§ 23. Проблема чистої землі

У цьому параграфі ти:

• дізнаєшся про вплив діяльності людини па літосферу;

• проаналізуєш негативні наслідки її забруднення;

• виконаєш екологічний проект.

Людина як геологічна сила

Вплив людини па літосферу (твердий шар Землі) дедалі відчутніший. За передбаченням геніального ученого В. І. Вернадського, людина стає «найбільшою геологічною силою». Щороку на планеті видобувають таку кількість породи, яка лише втричі менша під тієї, яку виносять п океан усі річки планети.

1. Методом мозкового штурму назвіть основні забруднювачі літосфери внаслідок господарської діяльності людини.

2. Порівняйте ваші результати із зазначеними на с. 146—147).

Головні забруднювачі атмосфери, поверхневих і підземних вод (транспорт, промислові підприємства, енергетика) є водночас і забруднювачами землі. Аварії на промислових підприємствах чи атомних електростанціях можуть зробити землі непридатними для проживання людей і сільськогосподарського виробництва (мал. 47 на с. 146).

Та важко назвати іншу галузь народного господарства, яка б зрівнялася з гірничодобувною за силою впливу на довкілля у звичайному безаварійному режимі. Там, де видобувають корисні копалини, вщент руйнують природні ландшафти, знищують рослинний і тваринний світ. Величезні території на десятки років вилучають під відвали, кар’єри, промислові споруди, транспортні вузли. Унаслідок видобутку корисних копалин і будівництва підземних комунікацій знижується сейсмостійкість порід. У таких регіонах можливі провали грунтів навіть без землетрусів.

Чи знаєш ти, що...

Видобуток вугілля супроводжується утворенням пустої породи. Для видобування 1 кг вугілля треба випести на-гора 6 кг породи, яку накопичують у териконах.

На териконах час від часу спалахують пожежі, і в атмосферу потрапляють чадіти, сірчаний, інші небезпечні гази.

З іпахт постійно відкачують підземні води: на кожен кілограм вугілля припадає 3 л солоних і каламутних шахтіпгх вод, якими забруднюються навколишні річки та озера.

Навіть через багато років після закриття шахти терикони загрожують пожежами, а грунти — провалами.

Таблиця .9.

Вплив забрудненим літосфери на довкілля і здоров'я людей

Ера меліорації і пестицидів

Україну колись називали житницею Європи. У нас сприятливий для сільського господарства клімат і родючі землі — світова скарбниця чорноземів. Багато віків люди вирощувати на цій землі хліб, і вона не втрачала своїх властивостей.

У XX ст. інтенсивне землеробство і широкомасштабна меліорація призвели до втрати родючості українських чорноземів, за деякими даними, аж на 40%. Зваж па те, що однометровий шар чорнозему утворювався в природі 7000 років (тобто ці втрати можна вважати невідновними).

Через надмірну експлуатацію третину орних земель в Україні зруйновано с'/ю.ікт, більшість земель забруднено пестицидами, мінеральними добривами і відходами.

Зокрема, осушеппя українського Полісся порушило екологічний баланс території й ледь не призвело до загибелі перліт Полісся — багатьох озер, серед яких озеро Спитязь, відоме своїми лікувальними властивостями.

На півдпі України взялися поливати степ. З водою для поливу, яку забирають з річок, на поля щороку виносяться топіш солей. Через кілька років про рекордні врожаї забули, тепер родючість поливних земель менша, ніж тих, які не поливали.

Ера пестицидів почалася в 1939 році, коли було випайдено першу хімічну зброю проти комах — ДДТ (дуст). Під час Другої світової війни пим знищували блощиць, вошей, малярійних комарів та інших паразитів — носіїв інфекційних хвороб.

У повосіпгі роки цей та іипіі препарати почали пптроко застосовувати в сільському господарстві для захисту рос літ і назвали їх пастнши'тмп або отрутохімікатами. До пестіщпдів належать:

інсектициди — засоби боротьби з комахами; гербіциди — препарати для зппщепня бур’янів; зооциди — препарати для боротьби з гризунами; фунгіциди — засоби проти грибкової мікрофлори.

Згодом з'ясувалося, що використатія пестицидів загрожує пе лише шкідникам, а й багатьом іншим організмам: намагаючись знищити кілька видів

шкідників, убивають сотні видів корисних тпарпп. Так, під обробки рослин інсектицидами найбільше потерпають птахи, адже комахи — їхній корм.

На територіях, де широко застосовують пестициди, попи отруюють харчові ланцюги і пакопичуються п організмах людей (мал. -ів на с. 1-18). Оскільки пестициди — стійкі сполуки, їх копцептрапія у кожній наступній ланці харчового ланцюга в десятки разів пища, ніж у попередній.

У наш час вплип пестицидів на здоров'я людей порівнюють з впливом радіації. За даними Всеспітпьої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку у світі пестицидами отруюються 2 мли. людей, із них -10 тпс. помирають.

Як стати захисником природи

Дехто думає, що захист природи — це винятково державна проблема і розв’язувати її мають державні діячі, а не прості громадяни, тим паче учні. Але це не так. Захист природи вимагає формування екологічної свідомості й культури кожного з нас.

Для виконання екологічного проекту об'єднайтесь у групи по 5 — 6 осіб. Розподіліть обов’язки (журналіст, оператор, дизайнер, видавець, координатор проекту'). Обстежте територію вашого населеного пункту (мікрорайон}') і:

визначте основні забруднювачі (промислові підприємства, сільське господарство, трапспорт чи населення); зверніть увагу па роботу' комунальних служб (чи вчасно попи вивозять сміття, чи достатньо є контейнерів для нього); сфотографуйте випадки забруднення довкілля. Оформіть газету або стенд. Виготовте і роздайте мешканцям вашого населеного пункту листівки-зверпення.

Найбільші забруднювачі літосфери — гірничодобувна промисловість і сільське господарство.

Інтенсивне ведення сільського господарства призводить до зниження родючості грунтів аж до спустелювання значних територій, заболочення, засолепия, забруднення орних земель пестицидами і мінеральними добривами.

Захист природи — обов’язок держави, місцевої громади і кожної людини.

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 8 клас Бех