Народна Освіта » Біологія » Основи охорони природи. Природоохоронні території. Червона книга України

НАРОДНА ОСВІТА

Основи охорони природи. Природоохоронні території. Червона книга України

Ситуація на нашій планеті склалася таким чином, що охорона природи — це не тільки акт гуманізму по відношенню до інших біологічних видів, це — умова виживання людини як біологічного виду.

Причини Вимирання тварин

Головною причиною зникнення видів тварин є руйнування людиною середовища їхнього життя. Розорюючи степи, вирубуючи дерева, осушуючи болота, людина прирікає на загибель цілі угруповання. Це також впливає на клімат. Крім того, у результаті господарської діяльності людини постійно забруднюється середовище життя. У водах морів та океанів люди затоплюють отруйні та радіоактивні відходи, повітря забруднюється вихлопними газами мільярдів машин, димом фабрик, заводів. Застосування отрутохімікатів на полях, у садах і на городах призводить до накопичення отрут у тілах тварин, порушення процесів їхнього розвитку й урешті — до загибелі.

Не можна не згадати про варварське винищування тварин через красиве хутро, пір’я або просто заради забави. Жахливою є історія зникнення з лиця Землі нелітаючого птаха дронта (мал. 53.1), якого просто задля втіхи забивали палицями. Стеллерова корова (мал. 53.2), унікальний морський ссавець, також стала легкою здобиччю

людини й зникла назавжди. Чисельність мандрівного голуба в Північній Америці була настільки великою, що, коли ці птахи пролітали, ставало темно. Люди вбивали голубів заради втіхи. Останній представник виду помер у 1914 р. в зоопарку.

Природоохоронні території

Щоб зберегти видове різноманіття природи, потрібно постійно вивчати її стан і запобігати негативному впливу технічного прогресу. Для цього створюють природоохоронні території.

Заповідники — державні установи, що включають частину природної території, на якій заборонена будь-яка господарська діяльність, відвідування обмежене, ведуться ретельні спостереження за чисельністю й умовами існування видів (мал. 53.3). Заповідники бувають біосферними й природними. Найбільшими є біосферні заповідники. На території України розташовано чотири біосферні (Чорноморський, Дунайські плавні, Карпатський, Асканія-Нова) та двадцять природних заповідників.

Національні парки — це державні установи, що включають частину території, на якій заборонена господарська діяльність, проводяться роботи з вивчення природи та популяризації біологічних знань.

Регіональні ландшафтні парки — це природоохоронні рекреаційні установи місцевого або регіонального значення. Вони створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів. У них забезпечені умови для організованого відпочинку населення. Усього в Україні 53 регіональні природні ландшафтні парки.

Заказники — території, створені для охорони певних видів тварин або рослин.

Зоопарки — державні та приватні установи, які штучно створюють для тварин умови життя, близькі до природних. У зоопарках проводиться робота з вивчення тварин, їхнього розведення, акліматизації та популяризації біологічних знань.

Червона книга

Рідкісні та зникаючі види тварин заносяться до Червоної книги. Міжнародна спілка охорони природи (МСОП) видає Міжнародну Червону книгу, існують також національні Червоні книги, зокрема Червона книга України.

Червона книга — це основний документ, де узагальнено відомості про стан видів організмів, яким загрожує вимирання. Після набуття Україною незалежності в 1994 р. вийшло друком друге видання, а у 2009 році — третє. До нього занесено 542 види тварин (мал. 53.4).

Про кожну тварину вказані такі відомості: поширення, чисельність у природі та її зміни, розмноження в неволі, заходи з охорони, які вже вжиті, й ті, яких необхідно вжити.

запам'ятайте найВажлиВіше

Слід визнати, що основні руйнівні дії стосовно природи — це справа рук людини. Через людину з кожним роком стає меншою чисельність і різноманітність тваринного світу.

Разом з тим уживаються заходи щодо збереження та відновлення чисельності тварин. Це — створення заповідників, заказників, національних парків, зоопарків, занесення тварин до Червоної книги.

Перевірте свої знання

1. Як діяльність людини впливає на різноманітність тварин?

