«Світоч флорентійської слави»

Літературний багаж.Пригадайте поетичні твори, у яких оспівано знамениті історії кохання. Як у них змальовано силу почуттів ліричних героїв?

«На півшляху свого земного світу я трапив у похмурий ліс густий» - так починається безсмертна «Комедія» італійського поета Данте Аліг’єрі, яку згодом назвуть «божественною». Данте був мандрівником і філософом, воїном і поетом, політиком і вигнанцем. Людиною-сві-точем назвав його французький письменник В. Гюго, адже всупереч ударам долі митець ніс світло в «похмурий ліс» людського життя. В історію світової літератури він увійшов як «останній поет Середньовіччя й перший поет Нового часу». Геніальний творчий доробок Данте став безцінною часткою того живильного ґрунту, на якому поступово розквітала культура Відродження. Наближався грандіозний історичний переворот, що змінив усе європейське суспільство. Середньовічний світ з його безупинними війнами, феодальним гнітом, засиллям церкви відходив у минуле, поступаючись місцем світу могутніх національних держав, суспільству вільних товаровиробників. На часі

була доба, що оголосила людину вищою цінністю, визнала її право на індивідуальність і особистісний розвиток.

Майбутній поет з’явився на світ у Флоренції. Точна дата його народження невідома: за різними джерелами, це відбулося між 14 травня і 13 липня 1265 р. Хлопчика нарекли Дуранте, тобто «витривалий». Це ім’я виявилося пророчим, хоч незабаром і скоротилося до пестливого «Данте», що стало своєрідним псевдонімом митця.

Змалечку Данте пишався тим, що походить зі шляхетного роду Елізеїв, засновників Флоренції. Його пращур-хрестоносець бився із сарацинами під прапором імператора Конрада, тож поет вважав, що саме від нього успадкував войовничу й непримиренну вдачу. Освіту митець здобував спочатку у Флоренції, потім у Болонському університеті, де вивчав історію, філософію, риторику, богослов’я, астрономію, географію, мови, міфологію, а також творчість видатних античних поетів Го-рація, Овідія та Вергілія. Ще в юності Данте зажив слави видатного ерудита, одного з найосвіченіших людей Італії. Коло його інтересів і справді був надзвичайно широким для того часу.

У 1293 р. Данте оприлюднив свою першу збірку, до якої ввійшли вірші й авторські коментарі до них. Книжка мала назву «Нове життя» й оповідала про кохання поета до жінки на ім’я Беатріче (що означає «благословенна»). «У мене не було іншого вчителя в поезії, — писав Данте, — крім себе і наймогутнішої наставниці — любові».

коментар ар?(іВаріуса

Незгасне почуття Данте Аліг’єрі народилося «з першого погляду», І коли йому було лише дев’ять років. За словами поета, відтоді й на все життя Беатріче «заволоділа його духом». «Вона видалася мені, - писав Данте, - імовірніше донькою Бога, ніж простого смертного». За дев’ять років вони зустрілися вдруге. Скромний уклін Беатріче, що йшла вулицею в супроводі двох жінок, став для поета справжнім потрясінням. Нетямлячись від захвату, він кинувся додому, аби на самоті пережити «вищий ступінь блаженства», насолодитися мріями про кохану. Того дня Данте присвятив Беатріче вірш, що привернув увагу поетичних кіл до його таланту.

Митець ніколи особисто не спілкувався із жінкою, яку любив і уславив у своїх безсмертних творах. Тож деякі біографи висловлювали припущення, що вона була лише алегоричним образом, поетичним вимислом. Проте нині документально доведено, що Беатріче — безперечно історична особа, донька банкіра Фолько Портінарі, який мешкав по сусідству з родиною Аліг’єрі. У 1287 р. вона вийшла заміж, але це не притлумило почуття поета. U ²⁵

Літературознавча довідка

Сонет — вірш із чотирнадцяти рядків, які утворюють два катрени (чотиривірші) і два терцети (тривірші). Жанр сонета передбачає певну' схему римування рядків: у класичному (італійському) сонеті така схема визначається формулою abab abab cdc dcd (або cde cde). Існували й додаткові (такі, що не стали обов’язковими) правила: строфи слід закінчувати крапками; слова не повинні повторюватися, останнє слово має бути «ключовим»; строфи співвідносяться між собою за принципом: зав’язка — розвиток - кульмінація - розв’язка.

