Романський стиль

В XI — XII ст. у мистецтві християнської Європи зародився новий стримапо-величиий стиль — романський. Термін «романський стиль» увів на поч. XIX ст. Арсісс де Комои, який установив зв’язок архітектури цього періоду з давньоримською. Романський стиль став першою художньою системою, що охопила більшість європейських країн епохи Середньовіччя.

На його основі в мистецтві Західної Європи виник етичний ідеал, протилежний ідеалам античності. Провідним видом мистецтва стала архітектура. Сповнені суворої, урочистої сили церкви й собори прикрашали скульптурним декором і настінними розписами, сюжетами яких були сцени Страшного суду й Апокаліпсису, біблійні сцени.

Романський стиль (від лат. готапия — римський) — художній стиль, що панував у Європі (переважно Західній) в XI—XII ст. (у деяких місцях — і в XIII ст.), один із найважливіших етапів розвитку середньовічного європейського мистецтва. Найповніше виявив себе в архітектурі й об'єднав в одне ціле види мистецтв, що нерозривно пов'язані з нею: монументальний живопис, скульптуру, декоративне мистецтво.

Споруди романського стилю вирізнялися міцністю і зовнішньою суворістю. Найбільше уваги приділяли будівництву храмів-фор-тець, моиаетирів-фортець, замків-фортець з товстими мурами для захисту й оборони. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь.

Романські храми, переважно монастирські, мали прості форми з перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, склепіння у вигляді хрестів та дуже вузькі прорізи вікон і дверей з півциркульними арками.

СТИЛЬ РОМАНСЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ

Замки та палацові комплекси нерідко розташовували у сільській місцевості па пагорбах або підвищених берегах річок. У центрі замкового двору розташовувалася вежа, що виконувала функцію житлового будинку. Нижній поверх призначався під комори, на другому були спальні господаря, його дружили і дітей, на третьому — кімнати дчя слуг. На даху стояв вартовий і уважно оглядав місцевість. Замок був оточений глибоким ровом. Міст, перекинутий через рів до головної вежі, закривав центральні ворота. Замок і будівлі, зведені поряд з ним, становили основу міста.

Характерними рисами романського стилю в архітектурі є:

• масивні стіни, товщину яких підкреслювали вузькі прорізи вікон і поглиблені портали, та високі вежі, що згодом стали одними з головних елементів архітектурної композиції;

• система простих геометричних об’ємів (кубів, паралелепіпедів, призм, циліндрів), поверхня яких членувалася лопатками, ар-катурпими фризами зі скульптурою і галереями;

• перевага напівциркулярної форми склепінь.

Особливості романських храмів, монастирів-фортець:

масивні стіни й колони, циліндричні та хрестові склепіння, велика кількість гладких поверхонь, скульптурні орнаменти. Подальшого розвитку набули базиліки і центричні церкви (від трьох до п’яти нав).

Виконайте ескіз храму-фортеці, враховуючи основні принципи архітектури романських культових споруд. Не забудьте про застосування кубів, паралелепіпедів, призм, циліндрів; наявність арок та вузьких прорізів дверей і ВІІСОП. Влаштуйте з друзями конкурс па кращий ескіз храму та презентуйте свою роботу.

Найяскравішим прикладом романського стилю в архітектурі став замок Ельц у Східній Німеччині. Ельц — справжній середньовічний замок, збудований у середині XII ст. на 200-метровому гірському шпилі й оточений з трьох боків річкою та іустим лісом. Мальовниче розташування і вражаюча архітектура зробили його одним з найбільш популярних туристичних центрів Німеччини.

Шпаєрський собор — величний імперський собор у місті Шпаср (Німеччина). Ця найбільша за розмірами церква в романському стилі, що збереглась дотепер, була зведена в 1030—1061 роках імператорами Священної Римської імперії.

