Народна Освіта » Біологія » Дихальні системи тварин

НАРОДНА ОСВІТА

Дихальні системи тварин

Дихання — одна з основних властивостей живих організмів, частина обміну речовин. Завдяки диханню тварини отримують енергію для своєї життєдіяльності.

Основні функції дихальної системи

Дихальна система повинна забезпечувати організм тварини киснем і виводити з нього газоподібні продукти обміну речовин, у першу чергу вуглекислий газ. Тобто крім дихання функцією дихальної системи є ще й виділення. Кисень потрібен для забезпечення клітин організму енергією. Ця енергія утворюється в процесі обміну речовин під час взаємодії кисню з органічними речовинами в клітинах тварини.

особливості будови дихальної системи

Складові дихальної системи

Зазвичай дихальна система тварини складається з двох основних частин. Перша — це дихальна поверхня, де відбувається процес газообміну. Наприклад, дощовий черв’як дихає всією поверхнею тіла, у ссавців дихальною поверхнею є легені. Друга — це спеціальні структури (трахеї, гортань, бронхи тощо), які транспортують кисень до дихальної поверхні. Друга частина є не у всіх тварин. Вона з’являється у тих організмів, у яких є потреба оберігати свою дихальну поверхню від висихання. Уперше вона з’являється в амфібій у зв’язку з переходом до наземного способу життя. У деяких тварин ця частина досягає великих розмірів. Особливо в тих, які мають довгу шию, як лебеді, чаплі або лелеки. Крім того, у птахів з’являються спеціальні повітряні мішки, також входять до її складу.

Дихальна поверхня та її властивості

Дихальна поверхня може працювати тільки за умови, що вона буде мати певні властивості. Які саме, зазначено в таблиці.

Основні властивості дихальної поверхні

Властивість

Навіщо потрібна

Добра проникність

Кисень та інші гази повинні легко проходити крізь неї

Мала товщина

Перехід газів відбувається шляхом дифузії, а вона добре здійснюється лише на маленьких відстанях

Висока вологість

Гази проникають у дихальну поверхню в розчиненому стані

Велика

площа

Через одиницю площі поверхні може пройти лише певна кількість газу, тому чим більшими є розміри тіла, тим більша потрібна площа поверхні для обміну газів

Проблеми дихання наземних тварин

Такі вимоги до дихальної поверхні не становлять труднощів для водяних мешканців. Але вони створюють цілу низку проблем у наземних тварин. Скажімо, велика волога площа — це великі втрати води, бо саме через такі поверхні вона найбільш ефективно випаровується. Це збільшує для тварини ризик загинути. Тому органи дихання наземних тварин зазвичай сховані в різних порожнинах усередині тіла тварини.

Різноманітність дихальних систем

Наявність у тварин тих чи інших органів дихання залежить від їхнього способу життя (мал. 32.1-32.2). Особливості будови різних органів дихання подані в таблиці (с. 130).

 

Органи дихання тварин

Орган

дихання

Особливості будови

Хто з тварин має

Поверхня тіла

Зовнішні покриви тварин. У наземних видів вони зволожені, з великою кількістю залоз

Водяні тварини (дрібні ракоподібні, черви, кліщі) або наземні тварини, які живуть у вологих умовах (черви, кліщі, амфібії)

Трахейна система

Система трубочок, які пронизують усе тіло тварини й підводять повітря до окремих груп клітин

Членистоногі (комахи, павукоподібні)

Зябра

Вирости поверхні тіла тварини

Ракоподібні, деякі черевоногі, усі двостулкові та головоногі молюски, риби, амфібії

Легені

Парні органи у вигляді мішків. У багатьох тварин легені мають комірчасту будову

Деякі черевоногі молюски, амфібії, рептилії, птахи, ссавці

 

Життя без кисню

Деякі тварини живуть в умовах, де кисню мало або взагалі немає. Наприклад, паразитичним червам, які живуть у кишечнику, взяти кисень просто ніде. Тому їм доводиться обходитися без нього й використовувати для одержання енергії інші хімічні реакції. Звичайно, вони не такі ефективні, як реакції з киснем, але і їх вистачає для потреб паразита. А оскільки немає кисню — немає й потреби в дихальній системі, тому вона щезла.

«Неправильні» легені і зябра

 

Більшість тварин, які мають легені, дихають повітрям, навіть якщо живуть у воді (як кити). А ті тварини, що мають зябра, зазвичай отримують кисень з води (як акули). Проте тут є й винятки. Представники голкошкірих морські огірки мають водяні легені, хоча живуть на дні моря. А мокриці (мал. 32.3) — одні з нечисленних представників ракоподібних, які прижилися на суходолі. Вони чудово почуваються в умовах пустель, незважаючи на те, що дихають зябрами.

Ефективна система

Надзвичайно досконалою є дихальна система птахів (мал. 32.4). До її складу, крім легенів, входять повітряні мішки, у яких газообмін не відбувається. Але наявність цих мішків дозволяє птахам проганяти крізь легені багате на кисень повітря як під час вдиху, так і під час видиху. Такий спосіб називають подвійним диханням.

Основними органами дихання тварин є легені, зябра, трахеї. Існують тварини, які дихають усією поверхнею тіла за рахунок дифузії, і паразитичні тварини, які пристосувалися до життя в умовах відсутності кисню.

ПереВірте сВої знання

1. Що таке дихання? У чому полягає його значення?

2. Які органи дихання тварин ви знаєте? Яким тваринам вони притаманні?

3*. Чому трахейна дихальна система поширена серед дрібних тварин, таких як комахи та павукоподібні, і не трапляється у великих за розмірами тварин?

4*. У повітрі міститься значно більше кисню, ніж у воді. Чому більшість риб не можуть дихати на суходолі?

5*. Яким чином дихальна система птахів дозволяє їм ефективно дихати на висоті кількох тисяч метрів?

6*. Чому дихання всієї поверхнею тіла та дихання за допомогою трахейної системи використовують переважно дрібні тварини?

 

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Н.В. Запорожець, І.І. Черевань, І.А. Воронцова

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 14-11-2016, 05:36, посмотрело: 11476