Функції соціології

Засновники соціології вважали, що її призначення полягає в тому, щоб відкрити дійсні, об'єктивні закони функціонуван­ня та розвитку суспільства задля того, щоб за допомогою на­укового знання свідомо здійснювати суспільні перетворення та використовувати його у політичній, економічній діяльності, законотворчості та інших важливих сферах суспільного життя. Отже, соціологія мала допомогти людям зрозуміти умови со­ціального життя, власну поведінку і тим самим поліпшити су­спільні відносини. Таким чином, перед соціологією і соціоло­гами було поставлене надзавдання, можливості і функції нової науки дещо міфологізувалися та перебільшувалися. З часом стало зрозуміло, що соціологія — це не «швидка допомога», яка може швидко позбавити суспільство від його «хвороб» і локалі­зувати негативні явища. Однак посилений акцент на значенні соціології для суспільства мав і позитивний результат: це при­вернуло до науки увагу громадськості, надихнуло на віддану і плідну працю цілі покоління соціологів. Авжеж, виникнення соціології не зробило переворот у суспільстві, не призвело до кращих, більш справедливих відносин між людьми, проте со­ціологія завоювала стійкий авторитет і визнання, посіла важ­ливе місце серед соціальних та гуманітарних дисциплін. На початку III тисячоліття соціологія — це сучасна наукова дис­ципліна, що виконує низку пізнавальних і практичних функ­цій. Найчастіше до функцій соціології відносять такі.

Теоретика-пізнавальна функція. Ця функція властива будь-якій науці. Результатом наукового пошуку завжди висту­пають нові знання, що розкривають таємниці природи та су­спільства. Соціологія дає знання про суспільство, в якому ми живемо. Працюючи в цьому напрямку, соціологи можуть: а) накопичувати та систематизувати знання про суспільство та його складові; б) виявляти та аналізувати чинники соціального життя та зв'язки між соціальними явищами; в) встановлювати вплив тих чи інших чинників на процеси та зміни у суспільстві; г) пізнавати та формулювати соціальні закони, за якими функ­ціонує та розвивається суспільство; д) знаходити методи конт­ролю за тими чи іншими тенденціями у суспільстві або з метою підтримки та розвитку позитивних процесів, або у напрямку протидії та приборкання негативних процесів.

Авторитет і популярність соціології визначаються тим, що її надбання знаходять практичне використання, застосовуються у різноманітних сферах суспільного життя. Соціологи стежать за змінами і тенденціями, реагують на виникнення нових форм та умов соціальної реальності. Жодна цивілізована країна сьо­годні не може обійтися без вивчення громадської думки в ме­жах різних опитувань, моніторингів.

Пізнавальна функція соціології є базисною. Її реалізація дає можливість здійснювати інші функції — складати прогнози, давати поради управлінцям, розробляти соціальні технології та використовувати соціологічне знання у різних практичних галузях, наприклад, займатися соціальною роботою, зв'язками з громадськістю, а також пропагувати соціальне знання через систему освіти.

Методологічна функція. Оскільки соціологія надає вихідні уявлення про суспільство як цілісну систему, ці знання мають методологічне значення для інших наук, — тих, що вивчають суспільство, — таких як економіка, політологія, релігієзнавство та право.

Прогностична функція. Соціологія вивчає насамперед соціальні закономірності функціонування суспільства, його сучасне. Але за допомогою отриманих даних вона може зро­бити науковий прогноз на майбутнє. Соціологічні прогнози завжди спираються на відомі соціологам тенденції розвитку соціальних систем і стосуються 'окремих явищ, проблем або подій у суспільстві. Найбільшою популярністю користують­ся прогнози соціологів щодо результатів виборів. Взагалі со­ціологічні прогнози завжди виглядають не категорично, а як імовірні тенденції розвитку. Вони зазвичай оформлюються як альтернативні сценарії розвитку подій від оптимістичного до песимістичного та зазначають чинники і умови, за яких може здійснитися той чи інший прогноз.

Управлінська функція. Без­посередньо управлінням соціологія не займається і управ­лінських рішень не приймає. Але для прийняття оптимального управлінського рішення керівний орган (або уповноважена особа) має володіти повною та достовірною інформацією щодо об'єкта управління. Обсяг, якість і характер інформації визна­чають ефективність управління і зміст прийнятих рішень. Здо­буття соціальної інформації — це поле діяльності соціологів. Професійна діяльність соціологів полягає у збиранні, обробці та аналізі різноманітної інформації, що стосується соціальних об'єктів і процесів. Отримані дані та рекомендації до них со­ціологи передають органам управління і окремим керівникам для прийняття оптимальних рішень. В Україні послугами со­ціологічних служб користуються Президент, Верховна Рада, міністерства та інші органи державної влади і самоврядування. Також споживачами соціологічної інформації виступають полі­тичні партії, комерційні структури — банки, виробничі і торгові корпорації, страхові компанії, що працюють з населенням.

Соціально-технологічна функція. Соціологія визначає оп­тимальні шляхи рішення соціальних проблем, розробляє мето­ди, засоби та прийоми управлінських рішень, тобто розробляє соціальну технологію. Це найперспективніша і водночас най­складніша в реалізації функція соціології. Традиційні функ­ції соціології пов'язані, насамперед, з реєстрацією соціаль­них явищ і процесів. Соціально-технологічна функція якісно відрізняється від такого класичного призначення соціології, тут соціолог виступає як конструктор і архітектор соціуму. Конструювання соціальних процесів і розробка соціальних технологій необхідна, наприклад, при проектуванні нових ус­танов, організацій, при коригуванні управлінських структур, розробці та здійсненні різноманітних соціальних програм. Так, державна програма з соціальної допомоги багатодітним роди­нам може здійснюватися різними методами з різною ефектив­ністю. Соціально-технологічний підхід передбачає розробку структури соціальної роботи з багатодітними сім'ями, спира­ючись на аналіз соціальної інформації та соціологічні знання. Технологізація соціальних практик — шлях до впорядкування різноманітних виробничих і позавиробничих процесів на ос­нові сучасних соціологічних уявлень про соціальні організації, поведінку людини та системи управління.

 Світоглядна функція. Соціологія як наука про суспіль­ство має виступати основою формування у людини уявлень про цілісну картину світу та своє місце в ньому, тобто основою світогляду. Для цього соціологи використовують різні засо­би — видають популярні книжки, друкують статті у газетах та журналах, виступають по телебаченню. Однак найбільш ши­рокі можливості для реалізації цієї функції відкриває система освіти. Не випадково в Україні, як і в більшості країн, соціоло­гія включена до учбових планів вищих навчальних закладів як обов'язкова дисципліна. Соціологічне просвітництво має вели­ке практичне значення, хоча позитивні наслідки пропаганди соціологічних знань не завжди можна побачити відразу. Такі знання допомагають людині зорієнтуватися у навколишньому світі, краще зрозуміти себе і поведінку інших людей, усвідо­мити значення таких фундаментальних цінностей як свобода, демократія, права людини, соціальний порядок і соціальна від­повідальність.

Н.М. Семке