Будівництво розпочав кайзер Конрад II, потім цю справу продовжив його син Гепріх III і завершив онук Генріх IV, за якого відбулось освячення собору. Упродовж тисячі років споруду неодноразово реставрували й добудовували. У1846—1853рр. на кошти баварського короля Людвіга І провели повний цикл відновлювальних робіт і прикрасили собор величними фресками. У соборі встановлено орган, з яким пов’язана діяльність видатних німецьких органістів — Людвіга Дьорра та Лео Кре-мера.

Бамберзький собор Св. Петра та Св. Георгія — кафедральний храм німецького міста Бамберґ. Будівництво собору розпочалося у 1004 році за вказівкою Генріха Святого і закінчилося у 1012 році.

Згідно з планом імператора, чотири церкви міста утворили християнський хрест з кафедральним собором у центрі. Собор був двічі пошкоджений пожежею та заново побудований. Сьогодні Бамберзький кафедральний собор яв-ляє собою зразок романської архітектури. Його довжина — 94 м, ширина — 28 м, висота будівлі — 26 м. У куполах веж помітні елементи готики. Бамберзький собор Св. Петра та Св. Георгія. XI ст.

Значна кількість архітектурних пам’яток романського стилю збереглась у Франції. Один із иайвеличніших романських храмів знаходиться в Бургундії. Там в XI ст. був побудований комплекс абатства Клюні з величезною, найбільшою в тогочасній Європі церквою (довжина — 127 м, ширина — 40 м). Бургундські архітектори розробили конструктивні нововведення, що дозволити зменшити товщину стін та досягти більшої висоти храмових склепінь.

Сюллі-сюр-Луар — середньовічний замок, який належав сімейству Бетюпів, герцог^' Сюллі. Споруда мала захисне призначення. Зараз цей замок входить до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Західній Європі. Замок Сюллі-сюр-Луар. XI—XII ст.

Тулузька церква Сен-Сернен (1080 — 1120 рр.) побудована з цегли. У плані вона нагадує хрест, а довкола нав знаходиться галерея. Особливістю цього храм}' є дзвіниця і органний зал, який мас п’ятдесят чотири регістри. Церква Сен-Сернен в Тулузі. XI—XII ст.

Прослухайте твір Ґ. Генделя «Пассакалія», що звучить в органному залі церкви Сен-Сернен. Проаналізуйте цей твір за питаннями.

1. Розкажіть про особливості звучання даного твору.

2. Які почуття пробуджує ця музика?

3. Як звучання органа «вписується» в архітектурну композицію романського храму?

4. Поміркуйте, які спільні риси мають музика й архітектура.

Специфічною особливістю англійського культового зодчества стало поєднання в одній будівлі типів монастирського і парафіяльного храмів. Архітектори тривалий час використовували дерев’яні перекриття, а потім — і ребристі склепіння. У зовнішньому вигляді англійських храмів переважає архітектурний декор: поверхня стін почленована арочними прорізами і різними типами аркад, завдяки чому створюється враження «двошарових» фасадів.

Пізанська вежа — частила ансамоліо міського собору Саита-Марія Маджоре в Пізі (Італія). Вежа с дзвіницею собору і прилягає до його північно-східного кута. Відома тим, що сильно нахилена. Висота вежі становить 56 метрів, діаметр — 15 метрів. Усього вона мас вісім поверхів, але сходи ведуть лише до шостого. Подолавши 294 сходинки, можна побачити чудову панораму. Всесвітньо відомий учений Галілей використовував Пізапську вожу для своїх дослідів. Зокрема, віл кидав з висоти різні предмети, аби довести, що швидкість падіння не залежить від маси тіла. Пізанська вежа. XII—XIV ст.

