Реалістичний стиль у музичному мистецтві

У яких музичних жанрах найкраще, на вашу думку, втілювати реалістичні образи: вокальних чи інструментальних?

Якщо романтики намагалися передати ставлення до внутрішнього світу людини в ідейно-емоційний манері, так би мовити, «голосом серця», то в реалістичному мистецтві митців цікавить сувора правда життя. Для музики — це досить складне завдання, адже їй не притаманна конкретика «зображення життя у формах самого життя».

Реалістичне відображення здійснюють через посилення інтонаційної виразності, драматизму ситуацій. Почуття простої людини зіставляють з жорсткими обставинами її оточення, отже, музика набуває загостреної соціальної спрямованості. Про реалізм в музиці, як стиль і творчий метод, правомірно говорити тоді, коли композитор конкретизує музичні образи за допомогою слова, сценічної дії, тобто використовує синтетичні жанри, зокрема оперу.

Комнозитори-реалісти внесли в музику нове коло образів.

пов’язаних як з повсякденним життям людини, так і з великими історичними подіями за участі народних мас. Реачізм — це доба введення народної пісні в музику, аче не простого цитування, а піднесення до інтонаційного узагальнення.

Деякі реалістичні властивості творів музичного мистецтва виявляються, починаючи з епохи Відродження. У багатьох композиторів XIX ст. риси реалізму і романтизму переплітаються.

У західноєвропейській культурі найяскравішим виразником музичного реалізму вважають видатного італійського композитора Джузеппе Верді (1813-1901). Він автор 26 опер, кращі з яких належать до вершин оперного мистецтва. Творчість митця є прикладом високого гуманізму, спрямованого проти соціальної несправедливості, глибокого осягнення внутрішнього світу героїв. Реалістичному стилю композитора притаманні такі риси, як злиття музики з драматичною дією, простота і виразність наспівних мелодій, коріння яких — у італійській народній пісні.

Пригадайте опери Дж. Верді, які ви слухали раніше. Як ви думаєте, чи можна віднести ці твори до реалістичних? Поясніть свою думку.

Жанрово-тематична палітра оперної творчості Дж. Верді багатоманітна, вона охоплює героїчні, ліричні та комічні твори. Свій творчий шлях майбутній реформатор оперного мистецтва розпочав як романтик, його героїко-патріотичні опери сприймали в Італії як заклик до боротьби за націоначьне єднання. Найпонулярнішими у світовому оперному репертуарі стали три «зіркові» реалістичні опери: «Травіата», «Трубадур» і «Ріголетто», присвячені знедоленим людям, які страждають і гинуть внаслідок соціачьної нерівності.

На прикладі опери «Ріголетто» (за п’єсою В. Гюго «Король бавиться»), яку Дж. Верді вважав найкращим своїм творінням, можна простежити неповторний стиль великого маестро, його реалістичні відкриття в царині музичної драми з багатогранними образами-характеристиками.

Музична драматургія опери — де напружений і динамічний наскрізний розвиток. Конфлікт закладений у трагічній долі головного героя — старого блазня, потворного горбуна Ріголетто, який постає то злим і жорстоким циніком, коли він насміхається, знущається над аристократами, то ніжним і люблячим батьком єдиної доньки Джільди, закоханої у легковажного красеня герцога. По-шекспірівськи масштабно вирішений в опері цей складний і неоднозначний образ. Його з надзвичайною силою правдивості автор протиставляє розбещеному придворному оточенню. У вокальній партії блазня використано «колючі» ритми й загострені декламаційні інтонації. Колорит наспівної партії юної Джільди сповнений світла. Образ герцога рельєфно характеризує знаменита галантна пісенька. Характери персонажів та їхні взаємини втілені правдиво, мелодії лаконічні та інтонаційно конкретні й виразні.

Важливе місце в оперній драматургії виконує виразна оркестровка. У фінальній картині грози композитор, імітуючи лютування негоди, використовує живописний звукопис, багатство тембрових барв. Співом хору із закритим ротом передано завивання вітру, гуркотом литавр — грім, оркестровими иасажами-зигзагами — блискавки, що ніби прорізують нічну темряву. Так створено гнітюче тло розв’язки трагедії, яка призвела до загибелі Джільди.

