Світло небесної книги. З Корану (уривки)

Літературний багаж. Які священні книги людства утворили підґрунтя світових релігій? Яку роль вони відіграють у духовному житті людини?

Коран — головна священна книга ісламу, однієї з найпоширеніших релігій світу, у багатьох країнах проголошеної державною. Для немусульман він є чудовою пам’яткою арабської класичної літератури й середньовічної арабської мови, яка збереглася до нашого часу майже без змін.

Батьківщина Корану - спекотні напівпустелі й зелені оази Аравійського півострова, у давнину заселеного кочовими й осілими арабськими племенами. Назва священної книги мусульман походить від арабського слова «аль-куран» — «читання вголос, напам’ять». Згідно з ісламом, це одкровення, прочитані пророку Мухаммаду янголом Джі-брілом (у Біблії - Гавриїлом) з небесної Першокниги від імені Аллаха (Бога). Відбулося це в УП ст., зовсім недавно в порівнянні з іншими священними книгами людства: від Нового Заповіту Коран відділяє аж шістсот років, а від Вед - дванадцять століть.

Пророк Мухаммад (арабською - «той, кого хвалять») народився 570 р. в Мецці. Це велике торгове місто розташовувалося на перетині давніх караванних шляхів з Індії і Візантії до Африки та Європи, а тому жили в ньому люди різних віросповідань: язичники й буддисти, іудеї і християни. День народження Мухаммада збігається з днем його смерті. Такий символічний збіг дат, згідно з ісламом, наголошує на особливій місії останнього пророка в історії людства. Його життєпис, як і біографії інших засновників релігій, містить численні легенди й описи дивних подій. Наприклад, вважається, що під час народження Мухаммада на його матір з неба лилося чудесне сяйво, коли ж він з’явився на світ, у Мецці впали й розбилися язичницькі ідоли, а в головному храмі на північному заході Ірану згасло полум’я.

Відомо, що пророк рано осиротів і ним опікувався дядько Абу Таліб. Певний час Мухаммад пас дядькових кіз і овець, а коли йому виповнилося дванадцять років, разом з Абу Талібом вирушив у подорож до Сирії в складі торгового каравану. Імовірно, саме тоді Мухаммад уперше ознайомився з християнською, іудейською та іншими релігіями. Легенди розповідають, що в Сирії якийсь християнський аскет¹ начебто впізнав у хлопчикові майбутнього пророка і провістив йому велике майбутнє.

’Аскет - людина, що вкрай обмежує свої життєві потреби; християнський подвижник, який виснажує себе ностом.

У двадцять один рік Мухаммад уже мав у Мецці репутацію надійної, солідної людини і за рекомендацією дядька вступив на службу до багатої вдови Хадіджі, змушеної самотужки вести обширну караванну торгівлю. Незабаром Мухаммад і Хадіджа покохали одне одного й одружилися, незважаючи на протести з боку родичів. Шлюб приніс Мухаммаду достаток. Відтак він дедалі частіше перебував у філософських роздумах, полюбив усамітнюватися на горі Хіра, на околиці Мекки.

Близько 610 р. в ніч Могутності перед Мухаммадом з’явився янгол Джі-бріл із сувоєм, загорнутим у парчеве простирадло, і наказав: «Читай!».

Оговтавшись від потрясіння, Мухаммад відчув, що дивні слова ніби закарбовані в його серці, і почав проповідувати. Як і всі віщуни, він говорив пристрасно, інколи несамовито. Промови його, що складалися з коротких рубаних фраз зі своєрідним ритмом і римою, звучали як римована проза. Це пов’язано з особливостями арабської мови. Річ у тім, що в ній тільки три голосних - «а», «і», «у», які, однак, можуть бути довгими й короткими. Зміст слова вкладається в приголосні, а голосні виконують словотвірну й формотворчу функції, тому багато слів мають однакові закінчення. Якщо правильно чергувати довгі й короткі звуки, вийде віршована мова.