2. Що спричиняє скорочення чисельності та зникнення тварин з лиця Землі?

3*. Які заходи охорони природи ви знаєте? Які з них вважаєте найбільш ефективними?

4*. Чому, незважаючи на заходи щодо охорони природи, ситуація залишається гострою? Які заходи ви запропонуєте, щоб виправити такий стан речей?

Висновок

Ми з вами визначили, яке місце посідають тварини в екосистемах. Вони виконують важливу роль у передачі енергії через ланцюги живлення. У кожному середовищі існування тварини мають певні пристосування в будові, життєдіяльності та поведінці, які сформувалися протягом еволюції і дають змогу виживати.

На жаль, різноманіття тварин зменшується, бо процес вимирання або зменшення кількості видів унаслідок господарської діяльності людини триває. На заваді цьому може стати охорона природи й формування екологічної моралі та етики.

Перевірте свої знання з теми «Тварини і середовище існування».

Теми для міні-проектіВ (за Вибором)

1. Як тварини пристосовані до життя в різних умовах.

2. Заповідні території України.

Узагальнення

Подібність бактерій, грибів, тварин — свідчення єдності живої природи

Ми з вами перегортаємо останні сторінки підручника з біології для 7-го класу. Ви вже вивчаєте біологію в школі два роки і будете продовжувати захоплюватися світом живих організмів протягом усього життя. Мабуть, найбільше вас здивувала різноманітність життєвих форм: організми різняться і за формою, і за розмірами, і за способом живлення, і за пристосуваннями до певних умов. Підсумовуючи все, чого ви навчилися, усе, про що дізналися під час цікавих незабутніх уроків, давайте зробимо висновки.

Разом із численними відмінностями ми бачимо певну єдність, спільні риси, схожі пристосування у бактерій, рослин, тварин і грибів. Давайте докладніше зупинимося саме на рисах подібності та їхніх причинах.

Усі вони мають спільні ознаки живих організмів. Їм властиві обмін речовин (живлення, дихання, виділення), ріст, розвиток, рух, розмноження та подразливість. Усі вони характеризуються схожістю хімічного складу. У їхніх тілах за масою переважає вода, яка виконує важливі функції в кожному організмі. Ліпіди, білки, вуглеводи

й нуклеїнові кислоти виконують в організмі важливі функції, вони є визначальними в життєдіяльності організму.

Бактерії, рослини, тварини й гриби є клітинними організмами — це одна з основних їхніх спільних рис. У багатоклітинних рослин і тварин із клітин утворюються тканини й органи. За допомогою регуляційних систем усі вони діють узгоджено.

Ріст і розвиток багатоклітинних організмів відбувається шляхом поділу клітин, який проходить у рослин і тварин за одним принципом і схемою.

Усім цим організмам властиве нестатеве розмноження, а рослинам, грибам і тваринам — ще й статеве. В основі статевого розмноження лежить утворення статевих клітин — яйцеклітин і сперматозоїдів, які зливаються під час запліднення. Організм, який утворюється в результаті статевого розмноження, має ознаки материнського й батьківського організмів, що дає матеріал для подальшого історичного розвитку, тобто еволюційного процесу.

Існують певні риси подібності в будові клітин бактерій, рослин, тварин і грибів: вони мають цитоплазму, мембрану. У клітинах грибів, рослин і тварин є ядро, яке керує діяльністю клітини й зберігає спадковий матеріал. Спадковий матеріал у цих організмів зберігається й реалізується за однаковими закономірностями, які називають генетичним кодом. Генетичний код єдиний для всіх організмів нашої планети.

У клітинах грибів, рослин і тварин є органели, які мають подібну будову й виконують однакові функції. Це, наприклад, ендоплазматична сітка, що здійснює транспорт і синтез певних речовин, рибосоми, що синтезують білки, мітохондрії, у яких розщеплюються складні органічні речовини до простих, а енергія, яка при цьому виділилася, акумулюється у вигляді АТФ.

