим схожі? Які, на вашу думку, найпривабливіші?

Скульптура

Єдиний шлях для нас стати видатними, а якщо можливо і неповторними, — це наслідувати древнім.

Іоганн Вінкельманн, німецький мистецтвознавець епохи класицизму

Поміркуємо разом. Як завдяки творчості скульпторів зберігається історична пам'ять людства?

Скульптурі класицизму характерно наслідування античності, однак класицизм перейняв лише її зовнішню форму. Майстри періоду класицизму ніколи не сприймали античність як холодний і неживий канон. «Тільки природу, живу, натхненну, пристрасну має втілювати скульптор у мармурі, в бронзі або в камені», — ці слова, які сказав французький скульптор Етьєн Фальконе про свою творчість, можна вважати девізом усіх скульпторів, що творили в стилі класицизму. Скульптури, створені у цьому стилі, вирізняються складністю форм, спокійністю поз, навіть рух не порушує замкнутості форм. Часто сюжети для своїх творів скульптори позичали з грецької і римської міфології. Але, в основному, їх твори носять цивільний, патріотичний характер, властивий усьому напрямку класицизму. У них скульптори оспівували військову доблесть, відвагу і відданість обоє ’язку.

Скульптури епохи класицизму були покликані прикрашати інтер’єри будинків, служити ідеальним зразком, бездоганною насолодою для погляду.

У стилі класицизму творило багато скульпторів різних країн Європи. Наприклад, у Німеччині це були видатні скульптори Йоганн Готфрід Шадов (1764— 1850) і його син — Рудольф Шадов (1786—1822). Франція подарувала світові талановитих скульпторів епохи класицизму — Етьєна Фальконе (1716—1791) і

Жана-Антуана Гудона (1741—1828). Майстром європейського класицизму та основоположником європейського академізму XIX ст. був італійський скульптор Антонів Канова (1757—1822).

Йоганн Готфрід Шадов був автором монументально-декоративних творів (наприклад, квадриги на Бранденбурзьких воротах у Берліні), багатьох статуй, портретних бюстів.

Загальноєвропейське    визнання Жану-Ангуану

Гудону принесли створені ним портрети знаменитих сучасників — Вольтера, Дідро, Бенджаміна Франкліна, Джорджа Вашингтона та інших. Усього в творчому доробку скульптора    близько    ста п’ятдесяти

 

скульптурних портретів. Ж-А. Гудон умів передавати характер своєї моделі за допомогою ретельно обраної пози, експресивного виразу обличчя і прямолінійного погляду. Серед характерних деталей його скульптурних портретів — красиві й ефектні складки одягу.

Дени Дидро

 

Для допитливих

Ж-А. Гудон розробив один простий, але вражаючий ефектом прийом. Моделюючи очі й повіки відповідно до форми натури, він робив поглиблення на всю ширину райдужної оболонки з таким розрахунком, щоб тінь, яка заповнює    його,    здавалася

частиною об'ємної та опуклої поверхні ока, а зіниця — зовсім чорною. Залишена маленька «підвіска»    білого мармуру

породжувала ілюзію світлового відблиску, доводячи враження об'ємності до досконалості. В результаті очі виглядали живими, прозорими і трохи вологими. Такої точності в передачі вираження людського погляду не вдавалося ще досягти жодному скульптору.

Антоніо Канова створював композиції на міфологічні сюжети, портрети знаті й надгробки. Роботи майстра вирізнялися незвичайною витонченістю, плинністю форм і декоративністю. Перша робота А. Канови, виконана в стилі класицизму, — «Тесей і Мінотавр». Надгробок папи Климента XIV приніс скульптору популярність і сприяв утвердженню стилю класицизму в скульптурі. У скульптурній композиції майстра «Венера і Марс» античність поєднувалася з красою природи й ідеальністю форм. Серед його творів: статуя Персей, кілька портретів Наполеона, портрет Джорджа Вашингтона в римських лаштунках та багато інших.

? Що залишили світові українські скульптори-класицисти?