Спочатку в проповідях Мухаммада не було нічого нового в порівнянні з іншими віровченнями. Пророк сповіщав близькість Страшного Суду й обіцяв праведникам здійснення одвічної мрії мешканця пустелі - Рай з тінистими садами й прохолодними джерелами, а грішникам - вогненне пекло, жахливіше від розпечених пісків. Однак із часом Мухаммад закликав відкинути старих ідолів, визнати єдиного Бога Аллаха й беззастережно скоритися його волі («іслам» у перекладі з арабської означає «покірність», «присвячення себе Богу»). Насправді це означало підкорення всіх правовірних (арабською «муслім», звідси й друга назва ісламу — мусульманство) новому пророку. Це положення закріплювалося формулою: «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммад — пророк його».

Щоправда, більшість аравійців вважала за краще й надалі поклонятися лише «своїм», родоплемінним божествам, серед яких були небесні світила, джерела, дерева, скелі й навіть камені. Мухаммаду і його прихильникам довелося тікати до сусіднього міста Ясріб (пізніше Медіна -«місто пророка»). Переселення відбулося 622 р., і саме ця дата стала початком мусульманського літочислення.

Тут Мухаммаду поталанило більше: незабаром на його бік перейшли кочові племена і 630 р. владу пророка визнала практично вся Аравія. Щоб нову релігію прийняла і знать Мекки, Мухаммад оголосив тамтешній храм Каабу головним святилищем ісламу, а паломництво до нього (хадж) — обов’язковим для кожного мусульманина.

На той час книги Корану як такої ще не існувало. За життя Мухаммада послідовники записували його одкровення на пальмо-

вих листках, кістках тварин, каменях, але більшість, за арабською традицією, заучувала ці промови напам’ять. За рік після смерті пророка в запеклій битві загинуло чимало знатних мусульман, які знали Коран. Відтак за сприяння найближчого соратника й особистого секретаря Мухаммада Зейда було зроблено нові записи.

До Корану входять сто чотирнадцять фрагментів, які називаються сурами і складаються з віршів - аятів. У перекладі з арабської «аят» — «диво», «знамення», адже за легендою Мухаммад на доказ свого божественного пророчого дару продемонстрував саме коранічні вірші. Сури зазвичай поділяють на «мекканські» й «медінські» — відповідно до періодів перебування Мухаммада в Мецці та Медіні.

Не маючи змоги організувати текст за тематичним або хронологічним принципом, матеріал розташували в порядку зменшення обсягу окремих сур, так що останні - найменші - складаються лишень з кількох рядків, тимчасом як перші - цілі трактати. Так само були побудовані й численні поетичні збірки арабів.

Винятком є лише перша сура «Аль-Фатіха» («Відкриваюча») — хоч і невелика за обсягом, проте найголовніша для мусульман. Вважається, що весь Коран уміщено в цій сурі. А вона, своєю чергою, зосереджена в першій фразі, а ця фраза - у першій літері. Літера ж сконцентрована в крапці над нею, яка відповідає першій краплі божественних чорнил, і ця крапля - прототип усього світу! Тому першу суру читають під час усіх мусульманських обрядів і часто використовують в оформленні храмів. Словами першого аяту «Відкриваючої» сури — «Ім'ям Аллаха Милостивого, Милосердного!» - починається кожна наступна сура в Корані, окрім дев’ятої. За традицією, так розпочинають і молитви, і листи, і навіть літературні твори.

Сури Корану вельми різноманітні за своїм змістом. Створюючи нову релігію, Мухаммад спирався на легенди арабських племен, перекази народів, що жили задовго до появи ісламу. У Корані є перекази біблійних сюжетів, притчі, клятви, погрози й застереження, описи історичних подій, міфологічні оповіді, роздуми про будову світу, правові міркування тощо.

