Тема любові у творчості романтиків

Романтичний! Цікаво, які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте це слово? Мабуть, мрійливий, закоханий, емоційний, який приваблює та захоплює своєю незвичайністю й таємничістю. Саме такі характеристики художніх образів притаманні творам мистецтва в стилі романтизм, який на початку ХІХ ст. прийшов на зміну чіткому, урівноваженому, композиційно досконалому класицизму. Романтизм яскраво виявився в музиці, літературі та живописі, розкривши чарівний світ різноманітних людських почуттів, переживань, фантазій і сподівань. Завдяки особливій здатності музики глибоко й проникливо розкривати багатий внутрішній світ людини за допомогою арсеналу її виражальних засобів, саме вона в епоху романтизму посіла чільне місце серед інших видів мистецтва.

Відмінна риса музичного мистецтва - відбиття будь-якого явища у свідомості через сферу почуттів, і музика всіх епох підпорядкована цій закономірності. Але романтики перевершили всіх своїх попередників за значенням у їхній музиці ліричного начала, за силою та досконалістю передачі глибин внутрішнього світу людини, найтонших відтінків її настроїв.

Тема кохання посідає в музиці епохи романтизму панівне місце, бо саме цей душевний стан найбільш багатосторонньо й повно відбиває всі глибини та нюанси людської психіки. Можливо, саме тому в той час надзвичайного розквіту набула вокальна лірика, зокрема романс.

І Пригадайте, що вам відомо про цей жанр.

Довідка

. Термін «романс» виник в Іспанії в часи Середньовіччя, позначаючи світську пісню іспанською («романською») мовою. Поступово це поняття ввійшло до вжитку в різних країнах.

Характерною ознакою романсу є ліричний характер його змісту, що зазвичай втілює переживання, пов’язані із закоханістю. Цей вокально-поетичний жанр являє собою єдність, у якій однаково значущі слово і музйка: у романсі мелодія, тісно пов’язана з віршованим текстом, відбиває загальний його характер і поетичну структуру. Інструментальний супровід має важливе значення, часто є рівноправним з вокальною партією елементом єдиного цілого. Жанровими різновидами романсу є балада, елегія, баркарола, серенада.

Діапазон романсової лірики - від жанрово-побутових до лірико-драматичних творів - особливо багатий щодо передачі емоційного світу людини, «голосу» її душі. Елегійні настрої, глибокий сум, світла печаль, тиха радість, нотки трагічного відчуття життя... Недарма за романсом закріпилися поетичні назви «дитя серця», «ліричний щоденник».

Нерідко найкращі зразки класичного романсу виникали під впливом реальних подій у житті їх авторів, присвячувалися реальним музам митців. Прикладом є історія створення уславленого романсу Михайла Глинки на вірші Олександра Пушкіна «Я пам’ятаю мить чарівну...».

І Почалася ця романтична історія із зустрічі молодого поета (йому ще не було й двадцяти років) з Анною Керн - онукою відомого хормейстера, українця Марка Полторацького, який протягом багатьох років очолював Придворну капелу в Петербурзі, на одному з домашніх вечорів. Поет упродовж усього вечора спостерігав за Анною, захоплений її вродою. Молода жінка була одружена з генералом, старшим від неї на 35 років. Подружжя Кернів мешкало в родовому маєтку в Лубнах на Полтавщині. Там у них народилася донька Катерина. Проте сімейні стосунки Кернів так і не склалися - вони розлучилися.

Згодом Анна зустрічалася з Пушкіним під час його перебування в Михайлівському, про що відомо з її спогадів. Були прогулянки алеями саду під місячним сяйвом, читання поезії, але врешті прийшло розставання. На прощання Олександр Сергійович залишив своїй музі поетичний дарунок - вірш «Я пам’ятаю мить чарівну...».

Минули роки, й історія цієї поезії отримала несподіване продовження. За примхою долі в Катерину Керн, доньку Анни, закохався композитор Михайло Глинка, як колись Олександр Пушкін - у її матір.