 

Найвизначнішим українським скульптором був Іван Мартос (1754—1835). Він створив численні мармурові надгробки, які знаходилися на кладовищах Санкт-Петербурга, Києва, Батурина. Про твори майстра говорили, що «його мармур плаче», настільки були сповнені щирого суму зажурені фігури на його надгробках. Серед найвідоміших творів Івана Мартоса —

Типовим монументальним твором у стилі класицизму став установлений в мальовничому куточку Києва, на Володимирському пагорбі, пам ’ятник київському князю Володимиру у 1854 році. Бронзова фігура князя з хрестом у піднятій руці підноситься на чавунному постаменті, прикрашеному барельєфами із зображенням сцен хрещення Русі. Над створенням пам’ятника працювали такі скульптори та архітектори, як Петро Клодт (статуя    Володимира), Олександр Тон

мармуровий пам’ятник-надгробок останньому гетьману Кирилу Розумовському в Батурині. Видатний скульптор створив пам’ятник Потьомкіну в Херсоні, пам’ятник генерал-губернатору Одеси Дюку де Рішельє.

 

(п’єдестал) і    Василь Демут-Малиновський

іПяпр. пкріЬіЛ

 

Розвиток скульптури в західноукраїнських землях пов’язаний із творчістю австрійського майстра Гартмана Вітвера (1774—1825), який працював у Львові. Найкращою роботою Г. Вітвера вважають чотири фонтани на площі Ринок із фігурами Нептуна, Діани, Адоніса й Амфітри. У своїх творах майстер органічно поєднав стиль віденського класицизму з ренесансно-бароковим ансамблем площі та архітектурою старої ратуші. Г. Вітвер також є автором багатьох надгробків на Личаківському кладовищі.

? Уважно розгляньте ілюстрації у підручнику. Розкажіть про почуття, які ви відчуваєте, коли дивитесь на ці твори.

Визначте головні ознаки, що характерні для скульптур періоду класицизму.

Робота у групах

На наступний урок підготуйте коротку доповідь про одного зі скульпторів та про його твори, які вам сподобались найбільше.

Живопис

Для мене мистецтво — це ніяк не забава самотнього творця. Для мене це спосіб зачепити якомога більше людей, створивши найбільшу картину загальних страждань і радощів.

Альбер Камю, французький романіст, філософ

Поміркуємо разом. Чи є художники «рабами» історичного періоду, в якому вони живуть? Чи можуть вони вплинути на свідомість сучасників? Чому?

Творам художників класицизму характерні співзвучність і гармонія, ідеалізування і створення прекрасного. Розум людини протиставлявся силі природи, особисте — суспільному. У живопису головного значення набули логічне розгортання сюжету і ясна врівноважена композиція. Сюжети картин закликали глядача до переваги розуму над почуттями та емоціями, до створення порядку в усіх сферах життя. Бажаючи підкреслити високе призначення мистецтва, його суспільну і громадянську роль, французький філософ-просвітитель Дені Дідро писав: «Кожен твір ліплення чи живопису має виражати собою якесь велике правило життя, має повчати».

Керманичем стилю була Паризька Академія мистецтв. Саме їй належить створення штучних догматичних правил нібито непохитних законів композиції малюнка, а також раціоналістичних принципів зображення емоцій і поділ жанрів на «високі» й «низькі». Високому жанру живопису відповідали історичний, релігійний і міфологічний. До низького жанру відносили портрет, натюрморт, пейзаж і побутовий жанр.

У живопису класицизму основні елементи форми — лінія і світлотінь. Живописці створили своє особисте відчуття кольору. Передній план картини обов’язково повинен бути коричневим, середній план — зеленим, а дальній — блакитним. Це створювало картинам додаткову об’ємність, наближало просторову композицію живописного твору до композиції сценічного майданчика.

Найпослідовнішим представником класицизму був Школа Пуссен (1594—1665)    — французький живописець, філософ, мистецтвознавець і теоретик мистецтва, один з найосвіченіших людей свого часу. Він створив неперевершені зразки геометрично точної композиції і продуманого співвідношення колірних груп. Його картини високого громадянського звучання заклали основи класицизму в європейському живопису. Вводячи в пейзаж міфологічні персонажі, які уособлюють різні стихії, використовуючи в них епізоди біблійних сказань, Н. Пуссен висловлював ідеї вищої необхідності або долі як початку, що регулює взаємини людини і світобудови.

