Музика українського Бароко

У надрах стилю бароко з його схильністю до пишності, помпезності, динамічності й святкової орнаментальності в українській православній церковній музиці на зміну поглиблено зосередженому знаменному розспіву прийшло відкрито емоційне звучання хорового багатоголосся. Багатовікова традиція одноголосного співу поступилася місцем захопленню милозвучними гармоніями хору. Це зумовило виникнення нового музичного жанру партесний концерт. Поділ голосів на партії і дав назву новому стилю -партесний спів. Музика концертів творилася для виконання великим хором на 8-12 голосів (партій) або навіть двома хорами (до 48 голосів) без інструментального супроводу. Епізоди, які виконувалися соло і вокальним

ансамблем (солістами), чергувалися з хоровими епізодами. У партесній музиці кристалізувався «розкішний стиль» барокової композиції, де важливе місце посідали колористичні ефекти, контрасти тембрових зіставлень, що створювали об’ємне відчуття простору. За образним змістом концерти умовно розподілялися на урочисті, світлі, лірико-драматичні, скорботні. У процесі розвитку партесне багатоголосся поступово змінювалося: ускладнювалися поліфонічна техніка та інтонаційний склад композицій. Із впровадженням партесного співу храмова музика поступово набула авторства.

Перша велика постать серед майстрів партесного письма - Микола Дилецький, композитор, учений, музичний просвітитель, хоровий регент (диригент). Його кредо - утвердження ідеї високого професіоналізму в мистецтві. З ім’ям М.П. Дилець-кого пов’язане глибоке оновлення вітчизняної професійної музики. Саме він першим з українських композиторів докладно виклав технічну суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесної композиції в музично-теоретичному трактаті «Грамматика пЬнія мусикийского».

Микола Дилецький. Хоровий твір (на вибір)

Схарактеризуйте свої почуття від прослуханої музики. Поміркуйте над висловом Миколи Дилецького, уміщеним на обкладинці його «Музичної граматики»: «Мусикиа есть, яже своим гласом возбуждает сердца человеческая ово к веселию, ово к печали или смешение...».

Довідка

Партесні концерти ще не записували в цілісну єдину партитуру. їх рукописи зберігаються у вигляді комплектів книг-поголосників, де партія кожного голосу записана в окремій книжечці-партії (звідси назва «партесний»). Із часом деякі книжечки було втрачено, але сучасні музикознавці здійснюють реконструкцію голосів для виконання або видання партесних творів.

Підкреслена небуденність і поетичність світобачення вченої людини робить бароко періодом розквіту сценічного мистецтва, яке головним чином пов’язане зі шкільним навчанням. Пишна барокова стилістика сприяла розвитку таких академічних курсів, як риторика і логіка за законами театру. А в курсі поетики (піїтики) учні знайомилися з родами літератури -епосом, лірикою і драмою, обов’язково читаючи вголос твори, сповнені словесного плетіння і поетичної умовності. Драма ж потребувала для ілюстрування більш складних засобів, оскільки призначена для сцени. Так у Європі, і зокрема в Україні, виник шкільний театр.

Шкільний театр був заснований у Київській духовній академії. Його репертуар включав драми про святих, драми-мораліте, драми на історичні сюжети. Ці твори складалися з прологу, який зазвичай виконував автор - учитель поетики; він пояснював зміст і мораль вистави. Потім ішли дві-три дії та епілог.

Гра учнів-акторів у шкільній драмі вирізнялася підкресленими жестами і позами та піднесеною декламацією. Дія відбувалася дуже статично.

У проміжках між діями та актами драми з метою розважити глядача учні зображували інтермедії або інтерлюдії - жартівливі сценки з українського побуту, не пов’язані з текстом драми, що виконувалися живою українською мовою.

Ось, наприклад, сюжети двох інтермедій: 1) головні персонажі - наївний мужик Стецько і пройдисвіт Клим-ко, який продає нерозумному Стецькові замість лисиці кота в мішку; 2) троє чоловіків вирішують, що пиріг дістанеться тому, хто побачить кращий сон, і поки двоє з них сплять, третій з’їдає пиріг.

Шкільний театр українського бароко започаткував драму як сценічне дійство, що відбувалося за певними правилами, з декораціями, шумовими ефектами та іншими сценічними засобами.

Напишіть і виконайте інтермедію з вашого шкільного життя (колективна робота).

Пригадайте, що вам відомо про народний український різдвяний театр. Назвіть персонажів українського вертепу, намалюйте одного з них.

У козацько-гетьманську добу - період боротьби українського народу за національну та соціальну незалежність - у народній культурі досяг вершин музичний епос. Саме в ті часи народився унікальний музично-пісенний жанр, властивий тільки українській національній музиці, - думи.

Думи - героїчна, драматизована, пройнята ліризмом поезія. Боротьба козаків із чужоземними завойовниками, життя бранців у неволі, морські походи козаків, козацькі повстання проти поневолювачів - усі ці події були мотивами українських дум. І це не просто хроніка подій, документ, у якому провідну роль відіграють факти; це, насамперед, художні твори, і тому в їхньому змісті можливий творчий домисел поряд із згадками про історичні події чи діяльність конкретних персонажів. Справжні перлини українського народного епосу - «Дума про козака Голоту», «Дума про Марусю Богуславку», «Дума про Самійла Кішку», «Дума про Івана Богуна» та ін.

