Народна Освіта » Інформатика » § 5. Програмне забезпечення комп’ютера

НАРОДНА ОСВІТА

§ 5. Програмне забезпечення комп’ютера

Ми ознайомилися з апаратною складовою комп’ютера. Та комп’ютер не може працювати без програм, тому розглянемо другу його складову — програмну.

Програмним забезпеченням називають сукупність програм, призначених для забезпечення роботи інформаційної системи.

Програмне забезпечення (ПЗ) поділяють на системне, прикладне та службове.

Системне програмне забезпечення (системні програми) призначене для керування роботою складових комп’ютера та обміну даними між ними. Серед системних програм особливе місце належить операційним системам.

Ви вже знаєте, що операційна система (ОС) — це комплект програм, призначених для керування ресурсами, обчислювальними процесами комп’ютера, а також для забезпечення взаємодії з користувачем. Під час увімкнення комп’ютера ОС завантажується автоматично. Основні функції ОС:

• введення-виведення даних, запуск-зупинка програм тощо;

• забезпечення роботи пристроїв введення-виведення;

• завантаження програм в оперативну пам’ять та їх виконання;

• керування оперативною пам’яттю;

• керування доступом до даних на зовнішніх носіях;

• забезпечення інтерфейсу користувача;

• підтримка файлової системи.

Розглянемо типи ОС за основними ознаками (рис. 5.1).

На персональних комп’ютерах використовують ОС Windows, Linux, MacOS. Для мобільних пристроїв призначені ОС Android, Windows CE, iOS, PalmOS та ін.

Прикладне програмне забезпечення (прикладні програми) призначене для розв’язання задач, необхідних користувачу.

Прикладні програми поділяють за призначенням (табл. 1):

Прикладні програми

Призначення

Програми загального призначення

Різні галузі діяльності (наприклад, опрацювання текстів, малюнків, таблиць тощо)

Програми спеціального призначення

Певні галузі діяльності або конкретні підприємства (наприклад, створення відеоефектів тощо)

Інструментальні програмні засоби

Створення інших програм

Службове програмне забезпечення

Службове програмне забезпечення (службові програми) призначене для діагностування апаратної і програмної складових комп’ютера. До службових належать програми для архівування даних, форматування та перевірки цілісності диска тощо.

Форматування носія даних — процес розмітки області зберігання даних.

Форматування виконується перед першим використанням диска або у випадку виявлення серйозних збоїв у його роботі. Цей процес можна здійснити за допомогою контекстного меню носія. Після форматування дані на носії знищуються.

У ході форматування також можна перевірити цілісність носія.

Архівування даних — процес стиснення даних, що зберігаються у файлах.

У результаті архівування створюється архів — файл, який містить один або більше файлів зі стисненими даними.

Архівування даних дозволяє заощаджувати значний обсяг дискового простору, передавати файл за допомогою Інтернету.

Поширеним методом стиснення даних є знаходження фрагментів, що повторюються, та їх кодування. Такими фрагментами можуть бути пікселі растрового зображення, які мають однаковий колір, повторювані слова чи символи у тексті тощо.

Ступінь стиснення даних (відношення обсягу нестисненого файла до обсягу його архіву) залежить від типу файла та методу стиснення. У текстах українською мовою разом із розділовими знаками і цифрами використовується близько 60 символів. Для стиснення такого тексту замість 8-бітового кодування можна використати 6-бітове і без втрати даних заощадити 25 % пам’яті.

Розархівування — процес повернення даних архіву до початкового стану.

Операції архівування та розархівування здійснюють за допомогою службових програм — архіваторів. Серед найбільш поширених архіваторів можна назвати 7-Zip (безкоштовний), WinRAR i WinZIP (умовно-безкоштовні).

Програми-архіватори дозволяють створювати архіви різних типів: звичайні, багатотомні, саморозпаковувані.

Для створення звичайного архіву потрібно:

1) викликати контекстне меню файла (групи файлів, папки);

2) вибрати для архіватора пункт меню Додати до архіву...;

3) зробити необхідні налаштування в діалоговому вікні Ім'я та параметри архіву;

4) клацнути кнопку ОК.

Архів створиться в одній папці з вихідним файлом і матиме ім’я, зазначене користувачем на кроці 3.

Якщо архівний файл має великий обсяг, який, наприклад, не дозволяє передати його через Інтернет або зберегти на носії, архів розділяють на кілька частин (томів). Такий архів називають багатотомним.

Архівний файл із розширенням .ехе, який після запуску розпаковується автоматично, називають саморозпаковуваним (SFX). Цей архів доцільно використовувати, якщо на комп’ютері отримувача не встановлений потрібний архіватор.

Крім операцій архівування та розархівування, сучасні архіватори дозволяють виконувати й інші дії: переглядати вміст архіву, додавати файли до архіву, вилучати окремі файли з архіву, перевіряти цілісність архівного файла тощо.

Ліцензії на програмне забезпечення

Комп’ютерні програми є результатом праці багатьох людей, тому їх не можна використовувати без дозволу авторів (власників).