Будівництво Ліванської вежі було розпочато в 1174 році майстрами Вільгельмом (Гульельмо) з Інсбрука і Боннано. Спорудивши перший поверх заввишки 11 метрів і два колонадні кільця, Боннано виявив, що дзвіниця відхилилася від вертикалі. Майстер припинив роботу і зник із міста. Продовжували зведення дзвіниці декілька архітекторів протягом 164 років, але вежа нахилишся все більше. У 2006році верхівка вежі була відхилена па 5,3 м від центру. До неї перестали пускати туристів через побоювання, що будь-якої миті може статися обвал споруди масою 14 500 тонн. У результаті останніх проведених робіт вдалося зменшити відхилення верхівки вежі на 45 сантиметрів.

	Розгляньте зображення архітектурних споруд. Порівняйте їх та визначте стиль коленої будівлі.
Собор Санта-Марія Маджоре в Пізі. Італія		Храм Панагія Халкеон у Салоніках. Греція	Храм Парфенон в Афінах. Греція

Уважно роздивіться зображення арки, спорудженої в романському стилі, та дайте відповіді на запитання.

1. До якого типу споруд належить ця будівля: світських чи культових?

2. Які геометричні форми в ній використано?

3. З яким видом мистецтва поєднано арки? Чим оздоблені двері?

4. Риси якого стилю притаманні цій споруді?

5. Опишіть колірну гаму внутрішнього оздоблення споруди.

• Розкажіть про свої враження від уроку.

• Які риси характерні для романського стилю?

• Які елементи романських архітектурних спорз'д відрізняють їх від будівель, зведених в інших стилях?

• Розкажіть про особливості замків-фортець і храмів-фортець романського стилю.

• Які шедеври архітектури романського стилю запам’яталися вам найбільше? Поясніть, чому.

Дослідіть характерні особливості храмів і замків Іспанії романської доби. Наведіть приклади шедеврів серед архітектурних споруд. Знайдіть відомості про відомих зодчих, які творили в романському стилі.

Узагальнення знань

Романський стиль у живописі та скульптурі за своїми художніми ознаками — мистецтво доволі умовне, схематичне. Для романської композиції характерні простір, позбавлений глибини, різномасштабні фііури, яскраві кольори. Монументальна скульптура і настінний живопис розвивалися разом з архітектурою та підпорядковувалися інтересам церкви (символічний характер зображень). Сюжети з Євангелій та Біблії займали головне місце в скульптурі й живописі. Книжкова мініатюра відзначалася високим рівнем виконання й декоративністю; особливу роль тут відігравали орнаменти та стилізовані зображення фантастичних істот і птахів.

МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС

Основу живопису романського стилю складає настінний розпис, викопаний, як правило, в техніці фрески. Зміст і образне вирішення композиції підпорядковувались архітектурному стилеві споруди або інтер'єр}'. Фрески в романських храмах сповнені суворої строгості, іноді наївні, але завжди повчальні. Фігури людей зображувались плоскими, пропорції тіла часто порушувались. Зрідка художники давали волю своїй фантазії і населяли стіїш храмів зображеннями фантастичних птахів і тварин, запозичених із фольклору. Парадпі зали замісів прикрашали розписи на історичні або побутові сюжети динамічного характеру.

Для романського стилю в живописі характерні строго симетричні композиції, чіткий контурний рисунок, площинність зображень, порушення пропорційності фігур, неприродність поз, яскраві кольори та виразпість зображень.

Період розквіту романського живопису у Франції припадає па кінець XI — початок XII ст. Найкращим його зразком є розпис монастирської церкви Сен-Савен-сюр-Ґартан в Пуату. Всі внутрішні поверхні цього невеликого храму вкриті фресками, створеними кількома майстрами. Зображення розташовані довгими смугами в два яруси. Сюжети розписів надзвичайно різноманітні: сцени зі Старого та Нового Завітів і поряд — епізоди з байок Езопа. У цих фресках виразно проявилися всі характерні риси романського стилю. За кольором фону

пам’ятки живопису Франції відносять до двох шкіл: «школи синіх фонів» з центром у відомому буріувдському монастирі Клюні, і «школи світлових фонів», прикладом якої с фрески з церкви Сеи-Савен.

