§ 30. Солі

Опрацювавши зміст параграфа, ви будете:

• мати уявлення про поширення солей у природі; їхні фізичні властивості;

• знати склад і назви солей;

• уміти складати формули солей і виводити їх назви.

Склад солей. Ви вже знаєте, що в результаті багатьох реакцій, які відбуваються з оксидами, кислотами, основами, утворюються солі.

Солі - складні речовини, до складу яких входять йони металічного елемента й кислотні залишки.

Складаючи формулу солі, на першому місці треба написати хімічний символ металічного елемента, поруч - кислотний залишок, тоді зазначаємо валентність і розставляємо індекси. При цьому слід пам’ятати, що сума одиниць валентності металічного елемента має дорівнювати сумі одиниць валентності кислотних залишків. Наприклад, треба скласти формулу алюмінієвої солі сульфатної кислоти. Як варто діяти? Спершу напишемо хімічний символ Алюмінію Al, поруч - кислотний залишок сульфатної кислоти pSO4, тобто SO4. Над знаком Алюмінію запишемо валентність 3, а над кислотним залишком - 2 (за основністю кислоти). За допомоги індексів зрівнюємо сумарні валентності. Найменше спільне кратне для чисел 3 і 2 дорівнює 6. Шукаємо індекс для Алюмінію, ділячи 6 на його валентність, дістаємо 2. Так само ділимо 6 на валентність кислотного залишку, дістаємо 3.

Звідси формула:

Ab(SO₄)₃; 3.2 = 2.3.

При цьому пам’ятайте, хоча ми виражаємо склад солей хімічними формулами, але в кристалах солі молекул немає. Формули солей передають не склад молекул, а співвідношення йонів металічного елемента й кислотних залишків. Для алюміній сульфату Ab(S0₄)3 таке співвідношення дорівнює 2 : 3. Отже, солі - речовини нємолекулярної будови.

За формулами солей можна обчислювати значення відносної молекулярної (формульної) і молярної мас, пам’ятаючи, що реальних молекул у кристалах солей немає; вони побудовані з інших частинок - йонів.

Назви солей. За Міжнародною хімічною номенклатурою назва солі складається з назви металічного елемента й латинської назви кислотного залишку. Звичайно латинська назва кислотного залишку походить від латинської назви кислоти, яка, у свою чергу, походить від латинської назви елемента, що утворює кислоту. При цьому назва солі бєзоксигенової кислоти має суфікс «-ид(ід)», а оксигеновмісної «-ат» у разі максимальної валентності кислотоутворювального елемента або «-іт» за його нижчої валентності. Для металічних елементів, що мають змінну валентність, у дужках після назви цього елемента римською цифрою зазначають його валентність у певній солі (табл. 11).

Розглядаючи формули солей за табл. 11, ви можете зробити висновок, що солі - це продукти заміщення атомів Гідрогену в кислоті на йони металічного елемента. Якщо кислота двох- чи багатоосновна, то атоми Гідрогену в

ній можуть заміщуватися на йони металічного елемента не всі одночасно, а послідовно. Тоді ймовірною є ситуація, коли один атом Гідрогену замістився на йон металічного елемента, а другий - залишився. У такому разі утворюється так звана кисла сіль, яка на відміну від солі середньої атомів Гідрогену не містить.

Таблиця 11.

Склад і назви солей

Як же дізнатися, яка сіль утвориться? Все залежить від кількості речовин, що реагують. Якщо є надлишок кислоти, то утвориться кисла сіль, а якщо надлишок лугу - середня сіль.

Фізичні властивості солей. За стандартних умов усі солі - тверді кристалічні речовини різного кольору. Мають різну розчинність у воді (див. таблицю розчинності на форзаці). Так, усі солі нітратної кислоти HNCh -нітрати - добре розчинні. Усі солі Натрію Na і Калію K також добре розчинні у воді. А солі ортофосфатної Н3РО4, карбонатної Н2СО3, силікатної H₂SiO₃ кислот, навпаки, майже всі нерозчинні, за винятком солей Натрію і Калію. Є солі малорозчинні, зокрема кальцій сульфат CaSCh, і практично нерозчинні, наприклад арґентум хлорид AgCl і барій сульфат BaSOi.

Поширення у природі. Солі доволі поширені в природі й відіграють важливу роль у процесах обміну речовин у живих організмах. Солі містяться в клітинному соку, крові, сльозах, поті, входять до складу різних тканин: кісткової, нервової, м’язової. Масова частка солей в організмі людини становить 5,5 %. Живі організми потребують постійного надходження солей. Тваринні організми одержують їх із питною водою та харчовими продуктами, а в рослини солі надходять із ґрунту разом з водою.

Солі мають велике значення і в суспільному господарстві. їх використовують для добування багатьох металів, кислот, мінеральних добрив, виробництва скла, миючих засобів, мінеральної фарби тощо.

Висновки

Солі мають немолекулярну будову. Це - продукти заміщення атомів Гідрогену в кислоті на йони металічного елемента. Солі являють собою складні речовини, що містять йони металічного елемента й кислотні залишки.

Назви солей утворюються від назв відповідних кислот.

Солі поділяють на середні - продукти повного заміщення Гідрогену кислоти на йони металічного елемента і кислі - продукти неповного заміщення Гідрогену кислоти на йони металічного елемента.

Завдання для самоконтролю

1. Напишіть назви солей за їх формулами:

а) MgCOs; 6) CuCb; в) CuCl; г) NasPO₄; д) Ba(NOs)₂.

2. Напишіть формули солей за їхніми назвами: а) кальцій хлорид; 6] магній силікат; в) алюміній сульфат; г) натрій карбонат; д) цинк сульфід.

3. Із наведеного переліку формул речовин випишіть окремо формули середніх і кислих солей, зазначте їхніми назви: FeSO₄, Fe₂(S0₄)3, Na₂SO_4t NaHSO₄, K₂COs, CaHPO₄, Bas(PO₄)₂, Ca(H₂PO₄)₂, Cr(NOs)₃, NaHCOs.

4. Як ви думаєте, чому одноосновні кислоти не утворюють кислих солей? Відповідь обґрунтуйте.

5*. Яка сіль - середня чи кисла - утвориться внаслідок дії надлишку кислоти на основний оксид? Покажіть на конкретному прикладі.

Це матеріал з підручника Хімія 8 клас Буринська