Вихованка Смольного інституту Катерина Керн як краща учениця залишилася працювати в ньому класною дамою. Тут її вперше й побачив Глинка, був вражений одухотвореністю дівчини. «Щось страждальне виражало її бліде обличчя... мій погляд мимовільно зупинявся на ній: її ясні виразні очі, неймовірно стрункий стан... і особливого роду чарівність і достоїнство все більше й більше мене захоплювали... Невдовзі почуття мої знайшли відгук в її душі», - згадував композитор.

Катерина Керн жила з матір’ю в Петербурзі скромно й небагато. З М. Глинкою їх єднали музичні інтереси, спорідненість тонких поетичних натур. Та трапилося лихо - Катерина тяжко захворіла й мала їхати в теплі краї на лікування. Композитор мріяв поїхати з нею, адже вбачав у чарівній , дівчині супутницю подальшого життя. Та не судилося.

Романс Пушкіна і Глинки - це своєрідний «пам’ятник нерукотворний» усім закоханим, у кількох музично-поетичних рядках він звеличує «миттєвості чарівні» справжніх глибоких почуттів.

Михайло Глинка. Романс «Я пам’ятаю мить чарівну...»

І Які музичні образи створено в романсі?

У більшості романсів, незалежно від країни, де вони народилися, превалює тема кохання. Вони ніби маленькі острівці в океані бурхливого життя, на яких навіки оселилися нездійсненні мрії людини про щастя.

Одним з перших серед романтиків почав писати ці твори австрійський композитор Франц Шуберт. У його ліричних вокальних мініатюрах майстерно розкривається внутрішній світ простої людини, часто нещасливої, тому що всі її сподівання виявляються марними - розбиваються об рифи життєвого моря. Митець створив понад 600 пісень, деякі з них він об’єднав у цикли за єдиним сюжетом.

Жанр романсу набув небаченої популярності в українській і російській музиці. Важко знайти композитора-романтика, який би не присвятив свого таланту цьому жанру. Йому віддавали найкращі хвилини натхнення відомі митці: Михайло Глинка, Микола Римський-Корсаков, Петро Чайковський, Микола Лисенко, Степан Гулак-Артемовський та ін. У домашньому музикуванні романси виконували під акомпанемент фортепіано або гітари, інколи співали в ансамблі.

В Україні романси називали також солоспівами. У повсякденному житті співали народно-побутові пісні-романси, а також виконували твори компо-зиторів-аматорів, з-поміж яких найвідоміші «Їхав козак за Дунай» (вірші С. Климовського), «Стоїть гора високая» (вірші Л. Глібова), «Дивлюсь я на небо» та «Взяв би я бандуру» (вірші М. Петренка). Вони поширювалися в рукописних збірках, але найчастіше - передавалися «з вуст у вуста».

Високі зразки музично-поетичної лірики створив М. Лисенко на твори його сучасників І. Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся, Дніпрової Чайки, а також на вірші зарубіжних поетів-романтиків Г. Гейне, А. Міцке-вича, С. Надсона. Цикл вокальних мініатюр композитора на тексти німецького поета Г. Гейне - це низка епізодів хвилюючої розповіді про нерозділене кохання, від першого зародження світлих юнацьких почуттів до тяжких хвилин розлуки й самотності. Драматичну лінію цієї життєвої історії в музиці втілює дует «Коли розлучаються двоє» для сопрано і мецо-сопрано.

Микола Лисенко. Дует «Коли розлучаються двоє»

Які ваші враження від твору? Як лад впливає на загальний настрій дуету? Поміркуйте, який музичний жанр, що виник в Італії, нагадує ритм цього романсу.

В епоху романтизму особливого змісту набув портретний жанр. Худож-ники-портретисти у своїх творах намагалися максимально розкрити індивідуальність зображуваного, передати його багатий внутрішній світ та глибину почуттів. Так, на портреті Карла Брюллова чарівна молода італійка зриває гроно винограду. Теплі промені південного сонця підкреслюють її красу і романтичний настрій. На іншій відомій картині цього митця «Вершниця» зображено двох різних за віком сестер. Старша, з гордою поставою, під’їжджає до будинку на вороному коні, а молодша з подивом і захопленням дивиться на неї.