Інший француз, Лоррен Клод (1600—1682), у своїх пейзажах околиць «вічного міста» упорядковував картини природи шляхом гармонізації їх світлом сонця і введенням своєрідних архітектурних лаштунків. На

відміну від героїчних пейзажів Н. Пуссена, пейзажі Л. Клода були більш ліричні, пронизані різними настроями.

У другій половині XVIII ст. живопис звертається до республіканських ідей античності, до образів мужніх борців проти тиранії. Французький художник Жак Луї Давид (1748—1825) відроджував ідеї античності, сприймаючи їх як приклад громадянськості. Його називали художником, «чий геній наблизив революцію». У роки революції Ж. Л. Давид — творець портретів, історичних картин. Найбільш прославлений його твір — «Клятва Гораціїв». Картина звучить як заклик до зброї, до революційной та патріотичної дії. У величезному полотні «Коронація Наполеона» художник поєднав блискучу майстерність портретиста й історичного живописця. У портретах він підкреслював соціальну сутність моделі, характер і діяльності    людини.    Художник-громадянин

проголошував, що деспотизм деяких верств суспільства тримає в немилості всякого, хто хоче виразити чисті ідеї моралі та філософії. Він вважав, що треба робити так, щоб зображення прикладів героїзму і цивільних чеснот електризували народ і порушували в ньому любов до прославляння і збільшення добробуту своєї Вітчизни.

? Яким був внесок українських митців у розвиток живопису періоду класицизму?

В українському живопису того часу сформувалися нові жанри: пейзажний, побутовий, але найбільшого розвиту набув портретний жанр. Мистецтво класицизму в українському живопису пов’язано з творчістю двох відомих майстрів портретного живопису— Дмитра Левицького (1735—1822) та Володимира Боровиковського (1757—1825). Новий етап у розвитку образотворчого мистецтва на західноукраїнських землях пов’язаний з творчістю Луки Долинського (1750—1824). Засновником світського живопису в Закарпатті вважали Йосипа Змій-Міклош (1792—1848) з Пряшівщини.

Дмитро Левицький мав славу кращого європейського портретиста. Він, як ніхто, вмів з’єднати неабияку майстерність зі спостережливим і правдивим відтворенням рис обличчя портретованих осіб. Поряд з композиціями на релігійні сюжети писав мініатюри і близькі до них за характером інтимні портрети, в яких зображував людину з її почуттями.

Володимир Боровиковський вирізнявся чарівною витонченою манерою написання картин, вишуканою гаммою фарб. Найвідоміші його твори — портрети земляків, які займали високі посади у Петербурзі. Всього за своє життя майстер зробив близько 160 портретів. Його пензлю належать також виконані на рідній землі розписи церков у Миргороді, Кибинцях і Романівці.

Лука Долинський розписував собор Св. Юра у Львові. За свій вік художник встиг написати сотні робіт, багато з яких до нас не дійшли. Майстер працював переважно у Львові, хоча його роботи були і в храмах Вороблевичів (Дрогобицький район), Мілані (Городоцький район), Жовкві та Підкамені (Бродівський район). В основному митець відомий як автор ікон, але значну частину спадку становлять портрети. Характерними ознаками його творчого стилю були енергійна манера письма, м’яке моделювання рис обличчя людини світлотінню, теплий колорит без яскравості й гостра психологічна характеристика образів.

Пензлю Йосипа Змій-Мікловшика належать розписи багатьох церков. Зачинатель світського живопису в Закарпатті, митець створював не тільки іконостаси, фрески і вівтарні образи, а й портрети, пейзажі. Художник працював на території Угорщини, ЙОГО пензлю належать церковні ро'*1™™ V багатит містах. Й. Змій-Мікловшик створив багато композицій на релігійну та побутову тематику. Ним написані живописні композиції з народного життя: жанрові сценки з життя закарпатців несуть яскраво виражений етнографічний характер.

 

У XIX ст. живопис класицизму вступає в смугу кризи і стає силою, яка стримує розвиток мистецтва, причому не тільки у Франції, але і в інших країнах. Незважаючи на явну консервативність класицизму, цей стиль послужив зародженням чималої кількості художніх традицій. До них відносяться — закінченість композиції, узгоджені форми, їх передача.

Робота у групах

? За допомогою ілюстрацій у підручнику, порівняйте твори живопису різних стилів: бароко і класицизму. Що в них спільного і чим вони відрізняються? Визначте, в якому жанрі живопису написані ці картини.

