Народна Освіта » Мистецтво » Велич і краса мистецтва Візантії та Київської Русі

НАРОДНА ОСВІТА

Велич і краса мистецтва Візантії та Київської Русі

Мистецтво великої Візантійської держави із центром у Константинополі втілило творче переосмислення античної спадщини, що виявилося насамперед в архітектурі та образотворчому мистецтві. Християнські храми Візантії створювали як величезні будівлі для спільної молитви. В основі архітектурної споруди були давньоримські базиліки, що являли собою витягнуті прямокутні будівлі з вівтарем у східній частині. Пізніше поширилися хрестово-купольні храми - квадратні в плані, із чотирма стовпами в центрі, що підтримували купол. Ззовні суворі, гладкі, монолітні стіни храмів виконували роль священної огорожі, яка закривала віруючих від гріховного буття. Часто будівлі складали із цегли, що чергувалася з каменем. Це утворювало своєрідні візерунки, які були головною окрасою споруди ззовні. На відміну від античної архітектури, де, перш за все, цінувалося створення

 

чудово вирішеного екстер’єру, у середньовічному зодчестві великого значення набуло оформлення внутрішнього простору споруди. Скупість і простота зовнішнього вигляду храмів контрастувала з пишнотою інтер’єрів.

 

Стіни в середині храму були прикрашені різнобарвними мозаїками, фресками, іконами із зображеннями християнських святих, що в цілому створювало образ райського саду і сяючого Царства Небесного.

Визначте загальну характеристику архітектурних будівель (типи, призначення, форми, характерні елементи). Порівняйте візантійські споруди і будівлі епохи античності.

Образотворче мистецтво Візантії знаходилося під суворою церковно-державною опікою. Оскільки релігійні вимоги обмежували розвиток скульптури, адже згідно з ними статуї були певними ідолами, скульптура у Візантії представлена переважно рельєфними зображеннями.

Великого розквіту в образотворчому мистецтві набули мозаїки, фрески та іконопис. У внутрішньому оздобленні храмів візантійські майстри широко використовували мозаїку. Зображення викладалося з різнокольорових кубиків смальти (сплаву скла з мінеральними фарбами). Візантійські мозаїки були яскравими, багатобарвними, складними за композицією, багатофігурними, сюжетними. Мозаїку створювали на золотому тлі: золото є найбільш світлоносним матеріалом, воно створює магію світла, що посилює божественність інтер’єру храму. Золотаве тло мозаїк запалювало серця віруючих, своїм мерехтінням викликаючи почуття неймовірної піднесеності. Найдавніші візантійські мозаїки збереглися у храмах та гробницях м. Ра-венни та в церкві Успіння в м. Нікея (Мала Азія).

Поміркуйте, які зміни відбулися в зображенні людини порівняно з епохою античності.

 

Найвідоміша пам'ятка візантійської архітектури - собор Святої Софії в Константинополі. Ця велична споруда вражає своєю красою і розкішшю. її інтер'єр оздоблений рідкісними сортами мармуру: білого, світло-зеленого, червоно-білого та рожевого кольорів. Використано також граніт і навіть малахіт. Вівтар та іконостас зроблено з особливого сплаву, до складу якого, крім золота, входили товчені перли та коштовне каміння. Свята Софія вражає не тільки коштовними матеріалами, а й роботою талановитих майстрів і художників. Використовуючи яскраві природні та штучні матеріали, вони створили неповторну гармонію барв.

Під час спорудження собору вперше було застосовано хрестово-купольний тип храмобудування. Храм має у плані хрест, усі кінці якого рівні між собою. Його центр вінчає купол, установлений на барабані.

Споруду будували архітектори Анфімій та Ісідор на замовлення і мператора Юстиніана. Майстри звели купол (діаметром 30 м) у вигляді гігантської півсфери, яка підтримується численними арками і склепіннями. До центрального купола примикають із заходу і сходу два великих, а до них - кілька менших напівкуполів. Конструкція храму створює враження, що його купол не має реальної опори. Вікна, що знаходяться в основі купола, зорово «відрізають» його від частини храму. Залита потоками сонячного світла гігантська півсфера ніби ширяє в повітрі. Висота будівлі під куполом понад 50 м. До храму веде дев'ять дверей, на середніх поміщено мозаїчне зображення Христа, який благословляє віруючих, і напис - «Світ - Вам. Я - світло для світу».

Мозаїки храму Софії, що створювалися понад два століття, викладено на золотому тлі з дрібних, добре підігнаних один до одного кубиків смальти.

Внутрішнє оздоблення собору постраждало під час хрестових походів і навали турків. Після розгрому Константинополя він став мечеттю Айя-Софія.

Схарактеризуйте оздоблення інтер’єру храму.