Варто зазначити, що Коран з повагою оповідає про біблійних героїв: Адама, Авеля, Ну ха (Ноя), Сулеймана (Соломона), Мусу (Мойсея), Йусуфа

(Иосифа), Івана Хрестителя, Мар’ям (Марію), Icy (Ісуса) та інших. Наприклад, у сурі дев’ятнадцятій «Мар’ям» детально відтворено історію народження їси. Однак, на відміну від Нового Заповіту, для мусульман украй важливо, що Іса — людина і тільки людина, навіть якщо він дуже близький до Бога й народження його було незвичайним. Коран наголошує, що Іса не є Сином Божим, адже головний постулат ісламу стверджує, що Вог — тільки один.

Найважливіші питання Коран, як і Біблія, викладає у формі притч, адже осягаючи знання в роздумах, людина сприймає їх як власні відкриття, а отже, - вважає найдостовірнішими. Саме тому повчання впливовіші за накази й заборони. Це може бути також стислий вислів, що має власну історію, але застосований як метафора: наприклад, образи слизької скелі, зернини, з якої виростає сім колосків, у другій сурі тощо. Уміння правильно тлумачити коранічні притчі на Сході вважають ознакою проникливості й глибоких знань. «Такі притчі Ми¹ наводимо людям, але розуміють їх тільки ті, що знають», — зазначено в сурі двадцять дев’ятій «Павук».

З моменту виникнення Коран був тісно пов’язаний з арабською державою, яка саме зароджувалася, тож від самого початку поєднував релігійні, моральні, політичні й правові настанови. Сури Корану проголошують певні етичні заповіді (не убий, не кради, не обдури, будь чесним), навчають житейських правил (як молитися, поводитися з іновірцями, ділити військову здобич і успадковане майно, одружуватися й розлучатися). Велику увагу приділено обрядам ісламу: обов’язковими є п’ятикратна молитва у встановлені години, обмивання перед нею, сплата податку на користь бідних, щорічний піст, уже згадуване паломництво в Мекку тощо.

Мусульмани ставляться до Корану з благоговінням. Відповідно до назви, священну книгу було призначено для читання вголос, і з часом це стало своєрідним мистецтвом. Читати Коран слід було речитативом, співуче. Також кожен мусульманин мав вивчити значну частину тексту напам’ять. Як у минулому, так і сьогодні є люди, які знають напам’ять весь Коран. Священна книга мусульман відіграє важливу роль в освіті країн ісламу, інколи навіть виступає єдиним навчальним матеріалом.

Український Мотив¹

За офіційними даними, в Україні мешкає понад півмільйона мусульман. Ознайомившись із Кораном, ми можемо краще з ними порозумітися. Утім, ісламські богослови стверджують, що достеменно передати мудрість і художню витонченість священної книги ісламу неможливо жодною іноземною мовою. Найбільше це твердження стосується буквальних перекладів, тож найприйнятнішими вважають «переклади смислів».

Першу спробу відтворити Коран сучасною українською мовою зробив видатний учений-сходознавець Агатангел Кримський; часткові переклади з мови оригіналу опублікували Ярема ІІолотнюк і Валерій Рибалкін. А 2013 р. побачив світ повний переклад святого письма мусульман, виконаний сходознавцем Михайлом Якубовичем. «Я дуже довго працював над ісламською релігійною лексикою, добирав такі поняття, які були б звичними для українського читача і водночас передавали суть оригіналу», — зазначив перекладач. Рішення про оприлюднення цього перекладу схвалила спеціальна комісія експертів Центру імені короля Фагда, яка засвідчила, що українська версія Корану відповідає всім вимогам тлумачення священної книги.

'У Корані Бог творить від лершої особи однини або множини.

іПеревірте себе

1.    Як виник Коран? Що означає ця назва?

2.    Що розповідають про життя Мухаммада історичні джерела й легенди?

3.    Схарактеризуйте особливості композиції Корану. Що таке сура та аят?