У чому ж причина такої принципової подібності? Звичайно, ми не можемо зазирнути в ті часи, коли на нашій планеті зароджувалися і розвивалися перші рослини, тварини, гриби. Але вчені, порівнюючи різні наукові факти, дійшли висновку, що, імовірно, у бактерій, рослин, тварин і грибів були спільні предки, тобто вони мають спільне походження. Вірогідніше за все, найдавнішими організмами є бактерії, від яких, очевидно, походять предки сучасних рослин, тварин, грибів. На певному етапі історичного розвитку вони розділилися й почали розвиватися незалежно. Так накопичилися відмінності між ними. Подальша їхня еволюція привела до збільшення чисельності, різноманітності й ступеня пристосованості до навколишнього середовища.

Лабораторні дослідження та практичні роботи. Екскурсії

Тема. Вивчення зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на

прикладі дощового черв'яка або трубочника).

Мета: установити характерні риси зовнішньої будови дощового

черв'яка, її відповідність умовам життя в ґрунті; спостерігати за його пересуванням і реакціями на подразнення.

Обладнання і матеріали: препарувальні голки, скляні палички, пінцет,

лупа, лінійка, аркуш паперу; дощові черви.

Хід роботи

1. Розгляньте дощового черв’яка. Порівняйте побачене з малюнком і позначте частини тіла черв’яка. Визначте форму його тіла, колір і характер членування.

2. Користуючись лупою, визначте передній і задній кінці тіла. Що на них розташоване?

3. Визначте й запишіть, на якому кінці тіла знаходиться потовщення — поясок. Скільки члеників його утворює?

4. Установіть довжину й товщину тіла дощового черв’яка. Визначте спинну й черевну частини тіла. Чим вони відрізняються?

5. Розгляньте й опишіть покриви черв’яка. Яке їхнє значення для життя черв’яка?

6. Візьміть черв’яка за допомогою пінцета, покладіть його на папір і поспостерігайте за його пересуванням. Свої спостереження запишіть. Які особливості будови допомагають йому пересуватися?

7. Доторкніться голкою до шкіри черв’яка в різних частинах його тіла. Як реагує черв’як на ці подразнення? Як називається така реакція?

Зробіть висновок, давши відповідь на запитання.

Які риси зовнішньої будови дощового черв’яка пов’язані з його життям у ґрунті?

Тема. Вивчення будови черепашки (мушлі) черевоногих та двостул

кових молюсків.

Мета: вивчити особливості будови мушлі молюсків на прикладі

двостулкових і черевоногих молюсків.

Обладнання і матеріали: колекція черепашок молюсків, живі об'єкти;

лупи; таблиці «Клас Двостулкові молюски».

Хід роботи

Для вивчення особливостей будови молюсків вам пропонується розглянути спочатку представників двостулкових, а потім черевоногих молюсків.

1. Розгляньте черепашку беззубки або перлівниці. Порівняйте побачене з малюнком.

2. Визначте форму черепашки, її забарвлення й розміри.

3. Знайдіть передній (широкий, тупий) і задній (загострений) кінці, спинний (де стулки змикаються між собою м’язами-замикачами) і черевний (протилежний) краї. Знайдіть найвищу частину черепашки — вершину — і зверніть увагу на шари річних приростів, що її оточують.

4. Зішкребіть пінцетом у якому-небудь місці черепашки зовнішній шар. Під ним знаходиться порцеляновий шар. Із внутрішнього боку черепашки розгляньте перламутровий шар. Що для нього характерне?

5. Розгляньте черепашку черевоногого молюска (ставковика чи котушки) та визначте її забарвлення. Зверніть увагу на те, що вона спірально закручена. Полічіть, скільки оборотів у завитку черепашки ставковика і скільки оборотів у завитку черепашки котушки. Чи всі завитки однакові? Чому?

6. Знайдіть на черепашці черевоногого молюска її вершину й отвір, що веде в порожнину черепашки,— устя.

Зробіть висновки, давши відповідь на запитання.

З яких частин складається черепашка черевоногих і двостулкових молюсків?

Тема. Вивчення особливостей покривів тіла тварин.

Мета: вивчити особливості покривів тіла тварин.

Обладнання і матеріали: луска риб, пір'я птахів, шерсть ссавців, роги;

фото, таблиці із зображеннями хребетних тварин.

