Народна Освіта » Хімія » § 22. Відносна густина газів

НАРОДНА ОСВІТА

§ 22. Відносна густина газів

Опрацювавши зміст цього параграфа, ви будете:

• розуміти зміст поняття «відносна густина газів»;

• уміти обчислювати відносну густину газів.

 

З курсу фізики ви вже знаєте, що для порівняння маси й об’єму різних тіл використовують фізичну величину - густину, яка чисельно дорівнює відношенню маси тіла до його об’єму, позначається грецькою літерою р - читається «ро»:

 

Одиниця густини - кілограм на кубічний метр (кг/м3) або грам на кубічний сантиметр (г/см3). Наприклад, для кисню Ог, молярна маса якого 32 г/моль, а молярний об’єм дорівнює 22,4 л/моль (як і для будь-якого газу за н. у.) густина становить:

Часто важливо знати, легший чи важчий один газ від іншого чи від повітря (суміші газів). Це необхідно, аби визначити застосування газу в практичній діяльності людини або зрозуміти, в яких шарах атмосфери він концентрується, а може, вирішити, як розмістити циліндр для збирання цього газу - догори дном чи догори отвором. З цією метою використовують поняття «відносна густина газу».

Відносна густина газу - фізична величина, що показує, у скільки разів відносна молекулярна маса одного газу більша або менша від відносної молекулярної маси іншого газу, взятого для порівняння.

Позначається буквою Dy величина безрозмірна

 

 

Оскільки (за законом Авогадро) в однакових об’ємах різних газів за однакових умов міститься однакова кількість молекул, то відносна густина газу показує, у скільки разів молекула одного газу важча або легша від молекули іншого газу.

Наприклад, відносна молекулярна маса кисню 32, а водню - 2. Це означає, що кисень у 16 разів важчий від водню, тобто його відносна густина за воднем дорівнює 16.

Найчастіше густину різних газів визначають саме відносно водню як найлегшого з усіх газів або відносно повітря. В останньому разі потрібно ділити на 29 - середню молекулярну масу повітря:

 

 

Відносну густину газу можна визначити і як відношення маси певного газу до маси такого самого об’єму іншого газу, взятих за однакових умов:

 

 

Наприклад, маса 1 л CCh дорівнює 1,98 г, а маса 1 л Нг за таких самих умов - 0,09 г. Звідси відносна густина карбон(ІУ) оксиду за воднем Н2 становить 1,98 : 0,09 = 22, тобто вуглекислий газ у 22 рази важчий від водню або водень у 22 рази легший за вуглекислий газ CCh.

Знаючи густину одного газу відносно іншого, можна визначати молекулярну, отже, й молярну масу газу за формулами:

 

 

Молярна маса газу дорівнює його густині відносно іншого газу помноженій на молекулярну масу останнього.

Знаючи густину газу, можна обчислити його молярний об’єм за відношенням молярної маси газу до його густини:

Висновки

Відносна густина газу показує, у скільки разів один газ важчий або легший від іншого.

Відносну густину газу можна обчислити за будь-яким іншим газом. Найчастіше порівнюють гази з воднем або повітрям.

Знаючи густину, можна визначити молярну масу невідомого газу.

Завдання для самоконтролю

1. Відносна густина сульфур(ІУ) оксиду за воднем дорівнює 32, отже, його відносна молекулярна маса становить:

А 8; Б 16; В 32; Г 64.

2. Відносна густина карбон(ІУ) оксиду за воднем дорівнює:

А 10; Б 22; В 20; Г 25.

3. Молярна маса газуватої речовини, густина якої 1,96 г/л, дорівнює:

А Пг/моль; Б 22 г/моль; В 44 г/моль; Г 88 г/моль.

4. Якщо густина пари деякої речовини за воднем дорівнює 4, то її густина за гелієм становить:

А 8; Б 2; В 4; Г 1.

Додаткові завдання

5. Які з газів, формули яких СО2, CH-t, SO2, Не, не можна використати для наповнення дитячих повітряних кульок? Чому?

6. 1 л деякого газу за н. у має масу 3,17 г. Густина цього газу за гелієм дорівнює:

А 17,00; Б 17,75; В 18,00; Г 18,45.

Ви вже знаєте, що ми живемо в світі речовин. Сьогодні їх відомо майже 20 млн. Для того щоб орієнтуватися у властивостях цієї величезної кількості речовин, їх зв’язках і взаємоперетвореннях, речовини поділяють на групи, тобто класифікують. Під класифікацією неорганічних речовин розуміють об'єднання різних сполуку певні групи (класи) або за їх складом, або за хімічними властивостями, що відрізняють речовини цього класу від інших речовин.Отже, речовини одного і того самого класу мають подібні властивості.

Класифікація поєднана з проблемою номенклатури,тобто системою назв речовин.

Відомо, що найважливішим правилом будь-якої номенклатури є вимога, щоб назва речовини мала однозначний зміст. Наприклад, цинк оксид ZnO -однозначна назва, оскільки Цинк утворює лише один оксид. Проте нітроген оксид - неоднозначна назва, оскільки Нітроген утворює кілька оксидів: Ν2Ο, NO, Ν2Ο3, ΝΟ2, Ν2Ο5. Тому за системою хімічної номенклатури, що розроблена Міжнародною спілкою теоретичної і прикладної хімії (ІЮПАК), Ν2Ο називається нітроген(І) оксид.

Як номенклатура, так і класифікація сполук (і хімічних реакцій) формувалися протягом століть, тому вони не завжди є логічними і потребують вдумливого осмислення.

Хімічні сполуки прийнято поділяти на дві групи: органічні й неорганічні. Останні, у свою черг)', поділяють на прості(їх майже 400) і численну групу складних речовин.Прості речовини поділяються на метали і неметали.Складні речовини зазвичай поділяють на чотири класи: оксиди, основи (гідроксиди), кислоти і солі.

Така класифікація не є досконалою, оскільки в ній немає місця для амоніаку, сполук металічних елементів з Гідрогеном, Карбоном, Нітрогеном, Фосфором тощо. Ці речовини не менш важливі, ніж оксиди, основи, кислоти і солі, тому багато з них розглядатимуться пізніше, під час вивчення хімії елементів.

 

Це матеріал з підручника Хімія 8 клас Буринська

 

Категорія: Хімія

Автор: admin от 18-10-2016, 22:18, посмотрело: 884