Доля Данте тісно пов’язана з громадським і суспільно-політичним життям його батьківщини. Італія ХІП ст. була полем невпинних чвар і політичних баталій. У роздробленій країні точилася запекла боротьба між гвельфами і гібелінами. Партія гвельфів протистояла намаганням імператорів Священної Римської імперії утвердитися на Апеннінському півострові й підтримувала папу римського, а також королів і принців французької крові. До угруповання гібелінів приєднувалися феодали і навіть цілі міста (зокрема, Піза), які ненавиділи папу, торгували зі Сходом і конкурували з Флоренцією. Наприкінці XIII ст. після поразки гібелінів гвельфи через внутрішні суперечності розділилися на два табори. Так звані білі гвельфи, до яких належав і Данте, виступили проти втручання папи у справи Флоренції, тимчасом як «чорні» й надалі залишалися прибічниками Риму.

Замолоду Данте бере участь у битві при Кампальдіно, в облозі Капрони, згодом розпочинає політичну діяльність. У 1300 р. його обирають членом флорентійської колегії шести пріорів — «пріором порядку і слова», тобто очільником виконавчої влади міста. А незабаром унаслідок конфлікту між «білими» й «чорними» гвельфами поета облудно звинувачують у підкупі, хабарництві, інтригах проти церкви й виганяють з Флоренції без права на повернення. У разі порушення заборони йому загрожує спалення на вогнищі. Сталося це в січні 1302 р. Спочатку Данте намагався відновити справедливість у союзі з іншими «білими», але розбрат і розпуста колишніх однодумців відштовхнули його. Відтак митець вирішує: «Ти станеш сам собі партією». Протягом двадцяти років він мандрував Італією, підтримуваний освіченими магнатами й правителями окремих міст...

Із часом великому флорентійцю таки запропонували повернутися до рідного міста, однак за умови, що він покається і вибачиться за свої помилки. «Не так Дайте повернеться на батьківщину. Ваше про щення не варте цього приниження. Мій дах і мій захист — моя честь. Хіба не можу я всюди споглядати небо й зірки?» — обурено відповів вигнанець.

Усвідомлюючи, що більше не побачить Флоренції, Данте не припиняв боротися за Італію без міжусобних війн і папської влади. Не полишив він і літературної діяльності. Тяжкий період вигнання став часом його духовного злету, що увінчався створенням знаменитої «Божественної комедії».

Улітку 1321 р. як посол правителя Равенни, Данте вирушив до Венеції, щоб відвернути загрозу військового нападу на місто, яке надало йому прихисток. Ця поїздка стала фатальною. Повертаючись, поет захворів на пропасницю й невдовзі, у ніч із 13 на 14 вересня, помер. Поховано його в мавзолеї давньої равеннської церкви Сан-Франческо. На грецькому мармуровому саркофазі античних часів викарбовано напис: «Злу я не скорюся».

За кілька десятиліть по тому флорентійський уряд звернувся до Равенни з проханням повернути прах уславленого земляка, але отримав категоричну відмову. Тож і донині відданий син своєї батьківщини спочиває на чужині. «Світ для мене вітчизна, як море для риб, але, хоча я любив Флоренцію так, що терплю несправедливе вигнання, немає для мене місця у світі привітнішого за Флоренцію», — писав поет...

Український Мотив

Данте присвячували вірші й літературні дослідження, його твори цитували, вивчали напам’ять і перекладали в різних куточках світу. Не оминули увагою величної постаті й українські митці. Наприклад, І. Франко схарактеризував великого флорентійця так: «Дайте являється найвищим виразом, поетичним вінцем ти увічненням того, що називаємо Середніми віками. Вся культура, всі вірування та надії тих часів знайшли вираз у його поемі. Та рівночасно як людина геніальна, він усім своїм єством належить до новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині».

Фрагментарно Данте перекладали Франко, Леся Українка, Василь Варка, Максим Стріха та інші. Повний переклад «Пекла» виконав Петро Норманський. Автором першого повного перекладу всіх трьох частин «Божественної комедії» став Євген Дроб’язко. У перекладі Дроб’язка чимало блискучих лексичних знахідок, навіть на рівні відтворення

фонетики першотвору. Скажімо, ключове слово «stelle» — «зорі», яким закінчується кожна з частин Дантової поеми, відтворено бездоганним фонетичним відповідником «зорні стелі».

