Народна Освіта » Світова література » Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Гафіз. Рудакі

НАРОДНА ОСВІТА

Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники. Гафіз. Рудакі

Персько-таджицька лірика зародилася в кінці VIII ст. і розвивалася до XVI ст. Літературною мовою була мова фарсі.

Бейт - двовірш у писемній поезії народів Сходу.

У кожному бейті міститься якась закінчена думка. Із бейтів утворюються строфи, а то й певні жанри східної поезЩгазель, рубаї, касиди).

Каегіда (араб.- цілеспрямована)-урочистнй жанр арабської, тюркської

та перської класичної поезії.

 

Поетична спадщина народів середньовічного Сходу досі вражає своїми ліричними й філософськими творами. Східні митці творили самобутні й оригінальні за формою зразки поетичного мистецтва. Особливо приваблювали східні форми лірики.

Каеида подібна до оди, хоч подеколи траплялися її сатиричні та дидактичні видозміни. Здебільшого то були твори придворних поетів на честь ханів, окремих полководців тощо. Трафаретна форма касиди, зумовлена таким призначенням, позбавляла їх оригінальності. Це передовсім моноримний вірш, у якому, як і в газелі, римуються між собою лише перші два рядки (бейт), в інших рима повторюється через рядок за схемою: аа ба ва га... і т.д. Каеида мала від ста до ста п’ятдесяти рядків, причому перший бейт (матла) й останній (макта) підлягали старанному опрацюванню, оскільки вони містили основну думку твору.

 

В основу системи віршування, запозиченої в арабів, було покладено чергування довгих і коротких складів. Основна одиниця віршування - бейт (двовірш). Бейти, які містили в собі закінчену думку, виділялися у творах будь-якого жанру персько-таджицької поезії

Рубаї- чотиривірш, як правило, філософського змісту за схемою римування: ааба чи аааа (різновид моно-рими).

Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи,- одна з найпопулярніших вереифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу

Газбль (від араб.- ліричний вірш)- ліричний вірш, що складається не менше як з трьох, не більше як з дванадцяти бейтів (двовіршів), пов’язаних наскрізною моноримою кожного другого рядка (крім першого бейта з парним римуванням) за схемою метричної основи аруза: аа, ба, ва, га тощо.

 

Основними жанрами персько-таджицької лірики є рубаї, бейти, газелі, «вірші з нагоди». Плинність та незбагненність світу, земні радощі, краса кохання, проблеми життя та смерті, швидкоплинності земного життя -основні теми персько-таджицької лірики. Найвідомішими постатями є Омар Хайям, Гафіз, Рудакі. Перські лірики часто звертаються до теми втраченої молодості, закликаючи жити теперішнім, цінуючи кожну мить життя, проблеми життя і смерті, незбагненності світу, плинності земного життя, цінування життєвої миті. Дуже часто лірики пишуть про кохання, поетично змальовують образ жінки.

Гафіз відомий насамперед збіркою творів «Диван», яку упорядкували вже після смерті поета. Туди увійшли близько п'ятисот газелей, рубаї, «вірші з нагоди» та інші твори. У своїх поезіях Гафіз звертається до мотивів швидкоплинності життя, до внутрішнього світу людини. Є твори, які вихваляють правителів. Звертається Гафіз і до теми кохання. Улюбленими темами його га-

зелей є віра, і викриття лицемірства. У творах простежуються глибокі філософські роздуми про існування людини у всесвіті. Для поезій Гафіза характерна багата образність, метафоризм.

Найпоширеніші жанри творчості Рудакі - касиди, газелі, рубаї та бейти.

Відомо, що Рудакі тривалий час був визнаним поетом, наближеним до еміра але втратив прихильність влад, його було осліплено за наказом еміра. Помер у злиднях насамоті.

Рудакі заклав основи класичної персько-таджицької поезії, недаремно його назвали «Адамом поезії».

Створив касиди, в яких вихваляв правителя, звертався до різних жанрів лірики. Філософські поезії Рудакі мають повчальний характер. У любовній ліриці освіпуються почуття, жіноча краса, переживання.

Гафіз

(1141-1203)

Гафіз (Хафіз, Гафез, Гафіз Ш(и/і) разький; літературний псевдонім Мохаммеда Шамседдіна або Шамс ад-діна Мухаммада; бл.1325, Шираз - fl389 чи 1390) - перський і таджицький ноет, народний співець.

Газель

Я по троянду в сад спустився на світанні.

Там соловей зайшовся в щебетанні.

Мій побратим гіркий, закоханий в троянду, ронив, ридаючи, мелодії весняні.

Не стало вірності і дружби на землі, немає жодного, хто б не тонув у злі.

Хто обдарований божественним талантом, в скупого здирщика слугує при столі.

Немає в мудрого, де голову схилити, йому судилися печалі та жалі.

Зате невігласи, що виросли в розкошах,

Щодня купаються у золоті й сріблі.

Рядки поетові, що душу освіжають,

як ранній вітерець у юному гіллі,

Ячменю пригоряй в скупих не заслужили, хоч будь їх автором безсмертний Санаї.

Мені на вухо так сказала вчора мудрість:

Терпи всі злигодні, великі і малі.

І завжди пам’ятай мої слова, Гафізе:

«як не впадеш у прах, то будеш на чолі».

Переклад Василя Мисика

 

Рудакі

(852-941)

Рудакі (Абу Абдаллах Джафар Ібн Мухаммад, народився в 852 році, селище Панджрудак, тепер це Пенджи-кентський район Таджикистану, помер в 941, там же) - перський і таджицький поет, вважається засновником персько-таджицької літератури.

Бейти

До тебе прагне вся краса земна.

Як до провалля прагне бистрина.

* * *

Як попрямує на левиний рик,

На кладовище прийде мандрівник.

а- * *

Не одяг - саван випряв для себе шовкопряд,

Бо шовк душі своєї він тратив на халат.

а- * *

Хто мудрих слухає, у того мир на думці.

Війною й чварами втішаються безумці.

а- * *

Покрила воду риза кришталева.

Як зачаровані, стоять дерева.

а- * *

Знання - це скарб, йому й ціни не зложиш. Визбируй же його, де тільки можеш!

А- * *

«Що доброго сказав той гість хазяїнові дому?» «Якщо собі не хочеш зла, то не роби нікому!»

*    -A* *

Хвали весняну хмару, що сльози проливає І що своїм риданням цю землю звеселяє!

*    -А- *

Одна душа, єдине тіло, але знанню немає дна. Скажи, о дивний, ти людина - чи океанська глибина?

*    -а- *

За недотепу ситий голодного вважає.

Бо на чуже страждання в нас відгуку немає.

*    * *

Без діла не дармуй, життя свого не гай,

Живи роботою, за неї вболівай!

* * *

Щоденно музикою тішиться твій слух,

Тяжкого стогону не чуючи навкруг.

* **

Цей світ - як вітер, він усе забуде.

Неси вино! Хай буде те, що буде!

Переклади Василя Мисика

Автор: admin от 29-08-2016, 19:02, Переглядів: 9563