Музичне і театральне мистецтво Бароко. Барокова музика

Музика, як і інші види мистецтва, активно розвивалася у добу бароко. У цей час відбувався знаменний перелом у музичному мисленні — поліфонічне багатоголосся змінилося гомофонно-гармонійною системою, що призвело до розквіту культури імпровізації. її вершинами зазвичай вважають творчість И.С. Баха і Г.Ф. Генделя.

У добу бароко змінилися з'явлення про церковну музику: композитори не стільки прагнули, щоб людина відріклася від земних пристрастей, скільки хотіли розкрити складність її душевних переживань. Появилися твори, написані на релігійні тексти, але не призначені для обов’язкового виконання в церкві: до таких дз'ховиих жанрів XVIII ст. відносяться кантата й ораторія. Зросло значення і світської музики: вона звучала при дворі, в салонах аристократів, в загальнодоступних театрах.

В іистрз'мептальній музиці теж з’явилися нові жанри, наприклад, інструментальний концерт. Скрипка, клавесин, орган поступово перетворилися в сольні інструменти. Музика, написана для них, давала можливість проявити талант не тільки композитору, але й виконавцю.

Композитори XVII-XVIII ст. зазвичай не лише писали музику, а й віртуозно грали на інструментах та займалися педагогічною діяльністю.

Серед відомих композиторів барокової музики виділяють И.С. Баха, Ґ.Ф. Генделя, А. Вівальді, А. Скарлатті, К. Монтеверді, Р. Кайзера, Ж.Б. Люллі, А. Кореллі, Г. Перселла, Д. Букстехуде та інших.

Музичні інструменти бароко

Клавішно-духовий: орган.

Клавішно-ударний: клавесин.

Струнно-щипкові: лютня, барокова гітара, колісна ліра.

Струнно-смичкові: віола, барокова скрипка, віолончель, контрабас.

Дерев'яно-духові: флейта, кларнет, гобой, фагот.

Добу бароко в музиці .умовно розділяють на три періоди — ранній, зрілий і пізній. Раннє бароко починається від появи жанру опери, цьому періоду властиве становлення барокових жанрів і поступовий перехід від модальної гармонії до тональної. Зріле бароко характеризується повсюдним поширенням стилю і розгалуженням музичних жанрів. Пізнє бароко характеризується остаточним ствердженням тональної системи.

ТВОРЧІСТЬ КОМПОЗИТОРІВ БАРОКО

Серед світських музичних жанрів раннього бароко провідне місце займає опера. Італійський композитор Клаудіо Монтеверді б>ш автором опер та мотетів, в опері став засновником речитативного стилю. У 1607 його опера «Орфей» стала віхою в історії музики, яка продемонструвала безліч прийомів і технік, які згодом стали асоціюватися з новою композиторською школою. У цій опорі, наприклад, вперше з’явилася увертюра, а оркестрова музика не просто супроводжувала твір, а сама розказувала про події, які відб.увалися на сцені, і переживання персонажів.

Зріле бароко відрізняється від раннього поширенням нового стилю і музичних форм, особливо в опері. Француз Жан Батіст Люллі вважається творцем ліричної французької трагедії. Його музична мова характеризується ясністю гармонії, ритмічною енергію, чіткістю членування форми, чистотою фактури.

Засновником римської скрипкової школи є Арканджело Кореллі, ЯКИЙ 6}'В одним із творців жанру кончерто гроссо — «великого концерту». У такому концерті зазвичай приймала участь група інструментів або оркестр, він будувався па чергуванні сольних епізодів зі звучанням всього оркестру.

В Англії найяскравішою фігурою зрілого бароко вважається Генрі Перселл, автор близько 800 творів різних жанрів, зокрема першої опери англійською мовою — «Дідона і Бней».

У своєму завершальному етапі музика бароко набула розквіту. Цей період представлено творчістю багатьох композиторів.

Особливий внесок у розвиток інструментального барокового концерт}' і барокових сонат зробив Антоніо Вівальді. Він був відомим і як чудовий скрипач-віртуоз. Продовжуючи традиції Кореллі, компози-тор працював у жанрі «великого концерту». Його перу належать майже 90 опер (наприклад, «Ролаид Несамовитий», «Нерон, що став Цезарем»

«Олімпіада», «Гризельда», «Оракул в Мес-сепії») та ораторії — «Мойсей, бог фараона», «Поклоніння волхвів» тощо, а також близько 500 концертів.

Концерти А. Вівальді складаються з трьох частин, де перша і остання виконуються у швидкому темпі, а середня — у повільному. Більшість його концертів мають програму — назву або навіть літературну посвяту.

