Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » § 19. Взуття. Вимоги до взуття. Догляд за взуттям

НАРОДНА ОСВІТА

§ 19. Взуття. Вимоги до взуття. Догляд за взуттям

1. Якому виду взуття ти надаєш перевагу?

2. Чи звертаєш ти увагу на якість взуття?

3. Чому взуття псується?

Взуття є складовою частиною комплекту одягу. Сьогодні ринок пропонує різні види стандартного взуття (мал. 167). За призначенням це побутове (повсякденне, модельне, домашнє) та спеціальне (спортивне, виробниче, ортопедичне, військове) взуття. За сезонами носіння - всесезонне, літнє, зимове, весняно-осіннє. За матеріалами верху заготовки - шкіряне, зі штучної шкіри, текстильне, гумове, комбіноване.

Окрім того, на прилавках магазинів можна побачити нестандартне взуття (взуття-трансформер), яке набирає популярності серед підлітків (мал. 168).

Взуття з гігієнічної точки зору має забезпечувати захист організму від охолодження та перегрівання, оберігати стопу від механічних пошкоджень, допомагати м’язам і зв’язкам утримувати стопу в нормальному положенні, забезпечувати сприятливий мікроклімат навколо стопи, підтримувати потрібний температурно-вологий режим за будь-яких мікрокліматичних умов зовнішнього середовища.

Вибираючи та купуючи взуття, потрібно пам’ятати, що воно має бути легким, зручним, не сковувати рухів, відповідати формі та розміру стопи.

Зауваж! Тісне та коротке взуття ускладнює ходу, стискає ногу, порушує кровообіг, завдає болю і із часом змінює форму стопи, порушує нормальне її зростання, деформує пальці, сприяє утворенню виразок, а в холодну пору року - відмороженню, підсилює пітливість. Надто вільне взуття теж шкідливе. Ходьба в ньому швидко втомлює, і можуть виникнути потертості, особливо в частині підйому.

У результаті тривалої ходьби у взутті без підборів, наприклад у тапочках, може розвиватися плоскостопість.

Підошва повинна добре згинатися. Жорстка підошва ускладнює ходьбу (обмежується кут вигину, задник взуття стягується з п’яти), знижує працездатність м’язів гомілковостопного суглоба, підвищує температуру шкіри ноги й збільшує потовиділення.

Чому взуття псується? Щоб дізнатися, як збільшити термін експлуатації взуття, ознайомся з низкою застережень:

Застереження 1. Підібране не по сезону або без урахування кліматичних умов взуття швидко робиться непридатним.

Взуття повинне використовуватися за призначенням та відповідно до пори року. Зимове взуття (мал. 169) обов’язково має бути теплим. Для утеплення використовують хутро, фетр, сукно, повсть. При охолодженні ніг можуть виникати спазми судин і розвиватися серйозні порушення живлення тканин ноги внаслідок ускладнення циркуляції крові.

У літні місяці найбільш гігієнічним є легке відкрите взуття із широким вирізом (мал. 170) - сандалети, босоніжки, туфлі шкіряні або туфлі на шкіряній підошві з верхом з текстилю та інших матеріалів з пористою структурою (рогожка, джинсова тканина та ін.). Таке взуття сприяє хорошому провітрюванню ніг та швидкому випаровуванню поту за рахунок циркуляції повітря навколо стопи.

Слід пам’ятати, що літнє взуття (сандалії, еспадрильї, мокасини, лофе-ри) носять без шкарпеток.

В осінньо-весняний період актуальним є напіввідкрите та закрите взуття на м’якій основі (мал. 171).

У сиру дощову погоду зручні гумові чобітки або взуття з підошвами з водонепроникних матеріалів, гуми, каучуку, нейлону та ін. (мал. 172). Однак це взуття відрізняється низькою повітропроникністю, тому носити його потрібно тільки з устілками, які добре вбирають піт: повстяними, суконними, а влітку - плетеними із соломи або картонними.

Застереження 2. Взуття, що носиться постійно і добре не просихає, не відновлює форми. Взуття обов’язково повинне «відпочити» при кімнатній температурі.

Щодня під час носіння взуття піддається шкідливому впливу зовнішнього середовища: вода, бруд, перепади температур, пил, а взимку - ще й мороз. Якщо не забезпечити необхідного догляду і правильної експлуатації, навіть найякісніше взуття швидко зробиться непридатним. Взуття, як і одяг, потребує щоденного догляду, це продовжує термін його носіння та зберігає його естетичний вигляд. Догляд за взуттям включає: сушіння, чищення, живлення, полірування, дезінфекцію та усунення неприємного запаху, дотримання вимог зберігання в період між сезонами носіння.

