Народна Освіта » Основи здоров'я » § 5. Оздоровчі системи

НАРОДНА ОСВІТА

§ 5. Оздоровчі системи

У цьому параграфі ти:

розкриєш поняття оздоровчих систем та основні їх елементи; дізнаєшся, як оздоровлювалися наші предки; обговориш особливості різних національних кухонь.

Поняття оздоровчих систем

Практичні методики сприяння здоров’ю називають оздоровчими системами. Такі системи почали формуватися з давніх часів і є частиною культурної спадщшпі людства. їх умовно поділяють па традиційпі і сучасні.

Традиційні оздоровчі системи найкраще збереглися в країнах із неперервним культурішм розвитком, наприклад, у Індії, Китаї. Такі відомі системи, як йога, у-пту, цигун, спрямовані на досягнення гармонії .людини — як внутрішньої, так і з навколишнім світом. Елементами оздоровчих систем є гімпас-тика, харчування, голкотерапія, точковий масаж, релаксація тощо.

Сучаспі оздоровчі системи, подібно до традиційпих, також грунтуються на хол істинному підході й спрямовані на досягненпя фізичного і психологічного благополуччя. Базовими елементами більшості цих систем є: система харчування, фізичні вправи, процедури релаксації тощо.

1. Назвіть приклади оздоровчих систем (фітотерапія, ароматера-пія, дельфіпотерапія...).

2. З'ясуйте, з яких елемептіп поїш складаються.

Традиційні оздоровчі системи виникли ще в давній Індії. Найвідоміпшми я них е йога та аюрведа.

Об'єднайтесь у дві групи («йога» та «аюрведа»).

1. Прочитайте інформацію про ці оздоровчі системи і проаналізуйте, з яких елемептів вони складаються.

2. По черзі зробіть короткі повідомлення у класі.

 

Йога. В перекладі із санскриту це слово означає «контролювати, підко-рювати, об'єднувати». Йога виникла як практика зміни свідомості з метою керування психікою та психофізіологією людини для досягнення піднесеного психічного й духовного стану.

У деяких східних країнах йога - це пе просто модний вид фітнесу, а філософія життя. Той, хто вирішив займатися йогою, має дотримуватися таких принципів: уникати насильства, бути чесним, не красти, бути цнотливим, дбати про чистоту, завжди до чогось прагнути, пізнавати себе тощо.

У наш час у західних культурах йога розглядається як засіб досягнення загального оздоровчого ефекту. Вона охоплює комплекс фізичних і дихальних вправ.

Заняття йогою покращують фізичну форму, змеп-птують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, послаблюють стрес і тривожність, поліпшують якість сну тощо. Йогою можуть займатися навіть літні люди, а також інваліди і люди з особливими потребами.

 

Аюрведа. В перекладі з санскриту «аюрведа» означає «наука життя». Де оздоровча і медична система, яка закликає людей жити в гармонії із законами природи.

Згідно з цим вчепиям, спосіб життя людини істотно впливає на її здоров’я. Рекомендації щодо зміцнення здоров'я суттєво залежать від індивідуальної конституції люд тій — сукупності рис зовнішності, характеру, поведінки, інтелекту та емоцій.

В аюрведі розрізняють три тиші конституції людини:

Тип 1. Худорляві іі жваві, ентузіасти переважно творчі та життєрадісні, не люблять холод, погано сплять, схильні до імунних захворювань, алергії, неврозів:

Тип 2. Середньої статури, у них хороше травлення і апетит, падають перевагу холодним стравам і напоям, завзяті, з різким характером, легко збуджуються, гніваються, мають розвинений інтелект і можуть бути хорошими керівниками;

Тип 3. Неквапливі, міцної статури, спокійні та врівноважені, сильні й витривалі, звикли робити все попільпо і ретельно.

Для підтримання і підновлення здоров’я для кожного типу конституції передбачені відповідна дієта, спосіб життя і терапевтичні процедури, зокрема масаж, фітотерапія, терапія мінералами тощо.

Усім людям рекомендовано прокидатися вражі, проводити очисні заходи, робити зарядку і медитувати.

У Західному світі аюрведа певною мірою популярна, як система альтернативної медицини.

 

Традиційні оздоровчі системи розвивалися в епоху античності й грунтувалися па цілісному уявленні про здоров'я.

Відповідно до принципів античних оздоровчих систем людина сама відповідальна за своє здоров'я.

Вона має вести розмірений спосіб життя, бути врів-новаженою й увесь час самовдосконалюватися. З метою оздоровлення застосовували тілесні й духовні очисні ритуали. Антична освіта передбачала павчап-ня культурі здоров'я. Методи навчання також грунтувалися на принципах гармопії, наприклад поєднанні гімнастики і музики.

Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу

Традиції та звичаї українського народу охоплюють усі компоненти здорового способу життя: харчування, рухову активність гігієну, загартовування, дотримання режиму праці і відпочинку.

 

Харчування. Основними засадами харчування українців завжди були збалансованість, різноманітність, висока біологічна цінність, простота приготування.

Як приклад — харчування запорозьких козаків. На столі зазвичай були соломаха (густо зварене на воді житнє бороіппо), тетеря (не дуже густо зварене па квасі житнє борошно та пшоно), щерба (рідко зварене на риб'ячій юпіці борошно). Круту тетерю їли з риб’ячою юшкою, жиром, молоком чи подою. Ласували козаки й м'ясом, зокрема дичиною, свининою та рибою. Не підмовлялись під вареників, сирників, гречаних галушок із часником.