Порівняйте музичні образи-характеристики головних персонажів опери.

Рідкісна театральність, сценічність опери «Ріголетто», у якій вирують шекспірівські пристрасті, приваблювала багатьох постановників. Неиеревершеним виконавцем партії герцога був знаменитий італійський тенор Лучано Паваротті, голос якого можна почути в одній з екранізацій опери. Цей онерний шедевр йде на сценах Одеського національного академічного театру опери та балету, Київського муніципального театру онери і балету для дітей та юнацтва (виконують італійською мовою).

Прагнення до реалізму, правдивості музичних образів за допомогою урізноманітнення виражальних засобів характерні для російської музики. Композитори яскраво відображали у своїх онерах глибоку давнину, старовинні обряди й перекази, сільський побут, казкові теми тощо. В операх М. Римського-Корсакова і П. Чайковського разом із реалістичними, глибоко правдивими характеристиками образів збережені риси романтизму. За глибиною реалізму і драматизму вирізняються опери «Борис Годунов», «Хованщина» і «Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського.

Пригадайте, які твори М. Мусоргського ви слухали в попередні роки. Чи проявлялися в цій музиці реалістичні мотиви? Чи були серед них твори, тематика яких пов’язана з Україною?

Модест Мусоргський (1839-1881) — яскравий композитор-ре-аліст і виразник народних дум, в його операх народ стає головним героєм. Композитор створює правдиві, рельєфні музичні образи. Замість оперних арій він застосовує жанр нісні, адже інтонаційно вони ближчі до фольклорних зразків. Кульмінаційний момент опери «Борис Годунов» — сцена під Кро-мами, де народ, справжній творець історії, постає у стихійному пориві. У цьому протесті він виявляє свою богатирську міць.

Яка роль динамічного, темпового розвитку, поліфонічних засобів у створенні образу народу?

Реалістичні картини народного життя змальовані у сценічних творах українських композиторів.

Перлиною української класики стала музична картина «Вечорниці» Петра ІІіщинського (1832-1896), яка є дивертисментом до вистави «Назар Стодоля» Тараса Шевченка. Майже вся музика побудована на матеріалі народних пісень і танців. Центральна її частина — знаменитий чоловічий хор «Закувала та сива зозуля»

Реалістичні тенденції, пов’язані з народними обрядами, проникають і в історико-романтичні опери українських композиторів. Тема опери «Роксолана» Дениса Сочинського (1865-1909) навіяна народними переказами про сміливу українську дівчину Настю Лісовську, що потрапила в турецько-татарську неволю і полонила своєю вродою і розумом султана. До кращих сторінок опери належать хори. Світлий, граційно-танцювальний хор русалок з прологу (написаний у ритмі баркароли) інтонаційно пов’язаний із весняними народними наспівами.

Які настрої втілює музика? Охарактеризуйте хорову фактуру творів.

Опера «Роксолана» не була завершена автором. Остаточну редакцію здійснив Мирослав Скорик (1993), після чого п поставили на сцені Львівського оперного театру силами студентів Вищого музичного інституту ім. М. В. Лисенка.

Мистецька скарбничка

Опера (від «праця, твір») — синтетичний вид музичного мистецтва, зміст якого втілено в сценічних музично-поетичних образах. В опері поєднано музику, драматургію, образотворче мистецтво, хореографію.

Дивертисмент («звеселяння», «розвага») — музичний жанр, вставна або заключна частина драматичної чи музичної вистави, що складається зі співу, танців, комічних сценок, пародій та інших номерів розважального характеру, зазвичай не пов'язаних із сюжетом.

1. Назвіть особливості реалізму в музиці, порівняно з романтизмом.

2. У чому, на вашу думку, полягає реалістичність головних героїв опери Дж. Верді «Ріголетто»?

3. У яких операх українські композитори використовували народні обряди, яка їх роль в оперній драматургії?

4. У вільний час подивіться екранізації опери «Ріголетто», фільми про Роксо-лану на https://www.youtube.com

За бажанням підготуйте презентацію фрагмента одного з українських народних обрядів (колективна робота).

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас Масол