4.    Чим схожі і чим відрізняються священні книги християн і мусульман? Які біблійні сюжети наявні в Корані?

5.    Які царини людського життя відображено в Корані?

6.    Яку роль відіграють у тексті Корану нритчі? Схарактеризуйте їхні особливості.

7.    У чому нолягає проблема перекладу коранічних текстів? Хто з українських перекладачів працював над Кораном?

Перед читанням. Пригадайте біблійні оповіді про створення світу, вигнання з Раю, народження Ісуса. Порівняйте їх з коранічними текстами, визначте спільне й відмінне.

З КОРАНУ (Уривки)

Сура 1. Аль-Фатіха (Відкриваюча)

1.    Ім’ям Аллаха Милостивого, Милосердного!

2.    Хвала Аллаху, Господу Світів!

3.    Милостивому, Милосердному!

4.    Володарю Судного Дня!

5.    Лише Тобі ми поклоняємося, і лише в Тебе просимо допомоги.

6.    веди нас шляхом прямим,

7.    шляхом тих, кого Ти наділив благами, а не тих, хто під гнівом Твоїм¹, і не тих, хто заблукав^{3 4 5 6}!

Сура 2. Аль-Бакара (Корова*)

Ім'ям Аллаха Милостивого, Милосердного!

(...) І сказали Ми: «О Адам! Живи разом зі своєю дружиною¹ у Раю. їжте досхочу, хоч коли б ви побажали. Але не наближайтесь до цього дерева, бо станете одними з нечестивців!»

36.    Проте шайтан⁷ змусив їх вийти звідти. Тож вони залишили те, що було там, і сказали Ми: «Вийдіть! І одні з вас будуть ворогами для інших! Земля стане для вас притулком і ви матимете там прожиток — до певного часу!»

37.    І прийняв Адам слова Господа свого й покаявся перед Ним. Воістину, Він - Приймаючий Каяття, Милосердний!

38.    I сказали Ми: «Вийдіть звідти всі!» А якщо прийде від Мене до вас прямий шлях, то ті, хто йтиме прямим шляхом Моїм, не матимуть страху й не будуть засмучені!

39.    А ті, які не вірували та й вважали Наші знамення брехнею, вони — жителі пекла. Будуть вони там довіку! (...)

42. Не вбирайте істину в неправду та не приховуйте істини, адже ви її знаєте! (...)

164. Воістину, у створенні небес і землі, у розрізненні дня і ночі, у кораблі, що пливе морем, маючи в собі те, що приносить користь людям; у воді, яку Аллах зіслав із неба та якою оживив землю після смерті її, розселивши там різних тварин; у зміні вітрів, у покірній хмарі, яка висить між небом і землею, у всьому тому - знамення для людей, які розуміють! (...)

261. Прикладом тих, які жертвують майно своє на шляху Аллаха, є зернина, з якої виросло сім колосків, а в кожному колоску — сто зернин. Аллах дає більше тому, кому побажає. Аллах — Всеосяжний, Всезнаючий! (...)

263.    Добре слово і прощення кращі за милостиню, яка супроводжується образою. Аллах — Багатий, Жалісливий!

264.    О ви, які увірували! Не зіпсуйте милостині вашої докором та образою, наче той, хто витратив майно на жертву задля того, щоб побачили це люди. Адже він не увірував у Аллаха та Останній День. Його прикладом є слизька скеля, вкрита землею. Та ось змочив її дощ, і лишилася скеля та чистою. Немає у них жодної сили над тим, що отримали вони! Аллах не веде прямим шляхом невіруючих людей!

265.    Прикладом тих, які витрачають своє майно, прагнучи до вдоволення Аллаха та переконуючи самих себе, є сад на пагорбі. Якщо зросить його дощ, то вдвічі примножаться його плоди. А якщо не зросить його дощ, то зросить хоча б мряка. Аллах бачить те, що робите ви!