Музичне мистецтво. Театр

Музика повинна висікати вогонь з людських сердець.

Людвиг ван Бетховен Міні-диспут. Чи підкоряються композитори історичним змінам у суспільстві? Як це відбивається в їхній творчості?

Музика класицизму оспівує дії і вчинки людини, її емоції і почуття, уважний і цілісний людський розум.

? Які характерні відмінності музики класицизму? Хто з композиторів був основоположником нового стилю?

Класичний стиль в європейській музиці існував приблизно між 1730 і 1820 роками. У музиці класицизму майже немає потужного, урочистого звуку органу, зменшилася роль хору: звучання органу, клавесина і хору змінилося звучанням симфонічного оркестру; піднесені арії поступилися місцем музиці легкій, ритмічній і танцювальній. Духові інструменти (кларнет, флейта, труба та інші) зайняли своє місце в оркестрі й створили новий, особливий звук. Саме в цей період сформувався склад сучасного симфонічного оркестру.

 

Зростання свободи в суспільстві    стало

підгрунтям до появи перших    публічних

концертів, у головних містах    Європи

створилися музичні товариства й оркестри. Разом з новим складом оркестру з’явився і струнний квартет (дві скрипки, альт і віолончель). У цей період було створено піаніно (фортепіано).

Столицею музичного світу в ті часи був Відень. Головною рисою творчості віденських класиків був високий стиль музики, в якому багатий образний зміст і складні почуття було втілено в просту, ясну, але досконалу художню форму. Страждання і радості ставали для композиторів предметом роздуму, а не переживання. Композитори віденської школи створили дуже струнку й логічну систему правил побудови твору. Саме в цей період остаточно сформувалася сонатна форма, заснована на розробці і протиставленні двох контрастних тем, а також визначився класичний склад частин сонати і симфонії. Система жанрів, форм і правил гармонії, що була розроблена віденською школою, зберігає своє значення й досі. Творчість композиторів віденської школи вплинула на подальший розвиток музики.

Найяскравішими композиторами класицизму були видатні австрійці, які увійшли в історію музики як віденські класики — Йозеф Гайдн (1732—1809), Вольфганг Амадей Моцарт (1756—1791) і Людвіг ван Бетховен (1770—1827).

Ще одним видатним представником музичного класицизму був німецький композитор Крістоф Глюк (1714—1787). Його творчою програмою були три великих принципи — простота, правда, природність. Справжньою революцією стала оперна реформа К. Глюка.

Для допитливих

Йозеф Гайдн більше тяжів до народно-жанрових образів, гумору, жарту. Він створив фантастичну хорову, оперну, оркестрову та інструментальну музику, але найбільші його досягнення — симфонії, яких він написав більше ста. Й. Гайдн заслужено вважається родоначальником симфонії. Він надав

 

симфонії закінчений і витончений вигляд, установив закони, за якими пишуть класичну симфонію і донині.

Людвіг ван Бетховен — один з найбільш виконуваних і шанованих композиторів у світі. Він писав у всіх існуючих тогочасних жанрах, включаючи оперу, балет, музику до драматичних спектаклів, хорові твори. Композитор не лише зберіг основні риси класицизму (ясність, монументальність, стрункість композиції), а й значно розширив сферу образів. Його музиці притаманна величезна енергетична напруга, збудженість почуттів, пристрасть і драматизм. Герой музичних творів Л. ван Бетховена — сміливий, пристрасний, наділений розвиненим інтелектом — одночасно і борець, і мислитель. Найзначнішими у його спадщині вважаються інструментальні твори.

Вольфганг Амадей Моцарт склав понад 600 творів (серед яких 41 симфонія, більше 40 інструментальних концертів), багато з них визнані вершиною симфонічної, концертної, камерної, оперної та хорової музики. Найбільшим його досягненням вважаються опери {«Дон Жуан», «Весілля Фігаро», «Чарівна флейта» та інші), в яких він показав себе і як великий музикант, і як талановитий драматург. Творчість В. А. Моцарта відкрила широку перспективу розвитку різновидів опери — ліричної і соціальної комедії, музичної драми, філософської опери-казки.

