Народна Освіта » Світова література » Творчість Лі Бо — вершина китайської лірики читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Творчість Лі Бо — вершина китайської лірики читати онлайн

Творчість Лі Бо — вершина китайської лірики

Ім'я: Таж Лі Бо, або Лі Тай-бо (у перекладі «Біла Слива»); почесні титули: «Шисянь» — поетичний небожитель, безсмертний поет.

 

Роки життя: 701-762 рр.

Місце народження: місто Циньлянь провінції Сичуань.

Родина: батько — заможний купець.

Освіта: домашня.

Заняття: мандри, відлюдництво, служба при дворі імператора, літературна творчість.

Основні твори: «Розмірений, чистий наспів», «Віяння давнини», «Самотньо співаю під місяцем», «Бенкет весняної ночі в персиковому і сливовому саду», «Печаль на яшмовому ґанку», «Стародавнє» та ін., усього 900 віршів.

Відомий китайський поет доби Тан Лі Бо народився та виріс у місті Циньлянь провінції Сичуань у сім’ї заможного купця. За легендою, незадовго до народження Лі Бо (це ім’я у перекладі з китайської означає «Біла Слива») його матері наснилась велика біла зірка. Саме тому хлопчикові дали друге ім’я Тай-Бо (Велика Білизна). Ще за життя Лі Бо удостоївся титулу «Шисянь» — «поетичний небожитель». За однією з легенд, поет народився на зірці Тайбо (у нас її називають Венерою) і туди ж повернувся, відбувши свій земний строк, призначений вищими силами за якусь провину.

У сімнадцять років, відмовившись складати іспит на здобуття посади чиновника, Лі Бо вирушив у гори до лаоських відлюдників — сянів, які вирізнялися незалежністю суджень і поведінки та прагнули пізнати таємниці природи, розкрити секрет безсмертя.

Філософія даосизму захопила Лі Бо, згодом позначившись на його поезії. (Даосизм — філософське вчення про дао («шлях речей»), яке виникло в Китаї у VI-V ст. до н. е. Даоси вважали, що людина не повинна порушувати законів, яким підкоряється світ

квітів, дерев, трав і каміння, тобто не має заважати природному ходу речей.)

 

Суттєвий вплив на формування світогляду Лі Бо мало вчення Конфуція, котрий визначає свою місію в процесі повернення до старовини. Повернути людей до старовини, на думку Конфуція, мали б старовинні твори, але їх слід «очистити» від усього напластованого.

Так само розумів своє завдання і Лі Бо.

«Моє прагнення,— писав він,— очистити і передати» так, щоб те, що передається, «засяяло світлом і осяяло тисячоліття вперед». Відродження істинної поезії в тому, що Лі Бо хотів би, як свого часу Конфуцій, почути, що «єдиноріга спіймано». І тоді, пише поет, він покладе свій пензлик, тобто визнає свою справу виконаною.

744 року відбулася епохальна подія — зустріч Лі Бо з поетом Ду Фу, яка мала вплив на всю історію китайської літератури. Дружба запального,

гучноголосого

 

Лі Бо і схожого на кабінетного вченого Ду Фу була сприятливою для обох. Вони мандрували, обмінювалися враженнями й думками з приводу поезії та долі батьківщини. Чимало рядків поети присвятили один одному. Лі Бо та Ду Фу називають «предками вірша». Вони створили нову віршовану форму — вірш у 5 і 7 слів, яка залишалась провідною в китайській поезії більш ніж тисячу років.

Творча спадщина Лі Бо доволі значна: класичні вірші, поезії в жанрі народних пісень (серед них і твори па історичні та міфологічні сюжети про героїв і полководців давнини), чотиривірші, ритмічна і класична проза. Найвідомі-ший цикл «Стародавнє» — роздуми про

китайську культуру та суспільне життя — починається зі спогадів про «золоту добу» китайської думки. Поет вважав, що саме тоді був віднайдений високий ідеал поезії, утрачений згодом.

Творчість Лі Бо справила величезний уплив на розвиток китайської поезії.