266.    Невже хтось із вас хоче - якщо буде в нього сад із пальмами та виноградником, де будуть текти ріки й будуть різні плоди, — щоб торкнулась його старість, тоді як діти ще будуть слабкими, а сам сад вразить вихор, у якому цей сад і згорить? Ось так Аллах пояснює вам знамення — можливо, замислитеся ви! (...)

269. Аллах дарує мудрість, кому побажає, а кому дарована мудрість, тому дароване велике благо! Але згадують це лише обдаровані розумом. (...)

Сура 6. Аль-Анам (Худоба)

Ім'ям Аллаха Милостивого, Милосердного!

(...) 151. Скажи: «Приходьте, я прочитаю вам про те, що заборонив вам Господь ваш: нікого не вважайте рівним Йому, якнайкраще ставтеся до батьків. Не вбивайте дітей своїх, боячись бідності, адже Ми наділяємо і вас, і їх. Не наближайтеся до огидних учинків - явних і прихованих. Не вбивайте душі, вбивство якої заборонив Аллах, якщо не маєте права на те. Він заповів вам це - можливо, ви зрозумієте!»

152. 1 не наближайтеся до майна сироти, хіба для його ж блага, поки не досягне він зрілості. Наповнюйте міру й вагу справедливо! Ми не вимагаємо від людини понад її можливості. І коли ви щось говорите, будьте справедливі, навіть якщо йдеться про вашого родича. Виконуйте завіт Аллаха. Він заповів вам це — можливо, ви зрозумієте!

153. Такий Мій прямий шлях, тож ідіть ним, але не йдіть іншими дорогами, які зіб’ють вас із Його шляху! Він заповів вам це - можливо, ви будете богобоязливі! (...)

Сура 19. Мар'ям

Ім'ям Аллаха Милостивого, Милосердного!

16.    І згадай у Писанні Мар’ям, коли вона віддалилася від своїх рідних у місце східне,

17.    і сховалася від них за завісою. 1 Ми послали до неї Нашого Духа, який уподібнився статному чоловіку.

18.    Вона сказала: «Воістину, шукаю в Милостивого захисту від тебе, хіба що ти богобоязливий!»

19.    Він відповів: «Воістину, я тільки посланець Господа твого і маю дарувати тобі пречистого хлопчика!»

20.    Вона сказала: «Як може бути в мене хлопчик, коли жоден чоловік не торкався мене і не була я блудницею?»

21.    Він сказав: «Так станеться, бо сказав те Господь твій...» (...)

22.    Тож вона завагітніла й віддалилася в місце далеке.

23.    Підійшла з пологовими муками до стовбура пальми й сказала: «Як би я хотіла вмерти раніше й бути назавжди забутою».

24.    І вигукнув із-під неї [IcaJ: «Не журись. Господь створив біля тебе струмок!

25.    Нахили до себе стовбур пальми й струсони — на тебе посипляться свіжі фініки!

26.    їж, пий та заспокойся!..»

27.    Вона прийшла до своїх рідних, несучи його. Сказали ті: «О Мар’ям! Ти зробила жахливу річ!» (...)

29.    Та вона вказала [на Ісу]. Вони запитали: «Як ми можемо говорити з ним, коли він - немовля?»

30.    Він сказав: «Воістину, я — раб Аллаха. Він дарував мені Писання й зробив мене пророком.

31.    Він зробив мене благословенним [усюди), де б я не був...

32.    бути шанобливим до матері моєї й не зробив мене зверхнім...

33.    Мир мені в день мого народження, в день моєї смерті та в день, коли я воскресну до життя!» (...)

Переклад ЛГ. Якубовича

Літературний практикум

1.    Яке значення має перша сура Корану? Що означає назва «Аль-Фатіха»? Чим схожі й чим відрізняються перша сура Корану й головна молитва християн?