Крістоф Глюк — автор 107 опер. Його твори характеризуються глибоким ідейним змістом, сильними почуттями, людяністю, поєднанням простоти й монументальності, трагічного пафосу і ліризму. Головним досягненням композитора є підпорядкування всіх засобів виразності оперного спектаклю єдиному драматургічному задуму. Прагнучи перебороти номерну структуру опери, К. Глюк поєднував окремі епізоди опери у більші ланцюги, сполучені єдиним драматичним розвитком, підсилював у речитативних епізодах декламаційну виразність, в аріях відмовився від зовнішньої віртуозності, підвищив роль хору й оркестру.

? Яким був внесок українських композиторів у розвиток музичного мистецтва періоду класицизму?

Українські композитори — Максим Березовський (1745—1777), Дмитро Бортнянський (1751—1825) та Артем Вед ель (1767—1808) — заклали основи високопрофесійної хорової культури в Україні. Вони

увійшли до історії музичного мистецтва як автори неперевершених духовних концертів.

Для допитливих

Жанру хорового концерту в Україні властиві певні характерні ознаки, наприклад:

1.    Використання псалмів, які з особливою поетичністю й ліризмом передавали релігійні переживання людської душі, філософські думки, розкривали широку гаму почуттів.

2.    Західноєвропейська композиторська техніка класичного стилю асимілювалася з національними духовно-хоровими традиціями і створила основу циклічного духовного концерту, який став явищем виключно українським, що не має прямих аналогів у західній музиці.

3.    Нова якість поліфонічної фактури, що проявилася у поширенні форми фуги.

4.    З’явилися виключно нові ознаки хорового концерту, зокрема: внутрішня простота, гармонійність, ясність, емоційне втілення людських почуттів, чуттєві інтонації тощо.

5.    Наспівність мелодики, яка спиралася на українську народну ліричну пісню та пісню-романс.

6.    Європейська система запису музики: духовні концерти записувалися сучасними нотами круглої форми з тактовими рисками у вигляді хорових партитур.

7.    Перевага чотириголосся.

7 У чому, на ваш погляд, полягає призначення театру? Яку роль відіграє музика у виставах різних жанрів?

Для театрального мистецтва класицизму

характерні урочистий, статичний лад спектаклів, розмірене читання віршів. Театральний стиль був

проголошений мистецтвом декламації і вирізнявся нормативним характером: існував ієрархічний поділ на жанри, головними з яких були висока трагедія і комедія. Трагедія не повинна була торкатися буденної тематики, комедія — зображувати піднесені пристрасті. Кожен жанр мав строго певні ознаки, змішування яких не допускалося. Всі театральні твори складалися з п’яти актів і були написані у віршованій формі.

З появою цього стилю з театральних підмостків уперше стали порушуватися гострі проблеми громадськості, а також оспівувалися сильні й гідні особистості.

Для допитливих

Вперше основні принципи нового стилю сформулював французький драматург, театрознавець Франсуа д'Обіньяк (1604—1676) у книзі «Практика театру». Спираючись на погляди Аристотеля і Горація, на драматургію, він виклав вимоги до зразкового театрального спектаклю. Твір має слідувати закону трьох єдностей:

•    єдність місця — події п’єси повинні відбуватися в одному просторі, ніякої зміни декорацій не допускалося;

•    єдність часу — дія не повинна була виходити за межі доби;

•    єдність дії — у п’єсі має бути присутня одна сюжетна лінія, не обтяжена побічними епізодами.

Епоха класицизму XVIII ст. для театрального мистецтва вважається «золотим століттям», яке розвивалося й удосконалювалося дуже динамічно. Театр був досить професійним, а актор на сцені не просто грав, а жив, переживав. Процес демократизації суспільства в епоху Просвітництва сприяв виникненню нових жанрів — міщанської драми і сатиричної комедії, що викривали звичаї феодального суспільства.

Значну роль у розвитку театру епохи Просвітництва у Франції мали ярмаркові й бульварні театри.

Жанровими різновидами ярмаркового театру стали пантоміми, фарси, мораліте, уявлення яких будувалися на мистецтві імпровізації. Це були уявлення часто сатиричного плану, з елементами гротеску і буфонади.

Слухаємо музику (на вибір учителя)

Орієнтовний матеріал для сприймання:

Йозеф Гайдн «Престо для механічних годинників до мажор», «Фантазія для фортепіано до мажор», Шотландські пісні для Джорджа Томсона «Навіщо так ніжний запах троянд?». Слова Р. Бернса, переклад С. Гінзберг.