Ліцензія на програмне забезпечення — це угода, яка надає право на його використання.

Закон про авторське право забороняє виконувати над програмами дії (наприклад, модифікувати, копіювати, розповсюджувати тощо), які не дозволені ліцензією.

Розглянемо деякі види ліцензій на програмне забезпечення (табл. 2):

Вид ліцензії

Опис програми

Комерційна (commercial)

Власницькі програми (для використання їх необхідно купувати)

Некомерційна (non-commercial use)

Програми, безкоштовні для некомерційного використання (наприклад, спрощена версія комерційної програми)

Умовно-безкоштовна

(shareware)

Програми, якими можна користуватися безкоштовно за певних умов (низка комерційних програм надається для безкоштовного ознайомлення протягом певного періоду)

Вільна (free software)

Програми, які дозволено копіювати, модифікувати, розповсюджувати

Однією з найпопулярніших ліцензій на вільне програмне забезпечення є ліцензія GNU GPL, вона надає максимальну кількість прав користувачам.

інсталяція і деінсталяція програм

Перед початком використання встановленої на комп’ютері програми треба здійснити узгодження її дій з операційною системою.

Інсталяція — установлення програм на комп’ютері.

Під час інсталяції відбувається копіювання всіх або окремих складових програми на жорсткий диск, вносяться необхідні записи до системних файлів, створюються команди в головному меню тощо.

Деінсталяція — видалення встановлених програм з комп’ютера.

Під час деінсталяції також вносяться зміни до системних файлів, тому не можна просто вилучити файли (папки) програми з комп’ютера. Потрібно скористатися програмою деінсталяції конкретної програми або системною утилітою для видалення програм: Пуск ^ Панель керування ^ Програми та компоненти.

Інсталювати та деінсталювати програми може тільки користувач з правами адміністратора.

Операційні системи (ОС) можуть значно відрізнятися одна від одної, тому здебільшого програма, розроблена для однієї ОС (наприклад Windows 7), не працюватиме з іншою ОС (наприклад Linux). У таких випадках кажуть про несумісність програми і ОС.

Для налаштування сумісності програми з різними версіями ОС Windows іноді достатньо вибрати в контекстному меню команду Властивості ^ Сумісність та потрібну версію ОС.

Перед тим як купити або встановити програму, слід обов’язково звернути увагу на вимоги до комп’ютера та ОС.

Питання для самоперевірки

1. Що таке програмне забезпечення комп’ютера?

2. Яке призначення прикладного програмного забезпечення?

3. Яке призначення службового програмного забезпечення?

4. Що таке архівування і розархівування даних?

5. У чому полягає форматування носіїв даних?

6. Що таке інсталяція та деінсталяція програм?

вправа 5

►1. Знайдіть в Інтернеті відповідь на питання, чи дозволяє ліцензія GNU GPL продавати копії програм. Створіть у текстовому процесорі документ, уведіть до нього адресу сайта, де було знайдено відповідь, скопіюйте відповідь. Збережіть файл з іменем Вправа 5 у відповідній папці.

2. В обліковому записі користувача з правами адміністратора встановіть на комп’ютер програму, запропоновану вчителем. Запустіть програму, продемонструйте вчителю та деінсталюйте її.

3. Складіть орієнтовний перелік програм, потрібних для роботи за комп’ютером учням; програмістам; фотохудожникам.

Комп’ютерне тестування

Виконайте тестове завдання 5 з автоматичною перевіркою на сайті interactive.ranok.com.ua.

Практична робота 3

Архівування та розархівування даних

Завдання: здійснити за допомогою програми-архіватора стиснення даних в архіви різних типів, виконати розархівування, порівняти ступінь стиснення даних.

Обладнання: комп’ютер зі встановленим архіватором, папка з файлами, підготовлена для архівування.

Хід роботи

Під час роботи з комп’ютером дотримуйтеся правил безпеки.

1. Запустіть текстовий процесор. Визначте загальний обсяг папки з файлами, підготовленої вчителем. Створіть новий документ і введіть дані.

2. Створіть звичайний архів папки. Визначте обсяг цього архіву та введіть дані в документ.

3. Визначте ступінь стиснення архіву. Введіть дані в документ.

4. Створіть багатотомний архів папки із трьох томів приблизно однакового розміру. Під час стиснення задайте розмір тому: втричі менший за обсяг звичайного архіву. Знайдіть загальний обсяг трьох томів архіву і введіть дані в документ.

5. Створіть саморозпаковуваний архів папки. Визначте обсяг архіву й введіть дані в документ. Подвійним клацанням добудьте з архіву папку, змінивши її ім’я.

6. Збережіть файл з іменем Практична робота 3 у відповідній папці. Завершіть роботу за комп’ютером.

Зробіть висновок: як за допомогою архіватора створити звичайний, багатотомний, саморозпаковуваний архіви, який тип архіву ви виберете для пересилання й чому.

 

Це матеріал з підручника Інформатика 8 клас Бондаренко

 

Категорія: Інформатика

Автор: admin от 7-10-2016, 20:14, Переглядів: 7178