Омар Хайям — видатний представник персько-таджицької лірики читати онлайн

Омар Хайям — видатний представник персько-таджицької лірики

Образ великого поета Сходу Омара Хайяма овіяний легендами, біографія — сповнена таємниць і загадок. Повне його ім’я — Гіяс ад-Діи Абу-ль-Фатг Омар ібн Ібрагім аль-Хайям ан-Нішапурі. Ад-Дін («допомога віри») — традиційне поважне ім’я вченого, Абу-ль-Фатг Омар ібн Ібрагім — власне ім’я Хайяма, ан-Нішапурі (иішапурський) — свідчить про походження з Нішапура, одного з головних міст провінції Хорасан в Ірані. Власне слово Хайям мовою фарсі означає «майстер наметів» — це вказівка па професію його батька або діда.

Датою народження Омара Хайама вважають 18 травня 1048 року. Її вдалось встановити за гороскопом самого Омара Хайяма, який був складений під час народження або обчислений пізніше, розшифрований індійськими дослідниками й підтверджений співробітниками Інституту теоретичної астрономії.

Ім'я: Гіяс ад-Дін Абу-ль-Фатг Омар ібн Ібрагім аль-Хайям ан-Нішапурі.

(Сучасники називали його Найуче-нішою людиною століття, Доказом істини, Знавцем грецької науки, Царем філософів Сходу і Заходу.)

Роки життя: бл. 1048-1131 рр.

Місце народження: м. Нішапур на сході Ірану.

Родина: батько — багатий ремісник, виготовляв намети для султана, очолював цех ткачів (звідси «Хайям» — наметник).

Освіта: Нішапурський медресе; навчання в Балдасі, Хорасані, Самарканді.

Діяльність: поет, математик, астроном, філософ; на службі в султана Малік-шаха в м. Ісфахан; викладач у медресе. Основні твори: 10 трактатів з філософії, математики, астрономії, збірка «Рубаят».

Місце народження Хайама — Нішапур — згадано у двох історичних джерелах. Його дитинство було важким, адже воно припало на період сельджуцького завоювання Центральної Азії. У 16 років під час епідемії Хайям залишається круглим сиротою. Омар продає батьківський будинок і майстерню та вирушає до Самарканда. Там він стає спочатку учнем одного з медресе, але після кількох виступів на диспутах настільки вражає всіх своєю вченістю, що його одразу ж призначають наставником.

Як і інші видатні вчені того часу, Омар не затримувався довго в якомусь місті. Усього через чотири роки він переїхав із Самарканда до Бухари, де почав

працювати у сховищах книг. За десять років, що прожив у Бухарі, він написав чотири фундаментальні трактати з математики. Омар Хайям був у складі найближчого почту Малік-шаха, тобто серед його иадимів-радників, і був астрологом. Його слава як віщуна, наділеного особливим даром ясновидіння, була надзвичайною.

Книги Омара Хайяма тривалий час залишалися невідомими європейським ученим, творцям нової вищої алгебри, і вони були змушені пройти довгий і нелегкий шлях. Всесвітньої слави твори митця зажили в XIX столітті завдяки Едварду Фітцджеральду, англійському літератору, який 1859 року видав книжечку на 24 сторінки з назвою «Рубайят Омара Хайяма*>, що викликала захоплення віршами Хайяма не тільки в Європі, ай у Америці та в країнах Сходу.

Імовірно, сам Хайям не записував своїх віршів. Але кількість збережених поетичних надбань поета дивує. Допомогла давня арабська традиція із усного вивчення віршів у дописьмовий період. Дехто стверджує, що сам Омар Хайям записав деякі вірші на чистих смужках своїх наукових трактатів і цим зберіг їх від утрати.

Літературознавці нараховують нині майже 5000 старовинних рубайят, так чи інакше пов’язаних з доробком уславленого поета.

На кошти, зібрані пошановувачами творчості Омара Хайяма у різних країнах, у Нішапурі на могилі поета було встановлено пам ’ ятник-мавзолей.

Рубаї — один із жанрів таджицько-перської поезії, часто філософського змісту. Це мініатюрний віршований твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, має рівну кількість складів, єдиний музичний ритм. Обсяг рубаї — чотири рядки, три з них (а іноді й усі чотири) римуються між собою (aaba/aaaa). За змістом нагадують філософське повчання, притчу, епіграму, тост, любовну замальовку, прислів’я чи приказку; мала поетична форма вимагала економності в застосуванні засобів художньої виразності і високої концентрації думки, змісту. У далекому минулому рубаї співали один за одним та розмежовували паузою. Об’єднані в тематичні групи чи збірки, співали ці чотиривірші як куплети однієї пісні, у межах якої розвивався ліричний образ.