Хід роботи

1. Розгляньте покриви хребетних тварин на зображеннях. Заповніть таблицю.

Покриви тіла хребетних тварин

2. Яке призначення має луска?

3. Яке значення має те, що шкіра земноводних гола?

4. Яке значення мають покриви плазунів?

5. Яку будову має пір’я? Які функції виконують покриви птахів?

6. Яку функцію виконує волосяний покрив ссавців?

Зробіть висновок, давши відповідь на запитання.

Яким чином пов’язані особливості покривів хребетних тварин з особливостями їхньої життєдіяльності?

Тема. Визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків

і кісткових риб).

Мета: навчитися визначати вік кісткових риб за лускою і вік дво

стулкових молюсків за мушлею.

Обладнання і матеріали: мушлі двостулкових молюсків, луска кісткових

риб, зяброві кришки риб, лупа.

Хід роботи

1. Розгляньте за допомогою лупи луску риби, знайдіть нашарування або темні лінії. Кожному року відповідає одне кільце. Іноді їх видно без лупи.

2. Полічіть їх, визначте вік риб за лускою.

3. Розгляньте зяброві кришки риб. Знайдіть на них нашарування та річні кільця.

4. Розгляньте мушлі молюсків і знайдіть річні дуги. Мушля наростає нерівномірно протягом року, взимку ріст уповільнюється, тому утворюється дугоподібний малюнок. Кількість дуг відповідає віку.

5. Підрахуйте вік досліджуваних мушель.

Зробіть висновок, давши відповіді на запитання.

Яке значення має ріст для тварин? Які види росту характерні для молюсків і риб?

Тема. Спостереження за поведінкою тварин.

Мета: спостерігаючи за рухами і поведінкою тварин на прикладі

риб, установити риси пристосування риби до водного способу життя.

Обладнання і матеріали: живі риби в акваріумі, таблиця «Будова риб».

Хід роботи

1. Розгляньте й опишіть тіло риби:

— форма;

— забарвлення;

— відділи.

2. Розгляньте й опишіть покриви тіла риби, їхнє значення для водного способу життя.

Відео «Риба-хірург»

3. Поспостерігайте, чи може риба повернути голову праворуч або ліворуч. Як сполучається голова з тілом і яке це має значення?

4. Знайдіть зяброві кришки, поспостерігайте за дихальними рухами — почерговим відкриванням і закриванням рота й рухом зябрових кришок. Запишіть результати спостереження.

Відео «Як дихають риби»

Які органи чуття є в риби? Де вони розташовані?

5. Назвіть парні й непарні плавці та їхні функції.

Зробіть висновок, давши відповіді на запитання.

Яким чином риба рухається у воді? Як вона реагує на дії людини? У чому полягають причини такої поведінки?

Тема. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя в комах.

Мета: виявити приклади пристосувань до способу життя в комах

за особливостями їхньої будови.

Обладнання і матеріали: колекції комах, таблиці, фото, слайди.

Хід роботи

1. Розгляньте представників комах.

2. Визначте форму й колір тіла, будову та кількість крил, тип ротового апарату.

Результати роботи запишіть у таблицю.

Пристосування комах до способу життя

Зробіть висновок, давши відповідь на запитання.

Із чим пов’язана наявність спільних і відмінних рис у різних представників комах?

Тема. Виявлення прикладів пристосувань до способу життя в різних

екологічних груп птахів.

Мета: виявити приклади пристосувань до способу життя в різних

птахів.

Обладнання і матеріали: опудала птахів, таблиці, фото, слайди.

Хід роботи

1. Розгляньте представлені види птахів.

2. Визначте особливості їхньої будови: розміри, довжину ніг, шиї, крил, форму дзьоба, кількість і розташування пальців на ногах, наявність або відсутність перетинок між пальцями.

Результати роботи запишіть у таблицю.

Пристосування птахів до способу життя

Зробіть висновок, давши відповідь на запитання.

Із чим пов’язана наявність спільних і відмінних рис у представників різних екологічних груп птахів?

Тема. Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тва

рин у зв'язку з пристосуванням до різних умов існування.

Мета: ознайомитися з особливостями зовнішньої будови хребетних

тварин у зв'язку з пристосуванням до різних умов існування.