Цикл «Пори року» (1725 р.) — один із ранніх зразків програмної оркестрової музики. Чотири концерти цього циклу— «Весна», «Літо», «Осінь» і «Зима» — барвисто малюють картини природи. А. Вівальді вдалося передати в музиці спів птахів («Весна», перша частина), грозу («Літо», третя частина), дощ («Зима», друга частина). Віртуозність і технічна складність не відволікали слухача, а сприяли створенню яскравих образів.

Концертна творчість Вівальді стала яскравим втіленням інструментальної музики доби бароко.

Послухайте уривок із циклу «Пори року» А. Вівальді. Уявіть себе режисером-сценаристом. Придумайте сюжет фільму, дії якого відбуваються під музику, яка прозвучала.

Ґеорг Фрідріх Гендель — відомий композитор німецького походжешія доби пізнього бароко. Його стиль вважається перехідним від барокового до класичного. Композитор розвинув жанр ораторії, в його творчості вона набула драматургічної цільності. Ґ.Ф. Гендель започаткував інструментальні концерти па відкритому повітрі, які іноді вважають предтечею «популярної музики». За своє життя композитор написав близько 45 опер, більше ЗО ораторій, безліч церковних хоралів, органних концертів, а також ряд творів розважального характеру.

Більшість ораторій Генделя написані на біблійні сюжети, найбільш відомі з них — «Із-

раїль в Єгипті», «Месія», «Самсон» тощо. Ораторії композитора вражають силою звучання хору, віртуозним використанням поліфонії, м’якими і виразними мелодіями арій.

Популярність до Генделя як оперного композитора прийшла після постановки «Агріппіни» (1709 р.) у Венеції, а опера «Ріпальдо» (1711 р.), поставлена в Лондоні, зробила Генделя одним з пайвідомі-ших оперних композиторів Європи. Він працював у жанрі опери-серіа («Опера жебрака», «Орландо», «Алчіиа» та інші).

и

Иоганн Себастьян Вах, німецький композитор, органіст і скрипаль, узагальнив досягнення музичного мистецтва перехідного періоду від бароко до класицизму, а в майстерності поліфонії не мав собі рівних серед сучасників. Протягом життя Бах був найбільше відомий як першокласний органіст, викладач та композитор органної музики.

Творча спадщина И.С. Баха надзвичайно велика й охоплює понад тисячу вокально-драматичних та інструментальних композицій.

Вокально-драматична творчість Баха складається з близько трьохсот творів — кантат, хоралів, мотетів. Значною с органна і клавірна спадщина Баха: прелюдії, токати, фуги, хоральні обробки. Оркестрова музика - ще одна грань творчості композитора. Віп паписав шість Бранденбурзі ких концертів, клавірні, скрипкові концерти, твори для скрипки, віолончелі тощо.

Запрошую вас до органного залу, в якому звучатиме музика И.С. Баха — органпа хоральна прелюдія фа-міпор. Які риси барокової музики притаманні цій композиції?

Розгляньте архітектуру католицького собору та оздоблення органного здобу бароко.

Поміркуйте про синтез мистецтв у добу бароко

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

У театрі бароко процвітали оперні вистави, які ввібрали в себе тісну інтеграцію різних видів мистецтва у едино ціле. У XVIII ст. сформувалися такі жанри: опера-серіа (серйозна опера) та опера-буффа (комічна опера).

Театральні вистави перш за все спрямовуватися на глядача і ставили за мету викликати емоції у тих, хто переглядає дію на сцені, використовуючи символіку, пишні костюми та ефектні декорації. Мова стала простішою, зрозумілою глядачеві, а теми — близькими для широкого загалу. Костюми барокового театру ускладнилися. Якщо раніше в театрі грати тільки чоловіки, то в театрі бароко допускали жінок, які носили пишні спідниці, яскраве пір’я та костюми з блискітками.

У багатьох країнах було побудовані оперні театри. Перший оперний театр бароко було побудовано у Венеції в 1637 році. Але іноді вистави влаштовуватися прямо на територіях розкішних барокових парків та садів. Наприклад, сади Версалю у Франції були ие тільки місцем розваг придворних, але й місцем для театральних постановок.

Великим шедевром того часу стала комедійна п’сса Мольера «Тартюф», яка була написала у 1664 році і поставлена майже всіма театрами світу.

• Назвіть характерні особливості музичного мистецтва бароко.

• Які жанри отримали розвиток у цю добу та як вони проявлялися у творчості відомих композиторів бароко?

• Музика якого композитора, яку ви слухати на уроці, справила на вас найбільше враження?

• Що було характерним для театру бароко?

Поповніть ваше електронне портфоліо музичними шедеврами бароко. За бажанням створіть власний диск під назвою «Музика бароко».

Це матеріал підручника Мистецтво 8 клас Кондратова