УТергвірте себе

1.    Які життєві випробування випали на долю Данте?

2.    Як ви розумієте вислів Данте «Людина народжена для щастя»?Чи було щасливим життя самого поета?

3.    Яку роль у творчості Данте відіграла Беатріче?

4.    Поясніть, чому Леся Українка у вірші «Забута тінь» назвала італійського поета «суворий Дант. вигнанець флорентійський».

5.    Стисло схарактеризуйте збірку Данте «Нове життя».

6.    Назвіть перекладачів, завдяки яким українці можуть читати твори Данте рідною мовою.

Перед читанням.Читаючи переклад сонета Данте, визначте, який ідеал жіночності утверджує в ньому автор.

Зі збірки «Нове життя»

СОНЕТ 11

В своїх очах вона несе Кохання, -На кого гляне, ощасливить вмить;

Як десь іде, за нею всяк спішить,

Тріпоче серце від її вітання.

Він блідне, никне, множачи зітхання,

Спокутуючи гріх свій самохіть.

Гординя й гнів од неї геть біжить.

О донни, як їй скласти прославляння?

Хто чув її, — смиренність дум свята Проймає в того серце добротливо.

Хто стрів її, той втішений сповна.

Коли ж іще й всміхається вона,

Марніє розум і мовчать уста.

Таке-бо це нове й прекрасне диво.

Переклад М. Бажана

Запитання і завдання до прогитаного

1.    Визначте загальний настрій сонета. Як у поезії розкрито тему кохання?

2.    Які факти з життя Данте дають підставу для ототожнення почуттів ліричного героя сонета з особистими переживаннями автора?

3.    Яким ви уявляєте ліричного героя вірша? Які настрої йому притаманні?

4.    Якою постає в сонеті Беатріче? Що споріднює образ коханої поета з Мадонною?

5.    Чому слово «Кохання» в сонеті написано з великої літери? Відповідь обґрунтуйте.

6.    Знайдіть у прочитаному вірші рядки, суголосні останнім словам «Божественної комедії»: «Любов, що водить сонце й зорні стелі».Як поет визначає роль любові в житті людини?

7.    За допомогою яких художніх засобів у перекладі сонета передано радість і сум кохання?

8.    Філологічний майстер-клас. Дайте визначення поняття «сонет». На основі нрочитаного вірша Данте сформулюйте закони класичного (італійського) сонета.

У СВІТІ МИСТЕЦТВА

«Поезія, що віднайшла форму»

Однією з особливостей середньовічної культури Китаю € нерозривні ний взаємозв'язок мови лірики та живопису. Власне, цим пояснюється надзвичайна поетичність пейзажів тогочасних китайських художників. За формою це вертикальні та горизонтальні сувої із шовку чи паперу. Довжина вертикальних пейзажів не перевищувала трьох метрів, їх можна було розміщувати на стінах. Тим часом горизонтальні картини, призначені для тривалого споглядання, інколи сягали кількох десятків метрів. Розгортаючи такий сувій, глядач ніби вирушав у подорож. Досить часто художники поєднували пейзаж із каліграфічними написами - цитатами з віршів відомих митців або власними поетичними рядками. Давні традиції пейзажного живопису Китаю пережили віки й збереглися до нашого часу.

Всесвітньо відомою є картина китайського художника Ма Ліня (1194-1264) «Слухаючи вітер у соснах». На шовковому сувої зображено могутні сосни химерної форми з розлогими гілками. На вигині старого дерева сидить мандрівник, зачарований красою природи. Його фігура випромінює відчуття спокою, гармонії зі світом, світлу задуму...

На картині майстра XI ст. Го Сі «Початок весни в горах» зображено гори, що піднімаються високо в небо, виростаючи просто з туману. Пейзаж, написаний чорною тушшю на золотистому шовку, передає бурхливе пробудження гірської природи. Го Сі навмисне не обмежує простір на початку і в кінці сувою, залишає порожнечі між гірськими ланцюгами, ніби наповнюючи картину повітрям. Саме цей прийом створює відчуття легкості й нескінченності.

Живописця, каліграфа й письменника Ван Шиміня (1592—1680) називають майстром туші й пензля. Його сувій «Роздуми над поезією Ду Фу» є традиційним для китайського живопису «пейзажем у серпанковім тумані». Картина передає виразність, проникливість, вишуканість віршів середньовічного поета. Це розповідь про красу, яку тонко відчувають обидва митці: грає барвами осінній ліс, громадяться шовкові хмари, удалині височіють гори...