Обладнання і матеріали: муляжі, вологі препарати, скелети, зображен

ня, фото представників риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців.

Хід роботи

 

1. Розгляньте представлені види хребетних тварин. Визначте середовище їхнього існування, особливості покривів, відділи тіла, органи руху, спосіб руху.

2. Результати спостереження запишіть у таблицю.

Особливості зовнішньої будови хребетних тварин відповідно до середовища існування

Критерії для порівняння

Риби

Земно

водні

Плазуни

Птахи

Ссавці

Представ

ники

         

Середовище

існування

         

Покриви тіла

         

Відділи тіла

         

Спосіб руху

         

Органи руху

         

Зробіть висновок, давши відповідь на запитання.

Як пов’язані особливості зовнішньої будови хребетних тварин із середовищем їхнього існування?

Тема. Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин.

Мета: порівняти будову кровоносної системи хребетних тварин.

Обладнання і матеріали: схеми будови кровоносної системи риб, зем

новодних, плазунів, птахів, ссавців.

Хід роботи

1. Розгляньте представлені схеми кровоносних систем хребетних тварин. Визначте, скільки кіл кровообігу вони мають.

2. Скільки камер має серце в кожній схемі? Як вони називаються?

3. Яку кров отримує головний мозок — артеріальну чи венозну?

4. Яку кров отримують органи та тканини — артеріальну чи венозну?

5. Результати запишіть у таблицю.

Особливості кровоносної системи хребетних тварин

Зробіть висновок, давши відповідь на запитання.

Як пов’язані особливості будови кровоносної системи й рівень обміну речовин (гомойотермність чи пойкілотермність)?

Тема. Порівняння будови скелетів хребетних тварин.

Мета: вивчити особливості будови скелетів хребетних тварин на

прикладі земноводних, риб, птахів.

Обладнання і матеріали: скелети риб, жаб або інших земноводних,

птахів, ссавців; таблиці.

Хід роботи

1. Розгляньте скелети хребетних тварин. Знайдіть відділи скелета: голову, тулуб, кінцівки, пояси кінцівок, грудну клітку.

2. Розгляньте відділи скелетів хребетних тварин. Заповніть таблицю.

Відділи хребта в риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців

3. У яких тварин немає ребер?

4. Розгляньте скелет вільних передніх кінцівок. Назвіть кістки, що до них належать. Зверніть увагу на рухоме з’єднання кісток передніх кінцівок. Яке це має значення для тварин?

5. Розгляньте скелет птаха. Знайдіть відділи скелета: череп, хребет, грудну клітку, пояси кінцівок і кістки вільних кінцівок. Знайдіть та опишіть кіль. Яка його роль?

6. Які відділи хребта хребетних тварин нерухомі? Поясніть, яке це має значення.

Зробіть висновок, давши відповіді на запитання.

Які особливості будови скелета риб, земноводних, плазунів, ссавців, птахів? Із чим вони пов’язані?

Тема. Порівняння будови головного мозку хребетних тварин.

Мета: вивчити особливості будови головного мозку хребетних тва

рин на прикладі риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців.

Обладнання і матеріали: муляжі й таблиці будови головного моз

ку хребетних тварин (риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців), вологі препарати.

Хід роботи

1. Розгляньте муляжі, таблиці, вологі препарати головного мозку хребетних тварин.

Укажіть знайдені відділи головного мозку.

2. Порівняйте будову головного мозку хребетних тварин, звернувши увагу на переважний розвиток того чи іншого відділу. Заповніть таблицю.

Будова головного мозку хребетних тварин

Зробіть висновок, давши відповіді на запитання.

Які особливості будови головного мозку характерні для риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців? Із чим вони пов’язані?

Тема. Визначення форм поведінки тварин (або типів угруповань)

(за відеоматеріалами або описом).

Мета: навчитися визначати направленість поведінки тварин за ре

зультатами спостереження.

Обладнання і матеріали: відеоматеріали, таблиці, додаткова література.

Хід роботи

1. Перегляньте відеоматеріали. Визначте тварин, поведінка яких зафіксована на відео.

