Народна Освіта » Світова література » Тіртей: творчість та особливості лірики читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Тіртей: творчість та особливості лірики читати онлайн

 

Тіртей: творчість та особливості лірики

 

Ім я: Тіртей, напівлегендарний давньогрецький елегійний поет середини VII ст. до н. е.

Час життя: приблизно VII ст. до н. е.

Місце народження: Афіни (за іншою версією — Спарта).

Рід занять, захоплення: шкільний учитель, поет.

Основні твори: військові патріотичні елегії.

 

Тіртей — давньогрецький поет, що жив у середині VII ст. до п. е., є напівлегендарною особою. Із його ім’ям пов’язана антична легенда. Переповідають, що афіняни послали Тіртея на допомогу спартанцям, щоб поглузувати з них, коли спартанці, за вказівкою дельфійського оракула, попросили у афінян допомоги у війні із сусідньою Месенією. Стверджують, що Тіртей мешкав у Афінах, працював шкільним учителем, був слабким фізично, кульгав на ліву ногу. Ніхто й не здогадувався, чого був вартий поет. Своїми запальними військовими піснями він підвищив бойовий дух воїнів, що допомогло їм здобути перемогу. Безперечно, у легенді відбилась віра еллінів у велику силу поетичного слова, у силу мистецтва, у його виховний вплив на людину.

 

Дослідники давньогрецької поезії вважають, що твори поета належать до декламаційної лірики. Тіртей складав патріотичні військові елегії, сповнені високих почуттів, пісні-заклики, які мали зміцнювати бойовий дух воїнів, виховувати в них почуття обов’язку перед батьківщиною, пробуджувати мужність і хоробрість у бою. Своїм обов’язком поет вважав прославлення відважних, котрі полягли в перших лавах захисників вітчизни, він змальовував гірку долю боягузів, яких вигнали за зраду з рідної країни, закликав «батьківщину і дітей боронити відважно».

Залишилися перекази, що твердять: елегії, пісні й марші, автором яких був Тіртей, так надихали воїнів на боротьбу, що ті із запалом перемагали ворогів.

Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну...

Добре вмирати тому, хто, боронячи рідну країну,

Поміж хоробрих бійців падає в перших рядах.

Гірше ж немає нічого, як місто своє і родючі Ниви покинуть і йти жебракувати в світи,

З матір’ю милою, з батьком старим на чужині блукати, Взявши з собою діток дрібних і жінку смутну.

Буде тому він ненависний, в кого притулку попросить,

Лихо та злидні тяжкі гнатимуть скрізь втікача.

Він осоромить свій рід і безчестям лице своє вкриє,

Горе й зневага за ним підуть усюди слідом.

Тож як справді не знайде втікач поміж людом ніколи Ані пошани собі, ні співчуття, ні жалю,—

Будемо батьківщину і дітей боронити відважно.

В битві поляжемо ми, не пожалієм життя.

О юнаки, у рядах тримайтесь разом серед бою,

Не утікайте ніхто, страхом душі не скверніть.

Духом могутнім і мужнім ви груди свої загартуйте,

Хай життєлюбних між вас зовсім не буде в бою.

Віком похилих, у кого слабкі вже коліна, ніколи Не покидайте старих, з битви утікши самі.

Сором несвітський вам буде тоді, як раніше за юних Воїн поляже старий, в перших упавши рядах,—

Голову білу безсило схиляючи, сивобородий,

Дух свій відважний віддасть, лежачи долі в пилу.

Рану криваву свою не забувши руками закрити,—

Страшно дивитись на це, соромно бачить очам Тіло старе без одежі! Л от юнакові — все личить,

Поки ще днів молодих не осипається цвіт.

Чоловікам він був милий, жінок чарував за життя він —

Буде прекрасний тепер, впавши у перших рядах.

Отже, готуючись, кожен хай широко ступить і стане,

В землю упершись міцніш, стиснувши міцно уста.

(Переклад Г. Конура)

1.    Зверніть увагу на початок поезії: у чому особливості побудови перших шести рядків?

2.    Який заклик ми чуємо у вірші Тіртея? Що він думає про людину?

3.    Який зміст Тіртей вкладає в слова «добре» і «гірше»?

4.    Яке ставлення людей поет пророчить тим, хто втік із поля бою?

5.    Прокоментуйте висновок, яким Тіртей завершує свій твір.

6.    Як ви розумієте слова «добре вмирати тому»?

7.    Якою є роль кільцевої побудови вірша?

8.    Чи міг цей вірш Тіртея вплинути на бойовий дух спартанців і допомогти їм здобути перемогу? Відповідь аргументуйте посиланнями на текст.

9.    Із яким пафосом (переважним настроєм) слід читати цю поезію? Дайте поради щодо виразного читання окремих рядків, враховуючи, що це вірш-заклик.

10.    Доведіть, що прочитаний твір — елегія.

1.    Дослідники творчості Тіртея називають поезію «Добре вмирати тому...» маршовою. Доведіть або спростуйте цю думку.

2.    Яке б громадянство ви надали поетові Тіртею: афінське чи спартанське?

3.    Як ви вважаєте, чи є актуальним твір Тіртея тепер? Чому?

Популярність Тіртея у Греції була величезною, його елегіями захоплювалися усі греки, а спартанці завжди виконували його пісні й навіть влаштовували співочі змагання. Тематика елегій Тіртея — героїка битви, опис війни; за формою його елегії мало чим відрізняються від еллінського героїчного епосу (елегійного вірша). Отже, творчість Тіртея — проміжний етап, перехід від епосу до лірики. Варто зауважити, що герої Тіртея — це воїни-патріоти, які дбають про рідну землю.

У світовій літературі елегія згодом розвивалася як сумний вірш довільного розміру. В українській літературі одним із найяскравіших прикладів елегії (у такому розумінні цього жанру) є вірш Л. Глібова «Журба» («Стоїть гора високая...»), який став народною піснею. Еллінський же елегійний двовірш у світовій літературі не дістав такого гучного визнання, як, скажімо, героїчний епос, перетворившись у наступні епохи на читання для шанувальників — тих, хто віддає перевагу античності.

 

Це матеріал з Підручника Світова Література 8 Клас Паращич

 

Автор: evg01 от 25-08-2016, 22:03, посмотрело: 3498