Сушіння. Незалежно від матеріалу, з якого виготовлено взуття, у вологу пору року чи взимку його потрібно просушувати. Сушити на батареї, обігрівачі, печі тощо категорично забороняється. Чобітки слід сушити тільки при кімнатній температурі. Щоб зберегти форму, краще набити їх папером, зокрема газетами. Використовують також інші способи сушіння взуття. Його ставлять на різноманітні полиці, підставки тощо. Найпростіший метод сушіння - сушіння на дренажній основі. Її можна виготовити власноруч, узявши за основу пластикову коробку, заповнену дрібним декоративним щебенем (мал. 173, а). За рахунок циркуляції повітря волога випаровується і взуття стає сухим.

Кульки силікагелю (мал. 173, б) є гарним поглиначем вологи. Його можна купити в господарських магазинах. Щоб висушити взуття, потрібно помістити в нього силікагель у мішечку з тканини, після чергового використання цей засіб слід підсушувати на батареї.

Сучасні технології пропонують для сушіння взуття електричні килимки (мал. 174, а) та сушки-повітродувки (мал. 174, б). Вони видаляють вологу за допомогою потоку нагрітого повітря.

Після того як чобітки, туфлі стануть сухими, варто обробити їх спеціальним засобом для догляду.

Застереження 3. Позбавлене правильного догляду відповідно до виду матеріалу, з якого воно виготовлене, взуття псується.

Існує два основних типи засобів догляду за взуттям (мал. 175): просочення й живильна речовина. Перший (зазвичай у формі аерозолю)

містить водовідштовхувальні інгредієнти й захищає взуття від бруду та вологи. Просочувати взуття потрібно перед початком використання, а в сиру погоду - не рідше ніж один раз на тиждень. Живильна речовина (крем, молочко або аерозоль) зберігає шкіру. Вибирати засіб потрібно індивідуально для кожної пари взуття.

Обираючи засіб догляду за взуттям, потрібно врахувати матеріал, з якого воно виготовлене.

Шкіряне взуття вважається найзручнішим та найкомфортнішим у носінні. Щоб воно було зручним та зберігало форму, потрібен правильний догляд. Відразу після купівлі варто обробити чоботи спеціальними захисними водовідштовхувальними кремами із вмістом воску, аби вони не промокали. Потім такі процедури треба здійснювати хоча б двічі на місяць, а чистити звичайним кремом 1-2 рази на тиждень. Чистити взуття треба після приходу додому, а не перед виходом на вулицю, адже якщо болото засихатиме на чоботях, шкіра швидко зіпсується. Спочатку зчищаємо бруд сухою щіткою, потім витираємо взуття чистою вологою ганчіркою. Після цього наносимо крем (мал. 176).

Для взуття із замші або велюру варто використати спеціальну гумову щітку (мал. 177). Мити замшу не бажано - від води вона грубшає і втрачає еластичність. Значно ефективніше потримати замшеві черевики над парою, а ще краще використовувати для догляду спеціальну піну. Для видалення плям використовують ластик (шліфувальний брусок).

Нубук (мал. 178) - ворсиста шкіра, схожа на замшу, тому догляд за нею майже такий самий. Взуття з нубуку більш стійке до вологи. Як і вироби із замші, взуття з нубуку не варто мити водою, краще користуватися спеціальними засобами для чищення.

Для збереження міцності тильного боку взуття та запобігання розтягуванню взуватися можна тільки за допомогою спеціальної лопатки (мал. 179). Також не слід знімати взуття за допомогою другої ноги, оскільки внаслідок цього може відірватися каблук, особливо на вузькому взутті.

Популярними сьогодні є кросівки (мал. 180, а). Але як зберегти чудовий вигляд своєї улюбленої пари? Будь-якому взуттю потрібно давати «відпочити» принаймні двічі на тиждень. М’які тканини, з яких найчастіше виготовлено кросівки, дуже добре вбирають вологу, що виділяється при теплообміні. «День відпочинку» дає взуттю повністю висохнути.

Ніколи не слід прати кросівки в пральній машині та використовувати для миття гарячу воду. Мити їх потрібно в холодній воді вручну, використовуючи мийний засіб або звичайне мило. Не варто сушити кросівки в сушарці, адже вони можуть втратили форму. Нейлонові кросівки потрібно витирати чистою вологою тканиною та періодично наносити на їх поверхню силіконовий спрей.

Для основної частини кросівок (мал. 180, б) зі шкіри можна використовувати взуттєвий крем або полірувальник. Потрібно обирати колір крему відповідно до кольору кросівок або використовувати крем нейтрального кольору. Протерши кросівки м’якою тканиною, на них наносять крем для взуття.

Пам’ятай: крем потрібно наносити на абсолютно сухі кросівки, інакше можна пошкодити шкіру.

Найскладніше доглядати за замшевими кросівками або деталями із замші (мал. 180, в). Бруд і фарба прилипають і вбираються в замшу, і їх дуже важко видалити. Якщо бруду небагато, то можна спробувати почистити кросівки м’якою щіткою (наприклад, можна використовувати стару зубну щітку). Якщо ж забруднення сильне, то можна скористатися засобом для виведення плям, який підходить для замші.