2. Виокремте повторювані прояви поведінки тварин (годування, піклування про потомство, чищення пір’я тощо).

3. Заповніть таблицю.

Форми поведінки тварин

Зробіть висновок, давши відповіді на запитання.

Що таке поведінка? Які направленості поведінки тварин ви знаєте? Яку направленість має поведінка, що ви її тільки-но побачили? Чому ви так вирішили?

Тема. Різноманітність тварин свого краю.

Мета: розширити знання учнів про тваринний світ; ознайомити з

представниками тваринного світу, що мешкають в їхньому найближчому оточенні; удосконалювати вміння проводити спостереження в природі; учити застосовувати здобуті знання на практиці; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання: блокноти, олівці, фотоапарат, бінокль, визначник тварин, пташиних гнізд тощо.

Проведення екскурсії

І. Отримайте завдання в учителя.

II. Виконайте завдання за інструкційною карткою.

Інструкційна картка

1. Знайдіть мурашник, опишіть його будову, визначте його розміри. З’ясуйте кількість мурашиних стежок, куди вони ведуть, їхню довжину. Простежте, що мурашки несуть у гніздо. Зробіть висновок, чим живляться мурашки, яке їхнє значення в природі.

2. Розгляньте рослини вашої ділянки, відзначте наявність чи відсутність пошкодження рослин тваринами. Зробіть припущення про те, які тварини можуть завдавати шкоди рослинам.

3. Знайдіть гнізда птахів, опишіть їхню форму. Установіть, з якого будівельного матеріалу виготовлені гнізда. Визначте за визначником, кому належать знайдені вами гнізда.

4. Прислухайтеся до звуків, які ви чуєте, і виділіть з-поміж них голоси птахів. Установіть, яким птахам вони належать. Зробіть висновок про кількість птахів на виділеній вам ділянці, їхню різноманітність.

5. Знайдіть у лісі нори ссавців. Виміряйте їхній діаметр і визначте, кому вони належать. З’ясуйте, чи є поряд з норами сліди цих тварин. Зробіть висновок про значення цих тварин.

III. Підготуйте звіт про виконану роботу.

Тема. Пристосованість рослин і тварин до сумісного життя в при

родному угрупованні.

Мета: розширити знання про пристосованість організмів до суміс

ного життя в природному угрупованні; розвивати в учнів уміння проводити спостереження в природі, робити висновки; виховувати бережливе ставлення до довкілля. Обладнання: блокноти, олівці, фотоапарат, сачок, бінокль, визначники рослин і тварин.

Проведення екскурсії

І. Отримайте завдання в учителя.

II. Виконайте завдання за інструкційною карткою.

Інструкційна картка

1. Визначте рослини на виділеній вам ділянці. Укажіть, яких рослин найбільше.

2. Опишіть склад ярусів і виявіть екологічно рівноцінні рослини як у кожному ярусі окремо, так і в різних ярусах.

3. Знайдіть тварин або наслідки їхньої діяльності на поверхні ґрунту. Визначте види цих тварин.

4. За допомогою сачка спробуйте спіймати комах, які літають довкола. Розгляньте їхню будову та забарвлення. Визначте види комах за визначником.

5. Поспостерігайте за птахами в бінокль. Установіть, які види характерні для вашої місцевості.

6. Установіть особливості пристосування організмів до умов середовища.

7. Які пристосування мають тварини й рослини до сумісного життя в цій екосистемі.

III. Підготуйте звіт про виконану роботу.

 

Учений Внесок у розвиток біології

Богомолець

Олександр

Олександрович

(1881-1946)

Академік, основоположник вітчизняної школи патофізіології, автор численних праць з ендокринології, порушень обміну речовин, імунітету й алергії, раку, старіння організму тощо. Розробив методику консервації крові, створив учення про взаємодію пухлин і організму. Велику увагу приділяв боротьбі за довголіття. Одним з перших почав вивчати гіпертонічну хворобу

 

Буланкін Іван

Миколайович

(1901-1960)

Учений, біохімік, доктор біологічних наук. Працював у Харківському університеті, довгі роки був його ректором. Основні роботи вченого присвячені біохімії білків. Досліджував будову й фізико-хімічних властивості білків для пояснення механізмів денатурації. Вивчав питання старіння колоїдів, фотосинтезу, обміну білків і нуклеїнових кислот. Автор понад 160 наукових публікацій.