Автори дум того періоду не відомі. Переважно це були учасники козацьких битв і походів. Кобзарі, лірники, бандуристи виконували думи речитативом, наразі мелодія чітко підпорядковувалася поетичному тексту, а віртуозний інструментальний супровід з елементами зображальності «домальовував» картину запеклої битви, страждання невольника чи бурі на морі. Від села до села, від міста до міста розносили народні співці вісті про славу й подвиги героїв, їхню мужність, самопожертву й палку любов до України.

Українські думи (на вибір)

Пригадайте та виконайте відомі вам історичні пісні. У вільний час І дослідіть провідні мотиви й образи історичних пісень та дум. Оберіть тематику сучасної думи або історичної пісні.

В Україні барокової доби в різних освітніх осередках (братських школах, колегіумах, Києво-Могилянській академії) виник своєрідний вид музично-поетичної творчості, тісно пов’язаний із письмовою віршовою поезією, -кант. Авторами й виконавцями кантів були не лише композитори, регенти хорів, співаки й учителі, а також учні братських шкіл, мандрівні дяки (студенти, які під час канікул (вакацій), щоб прохарчуватися, ішли по селах, шукаючи підробітку, або, не закінчивши колегіуму чи академії через матеріальні нестатки, подорожували містами й селами, заробляючи на прожиття, зокрема співом).

За музичною формою кант - це триголосна (пізніше чотириголосна) куплетна пісня, що виконувалася хором чи ансамблем без супроводу. Існували церковні й світські канти. Тексти останніх, складені слов’яно-руською або простонародною мовою, висвітлювали різні професії (канти матроські, солдатські, студентські), особливості українського побуту. За змістом поетичного тексту й характером музики канти можна розподілити на урочисті, ліричні, гумористичні й сатиричні.

Імена авторів кантів за деяким винятком до нас не дійшли, хоча немає сумніву, що такі пісні складали як музиканти-аматори, так і професіонали. Найвідомішим серед них був філософ, педагог і музикант Григорій Савич Сковорода.

Багато «сковородинських пісень» мали велику популярність серед простого люду й стали народними. Вплив творчості мандрівного філософа на розвиток української пісенної творчості надзвичайно великий. Сковорода розширив тематику й коло образів згаданих жанрів, додав у вокальну музику глибокі філософські роздуми, а також збагатив її гумором та їдкою сатирою. Збірка його творів «Сад божественних пісень» - своєрідний ліричний щоденник. У ньому відбилися життєві події, роздуми автора про високі моральні якості людини, які виявляються у добрих учинках, а добрі вчинки - у мудрості; про вільну людину, яка мусить реалізувати свої можливості, а для цього - пізнати себе.

На уроках літератури ви вже вивчали творчість Григорія Сковороди. Визначте основну ідею тих творів, що вам сподобалися. Чи згодні ви з позицією цього видатного філософа щодо сенсу людського життя? Поміркуйте.

ФАКТ

З 2010 року поблизу Харкова проводиться щорічний літературно-музичний фестиваль «Сад Божественних пісень», присвячений Г. Сковороді. Це - акція духовності та вшанування творчості філософа, поета і музиканта. «Бажаєш бути щасливим? - запитує Сковорода. - Істинне щастя всередині нас. Пізнай себе!» Дійство фестивалю розгортається на мальовничій галявині, де шукачі щастя можуть насолодитися природою, живою музикою, гарною поезією та запальними танцями.

ВСЯКОМУ ГОРОДУ НРАВ І ПРАВА Музика та вірші Г. Сковороди

Лев роздирає там вовка в куски,

Тут же вовк цапа скубе за виски,

Цап у городі капусту псує,

Всякий з другого бере за своє.

Всякий, хто вище, то нижчого гне,

Дужий безсильного давить і жме;

Бідний багатого - певний слуга,

Корчиться, гнеться пред ним, як дуга.

Всяк, хто не маже, то дуже скрипить:

Хто не лукавить, то ззаду сидить,

Всякому рот дере ложка суха, -Хто ж є на світі, щоб був без гріха?

Перед розучуванням пісні розтлумачте зміст тексту. Поміркуйте над його актуальністю в наш час. Поцікавтеся, у якій опері М. Лисенка використано цю пісню.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

Виконайте живописні або графічні композиції за мотивами текстів кантів Г. Сковороди.

СЛОВНИК

Партесний концерт (від лат. pars, partes - «частина, партія») - жанр багатоголосної церковної музики, що з’явився в Україні в першій половині XVII ст.; найвище досягнення української професійної музики доби бароко.

Кант - вокальний жанр, урочиста пісня духовного або світського змісту, що виконується без супроводу на три (чотири) голоси.

Запитання для узагальнення

1.    Які музичні жанри (духовні, світські, народні) виникли в епоху бароко?

2.    У чому особливість партесного співу, як він відбив світобачення бароко?

3.    Розкажіть про участь учнів у шкільному театрі епохи українського бароко.

Робота з додатковими джерелами інформації

1.    За допомогою ресурсів Інтернету та інших носіїв аудіоінформації створіть добірку музичних шедеврів України XVII-XVIII ст.

2.    Дослідіть особливості поширення кобзарства в Україні. Дізнайте-. ся про тематику пісенного репертуару, особливості народних музич. них інструментів - кобзи та бандури.

3.    Разом з однокласниками та однокласницями заплануйте фольклорну експедицію для дослідження музичної культури рідного краю (Орієнтовні теми: «Історія в піснях мого краю», «Музичні інструменти в побуті українців»).

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас О. В. Гайдамака