1.    Як ви розумієте афоризм невідомого китайського автора: «Поезія - це позбавлений форми живопис; живопис - це поезія, що віднайшла форму»'!

2.    Розгляньте репродукцію картини Ма Ліня «Слухаючи вітер у соснах». Поміркуйте, чим вона вирізняється з-иоміж традиційних китайських пейзажів. Що споріднює цю картину з поетичним пейзажем Лі Бо «Сосна біля південної галереї»? Як ви гадаєте, що символізує маленька фігура на передньому плані картини?

3.    Розгляньте репродукцію пейзажу Го Сі «Початок весни в горах». Визначте суголосні мотиви картини й вірша Ду Фу «Весняні надії».

4.    Розгляньте репродукцію картини Ван Шиміня «Роздуми над поезією Ду Фу». Поміркуйте, які рядки з прочитаних вами віршів стали джерелом натхнення для художника.

«Світ у краплі роси»

г— Однією з характерних ознак культури Сходу є мінімалізм — здат-і ність малим охопити велике, «у краплі роси побачити весь світ». За доби Середньовіччя ця особливість східного мислення яскраво втілилася в мистецтві книжкової мініатюри. Спочатку малюнки цього жанру «дослівно» відтворювали зміст манускриптів і не мали самостійного значення. Однак із часом художники почали вводити в них деталі, яких не було в текстах. Відтак книжкова ілюстрація розпочала самостійне творче життя. Художники-мініатюристи увічнювали подвиги легендарних героїв, битви, урочисті події, ліричні сцени, оспівували кохання й вірність. Мініатюри доби Середньовіччя не відображали світлотіні й перспективи: фігури та предмети розташовувалися на площині на кшталт барвистого візерунка. Однак привабливість цих витворів мистецтва - у витонченому малюнку, різнобарвності та насиченості кольорової гами, у виразності рухів фігур, у вишуканій простоті й чіткості ліній пейзажу та архітектурних споруд.

Розгляньте книжкові мініатюри до рубаї О. Хайяма. За допомогою яких кудожніх засобів вони передають життєлюбні настрої автора?

«Славний лицар Роланд»

Ключові мотиви «Пісні про Роланда» втілилися в книжкових мініатюрах доби Відродження до рукопису «Великих французь-I ких хронік» Жани Фуке та Симона Марміона. На мініатюрах Марміона, ® визнаного «принцом книжкової мініатюри», зображено основні події «Пісні...» — від битви ар’єргарду армії Карла Великого в Ронсевальській ущелині до видіння, у якому чорти тягнуть Марсилія в Пекло, а архангел Михаїл забирає душу Роланда в Рай. Роботи знаного портретиста й мініатюриста Фуке вирізняються багатою палітрою, вільним відтворенням простору, цілісністю композиції.

Порівняйте мініатюри до «Великих французьких хронік». Які художні засоби використав кожен з авторів, відтворюючи монументальність і героїчний характер «Пісні про Роланда»?

«Суворий Дант, вигнанець флорентійський»

Образ Данте надихав багатьох митців на створення живописних і полотен, фресок, мозаїк. Одна з найвідоміших робіт належить знаному італійському художнику Джотто ді Бондоне (1267-1337). На його фресці «Рай» у флорентійському палаці Борджелло молодого Данте зображено серед праведників. Традиційно вважають, що Джотто й Данте були друзями.

Рафаель Сайті (1483-1520) зобразив Данте у фресці «Диспут» майже через двісті років після смерті поета за описом його біографа Боккаччо. Створений Рафаелем образ митця вже кілька століть вважають одним з канонічних.

Алегоричний портрет Данте, написаний художником Аньоло Бронзіно (1503—1572), водночас є узагальненим символом поезії. Як і належить алегоричному образу, він неоднозначний. Обличчя поета, звернене до світла, наче виринає з темряви; гордий профіль, увінчаний лавровим вінком, чіткий і рельєфний.

Чимало картин написано за мотивами Данто-вих сонетів, присвячених Беатріче - втіленню ідеалу чистого кохання й жіночності. Цей образ був особливо популярним серед художників-пре-

рафаелітів (засноване 1848 р. об’єднання молодих англійських митців, що ідеалізували художні здобутки Середньовіччя). Прерафаеліти створили новий для образотворчого мистецтва тип жіночої вроди - відчужений, спокійний, таємничий. На їхніх полотнах жінка постає уособленням середньовічного ідеалу краси, гідної захоплення й поклоніння. У цьому напрямі творили, зокрема, Д.Г. Россетті та Дж.В. Уотерхаус.