Як художник передав рух у композиціях? Який світ хотів показати К. Брюллов? Яку роль у картині «Вершниця» відіграють фігури тварин?

Портретному жанру живопису романтизму властива артистична свобода, тяжіння до контрастів освітлення й кольору. Італійський художник Франческо Хайєс створив образи, що вирізняються витонченістю ліній і кольору. На його ліричному полотні «Меланхолія» панує гармонія між постаттю молодої жінки і предметним світом, що її оточує. Світло ніжно торкається її юного тіла, переливається на складках одягу, грає на пелюстках квітів, проте й воно не може приховати сумного настрою жінки.

У картині з однойменною назвою Костанс-Марі Шарпантьє самотня фігура жінки ніби застигла, охоплена невимовною тугою.

Порівняйте дві однойменні картини. У якій з них ми відчуваємо сум, а в якій - відчай? Чому? Яку роль відвів Шарпантьє природі на своїй картині? Сучасники Франческо Хайєса вважали, що в його картині присутні елементи театральності. Що вони мали на увазі? Які ще предмети на полотні доповнюють настрій молодої жінки? Опишіть словами художника вираз обличчя сумної і радісної людини.

Тема любові, яка посідає панівне місце в мистецтві романтиків, не обмежується мотивами почуття сердечної прихильності до особи іншої статі, а ототожнюється із широким колом явищ. Зокрема, крізь творчість усіх композиторів-романтиків наскрізною ниткою проходить тема любові людини до Батьківщини, свого народу.

Композитори писали оригінальні авторські твори, у яких звучали яскраві інтонації, звороти, ритми, притаманні зразкам музичного фольклору. Побутові народно-жанрові епізоди, національний колорит охоплюють музичне мистецтво епохи романтизму.

На весь світ уславили ім’я чеського композитора Антоніна Дворжака його «Слов’янські танці». Митець талановито розкрив красу народної музики чехів, поляків, словаків, українців, сербів. Кожний із 16 танців - своєрідна музична замальовка з життя простих людей. У чергуванні пісенних і танцювальних мелодій проходять сценки народного свята, поетичні картинки, пов’язані з образами природи, епізоди, сповнені народного гумору. Проте композитор не цитує справжні народні зразки, а майстерно узагальнює характерні особливості фольклору слов’янських народів, він глибоко проникає в його «душу», відкриваючи таїну його чарівності. У калейдоскопі образів - енергійний словацький чоловічий танець, що виконується з топір-цями (схожий на гуцульський аркан), швидке й активне сербське коло, поетична польська мазурка. Українські думки побудовані на контрастному зіставленні плавних ліричних і стрімких танцювальних мелодій. Спочатку А. Дворжак задумав свої танці як п’єси для фортепіано, але потім вирішив, що набагато яскравіше вони зазвучать у виконанні симфонічного оркестру.

Антонін Дворжак. Слов’янські танці № 2, 4 із зошита ІІ

Визначте, у якому з танців звучить ритм мазурки. Які ознаки, на вашу думку, характеризують належність твору до слов’янської музики?

Всесвітньо відомі «Угорські рапсодії» та багато інших творів Ференца Лі ста яскраво відтворювали колорит Угорщини - рідної землі композитора. Проте фольклор цього народу приваблював і митців інших національностей, наприклад Йоганнеса Брамса, який створив відомі «Угорські танці». «Народна пісня - мій ідеал», - стверджував німецький композитор.

Польських митців Фридерика Шопена та Міхала Огінського об’єднувала безмежна любов до Батьківщини, яка пронизує їхню творчість. Художні мотиви, що становлять основу творчості Ф. Шопена, народжені всім, що так чи інакше пов’язане з рідною країною, історією, з її людьми, звичаями і характерами. Зокрема, елементи мазурки чи полонезу в різних творах композитора символізують образ вітчизни.

