Народна Освіта » Хімія » Видатні хіміки та їхній внесок у розвиток науки

НАРОДНА ОСВІТА

Видатні хіміки та їхній внесок у розвиток науки

Бор Нільс Хенрік Давід

(1885-1962)

 

Данський фізик, зробив величезний внесок у розвиток сучасної фізики, зокрема в теорію будови атома й атомного ядра, ядерних реакцій і теорію металів. Народився в Копенгагені в родині професора фізіології. Працював у Кембриджі з Джозефом Томпсоном, а пізніше в Манчестері з Ернестом Резерфордом. У1913 р. запропонував принципово нову модель будови атома, удосконаливши планетарну теорію Резерфорда.

Заснував Інститут теоретичної фізики в Копенгагені. Під час Другої світової війни переїхав до США, де працював над створенням атомної зброї, хоча пізніше активно виступав за мирне використання енергії атома. Альберт Ейнштейн писав про нього: в Він є одним з найвидатніших наукових розумів нашого століття». У 1922 р. отримав Нобелівську премію.


 

Бродський Олександр Ілліч

(1895-1969)

 

Видатний український хімік, академік Української академії наук, протягом ЗО років очолював Інститут фізичної хімії ім. Пісаржевського в Дніпропетровську. Народився в Катеринославі (нині Дніпропетровськ) у родині інженера. У 18 років вступив до Катеринославського гірничого інституту, де його відзначив та взяв до учнів академік Л. В. Пісаржевський.

Під час навчання Бродський відвідував хімічні дисципліни в Катеринославському університеті, а потім — у Московському університеті. Основні напрямки його наукової діяльності пов’язані з теорією електролітів та хімією ізотопів. Проявив себе як талановитий експериментатор. Уперше в CPCP сконструював установку для добування важкої води, необхідної дчя атомної енергетики. Також уперше добув зразки важких нуклідів Оксигену та Нітрогену, розробив методику збагачення урану. Його книга «Хімія ізотопів» була першою у світі з цієї теми.


 

Де Бройль Луї Віктор П’єр Раймон

(1892-1987)

 

Французький фізик, лауреат Нобелівської премії 1929 року. Народився в місті Дьєп у вельможній герцогській родині. Протягом багатьох століть члени цієї родини служили у військовій або дипломатичній галузі, але Луї порушив цю традицію, ставши вченим. Спочатку він вивчав історію, але під впливом старшого брата зацікавився фізикою і згодом здобув науковий ступінь у Паризькому університеті. Вивчав поведінку електронів, атомів та рентге-

нівських променів. Найзначнішою заслугою де Бройля є те, що він першим поширив ідею Ейнштейна про подвійну природу світла на речовину: рух частинки відповідає поширенню нескінченної хвилі. За відкриття хвильової природи електрона був відзначений Нобелівською премією. На церемонії нагородження про нього сказали: «де Бройль відкрив зовсім інший аспект природи матерії, про який раніше ніхто не здогадувався. Блискуче відкриття де Бройля виявило, що не існує окремих світів — хвиль і частинок. Існує тільки один-единий спільний світ».


Верещагін Леонід Федорович

(1909—1977)

 

Радянський фізик і хімік, академік AU CPCP, засновник Інституту фізики високих тисків. Народився в Херсоні в родині чиновника. Здобув освіту в Одеському інституті народної освіти, а згодом захистив дисертацію в Українському фізико-технічному інституті (м. Харків). Працюючи на турбінно-генераторному заводі, розробив методики рентгенівського аналізу чавуну і легованих статей. Основні наукові досягнення пов’язані з проведенням хімічних реакцій в умовах високого та надвисокого тиску. Керував розробкою технології промислового виробництва синтетичних надтвердих матеріатів: атмазу та кубічного бор нітриду. Одним з перших у світі висунув гіпотезу метатізації речовин при надвисокому тиску. Ця концепція була експериментально підтверджена тільки 15 років по тому.


Гейзепберг Вернер Карл

(1901-1976)

 

Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії 1932 року, зробив значний вклад у вивчення теорії магнетизму, надпровідності, квантової електродинаміки і теорії будови атома. Народився в Дуісбурзі в родині професора давньогрецької мови.

У 19 років вступив до Мюнхенського університету, у 22 роки захистив докторську дисертацію, після чого працював з Ніль-сом Бором. Найбільше Гейзенбергацікавили невирішені проблеми будови атома, що були запропоновані Бором. У 26 років став професором теоретичної фізики Лейпцігського університету й опублікував фундаментальну роботу, де вперше сформулював свій принцип невизначеності — один з основних принципів теорії будови атома. У 1941 році став директором Фізичного інституту в Берліні, де працював над атомним проектом. Гейзенберг був видатним ученим, який зробив величезний вклад у розвиток світової науки.


Глаубер Йоган Рудольф

(1604-1670)

 

Німецький алхімік і лікар. Народився в родині цирульника в Карлштадті. Він рано став сиротою і підробляв чорновою працею в різних аптеках, торгував вином і виготовляв дзеркала. Накопичивши певний капітал, він сам став аптекарем і виготовляв ліки. Глаубер уперше добув багато речовин: фенол, бензен, чисту нітратну, оцтову та хлоридну кислоти, натрій сульфат і багато інших солей. Одним з перших почав виготовляти хімічний посуд зі скла й заснував його промислове виробництво. Розробив спосіб виготовлення кольорового скла. Першим почав застосовувати відкриту ним сіль складу Na,SO4 · IOH2O як проносний засіб, на чому й заробив свій капітал. До сьогодні її називають глауберовою сіллю.