Тематика рубаї Омара Хайама

•    Утвердження цінності людської особистості, права людини на радість бути;

•    оспівування загальнолюдських цінностей;

•    швидкоплинність життя та необхідність прожити його гідно;

•    роздуми над істинами, викладеними в Корані;

•    кохання як першооснова людського існування;

•    уславлення насолод життя;

•    утвердження віри в абсолютний закон буття — вічний і безперервний рух.

Рубаї

Омара Хайяма

Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі.

Того, що суджене, боятися не треба.

Боюсь неправедно прожити на землі.

* * *

Коли єство моє ліпив творець із глини,

Зарані відав він про всі мої провини.

Якщо від нього й гріх, чому ж мене він хоче В день суду ввергнути в палаючі глибини?

* * *

Шукай людину скрізь: на бідному постої,

У закутку нужди, й у пишному покої.

Одна душа жива за сто Кааб дорожча!

Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої!

* * *

У кого кожний день в запасі півкоржа.

У кого свій садок і хата не чужа,

Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,

У того світлий зір і радісна душа.

* * *

І юних, і старих — всіх поглинає час,

І невеликий нам дається днів запас.

Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,

Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.

* * *

Твій ворог — небеса коловоротні.

Без друзів ти, всі дні твої самотні.

Будь сам собою, не гадай про завтра,

В минуле не дивись, живи сьогодні!

* * *

Що знаєш ти? Адже ти сам — ніщо!

Ти вітер, дим, і весь твій крам — ніщо?

З обох боків у тебе небуття.

Ти весь в ньому, ти й тут і там — ніщо!

* * *

Прийшли ми чистими — і стали ми брудними, Прийшли веселими — зробилися сумними.

Гарячі сльози нам у серці запікались!

Життя розвіявши, тепер у прах лягли ми.

* * *

Гончар голів людських — своє він знає діло:

Витворні чаші він виготовляє вміло.

Він на обрус життя нам перекинув чашу —

Й замкнув під нею все, що тисне душу й тіло.

* * *

Так мало радості в цьому земному колі!

Тож не схиляй чола, будь весел і в неволі!

Тримайся з мудрими, бо й сам ти тільки легіт.

Вода, вогонь та пил, що віється у полі.

(Переклади В. Мисика)

1.    Хто є головним об'єктом спостереження в поезії Омара Хайяма?

2.    Які філософські питання непокоять поета? Як поет сам себе оцінює?

3.    Що поет найбільше цінує в людях?

4.    Чому, на вашу думку, в одному з рубаї митець пише: «Мене всі недруги філософом зовуть»?

5.    Визначте художні особливості поезій Омара Хайяма, його улюблені художні засоби.

6.    Змалюйте за ліричними творами поета його ідеал жінки.

Поясніть слова С. Я. Маршака:

Четыре строчки источают яд,

Когда живёт в них злая эпиграмма,

Но раны сердца лечит Рубайят —

Четверостишья старого Хайяма.

Чим приваблюють рубаї Омара Хайяма сучасного читача?

1.    Оберіть один із тематичних розділів рубаї Омара Хайяма і складіть із чотиривіршів пісню, котра б якнайповніше розкривала якийсь ліричний образ (див. визначення рубаї).

2.    Уявіть, що ви філософ і шукаєте відповідь на запитання: «У чому сенс життя?». Знайдіть відповідь у віршах Омара Хайяма. Чи згодні ви з ним?

Першим в Україні досліджував творчість та зробив переклади кількох десятків рубаї Хайяма український філолог, поліглот, письменник, академії А. Кримський. 1956 року український письменник Терентій (Терень) Германович Масеико надрукував переклади 29 рубаї Омара Хайяма у своїй збірці «Весняні журавлі». 1990 року київська видавництво «Дніпро» в книжку «Захід і Схід.

Переклади» внесло переклади 308 рубаї харківського поета Василя Мисика. 2003 року київським видавництвом «Грамота» було перевидало переклади В. Мисика з талановитими ілюстраціями відомого графіка Павла Буніна.

Крилаті вислови з творів Омара Хайяма

•    Скільки віз не наповнюй пожитком-скарбами, все одно до межі добредеш впорожні.

•    Не народжується зло від добра, і навпаки...

•    Той, хто впав духом, гине раніше строку...

•    Кілька вибачень є менш переконливими, ніж одне.

•    Життю соромно за тих, хто сидить і тужить, хто не пам’ятає втіх, не пробачає образ.

•    Про пас думають тільки ті, хто гірший за нас. А ті, хто кращий за нас... їм просто не до нас...

•    Будь як вогонь — гарячий, будь як вода — прозорий, не ставай тільки попелом — покірним усім вітрам.

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Паращич