У дні повстання за національну незалежність Польщі М. Огінський разом з повстанцями, які відступали, був змушений залишити рідну землю (як пізніше це зробив і Ф. Шопен). І першим твором, який написав Огінський на чужині, став полонез «Прощання з Батьківщиною». У його музиці постійно відчуваються зміни настроїв: задушевності й ніжності, яку він відчував до рідної країни (перша і друга теми), і трепетного хвилювання за її долю (середня частина). У поєднанні цих почуттів і розгортається драматургія твору.

Міхал Огінський. Полонез «Прощання з Батьківщиною» (для фортепіано та в оркестровому звучанні)

Пригадайте, які ознаки притаманні польському народному танцю «полонез». Як у творі М. Огінського передано колорит цього танцю?

Як за допомогою фактури композитор змінює характер музики в середній частині? Як будова твору допомагає йому втілити художній задум?

Побутові народно-жанрові епізоди, національний колорит з’являються і на полотнах художників-живописців. Унікальну галерею романтичних селянських образів створив російський художник Василь Тропінін. Його персонажі випромінюють духовну піднесеність, глибоку поетичність, живі людські почуття.

Зовнішньою привабливістю та щирістю наділив живописець дівчину з Поділля. У цьому портреті автор з дивовижною повнотою виразив український національний характер. Зверніть увагу на те, як майстерно В. Тропінін виписав кожну деталь одягу та прикрас.

Яку палітру кольорів обрав художник для створення романтичного образу української дівчини?

Живописець Василь Штернберг опановував у своїй творчості незвичайне багатство мотивів природи, і саме вона стала для митця тим ідеалом, який він усе життя оспівував на своїх полотнах. Дружба Штернберга з Тарасом Шевченком, що розпочалася ще в стінах Петербурзької академії мистецтв, сприяла його розумінню неповторної краси сільської природи і народних образів. В. Штернберга приваблювала стихія народного життя, він прагнув відображати українську побутовість.

Картина «Ярмарок на Україні» засвідчила появу незрівнянного майстра тонко зрежисованих побутових сцен. До Штернберга ще ніхто не відтворював Україну з такою гострою спостережливістю і тонким теплим гумором.

Пригадайте, який жанр у мистецтві називається побутовим. Спробуйте уявити себе присутнім на цьому галасливому ярмарку й почути, що обговорює кожна група людей. Чи однаково художник зображує фігури людей на передньому, середньому і дальньому планах? Чому? Придивіться до зображених персонажів і спробуйте розрізнити їх за родом діяльності та соціальною приналежністю. Поміркуйте, для чого В. Штернберг увів у композицію зображення тварин.

ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ Музика А. Кос-Анатольського, вірші І. Франка

СЛОВНИК

Елегія - жанр камерної музики задумливого сумного характеру. Серенада - жанр камерної музики ліричного характеру.

Запитання для узагальнення

1.    Чому, на вашу думку, жанру романсу надавали перевагу композитори-романтики?

2.    Пригадайте ліричні вокальні твори (романси або подібні до них), якими ви захоплювалися, та виконайте їх.

3.    Як у музичному мистецтві романтиків виявилася зацікавленість композиторів фольклором?

4.    Спробуйте створити власну романсову мелодію (вокаліз або на вірш улюбленого поета). Доберіть до неї назви: «Меланхолія», «Душевний порив», «Сум», «Елегійний мотив», «Розлука», «Сповідь», «Розчарування», «Самотність» тощо.

Робота з додатковими джерелами інформації

1. Поцікавтеся популярністю жанру «романс» у наш час. Зробіть аудіодобірку сучасних романсів та поділіться результатами своїх досліджень з однокласниками та однокласницями.

2. Створіть фотосесію «Романтичні образи моїх сучасників» або сел

і фі «Я - романтик!».

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас О. В. Гайдамака