Розгляньте ілюстрації. Порівняйте зображені фрески, що належать до різних шкіл французького живопису. Назвіть спільні та відмінні риси.

Чимало пам’яток романського живопис}' збереглося в Іспанії. Розписи іспанських соборів мають ряд спільних особливостей: насичені фарби, образи суворо канонізовані. Поширеним був також живопис на дереві, який зумовив створення вівтарних зображень Марії та Христа.

Унікальні місцеві особливості мав фресковий живопис романської доби в Каталонії.

У композиціях каталонських майстрів поєднані геометричні орнаменти античного та візантійського стилів, а образи святих вирізняються індивідуальністю. Фрагменти каталонських фресок були знайдені в малих сакральних спорз'дах у Піренеях. У 1920-ті роїш їх обережно зняли зі стін і перенесли в Національний музей мистецтва Каталонії у Барселоні.

На романському живописі Італії відчутно позначився вплив візантійського мистецтва. Це особливо помітно в мозаїчних циклах собору в Чефалу, над якими працювали візантійські майстри.

Центральною фігурою собору с зображення Христа Паитократора. Пальці правої руки Спасителя складені для бла-гословіння, а в лівій Вій тримає розкрите Євангеліє. Печаль у Його очах, відкритість обіймів і навіть два окремі локони, що спадають на чоло, говорять про Його співчуття і милосердя.

КНИЖКОВА МІНІАТЮРА

Романський живопис широко представлений книжковою мініатюрою. Найбільша кількість рукописів, збережених до наших днів, була створена в монастирях Південної Франції та Баварії (Німеччина). Мініатюри цього періоду переважно виконані в дусі народних традицій і вирізпяються яскравими насиченими кольорами та високою майстерністю митців. Основними орнаментальними мотивами були геометричні фігури (коло, квадрат, меандр) та рослинні форми (стилізоване листя акапта, квіткові розетки). У рослинні й геометричні орнаменти органічно впліталися зооморфні мотиви. Мініатюра «Св. євангеліст Іоан». Євангеліє абата Ведрикуса, Бл. 1147 р. Франція

Для романської монументальної пластики характерні гігантські рачьсфпі композиції над порталами храмів. Фігури в таких композиціях мали різні масштаби: найбільша — фігура Христа, трохи менші — ангелів і апостолів, найменші — простих смертних. Сюжетами найчастіше були грізні пророцтва Апокаліпсису і Страшного суду, що демонструють богословську схему ієрархічної структури світу: центр композиції — величезна фігура Христа; у верхній частині — небо, у нижній — грішна земля; праворуч від Христа розташовані рай і праведники, ліворуч — засуджені на вічні муки грішники, чорти й пекло.

Більшість скульптурних шедеврів романського стилю збереглися у Франції (церкви Сен-Лазар в Отепі й Сен-Мадлен у Везло), Німеччині (собори в Бамберзі та Вормсі) й Італії (храми в Мілані, Вероні, Павії).

Розгляньте ілюстрації (с. 78). Порівняйте зображені капітелі колон романських соборів з капітелями візантійських та античних храмів.

У скульптурі романського стилю з’являються зображення тварин. Найчастіше — це образи фантастичних чудовиськ, що уособлюють зло й химерно переплітаються з образами святих на стінах християнських храмів.

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО

Романська епоха стала періодом розквіту різних галузей декоративно-прикладного мистецтва: литва, карбування, різьблення по кості, художньої емалі, ткацтва, килимарства, ювелірного мистецтва. У всіх цих видах художньої творчості майстри використовували геометричні, рослинні або зооморфні орнаменти, зображували побз'тові сцени, фольклорні чи біблійні сюжети.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

Від часів утвердження християнства у варварські королівства починає проникати римсько-візантійська культура з її зразками культової музики. Процес формування католицької музичної традиції в молодих європейських державах розтягнувся на кілька століть. У романську епоху було започатковано новий вид виконання духовної музики — григоріанський спів.