2.    У Корані Аллах має дев’яносто дев’ять імен. Знайдіть і прокоментуйте постійні епітети, які супроводжують його ім’я в прочитаних уривках. Яку роль ці епітети відіграють у втіленні головного твердження ісламу?

3.    Як у Корані пояснено виникнення світу? Порівняйте космогонічні сюжети Вед, Біблії та Корану. У якому з текстів постає найбільш розгорнута й цілісна картина створення світу?

4.    Які образи й сюжети Старого Заповіту відобразилися в прочитаних вами уривках Корану? Про що свідчить їх використання?

5.    Розкрийте значення алегоричних образів скелі, зернини й саду в сурі «Корова».

6.    Знайдіть спільні мотиви в біблійних десяти заповідях і настановах сури «Худоба». Які загальнолюдські моральні уявлення втілено в цих рядках?

7.    Схарактеризуйте образи й символи Нового Заповіту, використані в сурі «Мар’ям*. Які яскраві та зворушливі подробиці народження їси надає Коран? Чи вважається Іса в Корані сином Бога?

8.    Наведіть приклади втілення у священній книзі мусульман особливостей культури арабського народу.

9.    Доведіть, що мова Корану афористична. Випишіть з прочитаних сур афористичні вислови. Які загальні гуманістичні цінності вони відображають?

У СВІТІ МИСТЕЦТВА

Веди, Біблія та Коран є невичерпним джерелом творчих пошуків у різних видах мистецтва і для різних культур. Кожен народ має са-' мобутній світогляд і, відповідно, по-своєму переосмислює багатий матеріал священних книг людства.

Архітектурним втіленням образів і мотивів Вед стали великі й малі храми, присвячені численним індуїстським божествам. Зведено їх як в Індії, так і за її межами. Квіткою лотоса здіймається над пустельним океанським узбережжям храм Сур’ї в Конараці (Індія). Споруду прикрашають величні скульптурні зображення загадково усміхненого бога Сонця. Це не просто божественне помешкання, але й колісниця бога, що має двадцять чотири колеса часу. Кожне колесо уособлює певну шкалу' часу — від атомного до всесвітнього.

Унікальним є храмово-монастирський комплекс в Аджанті. Це прямовисна скеля у вигляді підкови з двадцятьма дев’ятьма печерами. Близько

двох тисяч років тому тут оселилися ченці, які поступово перетворили стіни свого пристановища на справжній витвір мистецтва. Більшість створених ними фресок мають солідний вік, але й досі вражають виразністю, вишуканістю малюнка, яскравістю й майстерним добором кольорів.

Згідно з Кораном, першим храмом людства є Кааба — святиня Мекки. Тому мусульмани вважають його найсвятішим місцем на землі. Слово «Кааба» арабською буквально означає «куб». Усередині храму три стовпи підтримують дах, а на стелі висять сотні золотих і срібних ламп. На східному куті Кааби встановлено священний Чорний Камінь, оправлений у срібло. Імовірно, це уламок метеорита, але давні мудреці вважали його символом людської душі, що сяє під троном Бога. Не менше за священний камінь вражає уяву паломників величезне чорне полотно, на якому золотою ниткою виткано мусульманський девіз.

Загалом архітектура у світі ісламу сягнула дуже високого рівня. Араби створили нові, до того часу невідомі типи будівель. До таких, зокрема, належить знаменита восьмигранна мечеть Куббат ас-Сахра — «Купол скелі». Храм увінчано куполом, прикрашено мозаїками й мармуровими колонами. Мінарети, нарівні з куполами, - типова ознака мусульманської архітектури. Це високі, стрункі вежі, з яких служителі - муедзи-ни — закликали вірян до молитви.