Вольфганг Амадей Моцарт «Рондо Алла Турка», «Маленька нічна серенада», перший Мвт., «Концерт для скрипки ре К216», «Реквієм: Lacrimosa», «Маленька нічна серенада Allegro».

Людвіг ван Бетховен «Симфонія № 5 - Як доля стукається в двері», «До Елізи», «Соната №14. Місячна Соната», «Ода до радості», «Аве Марія», «Соната №8 "Патетична" ре мінор -Частина 3 - Rondo: Allegro».

Артем Ведель Choral Concerto №1, Choral Concerto №12.

Таким чином, класицизм — це один з найважливіших стилів мистецтва минулого, в основі якого лежала нормативна естетика, що вимагала суворого дотримання ряду правил, канонів, єдностей і в той же час певна частка схематизації й ідеалізації, повернення до античної спадщини як до норми й ідеального зразка. В основі класицизму лежать ідеї раціоналізму — розумне переважання боргу над людськими почуттями і пристрастями. Такий підхід істотно відрізняється від концепції героя, прийнятої в епоху Відродження, коли проголошувалася повна свобода особистості, а людина оголошувалася «вінцем Всесвіту».

Характерні риси архітектури класичного стилю — ясність задумів і побудов, сувора організованість, впорядкованість, функціональність, відповідність частин, тяжіння до врівноваженості та симетрії. У оюивопису —логічне розгортання сюжету, ясна врівноважена композиція, чітка передача обсягу, за допомогою світлотіні підпорядкована роль кольору, використання локальних кольорів. Класицизм, як художній стиль в музиці відрізнявся від класицизму суміжних видів мистецтв. Зміст музичних творів цього періоду пов’язаний з світом почуттів людини, які не піддаються жорсткому контролю розуму. Однак композитори цієї епохи створили дуже струнку і логічну систему правил побудови твору. В епоху класицизму сформувалися і досягли досконалості такі жанри як опера, симфонія, соната.

Поступившись місцем іншим течіям у мистецтві, класицизм неодноразово повертався і ставав актуальним, щоправда в дещо видозміненому вигляді. До середини XIX в. класицизм, відстаючи від розвитку суспільного естетичного почуття, переродився в неживий академізм.

Робота у парах

Користуючись таблицею, поясніть, у чому різниця між бароко і класицизмом? Наведіть приклади.

Характерні риси стилю

Бароко

Класицизм

Загальне

Покликаний

продемонструвати розкіш і багатство. Підвищена емоційність. Динамізм. Сутність життя — в русі і в

Втілення кращих зразків античності. Спокій і витонченість. Ясність і лаконічність. Шляхетна простота. Прагнення до

 

боротьбі мінливих стихій. Ірраціоналізм, містика, експресія. Підкреслена театральність, декоративність, екзальтація

ідеальності. Раціоналізм. Дотримання принципів порядку, однаковості, узгодженості

В архітектурі

Химерність і складність форм. Парадність і пихатість. Популярність просторових ілюзій, які деформують пропорції будівлі. Гігантські розміри. Гра світла і тіні

Відчуття величі. Чітке планування, масштабність і строгість форм. Рівновага частин, гармонійність пропорцій. Регулярність планування. Функціональність, упорядкованість

В інтер’єрі

Пишність, велич, соковитість, просторовий розмах. Переважання вигнутих ліній, лакування. Достаток декору та інкрустацій. Багатство обробки (золото, мармур, мозаїка, кістка). Витончений, витіюватий орнамент.

Меблі дуже масивні й складні за формою, рясніють прикрасами

Чіткі геометричні форми. Стриманість у декорі. Використання в обробці дорогих матеріалів, але без надмірностей. Простота ліній, гармонійність колірних поєднань. Орнамент з античними мотивами, строгий і геометричний. Максимальна функціональність і конструктивність меблів

У мистецтві

Динамізм композицій. Інтерес до тріумфів, екстатичних проявів натури. Грандіозність, драматичне напруження

Врівноважена композиція, логічне розгортання сюжетної лінії. Відсутність прояву яскравих емоцій

Музичне

мистецтво

Несподівані переходи. Контрасти і

протиставлення. Технічно складні, віртуозні пасажі в співі. Розвиток сонатної форми. Одночасне звучання безлічі інструментів. Використання танцювальних ритмів.