Григоріанський спів, або григоріанський хорал —

традиційний спів католицької церкви, що викопувався чоловічим хором в унісон.

Григоріанський спів був канонізований реформатором церковної музики папою Григорієм І Великим у 590 — 604 роках. Папа вірив, що коли тисячі віряп одночасно звертаються до Бога однією мовою (латиною) і мовою однієї музики (меси), то Господь обов’язково їх почує, допоможе звільнитися від гріхів, отримати прощення та спасіння. Папа Григорій І пише месу

Перегляньте уривок відеофільму, присвяченого романському мистецтву. У ньому ви не тільки побачите мистецькі шедеври стилю, але й послухаєте григоріанський спів: для вас звучатиме «Велика органна меса» И. Гайдна.

ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО

У державах Західної Європи в романську добу спостерігався занепад класичного театрз' й піднесення інших видів театрального мистецтва: театр пантоміми (мімів), театр мімансу, мандрівний театр жонглерів.

Театр пантоміми. До складу театру пантоміми входили хористи, оркестрова група та кілька акторів-мімів. Актори пластичними рухами супроводжували текст п’єси, який виконував хор під музичний супровід.

Міми-професіонали мандрували невеликими групами або кількома сім’ями. Так формувався світський міпі-театр раннього Середньовіччя, що об’єднував професійних митців різних спеціальностей — танцівників, музикантів, вокалістів, поетів.

Театр мімансу. У X—XI ст. в країнах Західної Європи (особливо в Іспанії та Франції) набуло популярності видовище спотворених дітей, яких показували публіці за вел^{нь,і ,}'^{гіг,,гіі}

Театр жонглерів. Міманс поступово витіснив театр жонглерів — у Франції так називали всіх мандрівних комедіантів і музикантів. Творчість жонглерів, що зародилася на ґрунті землеробських обрядових свят, стала професійною близько XI століття і започаткувала новий мандрівний театр, до складу якого входили міми, музиканти, поети, вокалісти, акробати, дресирувальники, майстри професійного жонглювання тощо. «Трісіуіан та Ізольда» у виконанні театру жонглерів

Одяг для знаті виготовляли з яскравих дорогих тканин із декоративною тасьмою, що прикрашалася золотими пластинками чи дорогоцінним камінням; для простолюдинів — з грубого, домотканого льону або вовни темних тонів (сірого або коричневого кольору).

ДРУГА ЗУПИНКА: ВІЗАНТІЙСЬКИЙ СТИЛЬ

Перевірте свої знання та виконайте завдання.

• Розкажіть про особливості візантійського стилю в мистецтві.

• Назвіть характерні риси візантійської архітектури.

• Що ви зпасте про побудову хрестово-купольних, центричних та ба-зилікальних храмів Візантійської імперії? Наведіть приклади шедеврів.

• Що характерне для візантійського живопису?

• Які шедеври іконопису вам відомі?

• Наведіть приклади фрескового живопису Візантії.

ТРЕТЯ ЗУПИНКА: РОМАНСЬКИЙ СТИЛЬ

Перевірте свої знання та виконайте завдання.

• Які типи архітектурних споруд характерні для романського стилю?

• Чому, па вашу думку, в назвах споруд романського стилю часто зустрічається слово «фортеця»?

• Які геометричні фігури найчастіше проглядаються в конструкціях храмів романського стилю?

• У яких країнах Європи збереглися шедеври романської архітектури? Наведіть приклади.

• Визначте особливості романського стилю у фресковому живописі.

• Чим вирізняється романський стиль у скульптурі?

Створіть ескіз жіночого або чоловічого сучасного костюма з елементами рис моди романської доби. Разом з однокласниками влаштуйте виставку розроблених вами ескізів і визначте претендента на звання «Кращий модельєр класу»

Це матеріал підручника Мистецтво 8 клас Кондратова