Іслам забороняє зображувати Аллаха й живих істот у будь-яких видимих формах. Тому, на відміну від християнства, не живопис і не

скульптура, а слово стало головним носієм одкровень Корану в часі. Араби досягли вражаючої майстерності в мистецтві каліграфії. Стилізовані візерункові написи -цитати з Корану, поєднуючись зі складними геометричними, зірчастими й рослинними орнаментами, нагадують про безмежність Бога і Всесвіту. В ісламському світі високо цінують орнаментальний розпис стін і порталів будівель, рослинний орнамент килимів, виробів художніх ремесел.

1.    Назвіть визначні архітектурні пам’ятки індуїзму. Чому, на вашу думку, храм бога Сур’ї побудовано у вигляді колісниці?

2.    Чому Кааба е головною святинею мусульман?

3.    У чому виявилися особливості архітектурних споруд ісламу?

4.    Розгляньте фото мінарету аль-Мальвійя. Вважається, що він побудований на зразок біблійного вавилонського стовпа. Про що свідчать такі церегуки мусульманської культури з біблійними оповідями?

5.    Чому живонис і скульптура не поширені в мусульманському світі? Які види мистецтва стали носіями ідей ісламу?

Біблійні оповіді протягом майже двох тисячоліть втілюються в численних фресках, іконах, картинах, малюнках, гравюрах. Кожен з митців пропонує своє бачення почерпнутого зі Священного Письма сюжету, своєрідність якого визначається особистістю і обдарованістю художника, особливостями суспільного й культурного життям його країни, доби.

Здається, що створення світу не може бути темою для живопису, адже неможливо зобразити відсутність будь-якої форми. Однак видатний майстер доби Відродження Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) узявся за це непросте завдання. Він геніально втілив біблійні сюжети «Відділення світла від темряви» та «Відділення землі від води» в розписах склепіння Сикстинської капели (Ватикан). Уперше живопис не ілюстрував текст Біблії, а повторював чудо виникнення світу з порожнечі в пориві творчого Божого натхнення.

Наприкінці XVIII ст. народився космічний сюжет створення світу англійського художника Вільяма Блейка (1757-1827). Творця зображено у вигляді гігантського старця, який велетенським циркулем, подібним до двох блискавок з десниці, проектує Всесвіт. Так митець сприймає світ, основою якого бачить геометрію — чисту й абстрактну науку.

Біблійна «Притча про блудного сина» надзвичайно популярна в образотворчому мистецтві. Однак картина відомого голландського художника XVII ст. Рембрандта ван Рейна (1606-1669) «Повернення блудного сина» (с. 50) є однією з найвідоміших. Рембрандт не прагнув достеменно відтворити текст. Вдумливо, проникливо читаючи біблійну оповідь, художник ніби вживався в неї, почувався безпосереднім свідком того,

що сталося, і це дало йому право сказати недомовлене. Блудний син — це людина, що не просто втратила сім’ю, домівку, батьківщину, але й заблукала на життєвому шляху, загубила моральні орієнтири.

У центрі картини - жебрак у підперезаному мотузкою лахмітті, з голеною, як у каторжанина, головою, що стоїть на колінах і ховає обличчя на грудях батька. Блудний син охоплений соромом і каяттям, він, можливо, уперше за багато років відчув тепло людських обіймів. А батько

старечими нетвердими руками з дбайливою ніжністю притискає сина до себе. За психологічною насиченістю ця хвилина дорівнює вічності: батько і син знову переживають роки розлуки й душевних мук.

Сумна біблійна оповідь про Каїна та Авеля привернула до себе увагу таких видатних художників, як Тиціан, Дюрер, Рубенс. І кожен з митців дав цьому сюжету оригінальне потрактування. Так, Тиціан Вечелліо (1477-1576) увиразнює трагедію братовбивства художньою деталлю: Каїн ногою зіштовхує Авеля в прірву. Альбрехт Дюрер (1471—1528) зосереджує увагу на символіці рук Авеля, простягнутих до брата. А в картині Пітера Пауля Рубенса (1577—1640) акцент зроблено на довершеності зображення тіла. Драматизму сюжету відповідає динамічна композиція: Каїн нависає над братом, хапає його за горло, здійнявши другу руку для удару, тимчасом як Авель з німим криком намагається захиститися.