Художнику, поету, перекладачу Данте Габрієль Россетті (1828-1882) належать такі полотна, як «Зустріч Данте з Беатріче на чужому весіллі», «Сон Данте про смерть Беатріче», «Беатріче благословенна». На останній з названих картин кохану великого Данте зображено ніби в напівсні, схожому на смерть, птах, вісник смерті, кладе їй на долоні квітку маку.

Беатріче на картині Уотерхауса «Данте і Беатріче» — не просто чарівна красуня із задумливим поглядом. Вона дуже жіночна, чуттєва й водночас мудра і чиста, мов янгол, що має провести Данте до найвищих сфер Раю.

1.    Розгляньте репродукції портретів Данте, створених різними художниками. Які риси вдачі великого флорентійця увиразнив кожен з митців, які символічні деталі застосував?

2.    Якою художники зображували Беатріче? Порівняйте її образ у живописі зі створеним у сонеті «В своїх очах вона несе кохання...».

УТикуМхдві запитання і завдання

Перший рівень

1.    Укажіть хронологічні межі Середньовіччя як історичного періоду.

2.    Яких китайських поетів доби Середньовіччя ви знаєте?

3.    Назвіть головних героїв поеми «Пісня про Роланда».

Другий рівень

1.    Що таке «рубаї»? Хто уславив цей жанр?

2.    Які риси є визначальними в характері Роланда?

3.    Які настрої притаманні ліричному герою сонетів Данте?

Третій рівень

1.    Чому лірику Лі Бо та Ду Фу називають філософською?

2.    Які історичні події покладено в основу героїчного епосу «Пісня про Роланда»?

3.    Доведіть, що вірш Данте «В своїх очах вона несе кохання...» є сонетом.

Четвертий рівень

1.    У чому полягає основний конфлікт «Пісні про Роланда»?

2.    Схарактеризуйте основні теми й мотиви творчості О. Хайяма.

3.    Які національні образи й символи відобразилися в ліриці Лі Бо і Ду Фу?

Теми творів

1.    «“Якби мені до рук скрижалі Долі..." (За творчістю О.Хайяма)».

2.    «“Де трубить вічність у Роландів ріг” (Л. Костенко)».

3.    «“Любов, що водить сонце и зорні стелі” (Тема кохання в середньовічній поезії)».

Клуб книголюбів

1.    Заповніть узагальнювальну таблицю «Панорама літератури Середньовіччя», укажіть, що в прочитаних вами творах є ознаками історичного часу, а що - загальнолюдськими цінностями: Назва твору/ Ознаки історичного часу / Загальнолюдські цінності.

2.    Визначте спільне й відмінне в системі образів, композиції, художніх засобах «Пісні про Роланда» та «Слова о полку Ігоревім»; в образах ліричних героїв Лі Бо, Ду Фу, О. Хайяма.

3.    Робота в нарах. Проаналізувавши прочитані в третій частині нідруч-ника твори, обґрунтуйте або спростуйте афоризм Дж.Р. Шилінга «Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох».

4.    Подискутуймо! Групова робота. Розділившись на три групи, обговоріть одне з поданих запитань. Готуючись до дискусії, стисло занотуйте основні міркування та докази на користь своєї позиції.

A.    Чи правильно вчинив Роланд, коли дав бій сарацинам, не чекаючи підмоги Карла?

Б. Чи може існувати в сучасних реаліях ідеальне кохання, оспіване Данте?

B.    Характеризуючи героїв «Пісні про Роланда», автор нише: «Розумний Олів’єр - Роланд відважний».Чи можна, на вашу думку, протиставляти розум і відвагу?

5.    Знайдіть і прочитайте збірку «Буранські пісні». Які рядки з поезії вагантів ви хотіли б занотувати для себе? Поясніть свій вибір.

6.    Творчий проект. Проаналізувавши тексти вивчених творів доби Середньовіччя, створіть віртуальну екскурсію «Канікули за доби Середньовіччя».Доберіть ілюстративний матеріал і складіть план екскурсії.

Це матеріал з підручника Зарубіжна Література 8 клас Волощук