Гомофоніческая структура музичних творів. Більш чітка структура творів. Послідовність тональностей. Всередині однієї частини твору розкривалося безліч емоцій. Досягалася емоційна кульмінація.

Образотворче

мистецтво

Контрастність, напруженість, динамічність образів, прагнення до величі і пишності, до поєднання реальності і ілюзії. Темні і яскраві кольори.

Логічне розгортання сюжету. Ясна врівноважена композиція. Чітка передача обсягу, за допомогою світлотіні підпорядкована роль кольору, використання локальних кольорів. Передній план обов'язково повинен був бути коричневим, середній — зеленим, а дальній — блакитним. Чітка розмежована планів в пейзажах.

Запитання та завдання для самоконтролю та самоперевірки

Дайте відповіді на запитання за матеріалом підручника

І. Оберіть одну правильну відповідь:

1.    Видатним шедевром архітектури, що з’єднав класицизм і бароко в єдиний урочистий стиль, був палацово-парковий ансамбль...

а)    Храм Зевса в Афінах;

б)    Версаль;

в)    Замок Тауер у Лондоні.

2.    Хронологічні рамки класицизму:

а)    XVII— початок XIX століття;

б)    XIV— кінець XVI століття;

в)    V—XIV століття.

3.    Найяскравішими композиторами класицизму були :

а)    Гвідо д’Ареццо і Г. де Машо;

б)    Й. С. Бах, Г. Ф. Гевдель;

в)    Й. Гайдн, В. А. Моцарт, Л. ван Бетховен.

4. Вперше основні принципи класицизму в театральному мистецтві сформулював французький драматург, театрознавець Франсуа д’Обіньяк — це ...

а)    вистава, в якої обов’язково повинна бути мораль, тобто повчальність;

б)    єдність місця, єдність часу, єдність дії;

в)    обов’язково літургійна драма на сюжети зі Священного писання, яка розігрується в храмі.

П. Дайте короткі відповіді на запитання:

1.    Перерахуйте характерні ознаки архітектури класицизму.

2.    Назвіть особливості театрального мистецтва класицизму.

3.    Назвіть характерні ознаки класицизму як стилю мистецтва.

4.    Оберіть, на ваш розсуд, будь-який твір живопису, скульптури, чи музики, виконаний у період класицизму, й охарактеризуйте його за планом:

1.    Визначення характерних ознак класицизму в цьому творі.

2.    Ваше особисте враження від даного твору.

3.    Інші твори цього стилю, що вам сподобалися. Чому?

ПІ. Дайте розгорнуті відповіді на запитання:

1.    Яке місце в житті людини посідає музика? Із чим це пов’язано?

2.    Назвіть характерні особливості музики класицизму. Наведіть приклади.

IV.    Поміркуйте...

Порівняйте архітектурні споруди різних стилів: античного і класицизму. Чи є у них спільні риси і чим вони відрізняються? Завдяки яким ознакам ви б одразу впізнали твори цих стилів?

V.    Творче практичне завдання

I.    Продовжте речення: «При вивченні цієї теми для мене найбільш цікавим відкриттям було...».

II.    Групова робота. Підготуйте доповідь на тему:

1.    «Розвиток музичного мистецтва в Україні в XVII— XVIII ст.».

2.    Об’єднайтесь у 2 групи. Разом з учителями музичного мистецтва і літератури підготуйте театральний вечір на тему: «Театр у період класицизму». Використовуйте музику цього періоду. Або поставте одну з п’єс Ж. Б. Мольєра.

III. Колективна робота

1.    Зробіть у класі виставку ваших замальовок на тему: «Мода XVII— ХУЛІ ст.».

2.    Підготуйте і проведіть конференцію на тему: «Характерні ознаки класицизму в мистецтві України».

VI. Протягом другого півріччя виконуйте мистецький проект

Враховуючи власні уподобання й можливості, оберіть для самостійної роботи тему з розділу «Класицизм» для індивідуального або групового проекту, який виконуватимете протягом півріччя.

 

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас Назаренко

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 18-11-2016, 18:09, посмотрело: 4821