Перевага духовного над матеріальним, релігійного над світським у візантійському мистецтві зумовила вироблення нового стилю в написанні зображень. Його найважливішою особливістю стала відмова від об’ємності, яка була властива античному реалістичному мистецтву. Для максимального втілення святості зображуваних і їх належності до небесного світу фігури людей втратили живий механізм руху. Вони набули значущості, але стали площинними і дещо схематичними. Композиційний зв’язок між персонажами, сюжетно пов’язаними один з одним, став менш вираженим. Тепер вони зверталися не один до одного, а до глядача. Центром багатьох зображень виступала зазвичай голова (або німб) головної фігури, незалежно від її розмірів. Коло німба визначало центр гравітації ікони, тому складалося враження, що фігури не стоять на землі, а ніби ширяють у просторі, що створювало ілюзію їх нематеріальності.

Для організації художнього простору візантійські майстри не користувалися перспективою. Вони зображували предмети ніби у «зворотній перспективі», при якій фігури і предмети, що знаходяться у віддаленні, зображувалися в більшому масштабі, ніж передні, що посилювало безпосередній контакт з глядачем. Візантійський художник не працював з натури, пейзажний фон і зображені елементи архітектури відтворювалися умовно і узагальнено. З предметів побуту візантійські майстри найчастіше зображували трон, стіл, а також книгу, сувій, чашу.

Поміркуйте над висловом: «Ікона - це втілена молитва. Вона створюється в молитві і заради молитви, рушійною силою якої є любов до Бога, прагнення до Нього як до досконалої Краси» (архімандрит Зінон).

Довідка

 

У візантійському мистецтві були визначені суворі правила і прийоми написання ікон, що отримали назву візантійський іконографічний канон, який застосовується іконописцями і дб нашого часу. Візантійський іконографічний канон суворо визначає:

•    композиції і сюжети Святого Письма, що доїїубкаються в

іконописі;    '

•    зовнішність усіх святих, одяг, у якому їх слід зображувати; пози, яких вони можуть прибирати;

•    зображення пропорцій фігур і облич святих: фігури зображуються витягнутими вгору, плечі звужуються, пальці рук і нігті подовжуються, усе тіло, крім обличчя і рук, ховається під складками одягу; овал обличчя подовжується, лоб малюється високим, нісірот-дрібними, очі-великими, мигдалеподібними; погляд - суворий і відчужений, святі дивляться повз глядача" або крізь нього. Святих зображують на тлі, а порожній простір заповнюється написами - ім’ям святого, уривками тексту Святого Письма;

•    символіку кольорів (наприклад, золотий - Божественне світло, білий - чистота Христа^ і сяйво його Божественної слави, зелений - юність і бадьорість, червоний - знак імператорського сану, а також колір багряниці, крові Христа і мучеників).

Київська Русь - велика, могутня держава, що успадкувала найкращі мистецькі традиції Європи і Візантії та внесла свій неповторний колорит.

Існує легенда про те, чому наші предки зупинили свій вибір саме на православній вірі із соборами казкової краси. Староруські літописи розповідають, ніби київський князь Володимир відправив послів мандрувати світом, щоб вирішити, яка віра краща. Повернувшись до Києва, вони розповіли князю, що, подорожуючи різними землями, ніде не бачили такої краси, як у Константинополі. Велич і розкіш Святої Софії Константинопольської спонукала русичів зробити свій вибір.

Знамениту Софію Київську було зведено за часів князювання Ярослава Мудрого (1000 років тому!). Ця грандіозна п’ятинефна споруда, увінчана тринадцятьма золотими банями, - головний престольний храм Київської Русі. Будівля являє собою складний архітектурний ансамбль, що відповідає канонам хрестово-купольних споруд. Відливає золотом мозаїк його центральний олтар із величезним образом Богоматері-Оранти, вражає фресковий живопис із численними постатями святих. До нашого часу збереглися смальтові мозаїки та стародавні фрески храму. Сюжети відбивають не тільки біблійні історії. Багато фресок присвячені світському життю: зображено сцени полювання, фігури скоморохів, тварин тощо. Деякі фрески донесли до нашого часу зображення княжої родини.

Донині збереглися зразки давньоруської архітектури в Києві, Чернігові, Володимирі-Волинському, Галичі. Будівлі для богослужіння Київської Русі були втіленням суворої та мужньої краси й перебували в дивовижній гармонії з навколишнім краєвидом.

| Чи є у вашій місцевості храми? Поцікавтеся історією їх створення. * Схарактеризуйте екстер’єр та інтер’єр будівель.

 

Музика в храмі - це голос людства, звернений до внутрішнього світу. Ще з давніх-давен люди були впевнені, що вони подібні до Всесвіту. Найменші деталі повсякденна людина розглядала в єдності з космічними процесами, що ґрунтувалися на гармонії.

 

У храмі всі види мистецтва - архітектура, живопис, музика - перестають існувати окремо. Вони стають частинами одного цілого - це явище називають синтезом мистецтв. Основою християнського богослужіння в соборах нашої країни із часів Київської Русі є л ітургія, яка прийшла з давньої Візантії. Усі наспіви (гласи) літургії канонічні, тобто виконуються за певними правилами, не допускаючи імпровізації. Найпоширеніший глас - псалом. До особливих форм візантійського літургійного музичного мистецтва належали кондаки, канони і тропарі. Тексти піснеспівів літургії поділяють на незмінні -ті, що виконуються постійно, і змінні - які стосуються певних свят. Для запису музики користувалися не нотами, а спеціальними значками.