Печаль на яшмовому ґанку

На яшмових сходах біліє холодна роса.

Промокли панчохи.

Пливуть мовчазні небеса.

Дивлюсь крізь фіранку на місяць осінній печальний —

На тихій воді він тремтить і повільно згаса.

(Переклад Л. Первомайського)

1.    Який час і яка пора року відображені у вірші?

2.    Чому сходи в поета яшмові?

3.    Які деталі «приземлюють» поетичну оповідь, а які — «підносять»?

4.    Які основні художні засоби використав автор у цьому вірші?

5.    Схарактеризуйте за поезією образ ліричного героя твору.

6.    Який образ-символ ви б виокремили?

7.    До яких роздумів спонукає вірш?

8.    Чому цю поезію називають перлиною світової лірики? Що в ній ви бачите для себе?

Призахідне сонце навіює думки про гори

Опісля дощу

заяріла паруюча зелень.

Західним рум’янцем взялося розчахнуте небо.

Весни будівничі — тепло і вітрець зі сходу —

Пишаються квіттям, найкращим своїм творінням.

Та квіт опаде і настане глибокий вечір.

Це так зрозуміло! —

І я не тамую зітхання.

Одна тільки мрія — відвідать прославлені гори, Щоб там, окримівшись, пізнати Велике Дао!

(Переклад Г. Туркова)

 

Поет милується картинами рідної природи — зеленню, дощовими крапельками, підрум’яненим призахідним сонцем небом, теплим весняним вітерцем, запашним квітом. Але все має свій кінець — опадають квіти з дерев, настає ніч, людину охоплює легкий смуток, і порушується гармонія. Порятунок для себе ліричний герой поезії, а разом із ним і автор знаходять високо в горах, у самопізнанні та самовдосконаленні, у гармонійному житті, долучеині до великої таємниці — дао.

Сосна біля південної галереї

Поблизу галереї росте сосна-одиначка —

В такої, природно, розкидисте гілля й густе.

Вітрець навколишній навіть на хвильку не вщухне:

Йому тут воля —

тож дме вій і вдень, і вночі.

Затінений стовбур покрився плямами моху.

А в пишній хвої повітря неначе мигтить.

Чи вдасться їй досягти надхмарної висі?

Це ж треба рости аж декілька тисяч чі*!

(Переклад Г. Туркова)

Поезія Лі Бо сповнена символами. Це яскраво втілено у вірші «Сосна біля південної галереї». Сосну тут можна тлумачити як образ самого поета, що прагне віднайти вищий сенс або досягти вищих щаблів поетичної майстерності. Вітер асоціюється з бентежним і неспокійним світом, у якому живе людина. У такий спосіб утілено думку про необхідність духовного вдосконалення людини (про шлях до пізнання дао, що його, за висловом китайських мудреців, «не можна висловити ані в мовленні, ані в мовчанні»).

1.    Назвіть образи природи, змальовані в поезії.

2.    Які з них можна назвати символічними?

3.    Якою є роль риторичних питальних та окличних речень у творі?

4.    Розкрийте прихований зміст вірша Лі Бо.

Порівняйте мотиви та художні засоби у поезіях Лі Бо та Генріха Гайне.

Алгоритм виконання завдання

1.    Зробіть підрядковий(дослівний) переклад поезії.

2.    Випишіть ключові слова (іменники, прикметники, дієслова).

3.    Визначте художні засоби, порівняйте їх із тими, що є в професійному перекладі.

4.    Визначте мотиви кожного з перекладів і зіставте їх; зробіть висновки.

5.    Спробуйте зробити власний поетичний переклад.

Ein Fichtenbaum steht einsam Im Norden auf kahler Hoeh’.

Dm schlaefert; mit weisser Decke Umhuellen ihn Eis und Schnee...

(Г. Гайне)

Самотній кедр на стромнині В північній стоїть стороні.

І кригою, й снігом укритий, Дрімає і мріє ві сні...

(Переклад Л. Первомайського)

* Чі — приблизно ЗО см.

 

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Паращич

 

Автор: evg01 от 25-08-2016, 22:18, Переглядів: 26744