Внутрішня частина кросівок (мал. 180, г) найчастіше стає головною причиною утворення неприємного запаху. Тому устілки, як і шнурки, слід прати в машині, до того ж ти завжди зможеш замінити їх новими.

Після закінчення сезону взуття потрібно почистити від бруду, помити всередині і зверху, висушити, змастити живильним кремом і зберігати на полицях спеціальних тумб, шаф або в іншому, обов’язково сухому, місці (мал. 181).

Взуття з натуральних матеріалів можуть зіпсувати різні шкідливі мікроорганізми та комахи. Тому відправляючи взуття на зберігання, обов’язково поклади в коробки антибактеріальні препарати й засоби проти молі та жуків.

Застереження 4. Взуття псується під впливом хімічних речовин, наприклад реагентів.

У зимовий період дороги й тротуари посипають спеціальними реагентами, які, як відомо, запобігають ковзанню та сприяють таненню снігу. На жаль, взуття через згубний контакт з агресивною рідиною швидко втрачає свій зовнішній вигляд (мал. 182). Навіть дуже якісне шкіряне взуття під впливом реагентів і снігу може зноситися за місяць. За належного догляду термін служби можна збільшити в кілька разів.

Історія взуття налічує не одне тисячоліття. Наші предки досить швидко пристосувалися до суворих кліматичних умов. На думку дослідників, перші в історії людства черевики були чимось подібним до онуч з ведмежих шкур, утеплених ізсередини сухою травою.

У Давньому Єгипті взуття було вже показником статусу власника. Довгий час єдиним видом взуття у давніх єгиптян були сандалії. Дуже прості за формою, вони являли собою лише підошву (іноді із загнутим догори носком), до якої кріпились два ремінці.

У Бургундії XI-XV ст. що знатнішою була людина, то більше виступав носок її взуття. Принцам дозволялося носити взуття з носами завдовжки у дві з половиною ступні (до 70 см), родовитим дворянам - у дві ступні (60 см), лицарям - у півтори ступні (45 см), городянам - в одну ступню (до 30 см) (мал. 183).

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3 Складання інструкції по догляду за зимовим взуттям

Обладнання та матеріали: роздавальні картки із зображенням різних видів зимового взуття, зразки матеріалу, з якого виготовляється взуття (шкіра, шкірозамінник, тканина тощо), робочий зошит.

Послі довні сть виконання роботи

1. За завданням учителя ознайомся з різновидом зимового взуття та матеріалом, з якого його виготовлено.

2. Згідно зі зразком склади схему можливих заходів по догляду за взуттям.

3. Розроби послідовність догляду за зимовим взуттям та оформи її у вигляді пам’ятки.

Замш, нубук, лофери, дезерти, реагенти.

Дезерти - замшеві черевики на креповій підошві з двома парами отворів для шнурків.

Лофери - чоловічі або жіночі туфлі без застібок або шнурівки з довгим язичком, круглим носком і перемичкою на підйомі стопи.

Реагенти - речовини, що беруть участь у певній хімічній реакції. Черевики - різновид взуття, що закриває ногу до кісточки.

1. Для чого призначене взуття?

2. На які види поділяють взуття за сезонами?

3. Чим відрізняються зимові види взуття від весняно-осінніх?

4. Яке взуття називають спеціальним?

5. Назвіть матеріали, з яких виготовляють верх взуття.

6. Які види робіт включає догляд за взуттям?

7. Як підготувати взуття до зберігання після закінчення сезону?

Тестові завдання

1. Чим можна очистити одяг?

А гребінцем Б щіткою

В вологою ганчіркою Г засобом для видалення плям

2. З якою періодичністю потрібно міняти нижню білизну?

А щодня Б через день

В через два дні Г не рідше ніж двічі на тижден:

Д усі відповіді правильні

3. Як визначають розмір сорочки?

А за обхватом шиї

Б за обхватом стегон В за обхватом грудей

4. Догляд за взуттям включає такі види робіт:

А чищення Б сушіння

В шліфування Г полірування

Д усі перелічені

5. За призначенням взуття поділяють на:

А побутове

Б домашнє В спеціальне Г спортивне

6. Установи алгоритм догляду за шкіряним взуттям:

А видалити бруд

Б змастити кремом В почистити щіткою Г відполірувати м’якою ганчіркою

7. Як рекомендують доглядати за взуттям із нубуку?

А протерти сухою ганчіркою, а потім вологою для підняття ворсу Б протерти сухою ганчіркою або щіткою, обробити спеціальним засобом для догляду за нубуком

В протерти мокрою ганчіркою, висушити, обробити спеціальним розчином

8. У якій воді краще мити взуття?

А у холодній Б у гарячій В у теплій

9. Скільки разів на тиждень рекомендують змащувати взуття кремом?

А 1-2 рази Б 2-3 рази В 3-4 рази

10. Яке взуття можна змащувати кремом?

А шкіряне Б замшеве

В текстильне Г гумове

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 8 клас Гащак

 

Автор: admin от 17-10-2016, 13:21, посмотрело: 2300