1.    Розгляньте репродукцію картини Рембрандта «Повернення блудного І сина». Як ви гадаєте, чиї почуття важливіші для художника - батька чи

сина? Чиї емоції яскравіше втілено в картині? Які символи використав митець, щоб передати своє розуміння біблійної притчі?

2.    Розгляньте репродукції робіт Мікеланджело та картини В. Блейка «Створення світу». Чим різняться погляди митців різних епох на відомий біблійний сюжет?

3.    Порівняйте бачення оповіді про Каїна та Авеля різними митцями. Яка з картин, на ваш погляд, емоційніша? Які деталі використали художники, щоб увиразнити трагічність сюжету?

9Еда)Мхд8і запитання і завдання

Перший рівень

1.    Яких ведійських богів ви знаєте?

2.    Як перекладається назва «Біблія»?

3.    Основою якої релігії є Коран?

Другий рівень

1.    Які моральні настанови містять десять біблійних заповідей?

2.    Розкрийте особливості побудови Корану.

3.    Які книги входять до Вед?

Третій рівень

1.    Які поетичні історії пов'язані з ведійською міфологією?

2.    У чому своєрідність композиції Біблії? Які книги входять до Старого й Нового Заповітів?

3.    Які крилаті вислови ввійшли в нашу мову зі священних книг? Поясніть їхнє значення.

Четвертий рівень

1.    Як пояснюють походження світу Веди, Біблія та Коран? Визначте спільні й відмінні мотиви та образи священних книг людства.

2.    Яку роль у Біблії та Корані відіграють притчі? Розкрийте втілені в них гуманістичні цінності.

3.    Розкрийте загальнокультурне значення священних книг людства. Теми творів

1.    «Хто ж може відати, звідки пішло все? (Уявлення про створення світу в священних книгах людства)».

2.    «Боротьба добра і зла в історії Каїна та Авеля».

3.    «Що таке істина? (Людина та и цінності в священних книгах)».

Клуб книголюбів

1.    Підсумуйте знання нро Веди, Біблію та Коран, склавши узагальню-вальну таблицю. Зазначте, якій релігії належить кожна зі священних книг, а також укажіть час її створення, мову написання, особливості структури та ключові образи.

2.    Складіть словничок основних теоретичних понять, пов’язаних із Ведами, Біблією та Кораном.

3.    Робота в нарах. Що споріднює і що відрізняє зображення життя і діянь Ісуса (їси) в Біблії та 3-5-й сурах Корану; зображення народження Ісуса Христа в Євангеліях від Луки та від Матфея; образи Самсона з біблійних оновідей та Іллі Муромця з билин часів Київської Русі. Знайдіть і прочитайте відповідні уривки зі священних книг.

4.    Подискутуймо! Робота в парах. Обговоріть одне з поданих запитань. Готуючись до дискусії, стисло занотуйте основні міркування та докази на користь своєї позиції.

А. Чому легендарний біблійний цар Соломон закликає: «Над усе... серце своє стережи, бо з нього походить життя»!

Б. Що означають слова з Біблії: «Стежку ніг своїх вирівняй; не вступайся ні вправо, ні вліво, - усунь свою ногу від зла!»!

5.    Групова робота. Дізнайтеся, як зображено бога Сонця в міфологіях різних народів світу. Проведіть паралелі з образом бога Сур’ї у ведійських міфах.

6.    Творчий проект. Дослідіть утілення образів і мотивів Вед, Біблії, Корану у творчості живописців та скульпторів різних часів і народів. Створіть віртуальний музей, де будуть представлені репродукції відомих творів мистецтва на вказану тему. Складіть план і проведіть екскурсію музеєм.

Це матеріал з підручника Зарубіжна Література 8 клас Волощук