 

Гоффмап Роалд

(нар. 1937)

 

Видатний американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1981 р. Народився в м. Золочів Львівської області в родині інженера — випускника Львівської політехніки. З початком німецької окупації опинився в «трудовому таборі», але згодом родині вдалося перебратися до Польщі, а потім до СІЛА.

Освіту здобув у Колумбійському університеті, а аспірантуру закінчив у Гарварді. Зробив значний внесок у першу чергу в галузь хімічної кінетики, пов’язав електронну будову атомів і молекул з можливістю протікання хімічних реакцій. Його ім’ям названо правило Вудворда-Гоффмана. До сьогодні підтримує зв’язки з Україною. «Україна — обітована земля мого серця» — написав він у листі до рідного міста Золочева. У 2013 р. був серед інтелектуалів, що підписали звернення світової академічної спільноти на підтримку українського Євромайдану.


Деві Гемфрі

(1778-1829)

 

Видатний англійський фізик і хімік, президент Лондонського королівського товариства. У 16 років став учнем аптекаря, де почав вивчати хімію. У 17 років зробив своє перше відкриття — виявив, що тертя двох шматків льоду спричиняє їхнє плавлення. У 20 років почав працювати в Брістольсько-му Пневматичному інституті, де вивчав дію газів на організм людини і виявив сп’яняючу дію HiTporeH(I) оксиді' («звеселяючого газу»), У 24 роки став професором Королівського інституту, де почав вивчати дію електричного струму на речовини.

Працював у різних галузях хімії: хімії газів, електро- і термохімії, сільськогосподарської хімії. За свої наукові досягнення в 34 роки отримав титул лорда. Уперше добув багато активних металів: літій, калій, натрій, стронцій, барій, магній. Спростував океигенову теорію кислот Лавуазьє і запропонував свою теорію, згідно з якою кислоти мають містити атоми Гідрогену. Сконструював

безпечну рудничну лампу, яка сигналізує про появу метану в шахті. Цей прилад рятує життя шахтарів до сьогодні. На честь Деві Лондонське королівське товариство назвало медаль, якою відзначали вчених за найвидатшпгі. відкриття в галузі хімії до заснування Нобелівської премії.


 

Пісаржевський Лев Володимирович

(1874-1938)

Видатний український фізико-хімік, академік AH УРСР.

Засновник та перший директор Інституту фізичної хімії HAH України в Дніпропетровську. Народився в Кишиневі, а згодом його родина переїхала до Одеси, де він закінчив Рішельєвську гімназію, а потім Одеський університет. Він готувався стати лікарем, але після прочитання праці Менделєєва «Основи хімії» вирішив присвятити себе цій науці. Після закінчення університету навчався в Лейпцизі у Вільгельма Оствальда, де захистив дисертацію. Працював у Тарту, Київському політехнікумі. Катеринославському (Дніпропетровському) гірничому інституті. У часи громадянської війни сконструював простий протигаз, який зберіг здоров’я багатьох солдатів, займався медичним обслуговуванням армії. Працював у напрямках теорії каталізу, хімії ізотопів тощо. У підручнику «Вступ до хімії» уперше виклав хімічні властивості речовин з погляду електронної будови атомів та молекул.


Складовська-Кюрі Марія

(1867-1934)

 

Видатний польський і французький хімік, перший двічі лауреат Нобелівської премії — з фізики (1903 р.) і хімії (1911р.), перша жінка, яка здобула ступінь доктора наук та Нобелівську премію, людина-легенда, яка й до сьогодні є взірцем геніального та мужнього дослідника в історії світової науки і водночас люблячої матері. Народилась у Варшаві в родині вчителів, була молодшою серед п’яти дітей. Д. І. Менделєєв, який був другом її батька, побачивши юну Марію в лабораторії, пророкував їй велике майбутнє, якщо вона займеться хімією. Оскільки в ті часи в Польщі жінки не мали права навчатися в університеті, то вона вступила до Сорбонни в Парижі. За перший рік навчання здобула ступінь магістра з фізики, а через рік — з математики. Спільно із чоловіком (П’єром Кюрі) вивчала явище радіоактивності. Досліджуючи уранову руду, відкрила два нові хімічні елементи — Полоній і Радій. Свої дослідження Марія і П’єр проводили в примітивних та шкідливих для здоров’я умовах: у старому сараї (колишньому морзі) і в лабораторії звичайної Муніципальної школи. Для отримання 0,1 г радію їм довелося вручну обробити декілька тонн урановмісних мінералів. Після смерті чоловіка Складовська-Кюрі працювала замість нього і стала першою жінкою-викладачем Сорбонни. Вона вважається засновником нового напрямку науки — радіології, у її родині чотири лауреати Нобелівської премії — вона, її чоловік П’єр, їхня донька Ірен Жоліо-Кюрі та зять Жан Фредерік Жоліо. На честь Мари Складовської-Кюрі OOII оголосила 2011 рік роком хімії.

 

Це матеріал з підручника Хімія 8 клас Григорович

 

Категорія: Хімія

Автор: admin от 13-09-2016, 18:23, Переглядів: 13388