 

Простота і різноманітність козацької їжі забезпечувала їм високу працездатність і міцне здоров'я.

Рухова активність. Дбаючи про фізичний розвиток дитини, наші предки всіляко заохочували її до рухів: «Як дитина бігає та грається, то їй здоров'я усміхається* — казали вони.

Традиційні рухливі ігри «гуси-лебеді», «піжмурки», «третій-зайвнй», «мисливці й качки», «квач» — сприяли розвитку витривалості, спритності, рішучості, ініціативи, товариської взаємовиручки, створювали бадьорий настрій.

Рухливий спосіб життя, фізична активність були невід'ємною частиною життя наших предків. Навіть під час відпочинку та у свята вони не були пасивними. Усі ігри та розваги українців — перестрибування через вогонь па купальські свята, весняні хороводи, танці тощо грунтувалися иа фізичній активності.

 

Деякі танці потребували неабиякої сили, витривалості та спритності, наприклад, козацький гопак, який поєднував елементи козацького бою і боротьби.

Гігієна. Особиста гігієна завжди була важливою для українців. Дорослі змалечку виховували у дітей елемептариі гігієнічні навички: тримати в чистоті тіло, одяг, взуття, постіль, житло.

Немовля купали вже на другий чи третій день після народження. У першу купіль клали різні квіти й трави, бажаючи дитині рости здоровою, бути красивою.

Дотриманню гігієни сприяли такі звичаї: обв’язок закривати па піч посуд з їжею чи відро з водою, заборона їсти чужою ложкою чи витиратись чиїмось

руїППИКОМ.

Загартовування. Українці використовували цілющі властивості сонячних промепів і прохолодної води для загартовування.

Козаки, зокрема, більшу частину року ходили в легкому одязі, без головних уборів, часто босими і з оголепим торсом. В теплу пору спали па свіжому повітрі, прокидалися зі сходом сонця, вмивалися та купалися в річці. Більшість із них купалась у водоймах не лише влітку, а гі восеїпт та взимку.

Режим праці та відпочинку. Наші предки папру-жено працювали. їх основними заняттями було хліборобство, скотарство, рибальство, мисливство, городпицтво, садівництво, бджолярство. У неділю псі відпочивали. Раціонально організована прапя та відпочинок чергувалися і позитивно ппливали на здоров’я українців.

У традиційному українському рукоділлі, зокрема у вишиванні і ткацтві, наявні символи з язичшщысих часів - обереги й дерево життя. Поїш, за віруваїпіямн напптх предків, охороняли родпіше вогнище, духовне і фізичне здоров’я сім’ї, а відтак - благополуччя народу.

 

Системи харчування як баловий елемент оздоровчих систем також поділяють на традиційні (національні кухні) і сучасні.

Національні кухні враховують особливості місцевих умов і провідну діяльність населення. Тому національні кухні землеробів і скотарів, пів-иічппх і південних народів, жителів островів і континентальних територій мають суттєві відмінності.

1. У табл. З наведено основні характеристики деяких національ-1 них кухонь. Які ще національні кухні ви знаете?

2. У парах чи групах розкажіть про ватні улюблені страви. Чи належать вони до однієї з національних кухонь? Якщо так, то до якої?

Таблиця З

 

Українська

 

Страви зі свинини, телятини, птиці, багаті на овочі, молочні продукти (борщ, капусняк, варепики, голубці, узвар), передбачено пости (час, коли пе вживають продуктів тваринного походження).

 

Російська

 

Страви з борошна, телятини, птиці (млинці, пельмені), перші страви, влітку — зі свіжої зелешті (окроіпка), грибів, овочів, узимку — молочні продукти, у піст — сушені й солені гриби, квашена капуста, картопля, хліб

 

Кримсько

татарська

 

Страви з рису, баранини, птиці, овочів, фруктів (плов, манто), кумис

 

Кавказька

 

Страви з баранини, зелені, грецьких горіхів, квашених овочів, сушених і свіжих фруктів (шашлик, чебуреки, лаваш, хачапурі, сациві)

 

Болгарська

 

Страви з баранини, козячого молока, солодкого перцю, томатів (йогурт, фарширований перець, лечо)

 

Італійська

 

Багата па фрукти. овочі, рибу, оливки, вироби з боровша (піца, паста), молочні продукти (моцареда), оливкову олію

 

Японська

Багата на білки (соєві продукти, риба, морепродукти), рис.

 

Влаштуйте свято національної кухні. Розпитайте маму чи бабусю запишіть цікаві рецепти вашої національної кухні. Розкажіть про них у класі або разом з батьками приготуйте одну з національних страв і пригостіть пею друзів.

Раніше медицина зосереджувалася на боротьбі з хворобами. Ніпіі зусилля багатьох учених спрямовані на розроблення методик сприяіптя здоров’ю. їх ще називають оздоровчими системами.

Елементами більшості оздоровчих систем е фізичні вправи, здорове харчування, сон, релаксація, водні процедури, масажі.

Традиції та звичаї українського народу охоплюють усі компопенти здорового способу життя: харчування, рухову активність, гігієну, загартовування, дотримання режиму праці та відпочинку.

Національні кухні враховують особливості місцевих умов і провідну діяльпість населепня.

 

Це матеріал з підручника Основи здоров'я 8 клас Бех

 

Категорія: Основи здоров'я

Автор: asia2016 от 3-11-2016, 17:12, Переглядів: 7335