Під час богослужіння церковні мелодії виконував хор без інструментального супроводу. Давніх часів сягає традиція хорового співу а сареііа. Співаків навчали цього мистецтва в спеціальних школах при монастирях. Інколи духовні піснеспіви виконували два хори - створювався своєрідний хоровий діалог.

І нині зачаровано слухаємо чудовий багатоголосий спів, у якому вільні голоси линуть у просторі храму. Вони здіймаються вгору, наче до самого неба. А очі зупиняються на мозаїках, фресках та іконах, що підсилюють враження святковості та урочистості. У музиці храму відбиваються найтонші струмені людської душі.

Кирило Стеценко. «Всенощна» (фрагмент)

Які почуття ви пережили, слухаючи музику? Порівняйте емоційні вра-I ження від сприймання творів різних видів мистецтва. Схарактеризуйте колорит - музичний і візуальний. Поміркуйте, чи могла би сучасна естрадна (поп, рок) музика гармонійно «вплітатися» в інші види мистецтва, створюючи атмосферу єдиного цілісного художнього образу у храмі.

 

ФАКТ

Основою давньоруської духовної музики були знаменні розспіви. Ця назва пішла від назви знаків, якими записували музику, -«знамен». Розспіви поєднали особливості візантійської музики та місцевих піснеспівів. Для мелодики знаменних розспівів характерна плавність, урівноваженість хвилеподібних ліній. Знаменні розспіви первинно були одноголосними, а згодом перетворилися на багатоголосний спів.

Храми були осередком мистецтва, освіти, науки. У соборах розміщувалися бібліотеки та працювали літописні майстерні. (Перша бібліотека і літописна майстерня були створені в соборі Святої Софії у Києві. А князя київського Ярослава називали Мудрим за його освіченість та сприяння навчанню всього народу). Книги для богослужінь, історичні та літературні твори красиво оздоблювали. Мистецтво книжкової мініатюри, що розквітло у Візантії, активно розвивали і майстри Київської Русі. Фігурні зображення виконували прямо в текстах, на полях, а сам текст, ініціали та орнаментальні заставки вільно розміщувалися на аркуші пергаменту. Усе разом мало вигляд єдиного художнього цілого.

Перегляньте зразки книжкової мініатюри. Схарактеризуйте їх оздоблення, кольорову гаму. Порівняйте стилі зображення.

 

ПІСНЯ ПРО КИЇВ

Музика І. Шамо, вірші Д. Луценка

 

2.    В очі дивляться канни, Серце в них переллю. Хай розкажуть коханій, Як я вірно люблю.

Буду мріяти й жити На крилах надій...

Як тебе не любити, Києве мій!

3.    Спить натомлене місто Мирним, лагідним сном. Ген вогні, як намисто, Розцвіли над Дніпром. Вечорів оксамити,

Мов щастя прибій...

Як тебе не любити, Києве мій!

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

У вільний час створіть імітацію мозаїки за мотивами мозаїки «Птахи», створеної у візантійську добу.

 

1.    Спочатку виготовте штампи з гумки чи картоплі: квадратні, прямокутні, трикутні, круглі тощо в основі. Для кожного кольору потрібен окремий штамп.

2.    Продумайте колорит майбутнього ескізу. Підготуйте фарби та утворіть потрібні відтінки кольорів на палітрі.

3.    На папері намітьте контури ескізу мозаїки.

4. Відбитками від штампів по формі зображення позначте його обриси, потім заповніть внутрішню частину.

5. Ті ділянки паперу, які залишилися зовні, слугуватимуть тлом. Заповніть їх відбитками контрастного кольору.

СЛОВНИК

А сареііа - хоровий багатоголосний спів без інструментального супроводу.

Вівтар - відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол; найсвятіше місце у храмі.

Ікона - предмет ритуалу, призначений для поклоніння.

Іконопис - зображення святих, ангелів та сцен з Біблії.

Запитання для узагальнення

1.    На прикладах розкрийте особливості мистецтва Візантії. Які його риси успадкувало мистецтво Київської Русі?

2.    Поміркуйте, чим зумовлена більша увага митців до художнього оздоблення інтер’єру храму, ніж до екстер’єру.

3. Складіть кросворд на тему «Мистецтво Візантії та Київської Русі», використавши слова знамена, ікона, храм, фреска, літургія та ін.

Робота з додатковими джерелами інформації

1.    Дослідіть візантійський іконографічний канон і на прикладах творів мистецтва поділіться своїми відкриттями з однокласниками.

2.    За бажання поцікавтеся основами богослужінь східного і західного християнських обрядів. Порівняйте їх.

3.    Створіть мультимедійну екскурсію. Орієнтовні теми: «Подорож до двох Великих Софій - Константинопольської та Київської»; «Шедеври книжкової мініатюри»; «Мозаїки - вражаючий кам’яний живопис» тощо.

 

Це матеріал з підручника Мистецтво 8 клас О. В. Гайдамака

 

Категорія: Мистецтво

Автор: admin от 14-10-2016, 21:23, Переглядів: 15694