 

Вернадський

Володимир

Іванович

(1863-1945)

Український природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, учення про біосферу. Професор Московського університету, один із засновників та перший президент Української академії наук. Організатор Комісії з вивчення вічної мерзлоти, ініціатор створення Міжнародної комісії з визначення абсолютного віку гірських порід радіоактивним методом. У своїх дослідженнях висунув проблеми ролі організмів у геохімічних процесах.

 
 

Учений

 

Внесок у розвиток біології

Гамалія Микола Федорович (1859-1949)

Відомий мікробіолог і епідеміолог. Для поглиблення свого досвіду в галузі бактеріології він працював у Парижі в лабораторії Луї Пастера. За сприяння Пастера Гамалія у 1886 р. заснував разом з І. І. Мечниковим і Я. Ю. Бардахом в Одесі (другу у світі) бактеріологічну станцію. Уперше обґрунтував значення дезінсекції з метою ліквідації тифу.

   
 
 

Кащенко Ми ла Феофанов

(1855-1935)

ко-

ич

Видатний український зоолог, ботанік, ембріолог. Працював у Томському університеті на кафедрі зоології і порівняльної анатомії. Став основоположником наукового садівництва Сибіру, вивів цінні сорти яблуні, аґрусу, дині, кукурудзи, розробив практичні прийоми акліматизації рослин.

   
     
 

Липський Во лодимир Іпол тович

(1863-1937)

и-

Видатний український учений-флорист, систематик рослин, ботаніко-географ, член Київського товариства природодослідників. Вивчав флору Бессарабії, Кавказу. Одним з перших описав флору Індонезії, Тунісу, Алжиру та Середньої Азії. Відкрив і описав чотири нові для науки роди й понад 220 видів рослин, зібрав величезні колекції для природничих музеїв, написав понад 100 наукових праць.

   
     
 

Мечников Ілл лліч (1845-19

І

16)

Усесвітньовідомий біолог і патолог, зоолог і ембріолог, бактеріолог та імунолог, засновник еволюційної ембріології і геронтології, автор теорії імунітету й запалення. У 1882 р. учений здійснив відкриття в галузі фагоцитозу, за що в 1908 р. й одержав Нобелівську премію.

   
     

Учений

Внесок у розвиток біології

 

Навашин Сергій Гаврилович

(1857-1930)

Ботанік, цитолог та ембріолог рослин, який працював у Київському університеті. Він заклав основи морфології хромосом і каріосистематики, відкрив у 1898 р. подвійне запліднення у покритонасінних рослин, створив вітчизняну школу цитології та ембріології рослин.

 

Окснер Альф] Миколайович

(1898-1973)

эед

Відомий учений, професор, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України. Описав близько 100 нових таксонів рослин, дослідник ліхенофлори України, засновник усесвітньовідомої української школи історичної географії криптогамних рослин.

 

Пирогов Микола Іванович

(1810-1881)

Видатний хірург, заклав основи топографічної анатомії та оперативної хірургії. Він увійшов в історію як людина, яка зробила хірургію наукою, фактично відкрила в ній нову епоху. Але його діяльність була значно ширшою. Її результатом були й унікальні за точністю анатомічні атласи, і принципово нова техніка проведення операцій, і революційні праці зі знеболювання, і створення військово-польової хірургії.

 
 

Шмальгаузен Іван Іванови

(1884-1963)

ч

Один з найвидатніших учених ХХ століття, професор Петербурзького та Київського університетів. Написав понад 200 наукових праць з еволюційної морфології, ембріології, експериментальної біології, екології, генетики і теорії еволюції, займався розробкою математичних методів біологічних досліджень, теоретик еволюційного вчення. Праці І. І. Шмальгаузена ввійшли до золотого фонду вітчизняної і світової науки.

   

 

 

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Н.В. Запорожець, І.І. Черевань, І.А. Воронцова

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 14-11-2016, 05:50, Переглядів: 7462